НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

24.04.2017

НОВИНИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ. «Музичні барви України» Концерти-присвята «Гетьману української музики» В Полтаві продовжуються творчі акції, присвячені 175-річчю Миколи Лисенку – нашому славному земляку, музичному класику, засновнику професійної композиторської школи в Україні. Низку концертів в рамках фестивалю «І струни Лисенка живії» організувало Полтавське музичне училище ім. М. В. Лисенка силами викладачів і студентів навчального закладу. А Полтавський обласний осередок Національної Спілки  »»»



07.04.2017

НОВИНИ З РЕГІОНІВ. Міжнародний фестиваль "Музичні імпрези України" (м.Черкаси) представляє ІНТЕРНЕТ-КОНКУРС ЮНИХ КОМПОЗИТОРІВ "Junior Impreza". »»»



05.04.2017

РОДИНІ АВТОРА ГІМНУ СТОЛИЦІ ІГОРЯ ШАМО ВРУЧИЛИ ВІДЗНАКУ "ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН КИЄВА".Сьогодні на початку засідання Київської міської ради мер Києва Віталій Кличко вручив доньці видатного композитора, автора гімну української столиці «Києве мій» Ігоря Шамо відзнаку про  »»»



09.03.2017

Сердечно вітаємо відомого українського композитора, нашу шановану львівську колегу Богдану Фроляк з визначною подією – присудженням Національної премії України імені Тараса Шевченка! Найвищою, найпочеснішою мистецькою нагородою нашої держави композитор відзначена за твори на вірші »»»



30.12.2016

НАПРИКІНЦІ РОКУ ВІДБУЛИСЯ УРОЧИСТІ ВРУЧЕННЯ МИСТЕЦЬКИХ ПРЕМІЙ 2016 РОКУ. Премію ім. Б.М.Лятошинського отримав композитор КРИВОПУСТ Богдан Леонідович за Концерт для скрипки та симфонічного оркестру та твір »»»



Всі новини »

БАРВІНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

(1888 - 1963)


Композитор


Особливе місце в історії української музичної культури належить Василеві Барвінському - видатному композитору ХХ століття, талановитому педагогу, виконавцю, вченому, активному громадському діячеві, якому в 2008 році виповнилося 120 років від дня народження.

"3начення Барвінського в історії розвитку української музики величезне не тільки тому, що він в рішучий спосіб повернув західноукраїнську музику на новий шлях, не тільки з огляду на високу мистецьку вартість і якість його творів, з яких багато були першими цього роду в нашій літературі, але й з огляду на його безпосередній вплив на цілу генерацію західноукраїнських композиторів і піаністів, з яких усі, без винятку, були або безпосередніми учнями Барвінського - як З.Лисько, М.Колесса, Ст.Туркевич-Лукіянович, Р.Савицький. Д.Каранович, Б.П'юрко та автор цих рядків - або були з ним в постійнім особистім контакті, як товариші по праці та приятелі, що теж не могло не відбитися на їх творчості чи діяльності, як у випадку С.Людкевича та Н.Нижанківського" (Рудницький А. Про музику і музик. - Нью-Йорк - Париж - Сидней - Торонто, 1980. - С. 189-190). 

Еволюція вітчизняної музичної культури немислима без мистецької спадщини В.Барвінського.

Тривалий час ім'я композитора несправедливо замовчувалося, мистецький доробок вилучався з навчально-виховного процесу, а окремі твори (передусім рукописи) були знищені. Трагізм особи В.Барвінського полягає в тому, що за сфальсифікованою більшовицьким режимом справою, він був репресований і 10 років (1948-1958) змушений разом зі своєю дружиною, донькою знаменитого вченого Івана Пулюя, перебувати в неволі у Мордовських таборах. І хоча 21 березня 1964 року композитора було офіційно реабілітовано (посмертно), однак твори його за невеликим винятком, практично не видавалися. І тільки з наближенням давно омріяної незалежності помітно зростає інтерес до мистецької спадщини композитора.

Василь Барвінський народився 20 лютого 1888 року у Тернополі в родині вчителя гімназії й семінарії, посла віденського парламенту. Мама композитора, Євгенія, була вчителькою музики, керувала хором тернопільського товариства "Боян". Згодом, сім'я переїжджає до Львова і Василь вчиться гри на фортепіано у відомого педагога Вілєма Курца.

У 1907 році В.Барвінський продовжує навчання у Празі (вчиться у консерваторії і Карловому університеті). Теорію композиції опановує у Вітезслава Новака, слухає лекції у відомих чеських музикознавців О.Гостінського і З.Неєдлого. В цей час він активно концертує в Чехії і вже проводить приватні уроки гри на фортепіано. У Празі він знайомиться з Наталкою Пулюй. В 1915 році вони одружуються й повертаються до Львова. Василь Барвінський очолює Вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка (адже в цей час попередній директор Ст.Людкевич змушений служити в австрійському війську). Тут він викладає теоретичні предмети, фортепіано, гармонію; працює в польській консерваторії і керує хором львівського "Бояну".

В 20-х роках В.Барвінський активно концертує (виїжджає в творче турне із співаком Романом Любинецьким до Чехословаччини, виступає із співаками Олександрою Любич-Парахоняк, Соломією Крушельницькою, Модестом Менцінським, віолончелістом Богданом Бережницьким, скрипалем Євгеном Перфецьким). Згодом, з Б.Бережницьким виступає у Києві, Харкові, Одесі й Дніпропетровську.

Поряд з композиторською, піаністичною (виконавською) і педагогічною роботою, В.Барвінський розвиває публіцистичну й наукову діяльність як дописувач до різних газет, часописів, енциклопедій тощо. З під його пера з'являється низка статей і рецензій, присвячених проблемам української музичної культури, такі як "Огляд Історії української музики"(1937), "Нова доба української музики" в "Українській загальній енциклопедії" (1937). Багато статей про М.Лисенка, В.Косенка, Б.Бартока, М.Равеля та інших друкує в часописі "Українська музика" (1937-1939).

В.Барвінський - ініціатор заснування СУПРОМу (Союзу українських професійних музик) й був обраний його першим головою. А у 1940 році мистець стає першим директором Львівської державної консерваторії ім. Миколи Лисенка. На цій посаді він працює й після війни, але внаслідок наклепу його і дружину було арештовано й в 1948 році засуджено на 10 років ув'язнення у Мордовських таборах. 

Головна трагедія полягає в тому, що майже всі твори композитора були знищені (спалені на подвір'ї консерваторії). Тільки після відбуття покарання (1958) В.Барвінський намагався з пам'яті поновити деякі п'єси, але 9 червня 1963 року він відійшов у засвіти.

До історії української музичної культури композитор увійшов, передусім, як автор музики для фортепіано. Тут і твори для молоді ("Наше сонечко грає на фортепіано", "Колядки і щедрівки", "Шість мініатюр на українські народні теми", "Українські народні пісні для фортепіано", "Прелюдії" та ін.) й твори великої форми: віднайдений аж у далекій Арґентині американським вченим-бібліографом Романом Савицьким-молодшим Концерт фа мінор для фортепіано й симфонічного оркестру, Соната Cis-dur. Згадаймо й твори для віолончелі і фортепіано ("Соната", "Варіації", "Сюїта", "Ноктюрн", "Думка"), камерно-інструментальні композиції (Секстет, Тріо, Квінтет), оркестрові твори (Українська рапсодія).

Окрему групу становлять вокально-симфонічні полотна ("Українське весілля" для мішаного хору, квартету, солістів, оркестру, "Заповіт" на сл. Т.Шевченка для хору, соло басу в супроводі симфонічного оркестру, "Наша пісня, наша туга" на сл. С.Черкасенка для хору з оркестром, "В перші роковини" на сл. П.Карманського для мішаного хору, соло і симфонічного оркестру, "94-й псалом Давида" - для соло тенора з оркестром, дві пісні на слова Івана Франка "Місяцю, князю", і "Блаженна будь поміж женами" та ін.).

В жанрі хорової музики варто згадати "Пісні з Богогласника" для мішаного хору, пісня в супроводі фортепіано "Співа Західна Україна" (сл. Ю.Шкрумеляка); "Шевченкова хата" (сл. Б.Лепкого) - "Колосися ниво" (сл. Б.Лепкого), "Не гнути нам голов" (сл. А.Курдидика), а cappella та ін. Відзначимо й солоспіви "Ой, поля, ви поля", "Вечером в хаті", "В лісі", "Ой, люлі, люлі, моя дитино", "Колисанка" та ін.

На сьогоднішній день все частіше звучить музика В.Барвінського з концертної естради. В 1990 році світ побачила перша ґрунтовна монографія про композитора, створена доктором мистецтвознавства, професором С.Павлишин. З'являються окремі публікації В.Грабовського, Л.Кияновської, Н.Кашкадамової, О.Криштальського, Б.Тихонюка, Л.Філоненка, О.Німилович, М.Ластовецького та ін. 

У видавництві "Музична Україна" видруковано "Твори для фортепіано" (Упор. С.Павлишин, передмова М.Колесси, 1988), Сонату для фортепіано (1990), "Романси" (Упор. С.Павлишин, 1993), а зусиллями професора Тернопільського державного педагогічного університету Олега Смоляка і Лесі Корній перевидано "Фортепіанні п'єси для дітей" (Лілея, 1996) й "Колядки та щедрівки для фортепіано зі словесним текстом" (Збруч, 1997). Перевидано й Концерт для фортепіано і симфонічного оркестру фа мінор, який виконала після тривалої перерви народна артистка України, професор М.Крушельницька. На черзі - перевидання "Думки" для скрипки, присвяченої Г.Грабець з Коломиї (перше виконання відбулося в Дрогобичі І.Туркаником, 1996) та віолончельного концерту.

Його іменем названі вулиці, музичні заклади. У Тернополі, Львові, Івано-Франківську, Дрогобичі проводяться піаністичні конкурси, присвячені В.Барвінському, а в Дрогобичі створено Науково-культурологічне товариство ім. Василя Барвінського, основним завданням якого є вивчення й популяризація творчості галицького мистця, який все своє життя присвятив служінню українській музичній культурі.


                                                                                   Володимир Грабовський
                                                                                    Олександра Німилович
                                                                                         Людомир Філоненко
 



ТВОРИ ВАСИЛЯ БАРВІНСЬКОГО


Для симфонічного оркестру

Українська рапсодія (1911, - рукопис); 
Увертюра-поема (1930), 
Шість мініатюр. Переклад з ф-но для духового оркестру. - У зб.: Західна Україна. - Харків, 1928, 1929. Переклад Е.Бауера для малого та салонного оркестру. - Відень-Ляйпціг: Universal Edition, 1927.

Вокально-симфонічні твори

Українське весілля у 2-х чч. (етнографічні картини для міш. хору, квартету солістів, оркестру, або ф-но в 4 руки, сл. нар., 1914). - Вид. "Львівський Боян" (хорова партитура); 
"Заповіт" - (сл. Т.Шевченка, для чол. міш. хору і соло баса, симф. орк. або ф-но в 4 руки, 1917). - Вид. "Львівський Боян" (хорова партитура); 
"Наша пісня, наша туга" (сл. С.Черкасенка, для міш. хору з симф. орк., 1933). - У зб.: Барвінський В. Хорові твори / Упорядник Л.Назар. - Тернопіль: АСТОН, 2000. - С. 28-40; 
"В перші роковини" (сл. П.Карманського, для міш. хору, соло, симф. орк., 1940); 
"Пісня про Вітчизну" (сл. М.Рильського, для міш. хору і симф. орк., 1940).

Для фортепіано

Соната до дієз мажор (1910). - У зб.: Барвінський В. Соната. - К.: Музична Україна, 1990;
Українська сюїта (1915)
П'ять прелюдій (1908) 
Пісня. Серенада. Імпровізація (1911)
Любов (1913-15) 
Шість мініатюр на українські народні теми (1920)
Листок до альбому (1929). - У зб.: Барвінський В. Твори для фортепіано / Упорядник С.Павлишин. - К.: Музична Україна, 1988; 
Три прелюдії (1908). - У зб.: Барвінський В. Три прелюдії / Редактори-упорядники, вст. ст. Л.Філоненко, В.Сенкевич. - Дрогобич: Коло, 2006. - 32 с.; 
Колядки і щедрівки (1935). - У зб.: Барвінський В. Колядки і щедрівки для фортепіано зі словесним текстом / Упорядник О.Смоляк. - Тернопіль: Збруч, 1997; 
Жаб'ячий вальс (1900). - У зб.: Барвінський В. Вибрані фортепіанні твори для дітей / Упорядник О.Смоляк. - Тернопіль: Лілея, 1998; 
20 дитячих п'єс на теми укр. нар. пісень (1935) - У зб.: Барвінський В. Фортепіанні п'єси для дітей / Упорядники: О.Смоляк, Л.Корній. - Тернопіль: Лілея, 1996; 
38 українських народних пісень для фортепіано з підложеним текстом (1935). - У зб.: Барвінський В. Українські народні пісні для фортепіано зі словесним текстом / Упорядники: Р.Савицький-мол., О.Смоляк. - Тернопіль: АСТОН, 2000; 
Мініатюри на лемківські народні пісні (1932). - У зб.: Барвінський В. Мініатюри на лемківські народні пісні / Редактор-упорядник, вст. ст. О.Німилович. - Дрогобич: Посвіт, 2008. - 32 с.;
Концерт фа мінор для фортепіано з оркестром (1937, - рукопис втрачено, копію віднайдено у 1993 в Арґентині); 
Варіації на власну тему до мінор (1909, - втрачено) 
Варіації на тему української народної колядки Сі бемоль мажор (1917, - втрачено)
Варіації і фуґетта Соль мажор на укр. нар. тему (1920, - рукопис).

Для скрипки і фортепіано

Сумна пісня (1910, - рукопис) 
Пісня (1912-13, - рукопис)
Елегія (1925, - втрачено)
Соната до мінор (1925, - втрачено)
Український танок з Шести мініатюр для фортепіано у перекладі для скрипки і фортепіано. - У зб.: Neue Meisterklange fur Geige. - Відень: Universal Edition, 1925; 
Твори на укр. нар теми: Пісня. Гумореска. Пісня і танок (1934-35, - рукопис).

Для віолончелі і фортепіано

Ноктюрн (1913). - Вид. Київ, 1974; 
Варіації на укр. нар. тему (1918). - Вид. Київ, 1973; 
Думка (1926). - Вид. Київ, 1965; 
Мелодія (1926). - Вид. Київ, 1965; 
Соната фа дієз мінор у 3-х чч. (1926). - Вид. Київ, 1967; 
Сюїта на укр. нар. мотиви: Заспів. Гумореска. Колискова. Рондо. Гумореска і Колискова (1927). - Вид. Київ, 1965; 
Концерт для віолончелі і фортепіано (1956, - рукопис).

Камерно-інструментальні ансамблі

Тріо для фортепіано, скрипки і віолончелі ля мінор у 3-х чч. (1910). - Вид. Київ, 1971; 
Тріо для фортепіано, скрипки і віолончелі мі бемоль мінор у 3-х чч., - втрачено 
Струнний квартет Сі бемоль мажор у 3-х чч., - втрачено 
Секстет (Варіації на власну тему і фінал-коломийка) для фортепіано, двох скрипок, альта, віолончелі і контрабаса (1915). - Вид. Київ, 1971; 
Струнний квартет для молоді у 4-х чч. на укр. нар. мотиви (1935). - Вид. Київ, 1971; 
Квінтет для фортепіано, двох скрипок, альта і віолончелі соль мінор у 3-х чч. (1953-63). - Вид. Київ, 1971.

Солоспіви для голосу з фортепіано

Вечером в хаті (сл. Б.Лепкого), В лісі (сл. Б.Лепкого), 94 псалом Давида (переробка тексту П.Куліша), Ой, поля, ви поля (сл. О.Кониського), Ой, сумна, я сумна (сл. сербської нар. пісні у переспіві Я.Головацького), У мене був коханий рідний край (сл. Г.Гайне, переклад А.Кримського), Щаслива будь (сл. Б.Лепкого), Колисанка (сл. Г.Чупринки), Ой, люлі, люлі, моя дитино (сл. Т.Шевченка), Сонет і Місяцю, князю (сл. І.Франка), Пісня пісень (сл. В.Маслова-Стокіза), Львову (сл. М.Рильського), Знов весна (сл. Л.Українки). - У зб.: Барвінський В. Романси. Для голосу в супроводі фортепіано / Упорядник С.Павлишин. - К.: Музична Україна, 1993. - 127 с.

Хорові твори

Соняшне завтра (сл. А.Курдидика, для чол. хору), Знов весна (сл. Л.Українки, для чол. хору), Надія (сл. Л.Українки, для чол. хору), Шевченкова хата (сл. Б.Лепкого, для міш. хору), Ой колосися, ниво (сл. Б.Лепкого, для міш. хору), Наша пісня, наша туга (сл. С.Черкасенка, для міш. хору і ф-но). - У зб.: Барвінський В. Хорові твори / Упорядник Л.Назар. - Тернопіль: АСТОН, 2000. - 40 с.

Обробки народних пісень - для голосу з фортепіано, для голосу, скрипки і фортепіано, для хору a cappella.


ЛІТЕРАТУРА:

1. Василь Барвінський і українська музична культура. Святкова академія, присвячена 110-й річниці від дня народження Василя Барвінського. 16 березня 1998 р.: Статті та матеріали / Упорядник О.Смоляк. - Тернопіль, 1998.
2. Василь Барвінський в контексті європейської музичної культури. Статті та матеріали / Ред.-упор. О.Смоляк. - Тернопіль: Астон, 2003. - 192 с.
3. Василь Барвінський. З музично-письменницької спадщини. Дослідження, публіцистика, листи / Упор. В.Грабовський. - Дрогобич: Коло, 2004. - 256 с.
4. Виконавсько-педагогічні принципи Василя Барвінського та його послідовників як складова частина Львівської піаністичної школи: Матеріали науково-практичної конференції. Львів, 5 квітня 2006 р. / Ред.-упор. Т.Воробкевич. - Львів, 2006. - 103 с.
5. Василь Барвінський. Статті. Листи. Спогади / Редактор-упорядник В.Грабовський. - Дрогобич: Посвіт, 2008. - 268 с.
6. Василь Барвінський у дослідженнях та матеріалах / Редактор-упорядник В.Грабовський. - Дрогобич: Посвіт, 2008. - 336 с.
7. Грабовський В. Василь Барвінський у колі Ревуцьких // Василь Барвінський у дослідженнях та матеріалах / Редактор-упорядник В.Грабовський. - Дрогобич: Посвіт, 2008. - С. 196-203.
8. Кашкадамова Н. Василь Барвінський як фортеп'янний педагог // Кашкадамова Н. Фортеп'янне мистецтво у Львові: Статті. Рецензії, Матеріали. - Тернопіль: СМП "АСТОН", 2001. - С. 80-92.
9. Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ-ХХ ст. - Тернопіль: АСТОН, 2000. - С. 195.
10. Ковалів І. Василь Барвінський: Нарис життя і творчості. - Торонто, 1964.
11. Конашевич-Сагайдачний В. Зустріч // Музика. - 1991. - № 5.
12. Людкевич С. Василь Барвінський. У 30-ліття музичної діяльности // Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи / Упорядкування З.Штундер. - Том. І. - Львів: Дивосвіт, 2000. - С. 365.
13. Німилович О. Фортепіанна творчість Василя Барвінського. - Дрогобич: Коло, 2001. - 78 с.
14. Павлишин С. Василь Барвінський. - К.: Музична Україна, 1990. - 87 с.
15. Павлишин С. Спогади // Василь Барвінський. Статті. Листи. Спогади / Редактор-упорядник В.Грабовський. - Дрогобич: Посвіт, 2008. - С. 207-211.
16. Рудницький А. Про музику і музик. - Нью-Йорк-Париж-Сидней-Торонто, 1980. - С. 189-190.
17. Савицький Р.-мол. Віднайдено великий твір В. Барвінського // Музика. - 1993. - № 6.
18. Савицький Р.-мол. Хронологія нововідкритого фортепіянового концерту f-moll Василя Барвінського (реконструкція подій) // Василь Барвінський у дослідженнях та матеріалах / Редактор-упорядник В.Грабовський. - Дрогобич: Посвіт, 2008. - С. 60-63.
19. Тихонюк Б. Василь Барвінський - композитор і піаніст - в оцінці львівської преси 1920-х років. - Львів: ЛДК, 1989.
20. Філоненко Л. Заграймо на Різдво // Музика. - 1990. - № 5. - С. 15.
21. Філоненко Л. Маловідомі сторінки "Особової справи Василя Барвінського" // Василь Барвінський у дослідженнях та матеріалах / Редактор-упорядник В.Грабовський. - Дрогобич: Посвіт, 2008. - С. 224-229.
22. Фільц Б. Спогади про композитора В.Барвінського // Соломія (Тернопіль). - 1998. - № 4.


                                                                                 Володимир Грабовський
                                                                                   Олександра Німилович
                                                                                       Людомир Філоненко