НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

09.03.2017

Сердечно вітаємо відомого українського композитора, нашу шановану львівську колегу Богдану Фроляк з визначною подією – присудженням Національної премії України імені Тараса Шевченка! Найвищою, найпочеснішою мистецькою нагородою нашої держави композитор відзначена за твори на вірші »»»



30.12.2016

НАПРИКІНЦІ РОКУ ВІДБУЛИСЯ УРОЧИСТІ ВРУЧЕННЯ МИСТЕЦЬКИХ ПРЕМІЙ 2016 РОКУ. Премію ім. Б.М.Лятошинського отримав композитор КРИВОПУСТ Богдан Леонідович за Концерт для скрипки та симфонічного оркестру та твір »»»



29.12.2016

ПРОПОНУЄМО ПОЗНАЙОМИТИСЬ З ІНТЕРВ"Ю нашого колеги, композитора Володимира РУНЧАКА кореспонденту газети "ТИЖДЕНЬ" - "Держава має відпустити культуру від Мінкультури", щойно надрукованим в №52 »»»



28.12.2016

50 РОКІВ ПО ТОМУ. 26 грудня 2016р. у Колонному залі ім. М.Лисенка Національної філармонії України відбувся концерт-реконструкція програми, що звучала тут рівно півстоліття тому, 26 грудня 1966р., і складалась із авангардових творів західноєвропейських та українських авторів - К.Дебюссі, А.Шенберга, І.Стравинского, Л.Грабовського, В.Сильвестрова та Б.Лятошинського. Мені судилося побувати на обох концертах, тому спробую порівняти »»»



20.12.2016

НОВИНИ З РЕГІОНІВ. ФЕСТИВАЛЬ МУЗИКИ ГЕННАДІЯ САСЬКА. Ювілей як урочисте пошанування особистості є важливим елементом життя людини. Це не лише своєрідне підсумування досягнень а, звичайно, і старт нових ідей. У житті й творчості відомого українського композитора, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Премії ім. В. Косенка і Мистецької премії «Київ» ім. Артемія Веделя – Геннадія Саська 2016 рік – ювілейний. Святкові мистецькі заходи з нагоди 70-річчя від дня народження митця відбувалися 9 і 29 листопада 2016 року в Києві у Національному музеї Тараса Шевченка та Київській дитячій Академії мистецтв. Відзначення ж ювілею і вшанування композитора 15-17 листопада 2016 року стало справжньою культурною подією для кількох міст на Львівщині – Моршина, Стрия, Дрогобича і Трускавця. Цю акцію можна справедливо назвати «Фестивалем музики Геннадія Саська». Ювілейні концерти відбулися у Стрию (музична школа ім.Остапа Нижанківського),У дитячій школі мистецтв ім. Романа Савицького (Трускавець), Інституті музичного мистецтва ДДПУ ім.І.Франка та Дрогобицькому музичному коледжі ім.В.Барвінського. Під час концертів »»»



Всі новини »

ШТОГАРЕНКО АНДРІЙ ЯКОВИЧ




Композитор, педагог, музично-громадський діяч


(15.X.1902, с.Нові Кайдаки - 15.XI.1992, м.Київ)


  

Музичну освіту здобував у Катеринославському музичному училищі на фортепіанному відділенні (1912-1915, клас З. Разловської) та Харківському музично-драматичному інституті на факультеті теорії та композиції (1930-1936, клас професора С. Богатирьова). 

Після закінчення консерваторії у 1936р. Штогаренко залишився у Харкові, де працював до початку Другої світової війни: з 1936 по 1941 рр. керував секцією оборонної музики при Спілці композиторів; був заступником голови СК (Харківське відділення).  

В роки війни, Штогаренко разом з багатьма українськими діячами мистецтв був евакуйований до Алма-Ати та Ашхабаду. Під час перебування там митець продовжував громадську діяльність: 1941-1943 рр. був відповідальним секретар СК Туркменії, допомагав молодим композиторам республіки, здійснював зв'язки з українськими музикантами, які знаходились у Середній Азії.  

З 1943 року життя та діяльність Штогаренка пов'язані з Києвом, де він розпочинає роботу в Київській консерваторії: з 1960 р. - професор, 1968-1990 - завідуючий кафедрою композиції, 1954-1968-ректор консерваторії.  
Учні Штогаренка - відомі музиканти: Ю.Іщенко, А.Вінокур, К.Віленський, А.Костін, Є.Мілка, В.Подвала, І.Поклад, М.Степаненко, В.Тилик, В.Філіпенко, Ю.Шамо, В.Загорцев, Н.Боєва, В.Ронжин та інші.  

Творчу та педагогічну працю Штогаренко поєднував з активною музично-громадською діяльністю. З 1937 р. - заступник голови Харківського відділення Спілки Композиторів. З 1939 р. - член правління, 1947-1956рр. - заступник голови, а з 1968-1989рр. - голова правління СКУ. З 1948 р. - член правління та секретар СК СРСР. 

За сприянням Андрія Яковича в Києві у 1962 р. було організовано Міжнародний музичний конкурс ім. М. Лисенка. У 1970, 1974 рр. постійно приймав участь у роботі журі IV та V Міжнародних конкурсів ім. П.І.Чайковського. Діяльність Штогаренка була відзначена багатьма нагородами радянського уряду: Державні Сталінські премії (1946, 1952); Державна премія УРСР ім.Т. Г. Шевченка (1974); ордени Леніна (1960, 1982), болгарський орден "Кирила та Мефодія" першого ступеня (1971). 1972 року композитору було присвоєно звання народного артиста СРСР, а в 1982 - Героя соціалістичної Праці. 

Творча спадщина А.Штогаренка охоплює майже всі основні жанри, окрім опери. В основі творчості композитора-великі інструментальні, симфонічні та вокально-симфонічні форми (шість симфоній, симфонічні сюїти, поеми, концерти, кантати). Систематично Штогаренко працював і в жанрі камерно-інструментальної музики (квартети, тріо, сонати, сюїти для окремих інструментів). Значний вклад митець вніс і в розвиток вокальних жанрів. Здобуток творів Штогаренка налічує біля 150 різноманітних вокальних творів (пісенних, романсових, хорових та ансамблевих).  

Головними рисами його творчості є яскравий мелодизм, монументальність, стрункість форм. Спадщина А.Я.Штогаренка охоплює широкий спектр образів: героїко-епічні, ліричні та жанрово-побутові з використанням різноманітних джерел українського фольклору.  



ТВОРЧИЙ ДОРОБОК А.Я.ШТОГАРЕНКА


Симфонічні твори

Cимфонія-кантата №1 "Україна моя" - 1942-1943.
Cимфонія №2 для струнного оркестру "Пам`яті товариша" - 1965.
Cимфонія №3 "Київська" - 1972.
Cимфонія №4 "Симфонічні казки" - 1973. 
Cимфонія №5 "Комсомолії присвячується" - 1976. 
Cимфонія №6 "Біографічна" - 1978.
Cюїта "Памяті Лесі Українки" - 1951. 
Cюїта "Молодіжна" для струнного оркестру - 1959.
Cюїта "Піонерська" - 1965.  
Симфонічна поема "Похід" - 1936. 
"Партизанські картини" - концерт для фортепіано з оркестром - 1957. "Дивертисмент" - концерт для флейти та струнного оркестру - 1957. 
Концерт для скрипки з оркестром - 1971.
Концертіно для скрипки з оркестром - 1972.
Концертіно для ф-но з оркестром - 1973. 
"Чотири симфонічні казки" - 1947. 
"Марш-увертюра" (на тему М. Лисенка) - 1959.
"Молодіжна поема" - 1959. 
"Симфонічні танці" для ф-но з оркестром - 1980. 

Вокально-симфонічні твори

"Про канальські роботи" - балада для мішаного хору, солістів та симфонічного оркестру - 1936.
"Дівоча доля" - сюїта для голосу та симфонічного оркестру - 1937. 
"Дитинство" - оркестрово-вокальна сюїта з музики до драм. вистави - 1939.
"Україна моя". Текст А. Малишко та М. Рильського - симфонія-кантата (№1) для мішаного хору, солістів та симфонічного оркестру - 1942-1943. 
"Переможцям слава". Текст А. Новицького. Кантата для хору та симфонічного оркестру - 1943. 
"Росія"-вокально-симфонічна поема для баритону, мішаного хору та симфонічного оркестру. Текст І. Вазова та Х. Ботєва - 1950.  
"Про партію рідну". Текст І. Нєходи. Поема для хору, соліста та симфонічного оркестру - 1953-1954. 
"Зійшла комунізму зоря" - 1954. 
"Лірична ода Жовтню". Для жіночого хору та симфонічного оркестру - 1957.
"Про незабутніх людей". Вокально-симфонічні балади для басу: "Сказання про невідомого солдата" (Текст С. Гордєєва), "Скрипка маршала" (текст В. Фірсова), "Теркін-добрий малий" (текст А. Твардовського) - 1967. 
"Дорогами Жовтня" - ораторія. Текст В. Коржа - 1967. 
"Шляхами Жовтня" - вокально-симфонічна повість. Текст П. Тичини та В. Коржа (2-га ред.) - 1977. 

Камерно-інструментальна музика

"Марш до пуску Дніпрогесу" для баяну соло - 1933. 
Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі - 1935. 
"Рондо" для скрипки та фортепіано - 1936. 
"Поема" для скрипки та фортепіано. Співавтор-Д. Клєбанов - 1943. 
"Пісня" для скрипки та фортепіано. Співавтор-Д. Клєбанов - 1950. 
"Два українських танці" для баяну - 1950.  
Квартет ("Вірменські замальовки") для двох скрипок, альта та віолончелі - 1960. 
"Фантазія" для скрипки соло - 1960. 
"Пам`яті музикантів" три поеми для фортепіано - 1961.
"Молодіжне тріо" для скрипки, віолончелі та фортепіано - 1961. 
"Балада" та "Шуточний марш" для віолончелі та фортепіано - 1963. 
"Образи" для фортепіано - 1970.
"Чотири українських танці" для скрипки та фортепіано - 1970.
Соната для віолончелі та фортепіано - 1976.
"Етюди-картини" для фортепіано - 1978.  

Пісні, романси, хори 
Загальна кількість - близько 100.  
   

Дослідження з творчості А. Штогаренка

1. Боровик Н. Андрій Штогаренко: Життя, творчість, риси стилю. - К.: Муз.Україна, 1984. 
2. Віноградов Г. Андрій Штогаренко. - К.: Муз. Україна, 1973.
3. Горюхіна Н. Друга симфонія А. Штогаренка // "Українське музикознавство", вип. 3, 1968. 
4. Зноско-Боровський А. А. Я. Штогаренко. - К.: Муз.Україна, 1951.  
5. Клін В. "З фортепіанного доробку А. Штогаренка" // Музика, 1977. - №4. 
6. Королюк Н., Тимошенко О. "Шевченкініана" А. Штогаренка // "Українське музикознавство", вип. 15, 1980. 
7. Кравцов Т. Українська народна поліфонія в творчості А. Штогаренка // "Народна творчість та етнографія".-К., 1964. - №1. 
8. Лисенко Н. До питання виконавської інтерпретації фортепіанних творів А.Я. Штогаренка на прикладі циклу "Образи" // Науковий вісник НМАУ: вип. 71. - К., 2008.
9. Лисенко Н. У танцювальному жанрі // Музика, 1983. - №5. 
10. Творчість А. Штогаренка // Сб. ст.- К: Муз. Україна, 1979. 
11. Хівріч Л. Мелодика симфонічних творів А. Я. Штогаренка // "Українське музикознавство", вип. 2.-К., 1967.


Матеріал підготувала 

Олена МАЦЕПУРА