НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

09.03.2017

Сердечно вітаємо відомого українського композитора, нашу шановану львівську колегу Богдану Фроляк з визначною подією – присудженням Національної премії України імені Тараса Шевченка! Найвищою, найпочеснішою мистецькою нагородою нашої держави композитор відзначена за твори на вірші »»»



30.12.2016

НАПРИКІНЦІ РОКУ ВІДБУЛИСЯ УРОЧИСТІ ВРУЧЕННЯ МИСТЕЦЬКИХ ПРЕМІЙ 2016 РОКУ. Премію ім. Б.М.Лятошинського отримав композитор КРИВОПУСТ Богдан Леонідович за Концерт для скрипки та симфонічного оркестру та твір »»»



29.12.2016

ПРОПОНУЄМО ПОЗНАЙОМИТИСЬ З ІНТЕРВ"Ю нашого колеги, композитора Володимира РУНЧАКА кореспонденту газети "ТИЖДЕНЬ" - "Держава має відпустити культуру від Мінкультури", щойно надрукованим в №52 »»»



28.12.2016

50 РОКІВ ПО ТОМУ. 26 грудня 2016р. у Колонному залі ім. М.Лисенка Національної філармонії України відбувся концерт-реконструкція програми, що звучала тут рівно півстоліття тому, 26 грудня 1966р., і складалась із авангардових творів західноєвропейських та українських авторів - К.Дебюссі, А.Шенберга, І.Стравинского, Л.Грабовського, В.Сильвестрова та Б.Лятошинського. Мені судилося побувати на обох концертах, тому спробую порівняти »»»



20.12.2016

НОВИНИ З РЕГІОНІВ. ФЕСТИВАЛЬ МУЗИКИ ГЕННАДІЯ САСЬКА. Ювілей як урочисте пошанування особистості є важливим елементом життя людини. Це не лише своєрідне підсумування досягнень а, звичайно, і старт нових ідей. У житті й творчості відомого українського композитора, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Премії ім. В. Косенка і Мистецької премії «Київ» ім. Артемія Веделя – Геннадія Саська 2016 рік – ювілейний. Святкові мистецькі заходи з нагоди 70-річчя від дня народження митця відбувалися 9 і 29 листопада 2016 року в Києві у Національному музеї Тараса Шевченка та Київській дитячій Академії мистецтв. Відзначення ж ювілею і вшанування композитора 15-17 листопада 2016 року стало справжньою культурною подією для кількох міст на Львівщині – Моршина, Стрия, Дрогобича і Трускавця. Цю акцію можна справедливо назвати «Фестивалем музики Геннадія Саська». Ювілейні концерти відбулися у Стрию (музична школа ім.Остапа Нижанківського),У дитячій школі мистецтв ім. Романа Савицького (Трускавець), Інституті музичного мистецтва ДДПУ ім.І.Франка та Дрогобицькому музичному коледжі ім.В.Барвінського. Під час концертів »»»



Всі новини »

ДАНЬКЕВИЧ КОСТЯНТИН ФЕДОРОВИЧ


(1905 - 1984)

Композитор



Хронологічна таблиця життя і творчості


24 грудня 1905р. Народився К. Данькевич в Одесі. Батько – Федір Якович, мати – Марія Федорівна. Початкову освіту здобував у гімназії, однак після смерті батька (1919р.) вступив до електротехнікуму.

1921(4)-1929р.
 Навчання в Одеській консерваторії по класу фортепіано у професора М. І. Рибицької-Ізвєкової, (за порадою М. М. Вілінського) по класу композиції у В. Золотарьова та теорії музики – П. Молчанова (учнів М. Римського-Корсакова). Паралельно вивчає диригування у Г. Столярова і вокал у професорів С. Сипягіної, В. Селявінв, О. Брагіна.

З 1928р.
 Входить до складу філії Всеукраїнського тавариства революційних музикантів (ВУТОРМ, реорганізоване товариство імені Леонтовича).

1929р.
 На випускному публічному концерті К. Данькевич виступив як піаніст і композитор. Були виконані його романси на вірші І. Франка та С. Руданського, а також три частини струнного квартету. Екзаменаційна програма по фортепіано складалася із семи прелюдій М. Вілінського.

З 1929р.
 Рішенням вченої ради К. Ф. Данькевич був прийнятий викладачем теоретичних дисциплін Одеської консерваторії.

1930р.
  Лауреат Першого Всеукраїнського конкурсу піаністів.

1932-1934р
.   Робота над оперою «Трагедійна ніч» 

1938р.
  Нагороджений пам’ятною медаллю 125-річчя з дня народження Т. Шевченка за створення однойменної симфонічної поеми.

1939р.
  Задум написати історико-героїчну оперу про гетьмана Богдана Хмельницького, втілений спочатку в музиці до п’єси О. Корнійчука «Богдан Хмельницький», а пізніше й однойменній симфонічній сюїті (1940р.).

1941р.
  Нагороджений почесним званням заслуженого артиста УРСР за створення балету «Лілея» (премьєра 1940р.).

З 1941р.
  Член правління Спілки композиторів України.

1942-1943р.
  Під час Великої Вітчизняної війни перебував у Тбілісі, проводив політосвітню роботу в частинах Закавказького військового округу та очолював художнє керівництво Ансамблю пісні і танцю військ НКВС Закавказзя.

1944-1951р.
  Після звільнення міста Одеси від фашиської окупації К. Ф. Данькевича призначили директором та завідуючим кафедрою композиції Одеської консерваторії, якій в період його керівництва було присвоєно ім’я видатної співачкиА. В. Нєжданової. Одночасно він був прийнятий до лав Комуністичної партії.

З 1944-1952р.
Данькевич очолює Одеську обласну спілку композиторів.

1944-1945р.
Друга симфонія Данькевича, присвячена матерям героїв Великої Вітчизняної війни (5 частин.)

1947р.
Друга редакція симфонії №2 (4 частини, зміна оркестровки, поетичні епіграфи до частин).

1948-1967р.
Член правління Спілки композиторів СРСР.

1950р.
Опера «Богдан Хмельницький».

20 липня 1951р.
Опера «Богдан Хмельницький» була гостро розкритикована на сторінках газети «Правда», у зв’язку із постановою 
1948р. «Про оперу «Великая Дружба» В. Мураделі».

1954р.
Друга редакція опери «Богдан Хмельницький», присвоєння композитору звання народного артиста СРСР. 

1953-1969р
. Переїзд до Києва. Викладає у Київській консерваторії як професор кафедри теорії композиції.
Займається поширенням сучасної української та радянської музики. Виступає як організатор авторських концертів у Донбасі, Молдавії, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Румунії та Угорщині.

1956-1967р.
Голова правління Спілки композиторів України.

З 1957р.
Секретар Спілки композиторів СРСР.

1958р.
Реабілітація опери «Богдан Хмельницький» у постанові ЦК КПСС «Об исправлении ошибок в оценке опер «Великая дружба», «Богдан Хмельницький», «От всего серца»».

1958р.
Вахтанг Воронський та Василь Лапокниш екранізували балет К.Данькевича «Лілея».

1959р.
Разом із делегацією композиторів від Радянського Союзу (серед якої Д. Шостакович) відвідує США, де диригує своєю поемою «Тарас Шевченко».

1959-1960р.
Робота над оперою «Назар Стодоля». Відхилена ЦК при підготовці до Третьої Декади української літератури та мистецтва в Москві (1960р.).

1961р.
Опера поставлена в Харкові, Львові, Києві, Одесі. Включена в програми святкування 100-річчя з дня смерті, та 150-річчя від дня народження Т. Шевченка (відповідно 1961р.,1964р.). Однак знята з обговорення урядовим комітетом про нагородження опери та композитора Державною премією імені Т. Шевченка.

1962-1972р.
Творча криза К. Данькевича. Понад 10 років він не виходив з дому, перебуваючи у тяжкій депресії.

1976р.
Новаторська постановка балету «Лілея» балетмейстера А. Шекери та диригента О. Рябова, яку радісно підтримав К. Данькевич. Нові редакції «Назара Стодолі», симфонічної поеми «На півдні Вітчизни де море шумить», вокально-симфонічної оди «Пісня про Україну».

1977р.
Нова постановка опери «Богдан Хмельницький» новоствореним колективом Дніпропетровського театру опери та балету за новою редакцією опери, здійсненою головним диригентом київського театру К. Сімеоновим (1965р.).

1978р.
К. Данькевич і постановники опери «Богдан Хмельницький» відзначені Державною премією України ім. Т. Шевченка.

Початок 80-х років.
К. Данькевич запрошений на Всесоюзну нараду у Москві, присвячену проблемам музичного театру. На відкритті наради у Великому театрі був присутній на прем’єрі опери Р. Щедріна «Мертві душі» за М. Гоголем.

1984р.
Помер у Києві. Ім’я К. Ф. Данькевича присвоєне Одеському музичному училищу. Рада міністрів УРСР затвердила рішення про увічнення пам’яті К. Данькевича. На будинку №21 по вулиці Пушкінській у Києві встановлено меморіальну дошку, а також засновано спеціальну стипендію імені К. Данькевича для студентів-відмінників теоретично-композиторського факультету Одеської консерваторії.




Список творів К. Ф. Данькевича (за М. М. Михайловим):

 

Музично-сценічні твори:

1934р. опера «Трагедійна ніч» (лібретто В. Івановича та К. Данькевича за поемою О. Безименського);
1940р. балет «Лілея» (лібретто Вс. Чаговця за мотивами творів Т. Шевченка);
1944р. оперета «Золоті ключі» (лібретто Я. Зіскінда та Г. Колтунова);
1950р. опера «Богдан Хмельницький» (лібретто В. Василевської та О. Корнійчука);
1959р. опера «Назар Стодоля» (лібретто Л. Предславича за п’єсою Т. Шевченка).

Вокально-симфонічні твори:

1955р. «На півдні Вітчизни, де море шумить» поема для солістів, хору та симфонічного оркестру. (сл. Л. Барабанова, присвячена місту-герою Одесі);
1957р. ораторія «Жовтень» сл. В. Блакитного, П. Тичини, В. Сюсюри, О. Безименського, М. Бажана, М. Рильського, А. Малишка;
1961р. «Зоря комунізму над нами зійшла» кантата для хору, соліста та симфонічного оркестру (сл. К. Данькевича).

Симфонічні твори:

1928р. Урочиста увертюра
1928р. Урочистий марш (присвячений Перекопській перемозі);
1937р. симфонічна поема «Отелло»;
1937р. перша симфонія (присвячена 20-річчю Жовтневої революції);
1938р. «No pasaran!» сюїта для симфонічного оркестру;
1938р. симфонічна поема «Тарас Шевченко»;
1940р. симфонічна сюїта «Богдан Хмельницький»;
1940р. симфонічна сюїта «Лілея»;
1945р. друга симфонія (присвячена матерям героїв Великої Вітчизняної війни);
1956р. симфонічна поема «1917 рік».

Камерно-інструментальні твори:

1928р. соната для фортепіано b-moll;
1928р. струнний квартет для двох скрипок, альта і віолончелі;
1929р. три п’єси для фортепіано: «Романс», «Вальс», «Гумореска»;
1930р. тріо для скрипки віолончелі та фортепіано;
1930р. «Пісня і танець» для скрипки і фортепіано.

Хорові твори та пісні:

1928р. «Ленінці йдуть» сл. В. Сюсюри;
1930р. «Ой у нашому селі посмутились куркулі» сл. Фіялка;
1930р. «Комунари» сл. Д. Бєдного;
1934р. балада «Брат за брата» сл. В. Лебедєва-Кумача;
1934р. «Бойові друзі» сл. В. Лебедєва-Кумача;
1935р. обробка української народної пісні «Віють вітри»;
1935р. обробка української народної пісні «Дощик, дощик»;
1936р. «Марш одеських піонерів» для дитячого мішаного хору, сл. Г. Плоткіна;
1939р. «Пісня про комісара» сл. С. Олійника;
1939р. «У похід» сл. О. Прокоф’єва;
1942р. чоловічий хор «Засніжені безкрайні далі» сл. І. Кондратенка;
1941р. «Колискова» сл. М. Рильского;
1942р. «Пісня про Зою Космодем’янську» сл. П. Тичини;
- - - - «Україна, рідна Україна» пісня для соліста та двоголосного хору, сл. Я. Зіскінда;
- - - - «Пісня українських партизанів» сл. К. Герасименка;
- - - - «Подарунок» сл. С. Васильєва;
- - - - хор a’capella «До Червоної Армії» сл. В. Сюсюри;
- - - - «Запрягайте, хлопці, коней!» сл. М. Лобковського;
- - - - «Вийди в чисте поле» сл. Л. Дмитерка;
- - - - «Гвардійський марш» сл. Й. Уткіна;
- - - - «Лист до коханої з фронту» сл. А. Коваленкова;
- - - - «Пісня про місто-герой Ленінград» сл. М. Тихонова;
- - - - «Радянській жінці» сл. М. Алігер;
- - - - «Монолог про Таню» сл. А. Барто;
- - - - «Пісня про фронтовика» сл. Я. Зіскінда;
- - - - «Пісня про місто-герой Севастополь» сл. Я. Зіскінда;
1943р. «Пісня про шинель» сл. Л. Монастирського;
- - - обробка української народної пісні «Повій, вітре, на Вкраїну»;
- - - - «Клятва» сл. М. Бажана;
1948р. «Пісня про Олега Кошового» сл. І. Неходи;
- - - - «Пісня про Олександра Матросова» сл. К. Іванова;
- - - - «Пісня радянських студентів» сл. В. Нікітіна;
- - - - «Морська пісня» сл. О. Жарова;
- - - - «Комсомольська козача» сл. А. Цирліна;
- - - - «Береза» сл. О. Софронова;
- - - - обробка народної української пісні часів Великої Вітчизняної війни «Тяжко тужить мати»;
- - - - обробка російської народної пісні «Как во городе»;
- - - - «Курсантська похідна» сл. В. Зубарєва;
- - - - «Мої супутники» сл. Смирнова;
- - - - «Про Партію пісню співа Україна» сл. В. Сосюри;
1954р. «Пісня дружби та слави» сл. М. Бажана;
1955р. «Заживемо ще щасливіше» сл. І. Клокова;
1955р. «На прапорі Києва – Леніна орден» сл. К. Данькевича;
1955р. «Нас осіняє ленінське знамено» пісня для соліста, хору та фортепіано, сл. М. Дудіна;
1956р. «Будь до праці й на подвиг готовий» сл. О. Новицького;
1956р. «Слава робочим рукам» пісня для соліста, хору та фортепіано, сл. О. Новицького;
1956р. Кантата «Юнацький привіт Москві» сл. П. Воронька;
1957р. «Ми Леніна внуки» сл. Г. Бойка;
1957р. «Донецька пісня» сл. В. Сосюри;
1957р. «Наш фестиваль» сл. І. Неходи;
1957р. «Слався, Вкраїно» пісня для баритона та хору, сл. О. Новицького;
1958р. «Тебе прославляють народи» сл. О. Новицького;
1958р. «Ти – наше сонце» пісня для соліста та мішаного хору, сл. П. Городецького;
1958р. «Будь славен день сімнадцятого року» («Цвіти улюблена Вітчизно») сл. С. Михалкова;
1958р. «Ти чуєш нас, Ліване, в грізний час?» сл. О. Новицького;
1958р. «З тобою, партіє, ми йдем» сл. О. Прокоф’єва;
1959р. «Комсомольська слава крилата» сл. К. Данькевича;
1959р. «Урочиста пісня» сл. І. Нагнибіди;
1960р. «Слава партії» сл. П. Арського;
1960р. «Пісня про двічі Героя Соціалістичної Праці Є. Долинюк» сл. О. Новицького;
1960р. «Піонери» сл. В. Сосюри;
1961р. «Києву-герою» сл. М. Нагнибіди;
1961р. поема для хору a’capella «Пісні про людство» сл. О. Суркова;
1962р. «Пісня про Київ» для соліста, хору та фортепіано, сл. Є. Десятника;
1962р. «Серця велять» сл. Є. Десятника;
1962р. «Пісні про зенітників-ракетників» сл. Є. Десятника;
1963р. «Марш суворовців» сл. Є. Десятника;
1963р. «Діти живуть на нашій планеті» сл. Ю. Яковлєва.

Солоспіви:

1928р. «Осінь» сл. О. Пушкіна;
1928р. «Весна» сл. Дрожжина;
1928р. «Сни» сл. С. Руданського;
1929р. «Чого мені тяжко?» сл. Т. Шевченко;
1929р. «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?» сл. Т. Шевченка;
1929р. «Простір» сл. Ів. Франка;
1930р. «Пастелі» («Світанок», «День», «Вечір», «Ніч») сюїта, сл. П. Тичини;
1930р. «Полудне» сл. І. Франка;
1930р. «Чого з’являєшся мені у сні?» сл. Ів. Франка;
1932р. «Трагедійна ніч» поема для сопрано, тенора, читця в супроводі скрипки, віолончелі та фортепіано, сл. О. Безименського.

Музика до драматичних вистав та кінофільмів:

1928р. музика до п’єси Я. Мамонтова «На камені горить»;
1934р. музика до п’єси Вс. Вишневського «На Заході бій»;
1934р. музика до п’єси К. Гольдоні «Слуга двом панам»;
1934р. музика до п’єси О. Островського «Вовки та вівці»;
1935р. музика до трагедії В. Шекспіра «Отелло»;
1937р. музика до трагедії О. Пушкіна «Бориса Годунова»;
1937р. музика до п’єси О. Корнійчука «Правда»;
1937р. музика до п’єси С. Голованівського «Для поета»;
1939р. музика до п’єси О. Корнійчука «Богдан Хмельницький»;
1940р. музика до комедії В. Шекспіра «Багато галасу даремно»;
1940р. музика до п’єси К. Герасименка «Легенда»;
1946р. музика до п’єси І. Кочерги «Ярослав Мудрий»;
1947р. музика до п’єси за романом О. Фадєєва «Молода Гвардія»;
1948р. музика до п’єси В. Соловйова «Великий государ»;
1948р. музика до драми М. Лермонтова «Маскарад»;
1948р. музика до п’єси Б. Чирскова «Переможці»;
1951р. музика до п’єси О. Корнійчука «Загибель ескадри»;
1956р. музика до трагедії В. Шекспіра «Гамлет»;
1938р. музика да фільму «Педро»;
1939р. музика да фільму «Ескадрилья №5»;
1954р. музика да фільму «300 років тому...»;
1957р. музика да фільму «Народжені бурею»;
1958р. музика да фільму «Лілея».




НАГОРУ

Література:

1. Михайлов М. М. Данькевич Костянтин Федорович // Українська Радянська Енциклопедія — 2-е видання. — Т. 3. — Київ, 1979. — С. 244.

2. Митці України: Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 202.

3. Мистецтво України: Біографічний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 192.

4. Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник / Автор-упорядник Микола Лабінський. — К.: Криниця, 2001. — С. 128.

5. Михайлов М. М. Костянтин Данькевич. — К., 1974.

6. Большая советская энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 7. Гоголь — Дебит. 1972. 608 стр., илл.: 44 л. илл. и карт. 1 карта-вкл.

7. Оперные либретто: Краткое изложение содержания опер. — Т. 1 / Ред.-сост. В. А. Панкратова, Л. В. Полякова. — 4-е изд., испр. и доп. — М.: Музыка, 1978. — 591 с.

8. Музыкальная энциклопедия. Гл. ред. Ю. В. Келдыш. — Т. 2. Гондольера — Корсов. — 960 стр. с илл. — М.: Советская энциклопедия, 1974.

9. Константин Федорович Данькевич на сайте kino-teatr.ru

10. Юсипей Ю. Партитуры не горят // «Зеркало недели», № 35 (714), 20 — 26 сентября 2008.

11. Зинькевич Е. Данькевич-симфонист: несбывшиеся возможности?// Mundus musicae. Тексты и контексты. Избранные статьи. – К.: ТОВ «Задруга», 2007. – 616 с., С.474.

12. Станішевський Ю. Гетьман української музики // «Музика», 2006, №1, С.25-29.

13. Олійник Л. Повернення «Богдана Хмельницького» // «Музика», 2006, №2, С.13-14.

14. Загайкевич М. «Нове життя «Лілеї»» // «Музика», 2004, №1-2, С.5-6.

15. Загайкевич М. «Музика глибоких почуттів» // «Музика». – 1975. - №6. – С.25-26.

16. Білаш П. «Лілея» - нев’януча квітка // «Музика». – 1994. - №2. – С.4-5.

17.Єкельчик С. Імперія пам’яті. Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві. – К., Критика, 2008. – 303 с.


Нотні видання із фонду бібліотеки

Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського:



Симфонії: №1 (партитура), №2 (партитура);
Симфонічні поеми: «Отелло», «Тарас Шевченко», «1917 рік» (партитури);
Опери: «Богдан Хмельницький» (клавір, партитура), 
«Назар Стодоля» (три дії, чотири картини, клавір);
Квартет (c-moll, партитура);
«Лілея»: балет на три дії, чотири картини (лібретто В. Чаговця, за мотивами тв. Т. Шевченка, клавір);
Застольна пісня для баса, серенада Бенедікта для баритона з музики до комедії В. Шекспіра «Багато галасу даремно»;
Жовтнева кантата [до 40-річчя Великого жовтня] (клавір);
«Октябрь»: ораторія (клавір);
Зоря комунізму над нами зійшла: Дума про Україну: Кантата: для хору, соліста і симф. оркестру (клавір);
Обробка російської народної пісні «Как во городе»;
Збірник «Вокальні твори. Пісні, романси, хори»;
«Бойові друзі» для середнього голосу з ф-п;
«Брат за брата» пісня на сл. В. Лєбєдєва-Кумача в перекладі В. Сюсюри;
Пісня «Мои спутники» сл. Н. Смирнова;
«Монолог про Таню» сл. М. Алігер;
«Нас осіяє ленінське знамено»: вибрані пісні для хору з ф-п.;
Вокальний цикл «Пастелі» на сл. П. Тичини;
Пісня і танок для скрипки у супроводі ф-п.;
Романс «Чого являєшся мені у сні» сл. І. Франка;
Дві пісні з кінофільму «Народжені бурею»: Пісня Олесі, Пісня Птахи, сл. О. Новицького.




Матеріали підготувала Галина Омельченко 

НАГОРУ