НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

02.04.2018

Нещодавно Національна Спілка композиторів України одержала від члена нашої Спілки в Канаді Анатолія ЖИТКЕВИЧА нові розвідки, пов"язані з музичною культурою української діаспори і її видатними особистостями. Серед »»»



03.03.2018

ПРОПОНУЄМО ТРИ ІНТЕРВ"Ю студентів-музикознавців Національної Академії музики ім.П.І.Чайковського з українськими композиторами різних поколінь, художнього світосприйняття та »»»



20.02.2018

ПРЕМ"ЄРА В ДНІПРІ. 10 лютого 2018 року в залі Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки відбулась прем’єра кантати Валентини Мартинюк «Ішов козак долиною» на теми козацьких пісень Дніпропетровщини для солістів »»»



27.01.2018

У Концертній залі Національної Спілки композиторів України 23 січня 2018 р. відбулося перше планове засідання Правління НСКУ в цьому році. Було підведено підсумки багатогранної діяльності Національної Спілки композиторів України та її регіональних організацій за 2017 рік. Голова Спілки І.В.Щербаков та Відповідальний секретар НСКУ Т.С.Невінчана проінформували про основні мистецькі »»»



13.12.2017

ЮВІЛЕЙ ОДЕСЬКОЇ КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ. Наприкінці року (4-7 грудня 2017 р.) музичне життя Одеси ознаменувалося визначною подією не лише міського, а й всеукраїнського значення. Адже виповнилося 80 років одному з найстарших композиторських утворень України – Одеській організації Національної Спілки композиторів України. Історично на базі трьох потужних організацій – Харківської, Київської та Одеської – протягом 1932-37 років виникла Спілка композиторів України, що поступово охопила своєю діяльністю »»»



Всі новини »

ЧЕМБЕРЖІ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

(1944 - 2018)


Композитор



Преса, відгуки | Творчий доробок | Твори МР3 (фрагменти) | Видання | Дискографія


CURRICULUM VITAE:

      

      1944 – народився у м. Ізмаїл Одеської обл.

      1967 – закінчив Одеське державне музичне училище (по класу баяна, викладач – 

Жолтіков В. Ф.). Розпочав педагогічну діяльність у ДМШ м. Ізмаїла та Ізмаїльському державному педагогічному інституті.

      1988 – закінчив Донецьку державну консерваторію ім. С. С. Прокоф’єва (по класу композиції, викладач – Рудянський О. М).

      1975–1982 – працював викладачем Інституту підвищення кваліфікації працівників культури Міністерства культури УРСР, заступником директора Київської ДМШ № 28, директором ДМШ № 32.

      1982–1989 – Займав посаду директора Київської ДМШ № 5 ім. Л.М. Ревуцького.

      1989–1994 – працював першим заступником начальника Головного управління культури 

м. Києва, головою Комітету мистецтв м. Києва. 

      1994 – заснував Київську дитячу академію мистецтв, ректором якої працює по сьогоднішній день. 

      2012 – обраний академіком-секретарем відділення музичного мистецтва НАМ України.

      

ЗВАННЯ, НАГОРОДИ ТА ПОЧЕСНІ ЧЛЕНСТВА:

 

1. Орден «Знак Пошани» (1982);

2. Лауреат премії «Київська пектораль» (1995, 2000);

3. Народний артист України (1997);

4. Член-кореспондент АМУ (1997–2001);

5. Член-кореспондент Академії педагогічних наук України (1997);

6. Знак «Відмінник освіти України» (1999);

7. Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2001);

8. Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2004);

9. Золота медаль АМУ (2004);

10. Лауреат міжнародної премії ім. Лео Вітошинського (2006);

11. Член Національної комісії у справах ЮНЕСКО (2009);

12. Лауреат мистецької премії ім. А.Веделя (2011);

13. Член Національної спілки композиторів України; 

14. Член Національної спілки театральних діячів України;

15. Професор кафедри композиції Національної музичної академії України 

ім. П. І. Чайковського.


Раптово пішов з життя у березні 2018 р.



Ми часто сприймаємо знакові для культури імена лише в одній іпостасі: Ейнштейна – як автора теорії відносності, Артура Конан Дойля – як творця безсмертного образу Шерлока Холмса. Корній Чуковський взагалі нарікав, що, в уявленні більшості читачів, він «окрім «Мойдодирів» та «Мух-Цокотух», зовсім нічого не писав». Те, що кожен з цих історично значущих людей працював над величезною кількістю проектів (які не менш вагомі тих, що принесли їм популярність), відомо лише фахівцям, а для більшості – вони так і залишаються «акторами однієї ролі».

Хочеться уникнути подібного однобокого погляду на досягнення і заслуги Михайла Івановича ЧЕМБЕРЖІ – українського композитора, педагога, вченого, який, окрім цього, веде невтомну культурно-просвітницьку діяльність.

Безумовно, є спокуса змістовніше висвітлити його новації в сфері музичної освіти (адже сам Михайло Іванович з особливим блиском в очах відгукується на цей напрямок своїх творчих пошуків). Заснувавши понад двадцять років тому Київську дитячу Академію мистецтв, він і понині є її ректором і ідейним натхненником.

Тим не менш, М.Чембержі постійно наголошує, що для нього педагогічна галузь та діяльність мистецька то є крила одного птаха. І він справді робить вагомий внесок в обидві сфери мистецького життя.  Про це свідчить та кількість нагород і звань, якими удостоєний Михайло Іванович.

На питання: «В якому жанрі цікавіше працювати?», М.Чембержі відповідає, що всі жанри по-своєму цікаві. Така позиція цілком узгоджується з тим розмаїттям жанрів, які представлені в його творчому доробку. Наразі він є автором 2 симфоній, 2 опер, 3 балетів та ряду симфонічних і камерно-оркестрових творів. Окрім цього, спектр його жанрових зацікавлень охоплює хорові та інструментальні концерти (для баяна; для клавесина), а також численні пісні і фортепіанні твори. 

Особливо композитор тяжіє  до театральної музики, яка, за його словами, має «простір для створення музичної драматургії». Окрім написання музики до вистав, М.Чембержі, займаючи на початку 90-х рр. державні посади, залучився до заснування театральної премії «Київська пектораль». І досі щорічно у Міжнародний день театру найбільш талановиті діячі театрального мистецтва отримують визнання і винагороду за свої досягнення. До речі, композитор сам був двічі нагороджений цією премією (як автор музики до вистав «Дама-примара» та «Емма»). 

Цікаво, що композиторський шлях М.Чембержі розпочався з опанування «великоформатних» творів (закінчуючи консерваторію, він вже був автором Концерту для баяна з оркестром, двох симфоній та опери «Синій птах»), а зараз композитор більшою мірою реалізовує свій творчий потенціал в сфері музики для дітей. Його пісня на слова Г.Чубач тривалий час супроводжувала телевізійну програму «На добраніч, діти!», а Міжнародний центр «Артек» раніше зустрічав дітей під звуки його пісні «Перлина України» (зараз вона звучить в МДЦ «Артек-Карпати»).

Сам М.Чембержі, однак, зазначає, що вся його дитяча музика має глибоку концепцію і може бути цікавою для більш дорослої аудиторії. Невипадково він  постійно наголошує, що «дитина – це маленька людина».

З особливою любов’ю Михайло Іванович ставиться до своїх фортепіанних та вокально-хорових дитячих циклів («Музичні картинки», «Мрії веселкові», «Ранкові промені», «Світ довкола» і т. п.). Вони написані спеціально для залучення дітей до творчого процесу та, навіть, до співавторства. З одного боку, цикли нагадують традиційну нотну збірку, а з іншого – робочий зошит, де можна писати власні слова до музики або малювати малюнки, що виникли в уяві від прослуховування тієї чи іншої п’єси. 

Взагалі, педагогічний репертуар  є важливою складовою творчого доробку композитора, особливо в останні десятиліття. Це пов’язано з палким бажанням Михайла Івановича оновлювати навчальний процес. Творчою лабораторією у цій сфері є, безперечно, Київська дитяча Академія мистецтв, в якій реалізується концепція безперервної професійної мистецької освіти. Маленькі студенти (а саме такими вважаються учні Академії) починають навчання з 4-5 років і постійно перебувають всередині творчих подій. Тому, закінчуючи Академію, вони вже мають  професійне спрямування і потужну конкурентоспроможність. 

Свої ідеї з приводу вдосконалення навчального процесу М.Чембержі не тільки реалізовує на практиці, а й теоретично осмислює: бере участь в наукових конференціях, присвячених музично-педагогічним проблемам (одна з його статей, приміром, висвітлює: «Інноваційні освітні технології як засіб інтенсифікації навчального процесу у мистецьких навчальних закладах»). 

Та на будь-яку справу Михайло Іванович дивиться як на творче завдання – робота в Академії надихнула його на створення двох книг. Їх назви говорять самі про себе: «Наближення до високих істин» та «Ранкові роздуми про вічне». За змістом вони перегукуються з ідеями його наукових статей, але розраховані на більш широку аудиторію читачів, бо викладені  живою літературною мовою. Невипадково кажуть, що талановита людина талановита в усьому. 

На перший погляд, з такою величезною кількістю завдань, з якою М.Чембержі постійно стикається (а точніше, сам перед собою ставить), може впоратись лише прагматична та досить дисциплінована людина. Він і справді є безмежно цілеспрямованим і працелюбним діячем. Про це говорить хоча б той факт, що він заснував навчальний заклад нового формату, учні якого вже більше двох десятиліть упевнено заявляють про себе на українських і міжнародних конкурсах. 

Однак, є в натурі Михайла Івановича і романтична складова, яка так відчутна в його музиці. Навіть назви творів М. Чембержі відбивають цю романтичну інтонацію: «Дама-примара», «Зів’яле листя», «Монолог самоти», «Передчуття весни», «Ранкові промені». Цей список можна продовжувати, як, власне, і розмову про Михайла Івановича. Та найкращим свідоцтвом його творчої і життєвої позиції стануть слова самого композитора:

      «Мистецтво і педагогіка – фундамент, на якому можна вибудувати справжню духовність і справжнє відчуття радощів від того, що ти існуєш на цьому світі, пізнаєш його, реалізовуєш та удосконалюєш його свої можливості». 

       

 Лілія Ніколаєнко



Преса, відгуки | Творчий доробок | Твори МР3 (фрагменти) | Видання | Дискографія