ІВАНОВ ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ
музикознавець
(1937 - 2010)
Народився 13 листопада 1937 р.н., (с. Сербка Комінтернівського району, Одеської області). Український музикознавець, композитор, педагог. Вищу освіту здобув в Одеській державній консерваторії ім. А.В.Нежданової (1967) та Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т.Рильського АН УРСР (1972).
Захистив дисертації кандидатську (ІМФЕ, Київ. Затверджена ВАК СРСР, 26.10.1973) та докторську (ХДУ, Харків. Затверджена ВАК України, 14.06.1994) по проблемам теорії та історії українського музичного мистецтва. 1.02.1978 Рішенням ВАК РМ СРСР присвоєно вчене звання доцента по кафедрі МДПІ «Музика та співи», а 1.02.1995 - вчене звання професора кафедри МДПІ «Теорії, історії музики та гри на музичних інструментах».
Відмінник Народної освіти України, член Національної Спілки композиторів України. 3 1975 р. був Заступником Голови Миколаївського відділення Всеукраїнського музичного товариства, а з 2002 р. на громадських засадах очолив Миколаївське обласне відділення Всеукраїнського товариства «Україна-Світ» по зв'язках з українцями за межами України.
На науковій те педагогічній роботі Іванов В.Ф. з 1967 р. - у Кам'янець-Подільському педінституті, а з 1973 р. - у Миколаївському ВНЗ, де до 1984 р. завідував музичними кафедрами, а в період 1986-2002 рр. очолював факультети спочатку «Педагогічний», а потім «Мистецтвознавства». Серед його талановитих вихованців: композитор І.Крутий, артист естради Є.Ротар, Заслужений вчитель України О.Петрова, лауреат Міжнародного конкурсу молодих виконавців А.Абікулова. За цей час роботи у ВНЗ та Товариствах за його ініціативою та участю здійснено такі заходи: започатковано органний концертний зал у Кам'янці-Подільському кафедральному соборі (1969), проведені ювілейні наукові конференції в Миколаєві, присвячені композиторам М.Леонтовичу, Л.Ревуцькому, С.Людкевичу, Д.Бортнянському, Д.Кабалевському (1997-2004), підготовлено до присвоєння звання «народний» студентські вокально-хорові колективи «Заграва», «Веселка», «Сленг», оркестр народних інструментів (1983-2004); по лінії музичного товариства заснована народна філармонія (1983), відкрито документальний фонд з питань музичного мистецтва в Миколаївському обласному державному архіві (2000).
В.Ф.Іванов нагороджений рядом почесних грамот, був відзначений за підготовку творчих праць для Другої Міжнародної виставки престижних начальних закладів «Сучасна освіта в Україні» (1999). Йому присвоєно звання «Академіка» Академією педагогічних та соціальних наук (Москва, Диплом від 26.01.2001), Міжнародною академією енергоінформаційних наук (Москва, 27.03.2001), Міжнародною академією фундаментальних основ буття (Київ, 28.01.2003).
Під його керівництвом в МДУ успішно діяла аспірантура з спеціальності «Теорія та історія культури». Ним опубліковано понад 130 наукових праць (монографії, посібники, статті, тези та ін.), біля ЗО музичних творів для баяна і хору. Є схвальні відгуки вчених Ю.Келдиша, М. Горді йчука, В.Довженка та ін. У 1996 р. він - лауреат журналу «Українська культура» за кращі публікації з питань музичного мистецтва.
В.Ф.Іванов раптово пішов з життя у липні 2010 р.
Список наукових праць
1. Про невідомі твори М.Леонтовича // Музика. - 1970. - № 4.
2. Згадки про вірмен у фольклорі Поділля // Народна творчість та етнографія. - 1971. № 1.
3. М.Леонтович і музичний фольклор // Народна творчість та етнографія. -1977. - №6.
4. Дмитро Бортнянський. - К.: Муз.Україна, 1980.
5. Микола Леонтович. Спогади, листи, матеріали. - К.: Муз.Україна, 1982
6. Історія української музики. Програми педінститутів. - К.: РУМК, 1986.
7. Музика в житті Ломоносова //Музика. - 1986. -№ 4.
8. Нове про Глухівську школу // Музика. - 1988. - № 6.
9. Музика в життя Шевченка // Т.Г.Шевченко і загальнолюдські ідеали. Ч. III. - Одеса: ОДУ, 1989.
10. Історія української дожовтневої музики. Метод.реком. - Миколаїв: МДПІ, 1990.
11. Перша музична академія // Музика. - 1991. - № 1.
12. Січова співацька школа // Музика. - 1992. - № 4.
13. Церковний композитор Кирило Стеценко // Православний вісник. - 1992.-№4.
14. Духовний композитор Ведель // Православний вісник. - 1992. - № 6.
15. М.Леонтович. Духовні твори. - К.: Муз.Україна, 1993.
16. Березовський, Бортнянський, Ведель / Історія України в особах. Ч. 2. - Миколаїв: МО України, МДПІ, 1993.
17. Стихири в нотолинейньїх ирмологионах ХУІІ-ХУШ вв. / Одеський музыковед. - Одеса: СКУ, 1994.
18. Співаю богу моєму. До портрету композитора П.Турчанінова // Українська культура. - 1996. - № 3.
19. Співацька освіта в Україні у XVIII ст.. - К.: Муз.Україна, 1997.
20. Навчання церковного співу у ІХ-ХУІІ ст.- К.: Муз.У країна, 1997.
21. Учитель людства // Українська культура. - 1997. - № 8.
22. Маловідомі сторінки біографії М.Леонтовича / Український музичний архів. Вип.. З, 1999.
23. Словник термінів і слів українського церковного співу. - Миколаїв.: МО України, МДПІ, 1998.
24. Формирование графики в развитии интонационного язика человечест-ва / Зниология XXI века. - Одеса: Знио.- 2004.
25. Етномузичні традиції українського народу у розвитку особисті школяра / Науковий вісник МДУ. Вип.. 8. - Миколаїв: МОН України, МДУ, 2004.
26. Культурно-освітянські традиції "Спаса" та завдання етнопедагогіки / Науковий вісник МДУ. Вип.. 10. - Миколаїв: МОН України, МДУ, 2005.