НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

25.10.2023

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ – «КИЇВ МУЗИК ФЕСТ- 2023». У важкий воєнний час, коли ми всі незламно стоїмо на культурному фронті, найвизначнішим і наймасштабнішим мистецьким проєктом Національної Спілки композиторів України не лише вересня-жовтня, а всього року став ХХХІУ Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест-2023» (30 вересня – 8 жовтня 2023). Розуміючи значення культурної роботи у час жорстоких випробувань, що випали на долю нашої країни, Мистецька рада фестивалю  »»»



17.09.2023

НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ ТА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ запрошують композиторів та мистецтвознавців до участі у Всеукраїнському круглому столі на тему »»»



04.09.2023

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (серпень 2023). В тривожні дні воєнного спротиву, коли атаки ворога не припиняються і намагаються зламати нашу волю, музика підіймає дух людей, даруючи силу і надію. Цей процес безперервний, і українські композитори разом з виконавцями не залишають своїх позицій ні на день, ні на мить, адже справжня творчість – це поняття безкінечне. Невипадково в цьому році  »»»



05.08.2023

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (липень 2023). Спекотний липень, його тривожні дні протистояння рашистській агресії в різних регіонах України не змогли згасити творчу активність українських композиторів і на рідних теренах, і у світі. Особливою активністю була відзначена творча діяльність Асоціації електроакустичної музики при Національній Спілці композиторів  »»»



03.07.2023

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (червень 2023). Триває жорстока навала російського агресора, але Україна незламна допоки ми всі, українці, стоїмо єдиним фронтом, кожний на своєму місці, захищаючи нашу землю, наші національні цінності, нашу нетлінну культурну спадщину, наше право жити і творити. Українські композитори та їх музика працюють на перемогу. Важливо постійно підкреслювати значення української музики у контексті світової культури, її невід’ємність від загального історичного процесу та її еталонний мистецький рівень. В цьому сенсі цікавим був задум філармонічного вечора в Києві »»»



Всі новини »

МАЙБОРОДА ГЕОРГІЙ ІЛАРІОНОВИЧ


(1913 - 1992)



композитор



МАЙБОРОДА Георгій Іларіонович (01.12.1913, х. Пелехівщина на Полтавщині - 06.12.1992, Київ) - композитор, педагог, музично-громадський діяч. Закінчив Київську консерваторію по кл. композиції Л.Ревуцького (1941), там само - аспірантуру (наук. керівник Л.Ревуцький, 1949).
Викладач Київ. консерваторії (1950-58). 
3аслужений діяч мистецтв УРСР (1957), народний артист СРСР (1960). 
Лауреат Республіканської премії ім. М.В.Лисенка (1984), Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка (1963). 
Голова правління Спілки композиторів України (1967-68).




Основні твори Г.І.Майбороди

Опери: 

«Милана» (лібр. А.Турчинської, 1987), 
«Арсенал» (лібр. О.Левади і А.Малишка, 1960), 
«Тарас Шевченко» (лібр. власне, 1964), 
«Ярослав Мудрий» (лібр. власне за драм. поемою І.Кочерги, 1973); 

Вокально-симфонічні

Кантата «Дружба народів» (сл. М.Рильського і О.Новицького, 1948),
Картина «Запорожці» (сл. Л.Забашти, 1954); 

Для симфонічного оркестру 

Чотири симфонії - №1 - 1940; №2 - 1952, (2-а ред. 1966), «Весняна» - 1976; «Осіння» - 1989;

поеми - «Лілея» (за Т.Шевченком, 1939), «Каменярі» (за тв. І.Франка, 1941), «Гуцульська рапсодія» (1951), сюїта «Король Лір» (1959), Урочиста увертюра (1985), 

для віолончелі з орк. - Симфонічні варіації (1987), 

для голосу з орк. - Концерт (1969), 

для скрипки з орк. -Концерт (1977); 

Хори:
на сл. М.Рильського («Неначе сон», «На біду гречку впали роси»), В.Сосюри («Дощ»), Дм. Павличка, 12 хорів без супр. та ін.; 

Романси:
«Дума» (сл. Т.Шевченка, 1939), «Розвійтеся з вітром» (сл. І.Франка, 1939), «Весна іде» (сл. Лесі Українки, 1948), «Троянда» (сл. В.Сосюри, 1953), «Запливай же, роженько весела» (сл. А.Малишка), на сл.О.Пушкіна, А.Міцкевича, П.Тичини, Т.Масенка, С.Щипачова, В.Симоненка, О.Ющенка;
вокальний цикл «Пісні прощання» та ін.; 

Пісні, пісні для дітей; обробки народних пісень; музика до театр. вистав, кінофільмів (в т.ч. «Якби каміння говорило», «Таврія» та ін.).

 Редагування та оркестрування (разом з Л.Ревуцьким) Фортепіанного (2 і З ч.) та Скрипкового концертів В.Косенка.



Література:

Гордійчук М. Г.І.Майборода. Народний артист УРСР, К., 1963; 
Масенко Т. Роман пам'яті, К., 1970; 
Зінькевич О. Георгій Майборода, К., 1973, рос. мовою, К., 1983; 
Загайкевич М. «Милана» Г.Майбороди, К., 1959; 
Ляшенко І. «Арсенал». Опера Г.Майбороди, К., 1963; 
Тихий В. Шлях обдарованої молоді// Рад.музика, 1938, № 3; 
Штейнберг М. Про «Лілею»// Рад. музика, 1940, №3; 
Волинський Й. Молоді українські композитори// там само; 
Ярустовский Б. «Арсенал»// Муз. жизнь, 1960, №22; 
Герасимова-Персидская Н. Про творчество Г.Майбородьі// Укр. сов. музьїка, вьіп.1, К., 1960;
Гордійчук М. «Лілея» Г.Майбороди// Шевченко і музика, К., 1966;
Архімович Л. Музика у фільмі// Сучасна укр. музика, К., 1965;
Кирейко В. Видатний митець// Музика, 1973, №6; 
він же. Незабутній// Музика, 1993, №6; 
Філатов Ю. «Хорові прелюди» Г.Майбороди// Музика, 1975,№5; 
Тольба В. Слово про Майстра// Музика, 1983, №6; 
Мамчур І. Драма і музична драматургія опери// Музика, 1975, №6; 
Бучинська О. Концерт для скрипки Г.Майбороди, 1981, Музика, №2; 
Охмакевич Н. Неповторність мистецької долі// Музика, 1984, №1; 
Черкашина М. (Запис бесіди з Г.Майбородою) «Колись театр був моїм рідним домом...»// Музика, 2004, №1-2.