НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

03.04.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (березень 2024). Разом з усією нашою країною в складних умовах воєнного часу українські композитори невтомно продовжують свій шлях до перемоги. Шлях цей складний, сповнений важких втрат, про які ми завжди пам’ятаємо, але й не здаємося, завойовуючи все нові рубежі на мистецькому фронті. В березневі дні вся музична громадськість України згадувала  »»»



11.03.2024

ПРИВІТАННЯ КАРМЕЛЛІ ЦЕПКОЛЕНКО. Сердечно вітаємо нашу дорогу колегу, видатну українську композиторку, заслуженого діяча мистецтв України, професорку Кармеллу Цепколенко з визначною подією –  »»»



07.03.2024

Незважаючи на всі складнощі воєнного часу, до Правління НСКУ постійно продовжують надходити заяви від композиторів та музикознавців з проханням прийняти до лав Національної Спілки композиторів України. Нас радує ентузіазм молодих фахівців, які  »»»



03.03.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (лютий 2024). Українська сучасна музика різних жанрів у важкий військовий час продовжує виконувати свою патріотичну місію, залучаючи до скарбів національного мистецтва все ширші верстви слухачів як в Україні, так і за її межами. Вона звучить у багатьох концертних програмах на рівні з світовою класикою, що лише підкреслює її художню досконалість.  »»»



04.02.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (січень 2024 року). Розпочався Новий 2024 рік, в січні якого ми перетнули трагічний рубіж – 700-ий день підступного нападу російських загарбників на Україну. Однак не можна зламати дух свободи, який живе в кожному українці. Незалежно від того, воює він на передовій чи займається мирними професіями. Все одно ми всі на фронті, кожний на своєму, боремося за вільну Україну. Українське сучасне музичне мистецтво продовжує завойовувати  »»»



Всі новини »

НОВИНИ

30.12.2011




Х ювілейний фестиваль "Дніпровські зорі" 2011 року



Ювілейний Х музичний фестиваль Дніпропетровської регіональної організації Національної спілки композиторів України "Дніпровські зорі", що проходив у цьому році з 13 по 16 грудня, був представлений серією "круглих столів", об'єднаних під егідою "Музична вітальня дніпропетровських композиторів і музикознавців", присвячених творчості членів НСКУ -  Віталія Кирейка, якому в грудні 2011 р. виповнюється 85 років; дніпропетровських композиторів - Нінель Самохвалової та Валентини Мартинюк (13, 14, 15 грудня), авторській презентації "Краткого музыкального словаря заумних и сомнительных терминов" (15 грудня) і заключним концертом (16 грудня) з творів членів регіональної організації.

 Для підготовки та проведення всіх заходів фестивалю були запрошені музикознавці, члени НСКУ Ірина Рябцева та Наталія Тарасова. В заключному концерті прозвучали твори композиторів: Наталії Боєвої, Валентини Мартинюк, Олександра Нежигая, Нінель Самохвалової та Володимира Скуратовського у виконанні Володимира Машлюка (баритон), Олени Самойлової (сопрано), Ольги Школи (сопрано), Наталії Хміль (бандура), Марії Радченко (віолончель), Анатолія Гарця та Тетяни Реви (фортепіано). Усі засідання "круглих столів" та концерт відбулися в приміщенні Дніпропетровської державної консерваторії ім. М. І. Глінки.

Ідея "Музичної вітальні", відроджена цього року за пропозицією музикознавця Ірини Рябцевої, була започаткована ще кандидатом мистецтвознавства Аріадною Костянтинівною Поставною - організатором фестивалю "Дніпровські зорі". Необхідно зазначити, що усі зустрічі цього року проходили дуже цікаво, жваво, в чудовій і теплій атмосфері та викликали помітний інтерес як зі сторони публіки, так і зі сторони, власне, композиторів та музикознавців Спілки. Але, на привеликий жаль, неприємно вразив той факт, що, незважаючи на спроби членів організації зацікавити цією подією представників ЗМІ міста Дніпропетровська - результату не вдалося отримати ніякого. Залишається лише сподіватися, що в наступному році ситуація, можливо, зміниться на краще.

13 грудня фестивальну програму відкрила Музична вітальня "Життя в музиці", присвячена творчості одного з ініціаторів заснування Дніпропетровської організації НСКУ, нашого земляка Віталія Кирейка. Музикознавець, кандидат мистецтвознавства Ірина Рябцева презентувала величезний фактологічний матеріал та об'єднала його під девізом "Формула індивідуальності: слово про майстра". На засіданні у запису прозвучали уривки з "Лісової пісні" В. Кирейка. У виконанні викладача музичної школи ім. О. Гончара Аджубейської Т. Є. (фортепіано) прозвучали твори композитора з циклу "24 фортепіанні п'єси для дітей". За словами самого творця, цикл продовжував започатковану ще В. Косенком традицію створення дитячого педагогічного репертуару.
В запису, у виконанні доцента НМАУ ім. П. Чайковського Ірини  Шестеренко, звучали фрагменти фортепіанної Сонати № 6 (ор. 169, c-moll), написаної В. Кирейком у 1995 році і присвяченої саме цій піаністці - її першій виконавиці. (Запис 6-ої, а також, 8-ої та 10-ої сонат композитора був люб'язно надісланий музикознавцю Іриною Шестеренко саме для проведення цього "круглого столу"). А викладач Дніпропетровської консерваторії А. Володченко виконала п'єси з "Дитячого альбому" голови НСКУ Ігоря Щербакова, в минулому - учня В. Кирейка. Цей збірник у бібліотеку Дніпропетровської консерваторії був подарований музикознавцем І. Рябцевою. Позитивним є і той факт, що сьогодні здійснюється діалог поколінь: Данило Гетьман - випускник Дніпропетровського музичного училища - тепер студент класу композиції І. Щербакова.

Композитор Віталій КИРЕЙКОЗа довгі роки натхненної праці композитор В. Кирейко був удостоєний ступеня кандидата мистецтвознавства (1953), звання Народного артиста України (1966), професора НМУ (1978), Лауреата премії ім. М. Лисенка (1985) та отримав Орден "За заслуги ІІІ ступеня" (2001). Твори Митця завжди були далекими від заангажованості, вони засвідчують схильність В. Кирейка до психологічної драми, до тонкого розкриття характерів героїв його опер та балетів. Інструментальні, симфонічні твори демонструють колористичність і барвистість звукопису, пошук змістовно наповнених прийомів виразності. Тож, складовими формули індивідуальності митця, за думкою музикознавця,  можна вважати відданість безкорисливій творчості, вірність власним пріоритетам, відсутність замовних опусів та офіціозного пафосу; відданість національним традиціям через заглиблення в українську ментальність, осягання української культури в усіх її багатомірних проявах і втілення їх в звукотворчості; відданість класичним традиціям, відсутність радикальних новацій і модерних експериментів; високий професіоналізм на рівні вишуканого академізму.

На останок музикознавець підкреслила, що В. Кирейком написані твори практично в усіх музичних жанрах і для більшості музичних інструментів, але ми вимушені констатувати той факт, що в Дніпропетровських навчальних закладах дуже рідко виконуються твори видатного українського композитора. Для подолання інертності виконавців, спільно з працівниками бібліотеки Дніпропетровської консерваторії була організована виставка нотних видань творів В. Кирейка.

Нінель САМОХВАЛОВАНа другому засіданні "Музичної вітальні" відбулась творча зустріч студентів і викладачів Дніпропетровської консерваторії з композитором і музикознавцем Нінель Самохваловою. Багатогранна діяльність мисткині визначила "тональність" круглого столу, що отримав назву "Mundus musicae Нінель Самохвалової". Реалізація її творчого потенціалу знаходить вияв у різноманітних сферах діяльності - композиторській, науковій, педагогічній, виконавській, суспільно-громадській. При цьому, беззаперечно, стрижнем власного покликання авторка вважає процес звукотворчості. Її композиторський доробок представлений симфонією "DISCORDIA", низкою камерно-інструментальних, вокальних та хорових творів, багато з яких виконувались на Міжнародному фестивалі "KYIV MUSIC FEST". До уваги слухачів були запропоновані фрагменти симфонічного твору, "AVE MARIA" для голосу та органа, "Колисанки" для голосу з фортепіано, "Віхола" для скрипки  з ф-но, "Епіграми" для ф-но, "POST SCRIPTUM", "Сурми та дзвони" для органа. Провідними символами творів різних жанрів композиторки є бінарні опозиції - матеріальне та духовне, земне та Божественне, життя та смерть, що існують в безкінечності своїх проявів та знаходять реалізацію через семантику інтонацій, тембрів, застосування широкого спектру прийомів композиторської техніки та, навіть, новаторське прочитання музичної форми.

15 грудня, на третьому засіданні, композитор Валентина Мартинюк познайомила шанувальників своєї творчості з новим збірником "Твори для бандури", що вийшов у видавництві "Навчальна книга" - "Богдан", м. Тернопіль. За цей збірник у жовтні 2011 року автор була нагороджена премією Дніпропетровського міського управління культури і мистецтв ім. Віталія Кирейка. Всі п'єси видані під музичною редакцією викладача Дніпропетровської консерваторії по класу бандури заслуженого працівника культури України, доцента Світлани Овчарової. Слухачам були запропоновані три номери зі збірки, а саме: "Хорал і фуга", "Фантазія на українську тему" і "Con moto".Наталія ХМІЛЬ Цикл "Хорал і фуга" прозвучав у виконанні студентки І курсу Дніпропетровської консерваторії А. Дуленко. В основу хоралу покладена тема "Дивлюсь я на небо" В. Заремби, основною темою фуги є тема української народної пісні "Йшли воли, воли із діброви". Раніше цикл вже звучав у виконанні Н. Хміль - також студентки консерваторії. На цій музичній зустрічі бандуристка виконала "Фантазію на українську тему". 2011 року цей твір звучав у виконанні студентки І курсу Дніпропетровського училища В. Кучер на І Національному конкурсу в м. Донецьку, що отримав грант і підтримку президента України В. Януковича. П'єса "Сon moto", що спершу була написана для фортепіано і пізніше увійшла в збірник "Твори для бандури" в перекладенні для цього інструменту, прозвучала у виконанні автора В. Мартинюк у фортепіанному варіанті.

Валентина МАРТИНЮККомпозитор висловила подяку редактору збірника С. Овчаровій та виконавцям. Доцент С. Овчарова підкреслила, що співпраця з композитором є дуже плідною і велика частина успіхів її студентів-бандуристів, які виконують п'єси В. Мартинюк в конкурсах, належить саме автору збірника.
Композитор зробила анонс щодо виконання її "Концерту для бандури і фортепіано" Н. Хміль - бандура, В. Мартинюк - фортепіано) 16 грудня 2011 року у заключному концерті фестивалю "Дніпровські зорі".


У другій частині засідання композитор Микола Іванов запропонував до уваги учасників "круглого столу" колекцію саморобних ударних інструментів, познайомив усіх присутніх із власною класифікацією музичних інструментів, що повинна складатися, на думку М. Іванова, з хордофонів, аерофонів, мембранофонів,  ідіофонів, ламелофонів та діафрагмафонів. Микола ІВАНОВНаприкінці зустрічі композитор презентував свій новий словник, який нещодавно побачив світ під назвою "Краткий музыкальный словарь заумных и сомнительных терминов".

Заключним акордом Х фестивалю "Дніпровські зорі" став камерний концерт, слухачами якого стали студенти та викладачі Дніпропетровської консерваторії.


Нінель Самохвалова, Ірина Рябцева




 

 

    Таланту, а не возрасту будь равен



С 13 по 16 декабря проходил юбилейный десятый фестиваль композиторского творчества "Дніпровські зорі". Обширная программа фестиваля в этом году включала презентации новых сочинений композиторов, новых изданий их произведений, камерній концерт. "Життя в музиці: Віталій Кирейко" - проект И. М. Рябцевой, посвященный 85-летию со дня рождения композитора, одного из инициаторов создания местной композиторской организации, включал слово о мастере, выставку нотных изданий сочинений, исполнение его фортепианных пьес для детей В. Кирейко и его ученика И. Щербакова. В рамках "Музыкальной гостиной днепропетровских композиторов и музыковедов", основанной А. К. Поставной и возрожденной И. М. Рябцевой, состоялись презентации творчества композитора и музыковеда Н. Л. Самохваловой (ведущая И. Рябцева), сборника "Твори для бандури" В. Н. Мартынюк (Брондзи), "Краткого музыкального словаря заумных и сомнительных терминов"  композитора Н. О. Иванова.


Камерным концертом 16 декабря завершился юбилейный десятый фестиваль регионального отделения Национального союза композиторов Украины "Днепровские зори".

В такой же декабрьский день десять лет назад концертом из произведений днепропетровских композиторов, членов Национального союза композиторов Украины, открылся инициированный А.К.Поставной фестиваль "Днепровские зори".
Уже тогда декабрьский фестиваль обрёл  символический смысл - звуки музыки дописывают последние строки в музыкальную хронику года, открывая "табула раса" - чистый нотный лист музыкальной  истории  будущего.
 
Прозвучавшие за десять фестивальных лет сочинения сегодня укладываются в ожидающий издателя солидный нотный том.  Последний его раздел - столь разные  по стилю и жанровым интересам, контрастные по стилистике и образно-концептуальным решениям музыкальные премьеры 2011 года композиторов В.Мартынюк, Н.Боевой, Н.Самохваловой,  В.Скуратовского, А.Нежигая.

Открыла концерт музыка Валентины Мартынюк. Творческая ментальность этого композитора определяется идущим из юности стремлением - сохранять  верность традициям национальной музыки, говоря о мире и себе языком украинского мелоса, голосами украинского инструментария.

Музыка В.Мартынюк всегда этнически символична, ибо инструменты, для которых она пишет, соединены в социальной памяти с историей, психологией и художественным воображением  украинцев. Как для грека символ Эллады - кифара и лира Аполлона, для украинца символ  драматической и свободолюбивой, поющей украинской души -  бандура козака Мамая.
Но уже не только песня и дума, а концерт и соната для бандуры способны выразить мысли и чувства современного украинца, считает В.Мартынюк. Потому  и появился концерт под названием "Бандура всегда". Концерт посвящён Светлане Овчаровой, неименному другу, прекрасному профессионалу, руководителю капеллы бандуристок "Чарівниці" Днепропетровской консерватории, члену жюри национальных и международных конкурсов исполнителей на народных инструментах, редактору репертуарных сборников для бандуры. Исполненный  Натальей Хмель и автором, композитором В.Мартынюк, Концерт для бандуры с оркестром, дал возможность продемонстрировать  свойственные этому инструменту богатые виртуозные и песенные возможности. А вместе с тем, показал выразительную специфику  использования в целях создания близкой автору скерцозно-токкатной образности технических приёмов, более типичных для струнных и клавишных инструментов.

Знаковым для судьбы последнего десятилетия нашей творческой организации было стремление к музыкальному проникновению в бытие мысли и слова поэтов Серебряного века. Думается, интерес, в первую очередь, к этой поэзии духовно и интеллектуально питает камерно-вокальную музыку Владимира Скуратовского. Возможно потому, что в данном случае в одном человеке композитор совпадает с поэтом. Ровно год назад,  накануне нашего фестиваля презентовался авторский сборник стихов. На сей раз состоялся  премьерный показ вокального цикла на стихи Анны Ахматовой.
На вопрос Скуратовскому, чем его привлекает поэзия Ахматовой, Владимир Ильич ответил: "тем, что это - поэзия одиночества".
Но видимо, не только в этом причина обращения к Ахматовой. А в том, что в поэте Ахматовой глубоко скрывался если не композитор, то прекрасный слушатель и знаток музыки любимых ею Бетховена, Шумана, Шопена, Стравинского, Шостаковича. Об этом говорят хорошо известные всем строки её поэзии, выдающие тонкое постижение самого духа музыки. Достаточно вспомнить, например,  "Опять проходит полонез Шопена,
О боже мой, как много вееров".
Или знаменитое посвящение Д.Д.Шостаковичу под названием "Музыка":
  
   "В ней что-то чудотворное горит,
   И на глазах её края гранятся,
   Она одна со мною говорит
   Когда другие подойти боятся
   Когда последний друг отвёл глаза,
   Она была со мной в моей могиле.
   И пела, словно первая гроза,
   Иль будто все цветы заговорили.

Володимир СКУРАТОВСЬКИЙВокальный цикл В. Скуратовского "Память о солнце" для голоса и фортепиано на три стихотворения А.Ахматовой - "Настоящую нежность не спутаешь", "Память о солнце", "Дверь полуоткрыта", прозвучавший в исполнении Ольги Школы и автора, заставил слушателя пройти сложным, глубоко драматичным духовным путём тонко переплетённых лирических откровений сопрано и партии фортепиано от "этоса к аффекту".
 

Несбывшаяся надежда украинского политикума - евроинтеграция, в музыке сбывается по линии преемственности уже несколько столетий, начиная с  творчества Баха и Генделя, Гайдна и Моцарта, Мендельсона, Дворжака, Чайковского, Римского-Корсакова, Рахманинова, Стравинского и этот ряд можно продолжать до бесконечности. Межкультурный диалог успешно развивается и в нашей композиторской организации - музыкальные связи с Португалией уже много лет проходят сквозь творчество композитора Нинель Самохваловой.

Исследование португальской народной музыки и танца, высокий интерес к поэзии и литературе португальских классиков сочетаются с погружённостью композитора в традиции культовой музыки.. Премьера этого года  - "Фои Деуш" - "Был Бог" для голоса и фортепиано - обработка португальского фаду А.Жанеша.
В переводе с португальского, фаду - это рок, судьба, фатум.
Фаду - жанр песенной городской лирики, возникший в сердине 19 века в Португалии. Это - своего рода португальский городской романс. Интересно, что буквально накануне фестиваля, 27 ноября 2011 года фаду был внесён в реестр памятников национальных культур, оберегаемых ЮНЕСКО, как музыкальный символ Португалии.

В поисках генезиса фаду, исследователи разделились на тех, кто усматривает его корни в арабо-мавританском, испанском, бразильском и португальском фольклоре.
Текст фаду прославляет Божественный дар миру: Бог  даровал аромат розе, чудесный голос соловью, музыкальный дар человеку...Композиторский замысел представил оригинальный авторский подход к обработке фаду.  Так, первый куплет был решён в традициях постромантической гармонии; второй куплет - игра с наложением гормонической схемы "Аве Мария" Баха-Гуно; в третьем  фаду перегармонизован  в джазовом стиле. Тональность же обработки Самохваловой - дань увлечения баховской тональной символикой - символикой Троицы. Проникновенно и тепло "Фои Деуш" прозвучал в исполнении солистки Днепропетровского театра оперы и балета Елены Самойловой и Татьяны Ревы (партия фортепиано).

Как полагал Г.Ф.Телеман, композитор, пишущий инструментальную музыку, должен обязательно владеть законами пения. В этом  смысле, музыка заслуженного деятеля искусств Украины, композитора Наталии Боевой отвечает требованиям  старых мастеров. Интонация инструментальных, симфонических и хоровых произведений Боевой всегда говорит, обращаясь к слушателю с взволнованной и правдивой  декламационной или напевной музыкальной речью.

Наталія БОЄВАНо возможно, речевая достоверность музыки Боевой идёт прямо из поэзии любимых ею поэтов Александра Блока, Марины Цветаевой, Эдгара По, Евгения Евтушенко. Из поэзии, наполненной формулами мудрости, служащей композитору учебниками жизни. Поэзия  этих авторов притягивает Н. Боеву, наверное, тем, что пламенно и простодушно открывает правила действительности  и творчества. Не важно, что всё это уже давно известно. Важно, чтобы кто-то ещё дошёл до истины. Помните, истины  Евтушенко?

Таланту, а не возрасту будь равен.
Быть молодым да поздним - вот беда.
Быть злым к неправде -это доброта.

Страшнее, чем принять врага за друга, принять поспешно друга за врага.

Неправой силе надо дать отпор.
И только после - слабости неправой.

Переставая быть к другим жестокими
Быть молодыми мы перестаём.

Не важно есть ли у тебя преследователи,
А важно - есть ли у тебя последователи.

 Большой талант всегда тревожит,
И жаром голову кружа,
Не на мятеж похож, быть может,
А на начало мятежа".
 

Вокальный триптих на стихи Евгения Евтушенко, Марины Цветаевой и Александра Блока прозвучал в исполнении Владимира Машлюка,  партию фортепиано исполнила композитор - Наталия Боева.

Чем дальше движется цивилизация, тем очевиднее неразрешимость ситуации музыка и машины,  техника и воображение...И несмотря на то, что   вопрос "могут ли музыку писать машины", вроде бы уже разрешён - фактически это уже стало повсеместной практикой. Однако на вопрос о том, что предпочтительнее - неуловимое индивидуально неповторимое духовное творческое "Я" живого автора или безошибочно спрограммированное авторатизированное компьюторное "клише" - так и не найден однозначный ответ... Видимо, дело в том, что, как размышлял выдающийся философ 20 века М.Хайдеггер, существо техники, слова, восходящего  к древнегреческому понятию "технэ", вовсе не является чем-либо только техническим. Оно неразрывно с понятием эпистема, а оба - суть веденье, познание, раскрытие...Хотя тот же Хайдеггер признаёт, что "мы находимся в ситуации, когда с самим средством (техникой), которое служит средством овладения чем-то, нужно совладать. Ибо оно грозит ускользнуть из-под власти человека"...
 
 
Виртуозно прозвучавшая в завершение фестивального концерта пьеса "Файл из диска" председателя Днепропетровской региональной организации Национального союза композиторов Украины Александра Нежигая  (в исполнении Марии Радченко (виолончель) и пианиста Анатолия Гареца) снова побудила к размышлениям на данную тему. Композиторские эксперименты с техникой, конечно, уже не  новы, и не воспринимаются столь негативно, как на первой волне научно-технического прогресса  60-80 годов 20 века. В век мировых компьютерных сетей композиторы, критики и слушатели относятся к этому гораздо более спокойно. 

 
Относясь с большим интересом к  технике, Нежигай  удачно экспериментирует с ней музыкально. В прозвучавшей миниатюре романтическая традиция лирических откровений в жанре миниатюры под названием "Листок из альбома", вспомните Р.Шумана или Чайковского,  по-новому прочтена сквозь призму техно-стиля. 

                         

Наталия Тарасова

кандидат философских наук,
доцент кафедры теории и истории музыки
Днепропетровской консерватории