НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

16.10.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ. ХХХУ Міжнародний фестиваль «КИЇВ МУЗИК ФЕСТ-2024». Кожного року шанувальники музичного мистецтва з нетерпінням чекають чергового фестивалю «Київ Музик Фест», який традиційно проходить у кінці вересня – на початку жовтня. Це наймасштабніший в українському мистецькому просторі фестиваль, який, особливо у роки війни, став своєрідним, красномовним виміром стабільності та незламності національної музичної культури. Наскільки це важливо – всі могли переконатися у дні його »»»



02.09.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (серпень 2024 року). Серпень – особливий місяць для кожного українця. Адже в цьому місяці ми святкуємо наше головне свято – День Незалежності України. Незважаючи на масовані атаки та масштабні ворожі обстріли, на тривожні безсонні ночі та труднощі з енергетичним забезпеченням, ми робимо свою професіональну справу і доводимо, що українські митці  »»»



04.07.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (червень 2024). Під шаленим, злочинним натиском ворога Україна стоїть насмерть. Кожний українець на своєму місці робить максимум можливого для перемоги. Постійно долучається до цієї боротьби українська композиторська спільнота, кожний митець працює на перемогу, відстоюючи волелюбність та національну ідентичність нашої багатоскладової музичної  »»»



06.06.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (травень 2024). Українські композитори і музиканти продовжують утримувати передові мистецькі позиції на фронті боротьби за вільний розвиток і торжество національної культури. Музика, що народжується в Україні, все переможніше крокує світом, викликаючи захват у зарубіжних слухачів. Звісно, перше  »»»



02.05.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (квітень 2024). З приходом весни культурне життя завжди активізується, але в нинішньому квітні, здається, так, як ніколи. Особливо це стосується виконання музики українських сучасних композиторів різних поколінь та творчих вподобань. В нашому огляді спробуємо висвітлити хоча б деякі музичні події, що відбулися на різних концертних майданчиках України і незважаючи на складні умови воєнного часу »»»



Всі новини »

НОВИНИ

12.12.2012



Одеса – дивовижне місто. Тут навіть у грудні відчуваєш тепло, що випромінюють природа і люди. А надто, коли приїжджаєш на свято до колег і друзів, адже в останній місяць 2012 року Одеська організація Національної Спілки композиторів України відзначала свій 75-річний ювілей. Вік достойний і солідний не тільки для людини, але й для композиторського об”єднання, що вже має свою історію, традиції, досвід. Це одна з найстарших наших організацій  (всього на п”ять років молодша за Національну Спілку композиторів України), що виникла спочатку як композиторська секція Одеської спілки радянських музик (1935), а у 1937 році була реорганізована в Одеську спілку композиторів.


Голова ОО НСКУ О.В.СОКОЛБагатій історії організації, особливостям її становлення і творчого розвитку, а також її мистецькому сьогоденню була присвячена  науково-творча конференція „Одеська композиторська школа в світовій музичній культурі”, яку урочисто відкрив Голова Одеської організації НСКУ, доктор мистецтвознавства, професор, академік, ректор Одеської національної музичної академії О.В.Сокол. Власне, конференцією і розпочалося святкування ювілею. У виступах багатьох знаних музикознавців, присвячених різноманітним аспектам творчості одеських композиторів та діяльності Одеської композиторської організації, постійно, з великою шаною і пієтетом згадувалися такі видатні постаті як перший голова Одеської спілки,  Світлана МІРОШНИЧЕНКОкомпозитор і теоретик М.М.Вілінський, перший ректор Одеської консерваторії В.Малішевський, П.Молчанов, В.Феміліді, К.Данькевич, С.Орфеєв, Т.Малюкова, І.Асєєв, Ю.Знатоков, Ю.Малишев, Г.Успенський, О.Красотов тощо, які вже увійшли в історію як фундатори і талановиті будівничі одеської  композиторської і музикознавчої школи. У конференції, цікаво задуманої та спланованої заступником голови ОО НСКУ, кандидатом мистецтвознавства  С.В.Мірошниченко та проректором академії, доктором мистецтвознавства О.І.Самойленко, взяли участь музикознавці Києва, Одеси, Харкова, Львова та інших міст України.

Хтось з виступаючих підкреслив одну помітну рису Одеси – це місто полюбляє дивувати, і відтак тут ніколи не засумуєш. В контексті зазначеного  несподіваним, але, мабуть, вмотивованим стало контрасне поєднання двох  ювілейних концертів – як полюсних констант у розмаїтті художньо-стильових пошуків одеських композиторів. 

Перший, симфонічний, концерт  відбувся 7 грудня у великому залі Одеської обласної філармонії за участю Національного Одеського філармонічного оркестру. Диригент І.ШАВРУК і авториВ цей вечір в усій своїй мистецькій вагомості та новітній спрямованості перед слухачами постала сучасна композиторська плеяда, в якій рельєфно окреслилась лінія творчої спадковості: учень Тамари Малюкової – Олександр Красотов –  його учні Кармела Цепколенко, Юлія Гомельска, Сергій Шустов – Альона Томльонова, учениця Тамари Малюкової. Отаке логічне творче коло авторів - абсолютно різних, яскраво індивідуальних, але об”єднаних надзавданням досконалого професіоналізму і стильовими ознаками певної композиторської школи. Цікаво, що прозвучали твори у часовому діапазоні від 1987 до 2007 року, а були сприйняті публікою і фахівцями як щойно написані, настільки відчутне в них биття пульсу сучасності. Особливо це стосується: Концерту для фортепіано з оркестром (1987) К.Цепколенко з його владною, емоційно напруженою і відкритою енергетикою; і, безумовно,  блискуче майстерного симфонічного етюду О.Красотова „Farewell”, зміст і філософська ідея якого набули нині, коли автора вже немає з нами, нового, пронизливо сумного і, разом з тим, світлого наповнення.

Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ-мол.Лінія спадковості поширилася і на молодих виконавців – яскравих піаністів Олександра Перепелицю та Надію Гомельську, котрі з успіхом продовжують родинні мистецькі династії. Їх мами, композитори  Кармелла Цепколенко та Юлія Гомельська, а також Альона Томльонова уособлюють на одеському і українському тлі показову світовову тенденцію – невпинну феменізацію композиторської професії, причому з визначними художніми досягненнями. 

Високий клас симфонічного виконавства продемонстрував Національний Одеський філармонічний оркестр (художній керівник і головний диригент– Хобарт Ерл), яким в цей вечір диригував  глибокий та вмілий інтерпретатор сучасної музики Ігор Шаврук. Його прочитання складних партитур всіх  представлених в програмі композиторів було бездоганним, що підтвердилося  бурхливою реакцією залу. До речі, величезний зал філармонії, був вщент заповнений, що прекрасно характеризує одеських любителів музичного мистецтва. 

 
На другий день, 8 грудня, після численних офіційних привітань з ювілеєм (делегація правління НСКУ вітала і вручала відзнаки Делегація Правління НСКУпотужним “квартетом” – М.Б.Степаненко, Т.С.Невінчана, О.С.Олійник, О.В.Козаренко)
одесити знову здивували: в ошатному залі Одеської музичної академії запанував студентський оркестр народних інструментів та відомі вокалісти (адже одеська вокальна школа – одна з найповажніших у світі). Відповідно, й музика звучала така, в якій яскраво проявилася фольклорна, а також солоспівна або масово-пісенна спрямованість. Зрозуміло, що у програмі були твори виключно композиторів-одеситів – минулих часів (К.Данькевича, С.Орфеєва, Т.Сидоренко-Малюкової, О.Красотова) та нинішніх (В.Власова, Л.Самодаєвої, О.Польового, О.Сокола). Найбільше вразив і викликав захват аудиторії ректор Олександр Сокол, якого ми звикли позиціонувати насамперед як музикознавця, а виявилося, що він – чудовий знавець народних інструментів, композитор-практик, що постійно пише для народного оркестру, капели бандуристів, тощо.  Його поемну, драматизовану обробку славнозвісного українського “Щедрика” та темпераментну концертну п”єсу для народного оркестру  “Скоморошини” можна з успіхом представляти на найдемократичнішу публіку – реакція не забариться. Успіх, що випав на долю композиторів, законно розділили з ними всі виконавці, і насамперед диригенти Роман Козак та Олександр Олійник.
 
Щиро бажаємо всім нашим друзям і колегам здоров”я, енергії, радості творчості, мужності у випробуваннях, нових мистецьких відкриттів і неухильного руху вперед! Адже сказано: “Лиш той, хто йде, дорогу подолає!” Хай буде світлим і плідним ваш шлях у мистецтві!
                                                                                                        

                                                                                                 
                                                                                                                 Тамара Невінчана

Фото Валерія
Сприндіса