ІСТОРІЯ СПІЛКИ
Коротка історична довідка
Спілка композиторів України веде свою історію від Товариства ім. Леонтовича (1922), в рамках якого в Україні почали функціонувати окремі композиторські осередки. Однак безпосередньою основою для створення Спілки композиторів стала Постанова ЦК ВКП(б) 1932 р. “Про перебудову літературно-художніх організацій”, на виконання якої у 1932 р. було затверджено Оргбюро по створенню Спілки радянських музик, до якого увійшли видатні композитори України – П.Козицький, Б.Лятошинський, І.Коляда, Л.Ревуцький. Згодом з’явилися композиторські організації в Харкові, Києві, Одесі, пізніше – у Львові. У Києві Спілку очолив Левко Ревуцький (відповідальним секретарем на той час був Борис Лятошинський). З 1939 р. Головою Спілки композиторів України став Б.М.Лятошинський. В різні роки Спілкою композиторів України керували Костянтин Данькевич (1941 рік), Левко Ревуцький (з 1944 по 1948 рік у складний період війни та перші післявоєнні роки), а далі Григорій Верьовка, Пилип Козицький, знову Костянтин Данькевич, Георгій Майборода. Понад 20 років до 1989 р. Спілку очолював А.Я.Штогаренко. З 1989 р. почала активно діяти середня композиторська генерація – Спілкою керували Євген Станкович, Михайло Степаненко. На даний час Національну Спілку композиторів України (цей статус Спілка має з 1998 р.) очолюють Голова Спілки Ігор Щербаков та Почесні співголови – Євген Станкович та Мирослав Скорик.
Сторінки нашої історії
Всеукраїнське музичне товариство імені М.Д.Леонтовича (1922). Всеукраїнське товариство революційних музик (1928). Спілка радянських музик України (1932). Спілка радянських композиторів України (1939). Спілка композиторів України (1957). Національна спілка композиторів України (1999).
Різні назви. Різні історично обумовлені модифікації структури, змісту, форм, обсягу діяльності. Але все це — по суті єдина творча організація композиторів і музикознавців у більш чи менш щільному зв'язку з митцями-музикантами інших фахів. Вона безперервно існує понад вісім десятиліть, що вміщують у собі й найдраматичніші сторінки національної історії, включаючи лихоліття найстрахітливішої війни, яку знало людство, і спокуси радикальної переоцінки цінностей у добу формування вимріяної нової незалежної держави України.
Спілка композиторів України пережила різні етапи свого розвитку — від зародження до зрілості, долала усілякі пертурбації і катаклізми. Свого часу неоднозначне складались її відносини з комуністичною партією, державою, суспільством, культурними осередками різного рівня і характеру. Подеколи загострювались і власні внутрішні проблеми — кадрові, творчо-стильові, організаційні, структурні. У нагромадженому спілкою багатогранному досвіді діяльності є помилки і знахідки, втрати і здобутки, проблеми і перспективи, тобто є щось варте і заперечення, і використання. Певне уявлення про це має дати пропонований стислий історико-аналітичний нарис.
Антон Муха (Київ)
НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ
історико-аналітичний нарис