НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

27.05.2017

У ДРОГОБИЧІ ВІДБУВСЯ КОНКУРС ЮНИХ МУЗИКАНТІВ "ФРАНКОВЕ ПІДГІРЯ". У місті Дрогобич на Львівщині вдбувся ІІ Всеукраїнський конкурс юних музикантів "Франкове Підгіря". Чотири дні копіткої та цікавої роботи (29.04 - 02.05.2017 р.) підтвердили високий рівень цього змагання, його унікальну своєрідність.  »»»



21.05.2017

Своє 60-річчя відсвяткував відомий закарпатський композитор Віктор ТЕЛИЧКО. З нагоди ювілею 16 травня 2017 р. в Закарпатській обласній філармонії відбувся його авторський концерт. Талановитий ужгородець присвятив музиці більше півсторіччя, а своєю діяльністю звеличує і популяризує Закарпаття на всеукраїнському та світовому рівнях. Віктор Теличко багатогранний митець – піаніст, педагог, Голова Закарпатського осередку Національної спілки композиторів України, музично-громадський »»»



19.05.2017

Наприкінці квітня у весняній Одесі за традицією відбувся ХХІІІ Фестиваль новой музыки «2дня&2ночи». Як завжди, на ньому було багато учасників з різних країн світу від Австралії до США. Цього року провідні музичні ідеї фестивалю - це тема ПАМ"ЯТІ, присвячена двом трагічним подіям — героїчно загиблому відомому співакові, Герою України, Василю Сліпаку — учаснику першого »»»



18.05.2017

«СУЗІР’Я ТАЛАНТІВ ЗАПОРІЖЖЯ». Вже п’ятий рік поспіль в теплі травневі дні поціновувачі високого мистецтва Запоріжжя отримують королівський подарунок – творчий звіт Запорізької філії Національної Спілки композиторів України. Концертна програма «Композитори Запоріжжя запрошують…», що відбулась 5 травня у концертному залі ім. М.І.Глінки, - плід спільної праці академічного симфонічного оркестру обласної філармонії під керуванням народного артиста України В’ячеслава Реді і талановитих запорізьких авторів. «Головна мета концертів полягає в тому, щоб дати можливість нашим композиторам продемонструвати землякам свої творчі напрацювання, - поділився »»»



24.04.2017

НОВИНИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ. «Музичні барви України» Концерти-присвята «Гетьману української музики» В Полтаві продовжуються творчі акції, присвячені 175-річчю Миколи Лисенку – нашому славному земляку, музичному класику, засновнику професійної композиторської школи в Україні. Низку концертів в рамках фестивалю «І струни Лисенка живії» організувало Полтавське музичне училище ім. М. В. Лисенка силами викладачів і студентів навчального закладу. А Полтавський обласний осередок Національної Спілки  »»»



Всі новини »

СТАНІСЛАВ ПИЛИПОВИЧ ЛЮДКЕВИЧ


24 січня 1879, м.Ярослав - 10 вересня 1979, м.Львів



Станіслав Пилипович Людкевич - видатний український композитор, диригент, музикознавець, фольклорист, педагог та суспільний діяч, один з найбільш вагомих діячів Західної України початку ХХ ст.

Йому судилося прожити цікаве та довге життя - композитор дожив до свого 100-річного ювілею, - сповнене плідною творчою діяльністю.Станіслав
Людкевич виступав своєрідним каталізатором духовного життя Галичини.

Він став першим музикантом-професіоналом на цих теренах, фундатором провідних музичних жанрів, насамперед симфонічного та інструментального. Творча спадщина композитора включає майже всі жанри, окрім балету.

Багаторічна праця митця була відзначена високими нагородами: 1964р. - лауреат Шевченківської державної премії за твори "Кавказ" та "Заповіт" на слова Т.Шевченка; 1969р. - народний артист Радянського Союзу; 1979р. - Герой Соціалістичної праці.

Станіслав Пилипович народився на Західній Україні - в місті Ярославі (нині входить до складу Польщі). Початкову освіту він отримає в місцевій гімназії і саме там розпочине співати та навіть спробує себе в ролі керівника хору. Ці роки позначені і першими композиторськими спробами. Вже в ранніх творах, а особливо в хорах "Гамалія" на слова Т.Шевченка (1894р.) і "Поклик до братів слов'ян" (1897р.) закладаються провідні погляди молодого композитора, які стануть творчим кредо майстра - творити національну музику. Неабиякий вплив в період формування митця справило листування з М.В.Лисенком, твори якого Людкевич дуже високо цінував, а його "Музику до Кобзаря" називав "конденсатом народної мелодики".

З 1897 по 1901 рр. Людкевич навчатиметься в Львівському університеті на факультеті української та класичної філології. У Львові він розширює культурні зв'язки, знайомиться з провідними діячами свого часу. Відомо, що на вечорі присв'яченому 25-річчю творчої діяльності Івана Франка було вперше виконано хор "Вічний революціонер" на слова письменника.По завершенню навчання, випускник університету вчителює в гімназіях Львова та Перемишля (1901-1907р.).

Проте його громадська та творча діяльність набувають справжнього розмаху. Людкевич стає музичним редактором "Артистичного вісника" - першого українського мистецького журналу, на сторінках якого публікуватиме досить гострі статті і теоретичні розвідки. Невдовзі композитора буде обрано членом Етнографічної Комісії Наукового Товариства ім. Т.Г.Шевченка. Головним завданням майстра на цій ниві стане розшифровка і редагування двох томів збірки "Галицько-українські народні пісні" (1906-1907), яку високо оцінили К.Квітка, В.Гнатюк та І.Франко.

Музичну освіту Людкевич здобуватиме самотужки. Першим викладачем музики стала мати - учениця Михайла Вербицького, яка зуміла передати свою обдарованість синові. Надалі Станіслав Пилипович самостійно вчитиметься, знайомлячись з партитурами класиків, теоретичними посібниками, творами, що звучали в Львові. Проте, відчуваючи потребу в професійній освіті, митець невдовзі вирушає до Відня, де протягом року (1907-1908) стажуватиметься під керівництвом Г.Адлера в австрійському Музично-історичному інституті, результатом чого стане докторська дисертація, присвячена питанням програмної музики. Одночасно він займатиметься приватно з композиції, музично-теоретичних предметів та диригування у О.Землінського, з поліфонії - у Г.Греденера.

Майже все життя композитора буде пов'язане зі Львовом та його найбільшим осередком духовного та культурного життя - Вищим Музичним Інститутом ім. М.Лисенка. Людкевич - один із його засновників і викладачів; з 1908-1914 р. - його директор; напротязі 1919-1939р. - викладач теоретичних курсів; а у 1939-1972р. - професор, завкафедрою теорії та композиції Львівської консерваторії (теперішньої Львівської музичної Академії). Окрім творчості Людкевич багато сил віддав редагуванню творів своїх попередників, виданню навчальних посібників.

Похований Людкевич у Львові на Личаківському кладовищі

.Світогляд С.Людкевича формувався під впливом двох велетнів української літератури - Т.Шевченка та І.Франка. В прочитанні спадщини письменників з'явились його найкращі твори: симфонія-кантата "Кавказ", кантати "Заповіт" та "Наша дума, наша пісня", хори "Косар" (з оркестром) та "Ой вигострю товариша", солоспіви на слова Т.Шевченка та кантата "Наймит", хори "Вічний революціонер", "Конкістадори", симфонічні поеми "Каменярі", "Мойсей", "Не забудь юних днів" та ряд солоспівів на слова І.Франка

.Протягом свого творчого життя Людкевичу вдавалося поєднувати композиторську діяльність та наукові дослідження. В своїх теоретичних, критичних працях він дуже часто висловлював і особисті переконання, які полягали у високій вимогливості до своєї творчості, справжньому професіоналізмі.

Окрім цього, митець постійно наголошував на розвитку музичної освіти народу. Саме тому, композитор проводить активну музично-просвітницьку діяльність в якості хорового диригента. Людкевич співпрацює з хоровим товариством "Боян", очолює хори "Бандурист" і "Сурма". Його однодумцями й помічниками стали відомі виконавці С.Крушельницька, О.Мишуга, М.Менцинський, діяльність яких була за межами України. За сприяння Людкевича ці майстри активно концертували на Батьківщині.

Поряд з цим, композитора цікавлять проблеми національного та загальнолюдського втілення в музиці. Погляди майстра на композиторську творчість вражають глобальністю мислення - твори мистецтва він вважає втіленням духовності народу, нації, до якої належить митець. Проте, плекаючи самобутність національного, він постійно акцентував на необхідності активної взаємодії із західноєвропейськими музичними системами.

В спадщині С.Людкевича переважають монументальні твори, присвячені героїко-патріотичній тематиці. У власних творах композитор подав зразок яскраво індивідуального синтезу національних джерел і багатої палітри гармонічних та поліфонічних засобів західноєвропейських шкіл, насамперед німецько-австрійської та італійської.

Творча спадщина С.Людкевича: 


Вокально-симфонічні твори:

- "Вільній Україні" - кантата для сопрано, мішаного хору і оркестру. Сл. С. Людкевича ;
"Заповіт" (1934, 2-а ред.. 1955) - кантата для мішаного хору, солістів і оркестру. Сл. Т. Шевченка;
"Кавказ" (1905-1913) - кантата-симфонія для мішаного хору і оркестру. Сл. Т. Шевченка. (За обидва - державна премія ім.. Т.Г. Шевченка, 1964); "Наймит" (1940)- кантата для мішаного хору і оркестру. Сл. І. Франка;
"Най пісня лунає" - кантата для мішаного хору. Сл. С. Людкевича;
"Наша дума, наша пісня" (1931) - кантата для мішаного хору і оркестру. Сл. Т. Шевченка;
"Останній бій" (1914) - кантата для чоловічого хору з оркестром. Сл. С. Людкевича. 

Симфонічні твори:

"Балада про Довбуша";
"Веснянки" - симфонічна поема - фантазія;
"Галицька рапсодія" (1928);
"Голоси Карпат" симфонічна сюїта;
"Дніпро" - поема (1947); "Каменярі" - поема (1926);
"Меланхолійний вальс" - поема за новелою О. Кобилянської, (1920);
"Мойсей" - поема за поемою І. Франка (1956);
"Наше море" - картина. Фантазія (1957);
"Не забудь юних днів" - поема. На сл. Франка (1957);
"Новорічна увертюра";
"Ой не ходи, Грицю" - увертюра;
"Пісня юнаків";
"Подвиг" - поема;
"Прикарпатська симфонія" (1952);
"Рондо юнаків" (1948);
"Симфонієта" (1943);
"Симфонічний танець" (1910);
"Чакона" ("Пасакалія"). 

Опери:

"Бар - Кохба" (1926) Лібрето С. Людкевича. (Ескізи до опери); "Довбуш" (1955) Лібрето С. Людкевича за народними оповіданнями. 

Хорові твори:

"Вечір в хаті" - для мішаного хору з фортепіано. Сл. С. Жарка;
"Від Кавказу по Сян" - для мішаний хор з фортепіано. Сл. С. Людкевича; "Вічний революціонер" - чоловічний хор з оркестром. Сл. І. Франка. (1898);
"Восени" (1940) - мішаний хор a cappella. Сл. І. Франка;
"Гей, слов'яни" (1949)- мішаний хор з фортепіано. Сл. С. Людкевича;
"Дайте руки, юні друзі" - чоловічий хор a cappella Сл. М. Шашкевича; "Дністровянка" - мішаний хор з фортпіано;
"За мир" - мішаний хор з фортепіано. Сл. В. Сосюри;
"Заповіт піонерам" (1967) на сл. А. Олеся;
"Київ-Москві" - мішаний хор a cappella. Сл. М.Рильського;
"Конкістадори" (1941) - чоловічий хор з фортепіано. Сл. І. Франка;
"Косар" - чоловічий хор з оркестром. Сл. Т. Шевченка;
"Ой виострю товариша" - чоловічий хор з фортепіано. Сл. Т. Шевченка; "Привіт Львову" - мішаний хор з фортепіано. Сл. П. Дорошка;
"Сонце заходить" - мішаний хор a cappella Сл. Т. Шевченка.

Хорові обробки народних пісень:

- "А ізночі, ізвечора";
"А хто хоче війну зняти";
"Баллада про Бондарівну";
"Бодай ся когут знудив";
"Боже, боже, що ся водить";
"Будь ми здоровая";
"Гагілка";
"Журу я ся, журу";
"Їхав стрілець";
"Котилася та зоря із неба";
"Марусенька по саду ходила";
"Ой видно село";
"Ой зацвіли фіялочки";
"Ой Морозе, Морозенку";
"Ой напилася я";
"Ой по горі, горі";
"Ой співаночки мої";
"Ой ходив чумак";
"Про Петруся і вельможну паню";
"Сонце ся сховало";
"Там де Чорногора";
"Та не спав я нічку";
"Як ніч мя покриє";
"Як я, браття, раз сконаю";
"Чорна рілля ізорана"
"Чи дома, дома". 

Солоспіви для голосу з фортепіано:

"До соловейка". Сл. П. Грабовського; "За байраком байрак" Сл. Т. Шевченка; "Коваль" Сл. І. Франка; "Морська Баркарола" Сл. П. Грабовського; "Ой ти, дівчино, з горіха зерня" Сл. І. Франка; "Піду, втечу" Сл. О. Олеся; "Про ніженьки" Сл. Народні; "Сирітка" Сл. С. Людкевича; "Розпука" сл. М. Шашкевича; "Там, далеко на підгір'ю" Сл. П. Гаврилюка; "Я й не жалую" Сл. А. Кримського; "Ти моя найкраща пісня" Сл. О. Олеся.

Інструментальні твори:

"Ноктюрн" - для скрипки, віолончелі і фортепіано;
Соната для скрипки і фортепіано;
Тріо для скрипки, віолончелі і фортепіано;
"Чабарашка" - для скрипки і фортепіано;
Концерт для фортепіано з оркестром фа-дієз мінор (1920, 2-а ред.. 1950;) 2 (1957);
Концерт для скрипки з оркестром ля мажор (1945);
"Запорізький похід"- марш для духового оркестру;
Українські народні маршові пісні для духового оркестру. 

Фортепіанні твори:

"Балада" (варіації на тему української народної пісні);"Гумореска"; "Заколисана пісня"; "Імпровізована арія"; "Квочка"; "Кізочка з колядою"; "Листок з альбому"; "Мала романця"; "Пересторога матері"; "Пісня до схід сонця" (із туркестанських мотивів); "Пісня ночі" (гармонія сфер); "Полька"; "Похорон отамана" (пам'яті М. Лисенка); "Пісня без слів" (баркарола); "Романця"; "Сирітка"; "Скерцо". 

Фортепіанні ансамблі:

"Бар-Кохба" (військовий марш) для виконання в чотири руки.

Обробки творів інших авторів:

Бортнянський Д. "Концерт". Перекладення для жіночого хору: Вахнянин А. "Шалійте, шалійте, скажені кати". Перекладення для мішаного хору: Вербицький М. "Підгір'яни" - співогра на 3 дії.Інструментовка: Вербицький М. Симфонія ре мажор. Перекладення для скрипки, віолончелі і фортепіано: Вербицький М. "Тост до Русі". Перекладення для мішаного хору: Воробкевич С. "Огні горять". Перекладення для чоловічого хору: Гулак-Артемовський С. "Запорожець за Дунаєм". Інструментовка, редакція.


Література:


1 Кос-Анатольський А. С. П. Людкевич. - К., 1951.
2 Загайкевич М. С. П. Людкевич. -К.,Вид-во "Образотворчого мистецтва і музичної літератури", 1957. -154с.
3 Загайкевич М. "Кавказ" кантата-симфонія С. Людкевича.,-К., "Мистецтво",1964.- 25с.
4 Павлишин С. Станіслав Людкевич. - К., 1974., "Музична Україна", -54с.
5 Штундер З. Станіслав Людкевич і його співпраця в етнографічній і музикологічній комісіях Наукового товариства ім. Шевченка // Записки НТШ. - Т. 226: Праці Музикознавчої комісії. - Л., 1993. - С. 456-459.
6 Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т.1/ Упор., ред., вст. ст. і прим. З.Штундер. -Львів: "Дивосвіт". - 1999. - 496с.:іл.
7 Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т.2/ Упор., ред., вст. ст. прим. і бібліогр. З.Штундер. - Л., "Дивосвіт". - 2000. - 816с.:іл.
8 С. Людкевич та М.Колесса - корифеї української музики ХХст.: Матеріали науково-практичної конференції. Дрогобич: "Коло", 2006. -168с.
9 Стельмащук С. Під знаком його доброти (Спогади про С.Людкевича). - Дрогобич. 1991.- 38с.
10 Цалай О. "Заповіт". Кантата С. Людкевича. - К., "Мистецтво",1963. -30с.
11 Якубяк Я. Микола Лисенко і Станіслав Людкевич: монографія. - Львів, 2003. - 264с.

Матеріал підготувала Ганна Пеліна