НОВИНИ

Лютий 2025 – це цілий каскад ювілейних дат і подій, пов’язаних з видатними постатями української музики. Це композитори, кожний з яких зайняв своє неповторне місце у творенні  національної культури,
у формуванні її унікальної  ідентичності.
 

6 лютого 2025  Національна Спілка композиторів України разом з Асоціацією електронної музики UAEM провели ювілейну зустріч з легендою українського авангарду, композитором Леонідом Грабовським з нагоди 90-річчя від дня його народження. Зустріч відбувалася у online-форматі, наживо, композитор, знаходячись у себе дома в Нью-Йорку, весь час був на великому екрані, спостерігав за тим, що відбувається в залі, реагував на виконання музики, спілкувався з модераторами та слухачами. Один з модераторів композитор Олександр Щетинський розповів публіці про непростий творчий шлях митця, про його унікальний багатоетапний мистецький досвід, який розпочався у Києві, а з 90-х років пов’язаний з проживанням у США. Модераторка Алла Загайкевич сконцентрувала свою увагу на Л.Грабовському як представнику сучасного музичного модернізму, винахіднику власної композиторської системи – методу алгоритмічної композиції. А.Загайкевич підкреслила, що винахід Л.Грабовського співмірний авторським системам творчості видатних європейських композиторів ХХ ст. О.Месіана, Я.Ксенакіса, П.Булеза. Піаніст Євген Громов, один з найкращих інтерпретаторів музики Л.Грабовського, проілюстрував його творчість своїми улюбленими фортепіанними композиціями. Молодий композитор Владислав Усатенко показав  свій новий  твір, написаний під впливом системи Л.Грабовського.  Ювіляр прослухав все з цікавістю і поставився до почутого явно схвально.  Публіка, яка в цей вечір зібралася у залі відділу мистецтв бібліотеки імені Лесі Українки, а також всі, хто приєдналися до події на відстані, жваво реагували на те, що відбувається. Кожний міг виступити, поспілкуватися з Леонідом Олександровичем, задати композитору питання, поділитися спогадами, як, зокрема, це зробили музикознавці Тетяна Бондаренко, Олена Зінькевич, Олена Дьячкова, Тамара Невінчана, а також кінознавець Сергій Тримбач. Всі присутні мали щасливу нагоду пересвідчитися, що Л.О.Грабовський, незважаючи на поважний вік, сповнений творчої енергії і налаштований на постійний активний пошук нових мистецьких шляхів, а музика його – уособлення справжньої духовної сили. На завершення зустрічі Леонід Олександрович дав урочисту обіцянку дожити до 100 років, чим викликав щире захоплення всіх присутніх.

Вельми цікавим продовженням цієї події став вечір 13 лютого 2025 у Будинку кіно, присвячений Леоніду Грабовському як кінокомпозитору. Вечір блискуче провів Сергій Тримбач, який розповів про кіно 1960-х та підібрав надзвичайно цікавий ілюстративний блок, в якому були не лише фрагменти художніх стрічок, але й зафільмовані в різні роки зустрічі-дискусії митців – кінорежисерів, операторів, композиторів, мистецтвознавців. В них тоді брав участь і Леонід Грабовський, який висловлював свою творчу позицію. До речі, знаючи, що нині планується цей вечір у Синій залі, Леонід Олександрович спеціально для глядачів записав відеоролик, який вивели на великий екран, і всі присутні пересвідчилися, що у свої 90 років маестро знаходиться у відмінній формі. Як відомо, композитор написав музику до 11 художніх фільмів. Найкращими, найвизначнішими з них вважаються «Криниця для спраглих» (1965, сценарист Іван Драч, режисер Юрій Іллєнко), «Вечір на Івана Купала» за Гоголем та українськими народними казками (1968, режисер Ю.Іллєнко).  Продемонстровані  у цей вечір фрагменти дали уяву про те, на якому високому, без перебільшення, світовому  рівні знаходилося вже тоді українське кіно. Зокрема, сюрреалістична за образністю та стилістикою «Криниця для спраглих», в якій композитором була вперше в кіно дуже доречно використана конкретна музика. Не дивно, що картина, яка значно випереджала час, на довгі роки була покладена «на полицю» і вперше показана лише у 1987 році.  Так само суто живописна стилістика «Вечора на Івана Купала» випередила свій час, ставши, як відзначають дослідники, передвісницею кліпової кіноестетики. А музика Л.Грабовського продемонструвала тут своєрідне, авангардне, прочитання інтонацій  українського фольклору. 

Слід подякувати Національній Спілці кінематографістів України і особисто Сергію Тримбачу за надзвичайно виразне і високопрофесійне висвітлення ще однієї сфери  творчості Леоніда Грабовського – його кіномузики. І хоч зараз композитор, продовжуючи експериментувати, знаходиться вже на іншому творчому етапі, його кіномузика 60-х років разом з класикою художнього кіно вже увійшла в історію.   

Наступна яскрава  подія сучасного музичного життя України –  відзначення 100-річчя  від дня народження геніального майстра, народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Почесного громадянина міста Києва, автора  гімну нашої столиці Ігоря Наумовича Шамо.  Композитор завжди користувався і нині користується такою незаперечною популярністю, що всіляко заслуговує , щоб різноманітні акції по відзначенню його  100-річного ювілею продовжувалися протягом  усього 2025 року. Вони розпочалися ще напередодні дня народження композитора, коли у дитячих музичних школах і школах мистецтв    Києва та інших міст України талановиті юні музиканти багатьма концертами щиро вшановували улюбленого композитора. Особливо відзначимо Київську ДМШ №7, яка гордо носить ім’я Ігоря Шамо і багато любові вклала у концертну програму 19 лютого 2025, присвячену маестро. А також в повному захваті була численна публіка, якій пощастило відвідати  великий ювілейний різножанровий концерт 20 лютого 2025 в чудовій ошатній залі Дитячої школи мистецтв імені М.Вериківського. На обидвох концертах була присутня донька композитора Тамара Ігорівна Шамо, яка спеціально приїхала з Німеччини на відзначення 100-річчя батька і була вражена мистецьким рівнем наших юних талантів.

В день народження Ігоря Шамо 21 лютого 2025 представники Національної Спілки композиторів України, Національної музичної академії України,  музичної громадськості Києва разом з його рідними й близькими віддали шану композиторові, відвідавши його могилу на Байковому кладовищі. А вже о 14.00 в alma mater композитора – Національній музичній академії, що пишається одним з найкращих своїх випускників і завжди його пам’ятає, відбувся великий круглий стіл «Митець і доля. Ігор Шамо» (модератори М.Копиця та О.Таранченко), в якому взяли участь відомі науковці та музичні діячі, а також шанувальники його творчості.  Почався круглий стіл саме з музики композитора, його фортепіанних та пісенних творів, які виконали студенти академії, зокрема студентський ансамбль бандуристів «Ліра» (прозвучали «Веснянка» з «Української сюїти» та «Києве мій» в аранжуванні Галини Савчук). А далі поділилися своїми спогадами про незабутнього композитора та обмінялися думками про його  творчість Тамара Шамо, Тамара Невінчана, Маріанна Копиця, Олена Таранченко, Валентина Кузик, Галина Фількевич, Ольга Волосатих, Дмитро Червінський та ще багато дослідників, фахівців, які мали професійне задоволення доторкнутися до такої унікальної творчої постаті, як Ігор Шамо.  

Ввечері цього ж дня  Будинок звукозапису Українського радіо запросив багаточисленних шанувальників музики Ігоря Шамо на великий концерт за участі виконавських колективів радіо та відомих українських солістів. Мабуть, невипадково, що саме тут пройшов найперший офіційний концерт до 100-річчя композитора, адже за життя Ігор Наумович був тісно пов’язаний з Українським радіо, співпрацював з його прекрасними колективами, довіряв їм прем’єрне виконання своїх творів. Думаємо, що і досі у нотній бібліотеці Будинку звукозапису можна віднайти партитури, написані рукою композитора. До програми ювілейного концерту, підготовленого Академічним оркестром народної та популярної музики  Українського радіо (художній керівник та головний диригент – Михайло Пікульський) увійшли найпопулярніші композиції І.Шамо – пісні, оркестрова і хорова музика. Прозвучали, наприклад, музична новела «Серед степу широкого» з циклу «Тарасові шляхи», «Дума» та «Танець» для оркестру, частини оркестрової сюїти «Вечірня музика», Концерт для баяна та струнного оркестру (соліст – Олексій Коломоєць),
фрагменти з хорової опери «Ятранські ігри» у майстерному виконанні Академічної хорової капели Українського радіо (художня керівниця та головна диригентка – Юлія Ткач, солістка Тетяна Гавриленко).
І, безумовно, в цей вечір програма концерту була щедро прикрашена дорогоцінними пісенними перлинами Ігоря Шамо на вірші Т.Шевченка, М.Ткача, Д.Луценка, Ю.Рибчинського, В.Курінського  у інтерпретації першокласних солістів. Це – пісні «Тільки в Києві», «Проводжала мати» та «Києве мій» у глибоко виразному виконанні Анатолія Юрченка, це чудове «Осіннє золото» та темпераментний «Ой, гоп-гопака» (соліст – Олександр Бойко), це улюблений  «Дніпровський вальс», натхненно проспіваний Тетяною Ластовецькою.

І, безумовно, важливим акцентом музичного вечора стали класичні, відомі кожному українцю  «Закувала зозуленька», «Пісня про щастя», «Три поради та «Пісня-вальс»,  блискуче, з проникненням у душу виконані знаменитим Тріо бандуристок Українського радіо (Тетяна Маломуж, Катерина Коврик, та Ольга Нищота). Не можемо не згадати також про дуже професійне ведення концерту Романом Колядою, завдяки якому в залі панувала дуже сердечна і тепла атмосфера.

На завершення під бурхливі овації залу донька композитора Тамара Шамо сердечно подякувала всім учасникам ювілейного концерту з нагоди 100-річчя її батька і висловила надію, що музика Ігоря Шамо завжди буде звучати у його рідній Україні, яку він так любив. Наступні концерти ювілейного року Ігоря Шамо плануються у травні 2025 року.

27 лютого 2025  концертом у Великій залі імені Василя Сліпака Національної музичної академії України відзначалася ще одна поважна дата – 95-річчя від дня народження композиторки, народної артистки України, професорки Жанни Колодуб. Як приємно, що  в цей день Жанна Юхимівна була зі своїми численними шанувальниками, які з нетерпінням чекали на концерт, та, сидячі у директорській ложі,  особисто приймала привітання від Національної музичної академії України та Національної Спілки композиторів України, почесним ветераном якої вона є. З вітальним словом виступили проректор НМАУ, народний артист України Михало Мимрик та композитор, Голова Київської організації НСКУ, заслужений діяч мистецтв України Віктор Степурко, а також інші колеги шановної ювілярки. Концерт, програма якого була складена з врахування жанрового розмаїття творчості Жанни Колодуб, перетворився у справжнє свято камерної музики – від фортепіанних сюїт та циклів до тріо та квартетів, від камерних мініатюр до інструментального концерту та камерно-оркестрової музики. Звучали номери з «Ретро-сюїти» та «Фольклорної сюїти» для 2-х фортепіано (Олена Жарка та Оксана Большакова), п’єси «Герда», «Ноктюрн» та «Слов’янське коло» у виконанні Антона Кушніра та Марії Пухлянко, Ігор Рябов блискуче виконав фортепіанний цикл «Чотири п’єси для фортепіано. Приємно було почути прекрасне фортепіанне тріо «Трохи про старовину» ( у трьох частинах) у виконанні Аліси Смаричевської, Ніни Сіваченко та Наталії Яропуд. Як завжди ефектно виступив Київський квартет саксофоністів (Ю.Василевич, М.Мимрик, Р.Фотуйма, С.Нідзельський), вони зіграли контрастні за настроєм п’єси «Верховинські перегуки» та «Блюз» з сюїти «Music for Four», написаної спеціально для цих відомих музикантів. Кульмінацією концерту стали твори для камерного оркестру: «Соncerto doloroso» для скрипки з оркестром,  присвячений пам’яті батька композиторки  Юхима Брондза, талановитого скрипаля, який загинув у Майданеку; та твір останнього періоду, чотиричастинна сюїта для оркестру «Нові багателі», яка увійшла до репертуару різних камерних колективів та з успіхом виконується на міжнародних фестивалях. Відзначимо цікаву і виразну інтерпретацію Камерного оркестру студентів   НМАУ під орудою народного артиста України, професора  Ігоря Андрієвського та глибоко проникливе виконання солістки Ніни Сіваченко (скрипка). Публіка з великим ентузіазмом реагувала на майстерність композиторки і виконавців і, безперечно, отримала справжнє задоволення від цікавої програми.

Бажаємо вельмишановній Жанні Юхимівні міцного здоров’я,  творчого натхнення та нових концертів! Многая-многая літа!   

                                                                                                          Т.Н.