НОВИНИ

УКРАЇНСЬКІ  КОМПОЗИТОРИ  НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ – «КИЇВ МУЗИК ФЕСТ- 2023»

У важкий воєнний час, коли ми всі незламно стоїмо на культурному фронті, найвизначнішим і наймасштабнішим мистецьким проєктом Національної Спілки композиторів України не лише вересня-жовтня, а всього року став ХХХІУ Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест-2023» (30 вересня – 8 жовтня 2023). Розуміючи значення культурної роботи у час жорстоких випробувань, що випали на долю нашої країни, Мистецька рада фестивалю при складанні програм  намагалася дати якомога ширшу картину сучасної композиторської творчості, спрямованої на втілення найболючіших тем нашого нинішнього буття. Назва симфонічного твору Євгена Станковича «Україна. Музика війни» фактично стала узагальненим вираженням творчого змісту усього фестивалю.

А наповнення фестивалю було вельми різноманітним і демократичним, адже «Київ Музик Фест» завжди був і є об’єктивним відображенням  історичних процесів розвитку українського сучасного музичного мистецтва. У 26 заходах фестивалю зійшлися різні музичні жанри – симфонічний, хоровий, камерний, проєкт електроакустичної музики та медіа-арту, музика для народного оркестру,  джаз, низка презентацій музичних та наукових видань, всеукраїнський круглий стіл на тему фестивального руху, онлайн-проєкт  Київ-Харків з проблем виконання сучасної музики, тощо. Кожний концерт мав свою назву і відповідну драматургію. Все це склалося у широке, барвисте, багатозвучне  поліфонічне дійство, різноманітне за змістовими лініями та емоційною наповненістю.   

Зупинимося на окремих наскрізних жанрових лініях фестивалю. Насамперед звернемося до симфонічного та вокально-симфонічного жанру, адже це могутній фундамент композиторської творчості.
Концерт-відкриття 30 вересня 2023 у Національній філармонії України розпочався  відомим твором Івана Карабиця зі знаковою назвою «Голосіння». В нинішній трагічний для України час ця музика, створена ще в канун 90-х, набула нового, особливого змісту і була сприйнята як плач за невинними жертвами рашистської навали. Кажуть, що справжня музика не старіє, вона завжди сучасна. Ось і Сергій Пілютиков продемонстрував  у своєму творі «Фрау Гайдн» сьогоденне сприйняття класичних музичних основ. А Леся Дичко винайшла глибокі філософські паралелі з трагічними реаліями нашого життя у «Книзі псалмів»і втілила їх у вокально-симфонічному циклі «Ораторіум» («Духовні етюди»). Композитор працювала над твором під час тривог і навіть при свічках, коли не було світла. Концерт для скрипки з оркестром Валентина Сильвестрова (солістка – Богдана Півненко) завершував цю концертну програму і своєю м’якою емоційністю, людяністю, шляхетними почуттями наче дав всім надію, що важкі часи минуть і гуманне начало переможе. Концерт-відкриття досконало провели  Заслужений академічний симфонічний  оркестр Українського радіо під орудою Володимира Шейка за участі Академічної хорової капели Українського радіо (художній керівник і головна диригентка – ЮліяТкач).                                                                               

В цьому році до виконання симфонічних програм КМФ-2023 було залучено не лише славетні столичні колективи, але й Полтавський академічний симфонічний оркестр (художній керівник і головний диригент – Віталій Скакун, диригент – Єлізар Пащенко). Полтавчани продовжили симфонічну лінію фестивалю 2 жовтня 2023 у Великому залі імені Василя Сліпака Національної музичної академії цікавою програмою прем’єр, яку ми назвали «Розмаїта Україна: Полтава, Запоріжжя, Київ». Адже в цей день прозвучали твори композиторів з саме цих українських міст як символ єднання різних регіонів України. Це твори Тамари Оскоменко-Парулави, Віталія Скакуна, Володимира Карлаша та Олексія Чухрая (Полтава), Наталії Боєвої та Дмитра Савенка (Запоріжжя), Всеволода Сіренка та Володимира Зубицького (Київ). Майже в кожному творі домінувала українська  інтонація у сучасному прочитанні  або наводилась автентична народна пісня як основа розгорнутої симфонічної композиції. Найбільш характерна і ефектна в цьому плані  Увертюра «Дударик» Володимира Зубицького, присвячена пам’яті Миколи Леонтовича. Показово перетинаються з українською дійсністю «Кавказькі медитації» («Сухумський щоденник») Т.Оскоменко-Парулави, адже твір написаний під безпосереднім враженням російського вторгнення в Абхазію. Наші полтавські гості справили дуже гарне враження і були дуже тепло зустрінуті слухачами. Їх участь у «Київ Музик Фесті-2023» стала можливою завдяки підтримці Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації та Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Щиро вдячні цим поважним інституціям і, безумовно, Полтавському осередку НСКУ за допомогу і співпрацю.

Найвищою точкою симфонічної лінії фестивалю та головною кульмінацією усього «Київ Музик Фесту-2023» став заключний концерт у Національній філармонії України під назвою «Україна. Музика війни». Прозвучали композиції чотирьох авторів: Ігоря Щербакова («Тривоги наших ночей» для фортепіано з оркестром), Олексія Скрипника (Симфонія №3 «Галина» для скрипки і симфонічного оркестру), Вікторії Польової («Bucha. Lacrimosa» для симфонічного оркестру) та Євгена Станковича («Україна. Музика війни» для симфонічного оркестру і хору). Вже лише назви красномовно свідчать про зміст цієї музики, але вона на то й музика, що в десятки разів підсилює емоційний вплив цих трагічних фресок війни. І ми на собі відчуваємо крижаний жах, що охоплює у передчутті ракетної атаки;  або у повному відчаї не можемо змиритися зі смертю найдорожчої людини, яку забрала війна; або знову пропускаємо через душу трагедію Бучі; або сягаємо  глибин трагедійності, коли чуємо Колискову для вбитих дітей у творі Є.Станковича. Але попри все – жах, знесиленість, відчай,трагедію, лють, ненависть – ми всеодно відчуваємо у цій музиці нездоланну силу, рух до оновлення незважаючи ні на що,  і безкінечну віру в перемогу  добра. Це музика, яка не руйнує людину,  а піднімає  дух до неймовірних висот. Саме до цього кличуть «Псалми війни» (ІІІ ч. твору Є.Станковича) на вірші Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Василя Симоненка і Псалми Давида. Для цього, власне, і потрібно мистецтво, щоб пробудити в людині високе. Безперечно, досягти подібного катарсису неможливо без самовідданого виконання, а воно було виключно натхненним, навіть наддосконалим. Це одна з найдовершеніших сторінок у виконавській історії Національного симфонічного оркестру України під орудою справжнього майстра, ентузіаста і глибокого знавця української сучасної музики Володимира Сіренка та Національної капели України «Думка» (художній керівник і головний диригент – Євген Савчук, диригент – Андрій Савчук). Прекрасно виявили себе і солісти – Назарій Пилатюк (скрипка) та Євген Геплюк (фортепіано). Неможливо не сказати про публіку, адже і вона була достойна цієї надзвичайної музики. Про це свідчила гаряча реакція і навіть сльози на очах. Так на високій трагічно-патетичній ноті 8 жовтня 2023 завершився  фестиваль. А тепер – до його інших жанрових напрямків.

Вельми вагомою і різноманітною була хорова складова фестивалю. Це концерти: «Хоровий калейдоскоп» у трьох великих відділах; тематична програма «Музика, народжена війною»; концерт «Узнай себе» (за назвою хорової симфонії Олександра Щетинського за текстами Григорія Сковороди); і врешті велика хорова імпреза «Україно, молюся за тебе». Протягом трьох днів – 1, 7 та 8 жовтня – київська публіка та гості фестивалю мали можливість почути твори сучасних композиторів з різних регіонів України у виконанні найкращих столичних хорових колективів – Камерного хору «Київ»під орудою Миколи Гобдича,  камерного хору «Хрещатик» (художній керівник і диригент – Павло Струць), Хорової капели імені Бориса Лятошинського (диригенти – Богдан Пліш, Андрій Сиротенко), різноманітних дитячих і юнацьких хорів (керівники – Алла Шейко, Євгенія Пучко, Юлія Пучко-Колесник, Віра Шемчук, Владислав Тарахан), Ансамблю солістів «Благовість» (керівниця – Тетяна Кумановська),  а також Тріо бандуристок  Українського радіо у складі Тетяна Маломуж, Ольга Нищота, Катерина Коврик.   За цим сухим переліком стоїть величезний труд і захопленість українською музикою, намагання якомога ширше представити її слухачеві. Адже прозучали хорові мініатюри, цикли, обробки народних пісень, велика хорова симфонія, розгорнуті багаточастинні хорові композиції  53-х авторів (див. докладні програми КМФ-2023). Слухачі гаряче дякували всім і кожному, хто долучився до цього музичного розмаїття. А наша особлива вдячність за програму «Музика, народжена війною» Миколі Гобдичу і хору «Київ» – за проникливе, глибоке розкриття теми, яка нам болить зараз найбільше, і так щемливо представлена у творах Ганни Гаврилець, Івана Небесного, Валентина Сильвестрова, Віктора Степурка («Присвята тим, хто все втратив, але не надію»). Так само заслуговує на найщирішу повагу ентузіазм Павла Струця і хору «Хрещатик», які підняли масштабну програму з творів композиторів з різних куточків України, – вітаємо з прекрасними творами наших колег  Анатолія Гайденка, Ігоря Гайденка, Миколу Стецюна (Харків), Володимира Павенського (Львів), Євгенію Марчук (Черкаси), Сергія Горюновича (Кременчук), Володимира Стеценка, Віктора Реву (Донбас) і, безперечно, загального куратора усього хорового проєкту фестиваля Лесю Дичко, яка вклала багато сил і душі в те, щоб він здійснився. Велика вдячність нашим партнерам – Національній академії мистецтв України, у виставково-концертній залі якої з прекрасними акустичними властивостями пройшли всі хорові концерти КМФ-2023.

Соковитою палітрою українських народних інструментів в творах сучасних авторів порадували слухачів Національний академічний оркестр народних інструментів (керівник – Віктор Гуцал, диригент –Іван Корінь) та Оркестр народної і популярної музики Українського радіо під орудою Михайла Пікульського. Відповідно 2 жовтня в Національній філармонії України та 3 жовтня  у Залі Центрального будинку художника звучала музика Юрія Шевченка, Юрія Алжнєва, Ганни Гаврилець, Валерія Польового, Івана Тараненка, Анастасії Комлікової, Ірини Кириліної, Анатолія Гайденка, Петра Петрова-Омельчука тощо. В пам’ять про наших колег та загиблих на війні воїнів  концерт 3 жовтня ми назвали «Запалю свічу».  

Як завжди, на великих фестивалях академічної музики  найбільш рясно буває представлений камерний жанр. КМФ-2023 не виняток, про що свідчить наявність 11 камерних концертів в його загальній програмі. Насамперед звернемо увагу на своєрідний парад відомих наших колективів: Національний камерний ансамбль «Київські солісти» (концерти «Музики» 1 жовтня та «Душевні стихії» 8 жовтня), Національний ансамбль солістів «Київська камерата» (концерт «Київська камерата» запрошує…» 6 жовтня), «Еarly Music Ensemble» Національного будинку органної та камерної музики (імпреза «Concerto grossо з позитивом» 1 жовтня за підтримки Українського культурного фонду), а також молодіжний колектив «Камерата Чернігів» (концерт «Дебют на «Київ Музик Фесті» 6 жовтня).
Дві концертні програми «Київських солістів»були присвячені виключно українській музиці з великою кількістю прем’єр. Здебільшого це твори, написані у період війни або такі, що набули нового забарвлення з початком рашистської агресії. Найбільш яскраві в плані підкреслення  національної самобутності та, відповідно, патріотичного спрямування  темпераментні, засновані на інтонаціях карпатського фольклору «Музики» для струнних Віктора Теличка і Концерт №3 для фортепіано і струнних Усеїна Бекірова, в якому так виразно втілено неповторний чаруючий аромат татарської народної музики. Публіка це миттєво відчула і дуже емоційно зреагувала.Дуже вдалими були також прем’єри творів Дмитра Ареф’єва («Finale» для фортепіано та струнних), Євгена Геплюка («Шлях» для фортепіано, струнних та ударних), Валерія Антонюка («П’ять спалахів» для сопрано, струнного оркестру та фортепіано), Володимира Ольшевського («Духовні стихії-І» для альта та струнних) тощо. Диригент Ігор Пучков разом з солістами показали себе в обидвох концертах як досконалі  інтерпретатори та знавці сучасної музичної стилістики. Як завжди ідеально підготував свою програму  постійний учасник «Київ Музик Фесту» від самого його заснування  Нацональний ансамбль солістів «Київська камерата» (художня керівниця -  Богдана Півненко, диригент – Олег Маринченко). Звучали твори Олександра Левковича (Присвята пам’яті незабутнього Валерія Матюхіна), а також композиції Івана Карабиця, Золтана Алмаші, Святослава Крутикова, Юрія Шевченка, Олександра Гоноболіна. Всі солісти показали себе як блискучі професіонали. З такими китами українського виконавства важко конкурувати, однак дебютант КМФ-2023 оркестр «Камерата Чернігів» (художній керівник – Ортвін Беннінгофф, диригент – Олександр Шевчук)  витримав цей іспит з честю. Колектив підготували ефектну українсько-німецьку програму з творів Жанни Колодуб, О.Беннінгоффа, Юлії Грицун, Марейке Ленц. Воєнній темі був присвячений трагічний твір німецької композиторки М.Ленц. А завершували концерт майстерні, сповнені оркестрового  блиску «Нові багателі» Ж.Колодуб, що викликали овації публіки, яка щиро вітала присутню в залі композиторку – поважну ветеранку українського музичного мистецтва.

Камерна лінія фестивалю включала поряд з камерно-оркестровою музикою також різноманітні види  камерних ансамблів. Так, наприклад, камерний дует був представлений 4 жовтня у цільовій концертній програмі «CELLO & PIANO: український вимір», яку запропонували талановиті молоді музиканти Гліб Сасько (віолончель) та Станіслав Гумінюк (фортепіано). Вони вважають своїм найважливішим завданням популяризацію національного сучасного музичного мистецтва і тому до своєї  програми включили сольні і дуетні твори  українських композиторів з певною історичною парадигмою, де фігурують Андрій Штогаренко (Соната для віолончелі і фортепіано), Валентин Сильвестров «Два діалога з післямовою» для фортепіано), Геннадій Сасько («Мольфар»(«Carpatien druid») для віолончелі соло), Віктор Камінський («Quasi una sonata» для віолончелі і фортепіано), Ігор Щербаков («Похмура серенада»(«Serenada belli» для віолончелі і фортепіано) та Золтан Алмаші («Елегія» для віолончелі і фортепіано). Композиції І.Щербакова та Геннадія Саська – світові прем’єри, це не лише воєнні враження, але й ментальне  філософське осмислення трагедії, яку ми всі разом зараз переживаємо. Музикантам вдалося максимально заглибитись у творчу проблематику, виразити всю глибину художніх емоцій і повністю підкорити зал своєю щирістю, витонченістю, високим професіоналізмом.

В цей же день, 4 жовтня, інтерес публіки викликав ще один концерт – «Камерні імпрези: несподіваний ракурс». Він дійсно порадував свіжими композиторськими творчими знахідками, нестандартними інструментальними поєднаннями, певною епатажністю, яка завжди збуджує слухацьке сприйняття. Останнє насамперед стосується твору Сергія Зажитька «Три маленькі веселі літургії на випадок Апокаліпсису» для сопрано, дзвонів і двох туб», ефектно виконані Тамарою Ходаковою (сопрано), Віктором Слупським та Владиславом Зоренко (туби), Євгеном Ульяновим (дзвони), диригент – Іван Стецький.  Незвичним був і твір Андрія Мерхеля, завжди налаштованого на пошук нових виразних засобів. На цей раз це «Hiraeth» («Туга») для колісної ліри та кількох інструментів, склад яких може мінятися. В даному варіанті колісну ліру і читання тексту (Олександр Гончаренко) супроводжували кларнет (Назар Ярмолюк), фортепіано (Ігор Мартинюк), перкусія (Євген Ульянов). Своєрідний хепенінг передбачав і фортепіанний твір з політичним підтекстом  Кевіна Мелоуна («Народний протест: геть величезне Ковфефе!»), з чим дуже артистично впорався піаніст Євген Геплюк. У концерті також взяв участь улюблений публікою Квартет саксофоністів під орудою Юрія Василевича, які з успіхом подолали всі труднощі творів Алли Загайкевич («Під час польоту») та данського сучасного композитора Флеммінга Гансена («Пам’яті Сальвадора Далі»). Всі вище згадані концерти камерного блоку фестивалю проходили в Залі імені академіка Олега Тимошенка Національної музичної академії України. Вдячні нашим партнерам, завдяки яким шанувальники академічного мистецтва змогли поринути у безкінечно різноманітний світ сучасної камерної музики України.
 
Цікавою подією камерної лінії фестивалю стала прем’єра твору Євгена Петриченка «Concerto grosso з позитивом», що пройшла 1 жовтня 2023 у сакральній атмосфері Андріївської церкви. У назві цієї вокально-інструментальної композиції закладено подвійний смисл, адже «позитив» –  це не лише певна емоційна налаштованість сприйняття, але й назва музичного інструменту – невеликого пересувного органу з одним мануалом, який в умовах церковної акустики справляє враження майже повноцінного органного звучання. У творі Є.Петриченка, який оригінально модернізував класичний жанр, у використанні ретельно відібраних ліричних текстів, у красі мелодій дійсно був відчутний психологічно-емоційний вплив вельми позитивного характеру, саме того, якого нам нині так не вистачає.

Близьке в цьому плані враження справив ще один концерт «Грані лірики», що відбувся  30 вересня у Концертному залі Національної Спілки композиторів України як своєрідна камерна прелюдія до офіційного відкриття фестивалю. Прозвучали твори Віталія Кирейка, Олега Польового, які, власне стали даниною пам’яті цих композиторів, а також композиції Надії Курінної,  ветеранів нашої Спілки Валерія Ронжина і Віталія Годзяцького.  Особливо слід виділити розгорнутий 12-частинний цикл Романа Горобця «Пори року» на тексти японського поета Сайгьо, в якому дійсно відобразилися грані витонченої лірики і слухаючи який проникаєшся нетлінною красою природи, навколишнього світу. Сприймаючи серцем цю музику, з особливою гостротою відчуваєш те варварство, що зазіхнуло на наше мирне життя. Через таке мистецтво приходить  внутрішня міць і віра у силу спрямованого на добро людського духу, подолати яку неможливо.

Грандіозний проєкт  в рамках «Київ Музик Фесту-2023» підготувала Асоціація електроакустичної музики при НСКУ (керівник асоціації – Алла Загайкевич). Цей масштабний концерт у трьох відділах під назвою «ЕМ-visia 2023. Міжнародний проєкт електроакустичної музики та медіа-арту HOMMAGE A DANYLO PERTSOV (1973-2021)» проходив 3 жовтня 2023 у залі Національної академії мистецтв України за великої кількості публіки, особливо молоді. Ця непересічна акція, безперечно, вимагає  окремого дослідження. А ми хочемо насамперед відзначити, що прозвучала музика молодих українських композиторів, які вже встигли вийти на міжнародну аудиторію, – Олександра Чорного, Остапа Мануляка, Антона Стука, Олексії Сук, Тетяни Хорошун, Даниїла Гетьмана, Андрія Барсова, Марії Арестович і, безумовно, їх метреси Алли Загайкевич та незабутнього Данили Перцова, пам’яті якого, власне, була присвячена ця імпреза. 

В історії «Київ Музик Фесту» є багато ініціатив та нових починань, серед яких  традиція проведення джазових концертів у фестивалі сучасної академічної музики. Саме з подачі  «Київ Музик Фесту» джазова музика увійшла в 90-і роки у філармонічні зали та позиціонувала себе як серйозне класичне сучасне мистецтво. На певний час з об’єктивних причин ця традиція була перервана, однак в цьому році, 5 жовтня 2023,  поновлена завдяки ентузіазму талановитого композитора і блискучого джазмена Усеїна Бекірова та з ініціативи джазових музикантів Чернігова, які запропонували актуальний для нинішнього часу проєкт «Музика в облозі: полюси». Саме джазовий альбом  композитора і трубача Володимира Балаби під назвою «Музика в облозі» , створений за подіями   облоги Чернігова під час вторгнення рф в Україну, був представлений у першому відділі великого вечора джазу в Залі імені Героя України Василя Сліпака НМАУ. Це було уособлення північного полюсу України, а у другому відділі символічно втілився український південь – « Кримський погляд» у виконанні  Джазового квінтету Усеїна Бекірова – наче освідчення в коханні рідній землі, нашому чудовому Криму, який неодмінно повернемо в лоно України.   Музичне дійство великої енергетичної сили та фантастичної майстерності всіх музикантів захоплено і дуже емоційно сприйняла публіка, яка вимагала продовження  і не хотіла покидати зал.

Традиційна рубрика «Київ Музик Фесту» протягом багатьох років –  презентації нових нотних та книжкових видань творів українських композиторів та праць музикознавців. У цьому році центральною презентацією фестивалю стала масштабна акція, що з великим успіхом пройшла 6 жовтня 2023 у Національній музичній академії України. Перша частина, яку вела музикознавець Олена Таранченко, була присвячена композиторці Лесі Дичко,  і почалася вона з перегляду нового документального фільму івано-франківських кінематографістів «Камертон долі» - талановитого кінопортрету нашої легендарної мисткині (авторка сценарію та режисерка –  Ольга Терешкун, яка розповіла про свою роботу і враження від спілкування з композиторкою). Далі були представлені чотири фундаментальні нотні видання творів Лесі Дичко, здійснені видавництвом «Посвіт» (Дрогобич): «Хорові концерти» для солістів, хору і камерного ансамблю ; «Пісні кохання» Симфонія-кантата на слова Юрія Сердюка (партитура і клавір); «Київські голоси». Вокально-інструментальні твори; та «Хорові фрески («Іспанські», «Французькі», «Швейцарські») для солістів, дитячого і мішаного хорів, читця, органу та камерного ансамблю. Куратор видавничого проєкту – музикознавець Володимир Грабовський. Леся Дичко тепло подякувала  всім учасникам презентації. Всім, хто зацікавиться, зазначеними виданнями, можна звертатися безпосередньо до композиторки або до Національної Спілки композиторів України. У другій частині презентацію нотних видань було продовжена нотною збіркою «Вокальні цикли Ярослава Верещагіна» (до 75-річчя від дня народження композитора, який так рано, у 50 років пішов від нас, але встиг дуже багато зробити). Ініціатором цього видання  і ведучою презентації стала молода музикознавця Софія Трусенко, що працює над дисертацією про творчість Я.Верещагіна.Твори композитора на українські народні тексти, на вірші українських поетів, майстерні обробки українських народних пісень виконали молоді вокалісти Аліна Сердека, Артем Курінний, Ярослав Комарніцький у супроводі піаністів Романа Рєпки, Олексія Бєглєцова, Георгія Сирбу.

Значний інтерес у наукових та музичних колах викликала ще одна презентація – книжкових видань відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, що відбулася 2 жовтня 2023 у конференц-залі інституту. Науковий форум пройшов у змішаному форматі з використанням платформи ZOOM, що значно розширило аудиторію і залучило до обговорення проблем музичного українознавства представників музичних вишів України, Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ, Прикарпатського національного університету, Національної Спілки композиторів України та інших установ і організацій. Було презентовано близько 80 книг як результат 20-річної праці співробітників відділу. Серед основних видань: шість томів «Української музичної енциклопедії»,  багатотомна «Історія української музики», тритомник «Українські народні думи», п’ятитомна «Регіонально-жанрова антологія» українського музичного фольклору, періодичне видання «Музична україністика: сучасний вимір», довідники, низка колективних та індивідуальних монографій тощо. Презентацію відкрила директорка Інституту, академік НАН України Ганна Скрипник. Участь у заході взяли провідні музичні українознавці – академік НАМУ І. Гамкало, доктори мистецтвознавства О.Александрова, В.Бондарчук, У.Граб, В.Громченко, Л.Єфремова, Л.Кияновська, М.Копиця, О.Немкович (наукова кураторка й ведуча презентації), С.Осадча, О.Самойленко, А.Терещенко; кандидати мистецтвознавства О.Давидова, А.Калениченко, В.Корнійчук, В.Кузик, О.Летичевська, І.Палійчук, І.Сікорська, Г.Степанченко та ін. У виступах учасників було відзначено непересічну цінність пропонованих видань для українського музикознавства, гуманітарної науки, освіти, процесу оновлення  бібліотечних фондів, підкреслено їх особливу актуальність з огляду на збереження національних культурних традицій та розробку (реалізацію) концептів культуротворення, що є основою української  ідентичності.

На КМФ-2023 з застосуванням платформи ZOOM пройшов ще один важливий захід – Всеукраїнський круглий стіл на тему «Український фестивальний рух в умовах війни як один з найвагоміших важелів музично-історичного процесу», який був проведений Національною Спілкою композиторів України та відділенням музичного мистецтва і теорії та історії мистецтв Національної академії мистецтв України. Керували його організацією та проведенням академік-секретар відділення теорії та історії мистецтв НАМУ,член-кореспондент Владислав Корнієнко, Голова НСКУ, член-кореспондент  Ігор Щербаков, головний вчений секретар НАМУ, академік  Олексій Скрипник. У організаційній підготовці  круглого столу також брали участь учені секретарі відділень НАМУ Рада Станкович та Поліна Харченко. З доповіддю «Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест» як унікальне явище в історії української культури: концепт, еволюційний вимір, місія» виступила відповідальний секретар НСКУ, доктор філософії Тамара Невінчана, яка зробила  екскурс в історію фестивалю з обумовленням його фундаторської  ролі у створенні міцного базису для розвитку українського фестивального руху. Взагалі у круглому столі взяли участь 75 людей, серед яких керівники різноманітних українських фестивалів, директори філармоній, музикознавці-дослідники цієї проблематики та багато інших фахівців, так чи інакше дотичних до фестивального руху в Україні. Зокрема, серед тих, хто виступили: дослідник, академік І.Гамкало, арт-директор фестивалю «Два дні й дві ночі нової музики» К.Цепколенко, директор фестивалю «Музичне сузір’я Закарпаття» В.Теличко, Генеральний директор Львівської філармонії та фестивалю «Контрасти» В.Сивохіп, Генеральний директор Київської філармонії М.Швед, композитор, академік О.Скрипник, музикознавці, кандидати мистецтвознавства І.Сікорська ( про історію і значення фестивалю «Червона Рута») та В.Дутчак (про фестивальний рух у Прикарпатті), член-кореспондент НАМУ В.Корнієнко( про мистецтво джазу в контексті конкурсно-фестивального руху в Україні 1991-2023 рр.). Зазначений перелік набагато більший, і це свідчить про великий інтерес до заявленої теми, розкриття якої буде ширитися з кожним роком. Для всіх, хто цікавиться проведенням цієї масштабної науково-творчої акції  відсилаємо на офіційний сайт Національної академії мистецтв України, де вміщено найдокладнішу програму круглого столу.

Привернув увагу  композиторів і виконавців, особливо саме молодіжної аудиторії, онлайн-проєкт Київ – Харків з дещо епатажною назвою: «Вирок!!! Виконавець сучасної музики – Кат, Жертва чи Бог?». Автор ідеї та модератор проєкту – композитор і педагог Сергій Пілютиков. У заході взяли участь студенти, аспіранти та викладачі мистецьких вузів Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Івано-Франківська. Цей проект відбувався на базі Харківського національного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського на кафедрі композиції та інструментовки (завідувачка кафедри – професор Анна Савченко).У заході взяли участь 35 фахівців з різних регіонів України. Основні доповідачі – виконавці Ігор Завгородній, Золтан Алмаші, Роман Рєпка. Основна проблематика для обговорення і дискусії – особливості  творчого зв’язку і форми взаємного впливу виконавця і композитора в сучасній музиці.     
Як бачимо, «Київ Музик Фест-2023», безпрецедентний за значенням і масштабом, ще раз підтвердив свою унікальність для мистецької історії України, свою відданість національній музичній культурі і збереженню високих духовних цінностей. Композитори і музиканти України продовжують свій бій і незламно стоять на культурному фронті. Переможемо! Україна понад усе!
                                                                                                             Т.Н.