НОВИНИ

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ
(січень 2024 року)

Розпочався Новий 2024 рік, в січні якого ми перетнули трагічний рубіж – 700-ий день підступного нападу російських загарбників на Україну. Однак не можна зламати дух свободи, який живе в кожному українці. Незалежно від того, воює він на передовій чи займається мирними професіями. Все одно ми всі на фронті, кожний на своєму, боремося за  вільну Україну.

Українське сучасне музичне мистецтво продовжує завойовувати світ. На цей раз у сфері національного експериментального музичного театру. 11-21 січня 2024 оперна студія «Opera Aperta» при Національній Спілці композиторів України побувала на гастролях у Нью-Йорку, де представила вже відому в багатьох країнах оперу композиторів  Романа Григоріва та Іллі Разумейка «Чорнобильдорф». Американська прем’єра опери готувалася кілька місяців у тісному контакті з провідним фестивалем сучасної опери та музичного театру «PROTOTYP» і відбулася у легендарному театрі «La Mama» на Мангеттені. Всі вісім вистав пройшли при повних аншлагах. Це було прогнозовано, адже «Чорнобильдорф» – українська археологічна опера, перформативне видовище, яке поєднує різноманітні ритуали, візуальні зображення, унікальну звукову палітру, в якій важливу роль відіграє національний інструментарій. Важливо розуміти, що цей твір не стільки про саму чорнобильську аварію, скільки про світ після неї – світ ядерного постапокаліпсису, на порозі якого людство стоїть зараз, якщо не зупинити російський тероризм. Тому тема опери нині кричуще актуальна, і це в повній мірі відчули американські глядачі. Про це  свідчать численні відгуки в найвідоміших виданнях (зокрема New York Times, Wall Street Journal,  New Yorker) та широке громадське обговорення.Так, після однієї з вистав, на якій був присутній пан Сергій Кислиця (постійний представник України при ООН), композитори та продюсери опери були запрошені до офіційного представництва України при ООН для дискусії на тему культурної дипломатії, донесення політичних меседжів до широкої аудиторії, загального стану оперного мистецтва в світі та у Нью-Йорку зокрема. Також  на цій зустрічі відбулася презентація нового  проєкту Р.Григоріва та І.Розумейка – опери  «GAIA-24», реалізація якого планується у 2024-2025 рр. До речі, нинішню українську виставу у Нью-Йорку відвідали продюсери та культурні менеджери з Нідерландів, Фінляндії, Німеччини, Швейцарії та інших країн, і це також свідчить, що американські гастролі наших митців є суттєвим внеском  у створення позитивного політичного і культурного іміджу України в світі.
І тут обов’язково слід згадати всіх тих, хто брав участь у цьому непересічному і вельми успішному проєкті. Постановка опери Романа Григоріва та Іллі Разумейка  була здійснена силами талановитих артистів – це Марічка Штирбулова, Марія Потапенко, Катерина Гордієнко, Ігор Бойчук, Золтан Алмаші, Діана Зябченко, Юлія Алексєєва, Євген Малофеєв, Юлія Вітранюк та Назгуля Шукаєва-Гівентар. Підготовка вистави здійснювалася за участі організації proto produccia – це Ольга Дятел, Володимир Бурковець, Юлія Париш та Олена Одаренко. Художньо-технічна команда оперної студії: звукорежисер Слава Соболєв, художниця по світлу Світлана Змєєва, відео художник Дмитро Тентюк, художники  Євген Баль та Катерина Маркуш. Вітаємо наших колег з успішною американською прем’єрою  та бажаємо удачі у створенні нової вистави, робота над якою вже активно ведеться в оперній студії  Національної Спілки композиторів України.

Українська музична спадщина постійно знаходиться у полі зору культурних діячів в різних містах нашої країни. Так, у м.Кропивницькому  22 січня 2024, незважаючи на всі складності воєнного часу, відкрився Всеукраїнський фестиваль-конкурс української академічної музики «Класик-проєкт», присвячений пам’яті видатного українського композитора Юлія Мейтуса.     
В цей день прозвучала концертна програма «Нехай мої струни лунають». Присвята Юлію Мейтусу» за участі артистів Національного будинку музики Іванни Пліш (сопрано) , Михайла Білича (скрипка) та Андрія Васіна (фортепіано). Серед цікавих творчих акцій  фестивалю, який проходив по 29 січня включно, – Концерт української фортепіанної музики «Повернені співзвуччя» у виконанні відомого піаніста Романа Рєпки;  прем’єра мюзиклу «Дивовижні історії в місті Лад» (музичні рімейки творів  композиторки Наталії Боєвої); вечір українського романсу «Співають плачуть солов’ї», концерт «Музика віри та любові» за участі провідних українських солістів та колективів; «Музичні вечори у будинку родини Мейтусів» де виступили лауреати ІУ Всеукраїнського конкурсу юних композиторів, який відбувався в ці дні в рамках фестивалю. Відзначимо, що під час проведення  фестивалю працювала «Креативна  лабораторія музикознавця», організована  членами нашої Спілки,  музикознавицями  Іриною Сікорською (модератор проєкту) та Мариною Долгіх. А наші композиторки Євгенія Марчук (Черкаси) та Наталія Боєва (Запоріжжя) розповіли про свою творчість та  поділилися враженнями від фестивалю.  Підкреслимо, дуже важливо, що  вагомі українські мистецькі акції проходять не лише за кордоном та у нашій столиці, але й по всій Україні, зокрема у м. Кропивницькому, незважаючи на повітряні тривоги та обстріли.

Продовжуючи тему збереження та популяризації національної творчої спадщини, звернемося до яскравої події музичного життя столиці. 28 січня 2024 шанувальники творчості  незабутнього українського класика  Мирослава Скорика та палкі прихильники унікального колективу Камерного хору «Київ» мали нагоду насолодитися духовною музикою композитора.
Ця мистецька акція, що проходила у головній святині України Софійському соборі, так і називалася –  «Мирослав Скорик. Духовний концерт». Автор ідеї – диригент Микола Гобдич розповів, що готуючи цю програму, колектив здійснював заповітне бажання композитора – почути свій тричастинний Духовний концерт, написаний ще у 1998 році, як Реквієм, або Парастаз.
Твір прозвучав як сакральне одкровення і викликав  захоплену реакцію слухачів. Три псалми Давида (2003) у віршованих перекладах Т.Шевченка (пс. 12, 37 та 53) також раніше виконувалися рідко і в цьому концерті знайшли своє друге народження. Ми почули іншого, ще непізнаного, сповідального Мирослава Скорика, проникаючого у найпотаємніші куточки душі і піднімаючого її до справжніх духовних висот.Завершувала концерт безсмертна Мелодія ( у її новому хоровому варіанті), яка завжди сприймається в різних країнах та континентах як генетичний код української нації.
   

Одним з пріоритетних завдань у діяльності Національної Спілки композиторів України є системна підтримка творчих пошуків мистецької молоді. «Україна переможе!» – під таким гаслом та з такою назвою проходив 31 січня 2024 у Концертному залі НСКУ вже другий Концерт молодих композиторів за участі студентів, що нині опановують композиторський фах.
На цей раз найбільш широко була представлена фортепіанна музика,   здебільшого у авторському виконанні, що надавало їй особливої переконливості.  Адже, хто як не автор може запропонувати найбільш відповідну до задуму інтерпретацію. Звучали фортепіанні  композиції Євгена Іоненка, В’ячеслава Ярового (кл. Євгена Станковича), Германа Федька (кл. Ігоря Щербакова).
Найбільше враження справив твір В.Ярового «Soul Distortion II» з його заглибленою моноінтонаційністю і своєрідним звуковим туше. А композитор  Данило Городецький (кл. Олексія Скрипника) все ж таки довірив виконання свого досить віртуозного циклу «Антипрелюдії» талановитій піаністці Дар’ї Максимовій, яка змогла донести оригінальність задуму автора.

В усіх творах так чи інакше відчувається світосприйняття  воєнного покоління, що нині живе в особливій, напруженій атмосфері. Але зовсім гостро і конкретно це втілилося у творах Данили Гутника для гітари соло – сюїті «Біженець» та композиції «Крізь свідомість». В його свідомість навіки увійшла війна через особисто пережиту трагедію  Маріуполя. І це ще довго буде визначати внутрішні сутності молоді часів нинішньої жорстокої навали. Взагалі, мабуть найяскравіше відобразилися полюси творчих уподобань молодих авторів в музиці двох молодих композиторок  – Мілани Пахомової (кл. Лесі Дичко) та Женев’єв Стронської (кл. Ірини Алексійчук).  У першому випадку в романсі «Обійми мене руками» на вірші Д.Павличка – це орієнтація на усталені  художні цінності, на українську вокальну класику як своєрідний якір в океані різноманітних можливостей. А от у творі Ж.Стронської – це максимальне відсторонення від звичних методів композиції і взятий курс на лімінальні, уявні простори, коли за порогом  лишаються старі світи і відкриваються нові, де можна, зокрема,  вслухатися у  щойно відкриті для себе звучання, незалежно від того, що саме є джерелом звуку. Це може бути нетрадиційно використана скрипка з електронікою (G-Preludio) або, наприклад, звукова стихія скла (Glass Crying), і все це цементується відповідним  відеорядом  на протягнутому через всю сцену екрані. Інколи відеозміст превалює над усією рештою використаних засобів, як от  у «LvivONLINESS».
Як бачимо навіть з цього одного  концерту, творчий пошук композиторської молоді має досить широкий діапазон.
Всі автори, намагаючись знайти свій шлях, перебувають нині у процесі руху. За цим процесом цікаво спостерігати їх наставникам та старшим колегам і, безперечно, публіці, яка виявила неабияку цікавість до продемонстрованих опусів. Голова НСКУ Ігор Щербаков, звертаючись з заключним словом до всіх присутніх, запевнив, що і надалі Національна Спілка композиторів України буде підтримувати цей рух молоді до професійної досконалості.

                                                                                                Т.Н.