НОВИНИ

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ
(березень 2023)

Минув тринадцятий місяць незламного протистояння України жорстокій агресії нелюдів-рашистів. Кожен українець на своєму місці самовіддано захищає нашу національну ідентичність, нашу єдність, нашу свободу від російського варварства. Українські митці єдиним фронтом протистоять російській експансії, утверджуючи національні духовні цінності. Саме на це спрямовані творчі пошуки композиторів України,  в музиці яких виразно втілюється тема війни та жаданної перемоги.

Надзвичайно показовим у цьому плані був Авторський концерт визначного українського композитора  зі світовим іменем Володимира Зубицького під назвою «За Україну помолюсь», що відбувся у Національній філармонії України 4 березня 2023. Напередодні, 2 березня, композитору виповнилося 70 років  і цей концерт став своєрідним підсумком його діяльності та утвердженням магістральної теми його творчості – любові до  України і синовньої  відданості їй. Життя митця склалося так, що йому прийшлося багато помандрувати різними країнами (адже він не лише композитор, а й блискучий баяніст), але він завжди повертався  і припадав до рідної землі, бо лише вона давала йому справжню наснагу. І зараз, у важкий час цієї страшної війни Володимир Зубицький тут, зі своєю Україною. Він представив київській публіці два монументальних твори,  виступивши відразу в трьох іпостасях  –  і як композитор, і як соліст, і як диригент. Прозвучали лірична сповідь «Моя Україна» для хору, фортепіано, баяна і струнного оркестру та світова прем’єра – Симфонія «Пливе кача» («Молитва за Україну») для хору та оркестру на вірші Тараса Шевченка, Олександра Кониського, народні та канонічні тексти. Обидва твори – масштабні програмні композиції яскраво вираженого національно-патріотичного звучання. Разом з тим, поряд з народними текстами та фрагментами української музичної класики автор вводить у тканину свого твору і світовий музичний контекст (відомі теми Брамса та Бетховена), підкреслюючи тим самим, що Україна, її  історія та культура належить всесвіту. У концерті з блиском виступили Національний президентський оркестр та Народна хорова капела імені Павла Чубинського. Диригенти – Дмитро Радик, Володимир Зубицький. Солісти – Володимир Зубицький (баян), Олег Чорнощоков (бас), Володимир Ворончук (фортепіано). Композитору і диригенту вдалося досягти в кульмінації концерту вражаючої емоційної сили та оптимістичної могутності звучання.  Публіка була в захваті і сприйняла такий апофеозний фінал  як свідчення незламності та нескореності України.

Спілка композиторів продовжує віддавати данину пам’яті своїм колегам, чиє життя забрала невблаганна війна. В цей же день, 4 березня, у залі Київської організації НСКУ відбувся концерт пам’яті  Ганни Гаврилець –  видатної композиторки, педагога, знаного громадського діяча, що багато років очолювала столичну композиторську організацію і зробила багато корисних справ для підтримки і популяризації сучасної композиторської творчості  в Україні. На згадку про Ганну Олексіївну організатори концерту намагалися охопити різні жанри її творчості. Прозвучала хорова музика композиторки, Соната для альта і фортепіано, Романси на вірші Софії Майданської, «Екслібриси» для скрипки соло, «Метаморфози» для струнного квартету, фортепіанна музика тощо. Це справжні камерні перлини творчості Г.Гаврилець, що і підкреслило виразне виконання   хору «Благовість» та вокального ансамблю «Свят-коло», а також солістів Ірини Шестеренко, Людмили Ларікової, Ірини Андреїв, Юлії Шерстюк, Яни Спиридоненко, Оксани Корсун, Юлії Кирилюк. Слід відзначити, що музика Ганни Гаврилець постійно перебуває у програмах різних виконавських колективів та солістів. Зокрема, незабаром, у квітні, має відбутися спеціально присвячений її творчості концерт Муніципального хору «Київ», з яким композиторку зв’язувала велика творча дружба. Таким чином через свою музику Ганна Гаврилець завжди з нами.

4 та 5 березня 2023 музика  українських композиторів  прозвучала  у Швеції –  в містах Копенгаген та Фарум. Туди були запрошені піаністи Олександра Зайцева та Дмитро Таванець – широковідомий Kyiv Piano Duo, що вже неодноразово виступав  у різних країнах світу. Як завжди, музиканти поряд з класикою (Сен-Санс, Ліст) широко представили українську сучасну музику. Шведська публіка вперше почула і з захопленням оцінила  твори : «Відзвуки» Михайла Шведа, «Фанфари і Фуга» Олега Безбородька, «Ru-um-bambar» Богдана Сегіна, «Карпатська пісня» Золтана Алмаші.  Своїми  концертами блискучі музиканти ще раз підтвердили високий клас української композиторської та виконавської школи.

9 березня  2023, у священний для кожного українця день, коли відзначається день народження Т.Г.Шевченка, з великою українською програмою у Київській опері виступив Національний симфонічний оркестр України  під орудою Володимира Сіренка. Концерт під назвою «Присвята Великому Кобзареві» увібрав твори наших видатних композиторів, що в різні роки припадали до життєдайного джерела шевченкової поезії або долучалися до висвітлення і осмислення  життя поета. Програму відкрив «Прелюд пам’яті Тараса Шевченка» Якова Степового. Написаний для фортепіано, в цей вечір він наче здобув нове життя, бо прозвучав у майстерній оркестровці молодого українського композитора  Всеволода Сіренка. Далі прозвучала поема  «Чернець»  Михайла Вериківського на вірші Т.Шевченка – один з найвиразніших, найемоційніших творів композитора, був проникливо виконаний Андрієм Гонюковим (бас). Ліричною кульмінацією концерту стала Камерна симфонія на вірші Шевченка Олега Киви – витонченого майстра, одного з найдовершеніших музичних тлумачів українського поетичного слова (солістка – Тамара Ходакова). Логічно підсумувала концерт Сюїта з музики до кінофільму «Тарас Шевченко» Бориса Лятошинського, в якій так реально, в усій глибині постає узагальнений образ генія української землі. Безумовно, цей концерт став мистецькою подією і гідним відзначенням дня народження Великого Поета.

Під час війни ми спостерігаємо відчутну активізацію в галузі композиторської творчості, що виражається у постійних прем’єрних виконаннях все нових і нових творів українських авторів як в Україні, так і в різних країнах світу. До цього процесу залюбки долучаються  українські та зарубіжні музиканти. Зокрема серед них – відомий грузинський диригент Мехеїл Менабде, що нині проживає у Австрії, і є організатором багатьої творчих акцій та виконавцем на різноманітних зарубіжних фестивалях. Завдяки йому за межами України в 2022 р.  неодноразово звучала музика Валентина Сильвестрова, Максима Шалигіна, Вікторії Польової, Святослава Луньова. На цей раз М.Менабде приїхав в Україну, щоб підготувати з ансамблем «Київські солісти» ексклюзивну програму «Крапля за краплею з творів сучасної української та зарубіжної музики. Концерт відбувся 11 березня 2023 у Національній філармонії України. Більшість з творів прозвучали в Києві вперше. Зокрема, твір Олега Безбородька  «Kommos 2022» як драматичне відлуння війни. Адже композитор написав його після ракетного обстрілу Будинку офіцерів у Вінниці. Автор у своєму коментарі журналістам сказав: «Цей твір траурний, сам відчай і біль. У ньому є струнні, великий барабан і соло для гобоя. Мій син вчиться грати на гобої, і ця партія – як символ найдорожчого і найважливішого». Переклад назви з грецької – «бити себе в груди на знак жалоби». Темі війни присвячений також твір Максима Шалигіна «Крапля за краплею», що дав назву всьому концерту. Символічний сенс його зрозумілий – крапля може змінити світ на краще, якщо всі вони зіллються у досягненні мети. Названі два твори стали змістовим центром  програми, що об’єднала також музику Валентина Сильвестрова, Арво Пярта, Войцеха Кіляра та Самюеля Барбера.

Не менш цікавий концерт, але вже  виключно з творів українських композиторів презентував 16 березня 2023 в Колонному залі імені М.В.Лисенка Національної філармонії України Національний ансамбль солістів «Київська камерата». У жанрово різноманітній і вишуканій програмі  прозвучала музика чотирьох композиторів  – Володимира Загорцева  (Камерний концерт №1 для флейти, арфи і струнного оркестру), Олега Безбородька («Казка королів» за картиною Чюрльоніса для струнного оркестру), Юрія Ланюка («Камерна музика» для оркестру) та Валентина Сильвестрова (Камерна кантата №12 на вірші Тараса Шевченка для голосу і оркестру). Це твори різних років, але стало ясно, що їх обов’язково треба повернути у концертну практику, адже вони переконливо свідчать про дуже високий рівень української композиторської  школи. Для багатьох, наприклад, стала справжнім відкриттям «Камерна музика» – ранній, але абсолютно довершений, яскравий твір  Ю.Ланюка. Хтось ніколи не чув Камерного концерту №1 В. Загорцева – композитора раннього українського авангарду, на жаль, дуже рідко виконуваного, що зовсім не заслужено. Навпаки, музика О.Безбородька нині дуже популярна (що ми бачимо навіть з цього короткого огляду), щиро радіємо, що це так. Не кажучи вже про класика Валентина Сильвестрова, твори  якого ми кожного разу відкриваємо заново, скільки б разів їх не слухали. Безперечно, не можна не відзначити блискучих виконавців цієї програми – «Київську камерату» під орудою Олега Маринченка, солістів Дмитра Кузьміна (флейта), Александру Ахріменко (арфа), Інну Галатенко (сопрано).

Одна з важливих сфер діяльності НСКУ – всіляке сприяння розширенню фахових знань у галузі музичної композиції,  підвищенню кваліфікації композиторів-професіоналів, що особливо актуально для молодої генерації.
З цією метою Спілка разом з творчою лабораторією при НСКУ  «Opera aperta» (під орудою композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейка) використовують  зручну локацію у приміщенні НСКУ – Музичну вітальню, оснащену відповідними технічними засобами. Тут періодично відбуваються лекції та творчі зустрічі, що збирають зацікавлену молодіжну аудиторію.
Одна з таких мистецьких акцій пройшла 16 березня  2023 і була присвячена Янісу Ксенакісу – одному з визначних світових лідерів модернізму та концептуалізму в музиці, засновнику напряму стохастичної музики, класику електронної музики. 100-річчя композитора стало яскравою, міжнародного значення  подією 2022 року, відлуння якої продовжує привертати увагу його численних адептів.  До останніх слід віднести знакову українську композиторку Аллу Загайкевич, яка  успішно працює у сфері електронної музики, є сміливим експериментатором та провідним педагогом в цій галузі. Закономірно, що саме її було запрошено для проведення лекції-концерту, героєм якої стала унікальна особистість – Яніс Ксенакіс та його музика. Розповідь про композитора та його мистецькі пошуки супроводжувалась музичними ілюстраціями. Алла Загайкевич спільно з Валерією Виноградовою  виконали багатоканальний електроакустичний  твір «Le Legende d’Eer», у якому Ксенакіс вперше застосувава стохастичний динамічний синтез. Звукова композиція тісно пов’язана з його відомою просторовою композицією Diatope в Центрі Жоржа Помпіду. Вдячна аудиторія з великою цікавістю сприйняла лекцію-концерт і живе спілкування було ще продовжено.

Стосовно виконання творів української класичної спадщини не можна обійти увагою Концерт Національного симфонічного оркестру в Національній філармонії України 22 березня 2023, який привернув особливу увагу знавців і любителів музики. Адже під орудою Володимира Сіренка прозвучав дуже рідко виконуваний,  раритетний твір Віктора Косенка – оркестрова версія Пасакалії з «Одинадцяти етюдів у формі старовинних танців для фортепіано» у блискучій оркестровці  незабутнього майстра, засновника української звукорежисерської школи Леоніда Бильчинського.  Диригент об’єднав у своїй програмі  Бетховена (Концерт для скрипки з оркестром)  і Косенка, і цей художній тандем був цілком співставним. Адже український класик заслуговує на виконання та визнання не лише в Україні, а й у найвідоміших концертних залах Європи.

Так само у філармонічному концерті Київського камерного оркестру  під орудою Наталії Пономарчук  25 березня  2023 твір Вікторії Польової органічно влився у блискучий класичний ряд (Моцарт, Вагнер, Польова), поєднавши класику і сучасність, тим більше, що у творі Валерії Польової «Langsam» з його тихим плином повільної музики та внутрішньою оркестровою силою дослідники вбачають наслідування традицій Густава Малера.

Вміння вмотивовано, концептуально  сполучити світову і сучасну українську класику продемонстрував  30 березня 2023 і колектив Nota Bene Chamber Group, довершено виконавши Восьмий квартет Бетховена, створений на замовлення Андрія Разумовського  з цитуванням українських народних пісень, а поряд з ним – Третій квартет Бориса Лятошинського, в якому український класик продовжив традиції  австро-німецького музичного експресіонізму. Колектив у складі: Андрій Павлов (скрипка), Максим Грінченко (скрипка), Ігор Завгородній (альт) та Артем Полуденний (віолончель), що працює під егідою Національного будинку музики, виступив на цей раз  у Національній філармонії України і, як завжди, викликав захоплення своїх шанувальників.  

 
Як бачимо, незважаючи на важкі умови війни, українська композиторська творчість і виконавське мистецтво знаходяться в своїй активній фазі і міцно тримають позиції національної музичної культури. Рейтинг української музики невпинно зростає у світовому просторі, засвідчуючи її бездоганний професійний рівень. З надією дивимося у майбутнє і свято віримо у перемогу. Слава Україні!

                                                                                                             Т.Н.