НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

16.04.2024

ОБ"ЄДНАННЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ (ОКУ) "ОБЕРІГ" ЗАПРОШУЄ композиторів до співпраці з охорони авторських прав. »»»



03.04.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (березень 2024). Разом з усією нашою країною в складних умовах воєнного часу українські композитори невтомно продовжують свій шлях до перемоги. Шлях цей складний, сповнений важких втрат, про які ми завжди пам’ятаємо, але й не здаємося, завойовуючи все нові рубежі на мистецькому фронті. В березневі дні вся музична громадськість України згадувала  »»»



11.03.2024

ПРИВІТАННЯ КАРМЕЛЛІ ЦЕПКОЛЕНКО. Сердечно вітаємо нашу дорогу колегу, видатну українську композиторку, заслуженого діяча мистецтв України, професорку Кармеллу Цепколенко з визначною подією –  »»»



07.03.2024

Незважаючи на всі складнощі воєнного часу, до Правління НСКУ постійно продовжують надходити заяви від композиторів та музикознавців з проханням прийняти до лав Національної Спілки композиторів України. Нас радує ентузіазм молодих фахівців, які  »»»



03.03.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (лютий 2024). Українська сучасна музика різних жанрів у важкий військовий час продовжує виконувати свою патріотичну місію, залучаючи до скарбів національного мистецтва все ширші верстви слухачів як в Україні, так і за її межами. Вона звучить у багатьох концертних програмах на рівні з світовою класикою, що лише підкреслює її художню досконалість.  »»»



Всі новини »

ПРЕСА ( ФЕСТИВАЛЬ "ДВА ДНІ-ДВІ НОЧІ")




Леся Олійник


НОВІ ГРАНІ НОВОЇ МУЗИКИ

        
В Одесі завершився 14-ий щорічний Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва „Два дні і дві ночі нової музики”. Цей форум не має аналогів у світі: довкола музики він поєднує різноманітні види мистецтва, а знайдений формат – два (з перервою) 12-годинних музичні нон-стопи – дозволяє зануритися у простір новітнього світового мистецтва. Фестиваль створений як коопродукція німецького музиканта, професора Фрайбурзького музичного університету, а віднині почесного професора Одеської музичної академії, Б. Вульфа (президент Фестивалю) та українською композиторкою К.Цепколенко (артистичний директор), незмінним директором є Олександр Перепелиця. Фестиваль в Одесі увійшов у число найбільш відомих світових форумів сучасної музики. Щоквітня сюди прибувають музиканти з усього світу. Цього року зібралися митці з понад 20 країн світу – від Чілі до Японії.

 

        Будь-який фестиваль, – зазначив якось А.Шнітке, – виставляє рахунок композиторам і підводить підсумок сучасній культурі. 14 років поспіль Фестиваль ”Два дні і дві ночі нової музики” теж підводить підсумок музичній культурі України. Якщо зважити на те, що хронологічно він існує з часом творення нової держави, можна сказати, Одеський форум є одним із творців нової культури України.                    

        Як і завжди, у програмі Фестивалю звучала „класика” авангарду. Свого часу „стохастична” система Я.Ксенакіса, як і мінімалізм Ф.Гласа, електронні студії М.Кагеля чи „музика випадковості” Дж.Кейджа вважалися зухвалими експериментами, що руйнують основи музики. Нині в інтерпретації їх творів змагаються кращі виконавці, виявляючи в них витонченість звучань і вібруючі ритми музичних світів. Саме так сприймалося виконання „Проявів” Дж.Крамба ансамблем „Les eclats du son” і „Звукові вовчки” М.Кагеля дуетом В.Кавнцнер-У.Муртфельд (обидва ансамблі – з Німеччини). Водночас, ця музика нагадує про небезпеку пересічного стандарту і штампування вже знайденого. Як і на кожному фестивалі, в Одесі теж подеколи звучали „усереднені” професійні композиції, які наче зійшли з конвейеру „made in Europa”. У цьому відношенні, набагато цікавішими і живими виглядали твори, позначені, насамперед, талантом і освітлені променями національної культури. Лише кілька прикладів: „Canticum” для камерного оркестру Г.Гаврилець, „Сумної дримби звуки” для віолончелі та камерного оркестру Є.Станковича, „Соната пірамід” (фортепіанний квінтет) і „Краплі  дощу” для бірбіне, скрипки та фортепіано В.Германавічюса, „Ностальгія” для віолончелі З.Алмаші.

        
„Нова музика” в Одесі відкриває невідому нам фольклорну творчість. Унікальне звучання, зокрема, монгольського народного співу, що має назву „уртійн-ду” продемонструвала С.Бадамхорол, яка привабила, до того ж екзотичним, як для європейців, вбранням. Незвичною, отже новою, музикою став і азербайджанський мугам у виконанні Ф.Аллахверді на народному інструменті тарі. Уперше в Одесі звучав японський інструмент дзінасі-сякухаті (на зразок довгої сопілки із товстого бамбука): твори для нього продемонструвала виконавиця з Японії Кіку Дей.

         
На Фестивалі можна було почути й нові барви української бандури  („Медитація” Др.Косолича, „Барви” і „Заклик самотньої жар-птиці” для бандури та електроніки Ю.Гомельської). Пошуки нових  шляхів розвитку народного інструменту почав понад 15 років нині відомий музикант Роман Гриньків. Як показав останній Фестиваль, сучасний підхід до бандури поширюється і серед композиторів, і серед виконавців.

        
Нові звучання, нові грані відкриваються сьогодні і в людському голосі. Як самотній всесвіт звучали „Співочари” для сопрано італійського композитора Дж.Шельсі: заворожливий голос М.Шуппе (Швейцарія) діяв наче співоча магія. Відкриттям Фестивалю став перкусіоніст і композитор із Швейцарії Ф.Гаузер. Його музично-театральний моноспектакль сприймався як філософська притча, як  шаманське дійство. На 40 хвилин музикант заворожив своєю особистістю і занурив слухачів у потужне енергетичне поле, вражаючи до того ж феноменальною віртуозністю. Музика ритму, майже фізичне відчуття звуків барабану перетворили інструмент на живий організм, що спілкується з людиною (композиція має назву „Барабан і чоловік”).

        
У музичному просторі Фестивалю ударним інструментам відведено особливе місце. (До слова, перкусії завжди знаходились у першому ряду авнгардної музики). Саме ними відкривається й завершується музичний форум в Одесі, та відбувається фейерверк і справжній фест ритмо-звуків: тут можна почути „Музику для дерев’яних брусків” (твір С.Райха), звучання темпл-блоків, коробочок, різних, здавалося б, немузичних предметів. В Одесі звучанням ритмів орудує президент Фестивалю, композитор і диригент Б.Вульф, який є фахівцем у цій галузі: він керує Фрайбурзьким ансамблем перкусій, викладає гру на ударних у різних країнах. Тож в Одесі  грають чудові ансамблі: ансамбль студентів Фрайбурзького музичного університету, гурт з Лугано (Швейцарія), „
So Percussion” (США). Окрему сторінку фестивальних програм складає електронна музика: в Україні вона впевнено входить і у музичні навчальні заклади. Її лідером є композитор і педагог Алла Загайкевич. Як і завжди, Фестиваль дивував незвичним звучаннями і видовищами: присутня молодь, наприклад, була в захваті від перформенсу Ем.Сежурне „Чи не маєте ви вогню?” для вогників – блимання у темноті полум’я запальничок. Гаряче були також сприйняті твори для тромбону В.Рунчака.

        
Щороку Фестиваль молодшає і своїми учасниками, і слухачами. Він відкриває нові імена композиторів і виконавців. Серед молодих фестивальних ансамблів цього року провідними стали Ансамбль
Senza Sforzando під орудою О.Перепелиці-молодшого та Ансамбль „Quarta +”, який виконав Реквієм-квартет для флейти, скрипки віолончелі та магнітострічки з автентичною музикою молодого українського композитора Є.Петриченка. 

        
Усі 14 років організатори „Двох днів і двох ночей” шукають форми його фінансового існування. Адже, Фестиваль виник як міжнародний авторський проект: його проведенню сприяли міжнародні дипломатичні й мистецькі представництва. Згодом опіку над Фестивалем узяла на себе держава – Міністерство культури і туризму, Одеська обласна Рада, Одеська обласна держадміністрація, Одеська міська Рада, а також Національна Спілка композиторів України, яка, до того ж, співпрацює як музичний партнер: уся представлена на Фестивалі українська музика є, по суті, продуктом Національної творчої організації. Виконавську основу Фестивалю забезпечують музиканти міста, де він проводиться: Одеська державна музична академія ім.А.В.Нежданової, Одеська обласна філармонія, ансамблі з різних міст України. Зокрема, у виконанні Національного одеського філармонійного оркестру під орудою Хобарта Ерла чудово прозвучала „Весна священна” І.Стравинського. Постійну участь у Фестивалі від року його заснування бере музичний колектив Ансамбль „Гармонії світу”, який є сьогодні одним з провідних в Україні у царині сучасної музики. Виконавський рівень Одеси продовжує традиційно тримати високу планку. Камерний оркестр Одеської філармонії під орудою І.Шаврука презентує світову музичну панораму, в якій крупним планом показана українська музика. Один з провідних сьогодні виконавців на баяні, Іван Єргієв і його сімейний ансамбль теж працюють в Одесі. Музику Шостаковича і твір О.Козаренка представив ансамбль Лідії, Остапа і Ольги Шутків та О.Козаренка.  

      
Знайдені Фестивалем нові для української музики форми існування музики сприяли виходу її на світові обрії. Саме в Одесі виникла Міжнародна громадська організація Асоціація Нова Музика, яка, власне, і проводить Фестиваль. Чимало музикантів тепер  самі шукають можливість приїхати на розкручений Одеський форум. Згадуваний вже Ф.Гаузер сам виявив бажання взяти в ньому участь і знайшов на це фінансування. Фортепіанний дует
Kairos Д. Копелман-Рут Невіл (США) виграли Фулбрайтівську стипендію для піврічного викладання в Одеському педінституті та участі у Фестивалі. Як і завжди, Одеському форуму допомагають міжнародні культурні фундації. Зокрема, завдяки Польському Інституту в Києві, на Фестивалі була представлена сучасна музика для скрипки та магнітострічки у виконанні молодої талановитої скрипальки А.Зєлінської. На запрошення Баварського Дому Одеси прибув дует В.Кавнцнер-Ульріх Муртфельд, який серед інших, зіграв також твір українського композитора І.Тараненка. Виступ Ансамблю „Континуум Нью-Йорк” став можливим, завдяки одержаному гранту від фундації The Trust for Mutual Understanding. Соліст цього ансамблю виконав також твір українського композитора О.Щетинського. За підтримки Посольства Держави Ізраїль в Україні, Центру єврейської культури та творчості (США) відбувся концерт пам’яті композитора Й.Дорфмана, який музиканти присвятили 60-річчю заснування держави Ізраїль.

       
Практика виконання зарубіжними виконавцями української музики (на їх замовлення, до речі, українські композитори пишуть свої твори) існує теж завдяки фестивалям. Скажімо, Грифонтріо з Канади, який постійно грає музику Є.Станковича, В.Сильвестрова, в Одесі виконав також твір Богдани Фроляк „
Lamento”. (Канадські музиканти замовили українській композиторці написати музику пам’яті жертв Голодомору).

      
Список тих, хто фінансово підтримує Фестиваль, помітно збільшився. До нього додалися одеські бізнесмени, переважно молоді. Фестиваль навіть  заснував відзнаку – „Кращий бізнесмен – меценат сучасного мистецтва”. Ними стали А.Азаров, який очолює власний благодійний фонд, голова благодійної організації „Бути добру” А.Голубов,  директор фінансової компанії ПростоФінанс М.Рей. 

        
Цього року Фестиваль залишив стіни колишнього кінотеатру і проходив у приміщенні Одеської обласної філармонії: концерти відбувалися на Гранд-сцені і фойє. Звичайно, музикантам, як і слухачам, вихованим Фестивалем у напів-клубному форматі, доведеться ще опановувати новий для нього простір. Але навіть перша спроба показала, що великий (на тисячу місць) зал Фестиваль у майбутньому здатний наповнити зацікавленими слухачами і стати символом виходу нової культури України на велику сцену.     

       
14-ий Фестиваль „Два дні і дві ночі нової музики” завершувався, як і завжди, перкусійним „прощай”. В Епілозі прозвучав твір американського композитора Ф.Ржевського, що має назву „Будьмо разом”: під музику перкусій звучав текст, складений в Буенос-Айресі 25 років тому, в перший рік після повалення воєнної диктатури. Це був лист смертника, написаний ним напередодні страти. У ньому він закликав людей бути людяними і цінувати єдине у кожного життя. Завершувався лист словами „Будьмо разом!”.

        
Цими словами Фестиваль звертається до всіх: – об’єднаймося навколо музики, довкола мистецтва! 

Фото - Олександр Перепелиця

Газета "День", 7 травня 2008, № 80