НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

11.03.2024

ПРИВІТАННЯ КАРМЕЛЛІ ЦЕПКОЛЕНКО. Сердечно вітаємо нашу дорогу колегу, видатну українську композиторку, заслуженого діяча мистецтв України, професорку Кармеллу Цепколенко з визначною подією –  »»»



07.03.2024

Незважаючи на всі складнощі воєнного часу, до Правління НСКУ постійно продовжують надходити заяви від композиторів та музикознавців з проханням прийняти до лав Національної Спілки композиторів України. Нас радує ентузіазм молодих фахівців, які  »»»



03.03.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (лютий 2024). Українська сучасна музика різних жанрів у важкий військовий час продовжує виконувати свою патріотичну місію, залучаючи до скарбів національного мистецтва все ширші верстви слухачів як в Україні, так і за її межами. Вона звучить у багатьох концертних програмах на рівні з світовою класикою, що лише підкреслює її художню досконалість.  »»»



04.02.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (січень 2024 року). Розпочався Новий 2024 рік, в січні якого ми перетнули трагічний рубіж – 700-ий день підступного нападу російських загарбників на Україну. Однак не можна зламати дух свободи, який живе в кожному українці. Незалежно від того, воює він на передовій чи займається мирними професіями. Все одно ми всі на фронті, кожний на своєму, боремося за вільну Україну. Українське сучасне музичне мистецтво продовжує завойовувати  »»»



03.02.2024

Національна Спілка композиторів України, як і вся наша країна, понесла великі і важкі втрати під час підступної війни, розв’язаної російськими агресорами. На цьому тлі нині особливо зростає важливість поповнення Спілки новими силами – молодими талановитими композиторами та музикознавцями, готовими до боротьби на культурному  »»»



Всі новини »

НОВИНИ

03.04.2024



УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ
                                          (березень 2024)


Разом з усією нашою країною в складних умовах воєнного часу українські композитори  невтомно  продовжують свій шлях до перемоги. Шлях цей складний, сповнений важких втрат, про які ми завжди пам
’ятаємо, але й не здаємося, завойовуючи все нові рубежі на мистецькому фронті.

В березневі дні вся музична громадськість України згадувала нашого великого друга, незабутнього Валерія Матюхіна – засновника і незмінного керівника Національного ансамбля солістів «Київська камерата», неперевершеного інтерпретатора багатьох і багатьох творів українських сучасних композиторів, диригента Валерія Матюхіна (1949-1923).Через його щедре серце і дбайливі руки пройшла безліч музичних прем’єр,  що поклали початок довгому концертному життю найкращих зразків національної мистецької скарбниці. В березні В.Матюхіну мало виповнитися 75 років, і саме цій пам’ятній даті «Київська камерата» присвятила великий концерт, що відбувся 4 березня 2024 у Національній філармонії України (диригент – Володимир Сіренко). 
До програми  в пам
ять про маестро увійшли перлини української камерної музики, які він особливо любив і часто виконував. У І відділі прозвучала музика Євгена Станковича, Олега Киви, Ігоря Щербакова. Концерт відкрився знаковим твором –  Камерною  симфонією №3 для флейти і камерного оркестру Є.Станковича. Як відомо, свого часу ця камерна композиція увійшла до десятки найкращих творів світової музики саме у виконанні «Камерати» під орудою Валерія Матюхіна. Нинішнє виконання також було вельми натхненним (соліст – Дмитро Кузьмін). «Покаянний стих» для скрипки з оркестром  Ігоря Щербакова – один з найглибших і найвиразніших  творів композитора – завдяки солістці Богдані Півненко набув нових граней і сенсів. Інструментальна палітра змінилася надзвичайно виразними вокальними сторінками з «Opera rustica» Є.Станковича та Камерної кантати №3 Олега Киви. Їх унікальне ліричне наповнення, довершеність поезій Бориса Олійника та Павла Тичини зуміла витончено донести Тамара Ходакова (сопрано).
У ІІ відділі концерту парад найулюбленіших зразків української камерної музики сягнув віртуозної кульмінації. Звучав твір Золтана Алмаші, спеціально присвячений альтистці Катерині Супрун; знамениті «Батярські пісні» Юрія Шевченка з блискучим солістом Кирилом Бондарем; зразок неофольклоризму «С
oncerto Rutheno» Олександра Козаренка з унікальним відтворенням на роялі звучання народних інструментів (соліст – Дмитро Таванець). І врешті, як кульмінація фольклорної лінії, карколомний Концерт для скрипки з оркестром Володимира Зубицького, темпераментно виконаний Богданою Півненко. Вся концертна програма, ідеально проведена в цей вечір Володимиром Сіренком, стала достойним вшануванням памяті маестро Валерія Матюхіна і щедрим дарунком слухачам.

Нещодавно сталася важлива подія світового рівня – українська археологічна опера «Чорнобильдорф»  Романа Григоріва та Іллі Разумейка отримала в Лондоні престижну нагороду  – вищу премію Королівського філармонічного товариства Великої Британії у номінації «Оперний та музичний театр». Церемонія вручення відбулася 5 березня 2024  в Королівському північному музичному коледжі, куди спеціально запросили українських молодих композиторів. Британська прем
єра  опери відбулася у межах Сезону культури Велика Британія/Україна, створеного Українським  інститутом та Британською радою, під час Фестивалю сучасної музики в Хаддерсфілді. 
У «Чорнобильдорфі»  композитори поєднали народний і класичний спів із театром, танцем та звучанням унікальних музичних інструментів. Опера розповідає про світ постапокаліпсису, про нащадків людства, які намагаються відродити втрачену цивілізацію за допомогою археологічних перформансів-ритуалів. Назва опери – гібридне поєднання українського топоніма Чорнобиль та назви австрійського міста Цвентендорф. Це міста, де свого часу були атомні станції. Як відомо, у Чорнобилі сталася масштабна катастрофа, а у Цвентендорфі  станцію так і не ввели в дію через протести місцевого населення. Як бачимо, тема опери, створеної творчою молоддю студії
Opera Aperta Національної Спілки композиторів України, кричуще актуальна. Це попередження. Адже війна, що точиться в Україні, постійні погрози  росії  ядерною зброєю можуть  призвести до світової трагедії.

А 9 березня 2024, в день народження Тараса Шевченка, вся увага культурної громадськості  була прикута до виголошення нових лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Найвищу митецьку нагороду нашої держави в номінації «Музичне мистецтво» отримала композиторка, заслужена діячка мистецтв України, професорка Кармелла ЦЕПКОЛЕНКО за твори, написані під час  повномасштабного вторгнення росії в Україну: кантати «Читаючи історію» за поезією Оксани Забужко та «Звідки ти, чорна валко, пташина зграє» на вірші Сергія Жадана, Дуель-дует для скрипки і контрабасу та Симфонію №5. Церемонія вручення відбулася 9 березня в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка.
Зі зверненням до лауреатів та культурної громадськості виступив Президент України Володимир Зеленський. Премії лауреатам в різних номінаціях вручали члени Шевченківського комітету, Кармеллі Цепколенко – член комітету, диригент, народний артист України Володимир Сіренко.
Відзначення нашої поважної колеги – це велика перемога українських композиторів на культурному фронті. Ще раз її вітаємо, пишаємося її досягненнями і бажаємо нових творчих перемог!


В той же день, 9 березня 2024, в день  народження Великого Кобзаря,  Київська організація НСКУ запросила  на концерт «Прориваючись до світла». Виконувалися твори за поезією Тараса Шевченка та інструментальна музика українських композиторів.  У концерті взяли участь постійні учасники  музичних вечорів у Спілці композиторів, вокально-хоровий ансамбль «Свят-Коло», керівником якого вже багато років є композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Шевченківської премії Віктор Степурко. Звучали безсмертні Шевченкові вірші у музичній інтерпретації  українських класиків та сучасних авторів: М.Лисенко «Боже великий, Єдиний»; С.Людкевич «Алилуя» (на тему «Боже Великий, Єдиний») та «Слава Отцю і Сину і Святому Духу» (на тему «Реве та стогне Дніпр широкий»); Є.Козак .Обробка української народної пісні на текст Шевченка «Думи мої»; В.Степурко «Тече вода « та «Над Дніпровою сагою»;О.Горбаченко «Молитва» та «Породила мати сина».
У концерті були також задіяні  студенти Київської муніципальної музичної академії ім. Р.Глієра (клас викладача Л.В.Амбросової), які виконали твори К.Мяскова, В.Власова, Л.Макухи та ін. Приємно повідомити, що перед початком концерту Голові Київської організації НСКУ Віктору Степурку було вручено Подяку Міжнародного благодійного фонду Національної Спілки художників України за надання гуманітарної допомоги, яка була зібрана і передана внутрішньо-переміщеним особам. За дорученням голови фонду  Подяку вручив художник і доброчинець Анатолій Марчук.

Поєднання в одній програмі західної класики та творів українських сучасних композиторів – це тепер досить розповсюджена практика у філармонічних концертах. Так, нашу увагу привернули два березневих концерти в Національній філармонії України.
20 березня 2024 прозвучав зовсім незвичний Вагнер – фрагменти сценічних творів у фортепіанних перекладах –   та повна протилежність вагнерівській естетиці – «Метамузика» для фортепіано з оркестром Валентина Сильвестрова. Піаніст Євген Громов та маестро  Володимир Сіренко чудово відтворили неповторну медитативну природу музики В.Сильвестрова, її заглиблене вслухання у тишу.

А  31 березня 2024 диригентка Наталія Пономарчук  поєднала в єдиному концертному  просторі драматично-скорботні «Метеморфози» Ріхарда Штрауса, написані у 1943 під час війни, та лірично-експресивну  українську музику початку 80-х – Камерну симфонію №3 Євгена Станковича та
Concerto grosso для струнного оркестру Віталія Губаренка. Київський камерний оркестр і соліст Ігор Тютюнніков (флейта) майстерно втілили  особливості неповторної творчої палітри кожного з представлених композиторів. Нагадаємо, що 2024 рік – рік вшанування пам’яті Віталія Губаренка (1934-2000), у червні йому мало б виповнитися  90. Можна сказати, що зазначений концерт розпочав відзначення цієї ювілейної дати, і попереду ще багато музичних подій, пов’язаних з творчістю видатного українського композитора.  

                                                                                                                                                                                                            Т.Н.