НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

04.02.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (січень 2024 року). Розпочався Новий 2024 рік, в січні якого ми перетнули трагічний рубіж – 700-ий день підступного нападу російських загарбників на Україну. Однак не можна зламати дух свободи, який живе в кожному українці. Незалежно від того, воює він на передовій чи займається мирними професіями. Все одно ми всі на фронті, кожний на своєму, боремося за вільну Україну. Українське сучасне музичне мистецтво продовжує завойовувати  »»»



03.02.2024

Національна Спілка композиторів України, як і вся наша країна, понесла великі і важкі втрати під час підступної війни, розв’язаної російськими агресорами. На цьому тлі нині особливо зростає важливість поповнення Спілки новими силами – молодими талановитими композиторами та музикознавцями, готовими до боротьби на культурному  »»»



01.01.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (грудень 2023) На самому початку грудня вже 37 років поспіль у місті Коломия відбувається Фестиваль імені Анатолія Кос-Анатольського. Він був заснований за ініціативи тоді ще зовсім молодого і дуже талановитого композитора і піаніста, патріота свого рідного міста і палкого популяризатора національної музичної культури Олександра Козаренка, який і став першим музичним директором нового українського фестивалю.  »»»



03.12.2023

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (листопад 2023). Творча діяльність митців України, незважаючи на складні умови війни, не зупиняється ні на день, адже мова йде про утвердження національних духовних цінностей, про збереження української культурної спадщини, про події нашої історії, про які не можна забувати. Це особливо важливо зараз, коли ворог хоче стерти з лиця землі все українське, а найбільше нашу вікову унікальну культуру.  »»»



25.10.2023

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ – «КИЇВ МУЗИК ФЕСТ- 2023». У важкий воєнний час, коли ми всі незламно стоїмо на культурному фронті, найвизначнішим і наймасштабнішим мистецьким проєктом Національної Спілки композиторів України не лише вересня-жовтня, а всього року став ХХХІУ Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест-2023» (30 вересня – 8 жовтня 2023). Розуміючи значення культурної роботи у час жорстоких випробувань, що випали на долю нашої країни, Мистецька рада фестивалю  »»»



Всі новини »

САМОХВАЛОВ ВІКТОР ЯКОВИЧ



Музикознавець


Віктор Якович Самохвалов – український музикознавець, педагог, кандидат мистецтвознавства, професор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, член Національної Спілки композиторів України.

     

Народився 18 червня 1932 р. в Краматорську Донецької області в сім’ї інженера-конструктора. В дитинстві, яке співпало з роками війни, разом із родиною перебував у евакуації (м. Орськ, м. Новосибірськ). В 1944 р. сім’я Самохвалових повернулась до Краматорська, де Віктор почав приватно займатися грою на фортепіано (викладач – Л. Аблова) та самостійно опанував баян. 

   
 У 1946 р. родина змінює місце проживання –  переїжджає до м. Новочеркаськ (Ростовська область). Там почалося навчання хлопця у музичній школі по класу баяна (викладач – Т. Шутенко – український композитор, навчалася у Московській консерваторії у класах М. Мясковського, О. Олександрова). Таїсія Іванівна зробила значний вклад у розвиток музичних здібностей хлопчика, ознайомивши його з творами Й. С. Баха, Й. Гайдна, П. Чайковського та ін. класиків. Надалі учень і викладач підтримували теплі дружні та творчі стосунки (саме Т. Шутенко допомагала Віктору Яковичу при вступі до аспірантури Київської консерваторії).


В 1947 р. сім’я знову змушена переїздити, на цей раз до Луцьку (Волинська область). На вступних випробуваннях до музичної школи по класу баяну приймальна комісія, дізнавшись, що хлопець володіє гарними піаністичними здібностями, запропонувала йому навчатися на відділах баяну (клас В. Шахова) та фортепіано (клас О. Антонової). До того періоду відносяться концертні виступи юного музиканта в залах міста та на місцевому радіо.

У 1948 р. В. Самохвалов закінчує клас баяну і з матір’ю повертається до Краматорська, де відновлює приватні заняття фортепіано з Л. Абловою, готується до вступу в Артемівське музичне училище. Влітку 1948 р. складає вступні іспити до навчального закладу і зараховується на перший курс фортепіанного відділу, але у зв’язку із сімейними обставинами переїздить до Києва. 

     
Того ж року в столиці В. Самохвалов успішно здає вступні іспити до Київського музичного училища ім. Р. Глієра – на теоретичний відділ. Курси історико-теоретичних предметів викладали Г. Жуковський, Р. Верещагін, П. Глушков, Л. Єфремова; фортепіано – М. Кузьмін. 

     
По закінченню училища, у 1952 р., В. Самохвалов вступає до Київської консерваторії (клас канд. мистецтвознавства, проф. Ф. І. Аерової). У 1955–1956 рр., навчаючись на ІІІ курсі, викладає гармонію та сольфеджіо для учнів Київської державної музичної школи-десятирічки ім. М. Лисенка. 

     
У 1957 р. В. Самохвалов завершує навчання в консерваторії та отримує направлення на роботу музичним редактором відділу української радянської музики Українського радіокомітету. Організовує радіопередачі, присвячені Б. Лятошинському, Л. Ревуцькому, К. Данькевичу, І. Шамо, В. Кирейку, іншим композиторам, транслює музику молодих митців (М. Васильченка, К. Мяскова), займається концертами за заявками. 

     
Через рік повертається до викладання теоретичних дисциплін в Київській державній музичній школі-десятирічці ім. М. Лисенка. Проте вступ до аспірантури Київської консерваторії в 1958 р. (наук. керівник – доктор мистецтвознавства, проф. Г. Таранов) та початок педагогічної діяльності (на виконавських факультетах заочного відділу) змушують В. Самохвалова залишити «десятирічку» і сконцентруватись на роботі в консерваторії. По закінченні аспірантури (1961) молодого фахівця затверджують на асистентській посаді (викладає предмети музично-теоретичного циклу студентам-виконавцям). Надалі педагогічна діяльність В. Самохвалова пов’язана лише з Київською консерваторією. 

     
У 1968 р. захищає канд. дисертацію на тему «Симфонізм Б. Лятошинського (про деякі принципи формотворення)»; у 1972 р. присвоєно звання доцента. 

     
В 1975 р. В. Самохвалов проходить курси підвищення кваліфікації на базі Московської консерваторії (лекції Ю. Холопова, В. Холопової, інших науковців), стає членом Спілки композиторів України, а в 1980 р. отримує звання професора Київської консерваторії.

     
Сьогодні педагогічна діяльність В. Самохвалова пов’язана з викладанням музично-теоретичних дисциплін для студентів історико-теоретичного факультету (теорія гармонії) та диригентсько-симфонічного відділення диригентського факультету (сольфеджіо, гармонія, поліфонія, аналіз музичних творів, теоретичні проблеми музики ХХ ст.). В. Самохвалов – автор курсу теорії гармонії для студентів історико-теоретичного факультету, в якому він удосконалив методику вивчення таких музичних явищ, як фонізм та теорія ладових модуляцій. У співавторстві з І. Котляревським у 1970-х рр. було розроблено методику застосування лінгафонної техніки в курсі аналізу музичних творів (слухові тести, вправи з використання аудіотехніки та звукозаписів).

     
Наукові інтереси дослідника концентруються на розгляді різних аспектів творчості Б. Лятошинського (риси симфонізму, драматургії сонатних творів, особливості творчого мислення композитора тощо), вивченні явищ фонізму у гармонії. Музикознавець є автором теорії музичного колориту, якій присвячено ряд статей (понад 10). Свої наукові ідеї дослідник неодноразово висловлював під час виступів на музично-практичних конференціях у Києві, Москві, Львові. 



МОНОГРАФІЇ:

- Борис Лятошинський. – К. : Музична Україна, 1972. – 42 с., з іл. (творчі портрети українських композиторів) (друге видання – 1974 р.)

- Черты музикального мышления Б. Лятошинского. – К. : Музична Україна, 1970. – 279 с.

- Черты симфонизма Б. Лятошинского. 2-е изд. – К. : Музична Україна, 1977. – 171 с. 

-  «Гражина», «На берегах Вісли». Симфонічні твори Б. Лятошинського. – К.: Мистецтво, 1964. – 29 с.


СТАТТІ:

- Возрождение произведения (о Первой симфонии Б. Лятошинского) // Музыка. – 1971. –  № 5. – С. 3.

- До питань вивчення поліявищ в гармонії (проблеми класифікації акордики) // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського.  – Вип. 36. Кн. 1: Українська та світова музична культура: сучасний погляд: Зб. статей. – К., 2005. – С. 95-108.

- М. Вериківський як продовжувач теорії ладового ритму Б. Яворського та автор самостійної концепції ладових уявлень // Михайло Іванович Вериківський: погляд з 90-х. До 100-річного ювілею. – К., 1997. – С. 40-46.

- Импрессивно-декоративное в музыкальных явлениях сквозь призму стилевого и внестилевого // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. – Вип. 38: Музичний стиль: теорія, історія, сучасність: зб. статей. – К., 2004. – С. 33-41.

- Імпресивно-декоративне як загально родова категорія музики (питання термінології) // Українське музикознавство (науково-метод. зб.). – К., 2002. – Вип. 31. – С. 206-222.

- К вопросу о колористическом потенциале слова в музыкальном произведении // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 28. Семантичні аспекти слова в музичному творі: Зб. статей. – К., 2003. – С. 96-104.

- Колорит в структуре музыкального текста //  Київське музикознавство: зб. статей. Текст музичного твору: практика і теорія. – К., 2001. – Вип. 7. – С. 65-72.

- Музыкальная красочность как фактор ценностно-ориентационных отношений: к постановке проблемы // Проблемы музыкальной культуры: сб. статей / Сост. Юдкин И. И. – К. : Муз. Україна, 1989. – Вып. 2. –  С. 105-121.

- О Б. Н. Лятошинском // Советская Музыка, 1977. – №12. – С. 69-71.

- О музыкальном колорите в цикле Л. Мадетоя «Осень» ор. 68 на стихи Л. Онерве // Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник ОДМА ім. А. В. Нежданової. – Одеса, 2002. – Вип. 3. – С. 116-124.

- О музыкальном колорите ладовой техники в Торжественной литургии Л. Дычко // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Леся Дичко: грані творчості: Зб. статей. – К., 2002. – Вип. 19, кн. 3. – С. 79-102.

- Про деякі риси драматургії сонатних творів у симфоніях Б. М. Лятошинського // Українське музикознавство (науково-метод. зб.). – К., 1967. – Вип. 2. – С. 43-53.

- Фактор импрессивно-декоративного в музыкальном произведении // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. – Вип. 21: Музичний твір як процес: зб. статей. – К., 2002. – С. 46-52.

- Методика викладання музично-теоретичних і музично-історичних предметів (музична школа – училище – консерваторія): зб. статей / упор. В. Самохвалов. – К. : Музична Україна, 1983. – 96 с. 

 


                                                                                                                                                                 Матеріали підготував Ярослав ДОЛГИХ







Контакти:
САМОХВАЛОВ Віктор Якович

Київська обл., с. Хотов,
вул. Нова, 13

Тел.: (044) 406-35-16;
+38 (050) 384 69 05 моб.