НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

05.12.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (листопад 2024). Українська композиторська громада попри лихоліття війни робить все можливе для утвердження національної музичної культури, її духовної величі і незламної сили. Серед різних культурних подій листопада виділимо найбільш значущі всеукраїнського і міжнародного значення. У листопаді 2024 ми вітали Закарпатську організацію Національної Спілки композиторів України з 30-річчям від дня заснування. З 1994 року  »»»



16.10.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ. ХХХУ Міжнародний фестиваль «КИЇВ МУЗИК ФЕСТ-2024». Кожного року шанувальники музичного мистецтва з нетерпінням чекають чергового фестивалю «Київ Музик Фест», який традиційно проходить у кінці вересня – на початку жовтня. Це наймасштабніший в українському мистецькому просторі фестиваль, який, особливо у роки війни, став своєрідним, красномовним виміром стабільності та незламності національної музичної культури. Наскільки це важливо – всі могли переконатися у дні його »»»



02.09.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (серпень 2024 року). Серпень – особливий місяць для кожного українця. Адже в цьому місяці ми святкуємо наше головне свято – День Незалежності України. Незважаючи на масовані атаки та масштабні ворожі обстріли, на тривожні безсонні ночі та труднощі з енергетичним забезпеченням, ми робимо свою професіональну справу і доводимо, що українські митці  »»»



04.07.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (червень 2024). Під шаленим, злочинним натиском ворога Україна стоїть насмерть. Кожний українець на своєму місці робить максимум можливого для перемоги. Постійно долучається до цієї боротьби українська композиторська спільнота, кожний митець працює на перемогу, відстоюючи волелюбність та національну ідентичність нашої багатоскладової музичної  »»»



06.06.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (травень 2024). Українські композитори і музиканти продовжують утримувати передові мистецькі позиції на фронті боротьби за вільний розвиток і торжество національної культури. Музика, що народжується в Україні, все переможніше крокує світом, викликаючи захват у зарубіжних слухачів. Звісно, перше  »»»



Всі новини »

ГНАТІВ ТАМАРА ФРАНКІВНА

музикознавець

 

 Тамара Франківна Гнатів, кандидат мистецтвознавства, професор кафедри історії зарубіжної музики Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського, народилася 23 травня 1935 року.
Закінчила Львівську середню спеціальну музичну школу-десятирічку, пізніше – Львівську державну консерваторію ім. М.В.Лисенка, в якій навчалася по двом спеціальностям: історія музики (клас професора А.М.Котляревського) та теорія музики (клас професора С.П.Людкевича).

По закінченні консерваторії навчалася в аспірантурі при Київській державній консерваторії. Тема її кандидатської дисертації – “В.Фемеліді і становлення української радянської опери та балету в 20-х роках ХХ століття” – започатковує широковідомий “персональний” дискурс дослідження первинних музикознавчих об’єктів.

З 2008 р. - доктор філософії мистецтва.
Заслужений діяч мистецтв України (2008).
Лауреат Премії ім.М.В.Лисенка (2011).

Непересічне наукове обдарування Т.Ф. Гнатів розкрилося з перших років перебування в стінах Київської консерваторії, де вона працює з вересня 1970 року, одразу після закінчення аспірантури.
Одночасно із початком викладацької роботи, в тодішніх особливих ідеологічних умовах, Тамара Франківна самостійно розробляла один із найскладніших історичних курсів - курс історії зарубіжної музики ХХ століття (як спецкурс для історико-теоретичного та композиторського факультетів, так і курс для виконавських спеціальностей) і відповідний семінар.
Впродовж довгих років вона була єдиним на кафедрі історії музики викладачем сучасної зарубіжної музики, а відтак стала провідним фахівцем у цій специфічній ділянці вітчизняного музикознавства.

Тамара Франківна з перших років професійної діяльності проявила себе як багатогранний фахівець. Напружену педагогічну роботу вона поєднувала з інтенсивною лекторською діяльністю, невтомно висвітлюючи різноманітні музичні проблеми в публічних виступах, передмовах до концертів, телепрограмах.
Тематичні лекційні цикли, що їх вела Т.Ф. Гнатів на Національному радіо і в Київській філармонії, такі, як “У світі прекрасного” і “Український солоспів”, незмінно користувалися широкою популярністю серед аудиторії. На сьогоднішній день Тамара Франківна Гнатів – найдосвідченіший в Україні представник рідкісної професії музикознавця усного жанру.

Інша сфера докладання професійної енергії Тамари Франківни – керівництво факультетом підвищення кваліфікації. Впродовж 11 років існування цього структурного підрозділу Київської консерваторії, деканом якого була Т.Ф.Гнатів, через нього пройшли численні викладачі середніх спеціальних учбових закладів України, асистенти, стажисти – всі, хто бажав дотикнутися до нових, оригінальних викладацьких методик.

Після утворення в 1989 році в консерваторії кафедри історїї зарубіжної музики Т.Ф. Гнатів продовжує вести вищезгаданий спецкурс. Результатом накопиченого нею в галузі сучасної зарубіжної музики особистого професійного досвіду постала авторська програму курсу, а пізніше – і перший в Україні підручник рідною мовою для вищих та середніх музичних учбових закладів “Французька музична культура рубежу ХІХ-ХХ століть” (1993).
Паралельно з цим Тамара Франківна виховує щораз більший потік студентів по спеціальності та аспірантів. Наукова школа Т.Ф. Гнатів представлена нині кількома поколіннями її випускників, що якісно, кваліфіковано працюють в різних музичних учбових закладах України.
Важливо і те, що Тамара Франківна підготувала надійну наукову зміну: разом з нею на кафедрі викладає її випускниця, цікаво і творчо, на сучасних засадах розробляє власний варіант курсу історії зарубіжної музики ХХ століття – кандидат мистецтвознавства, доцент В.Б.Жаркова.

Не зважаючи на вельми численний клас по спеціальності, постійну наявність у ньому аспірантів і здобувачів, Т.Ф. Гнатів послідовно займається індивідуальною науковою роботою, демонструючи при цьому виключно широкий музикознавчий інтерес, торкаючись проблем як сучасної, так і класичної зарубіжної, а також і української музики.
Окрім вузівського підручника, Тамара Франківна є автором цілого ряду змістовних передмов до нотних видань, таких, як “Симфонієтта” Л.Яначека, “Вальс” і “Болеро” М.Равеля, “Р.Шуман і його фортепіанна творчість”, “Фортепіанна творчість Л.Ревуцького”, “Фортепіанна творчість М.Колесси”, “Ювілейна симфонія” В.Фемеліді.

Головним принципом Тамари Франківни в її науковій діяльності, який вона методично прищеплює і своїм вихованцям, є пріоритет нового: малорозроблені історичні, стильові та жанрові явища, забуті творчі постаті, невідомі музичні твори. Так, зусиллями Тамари Франківни в науково-музичний обіг залучено імена українсько-польського барда ХІХ століття Тимка Падурри, композитора Матіаса Стабінгера, автора твору “Шість секстетів” із нотної колекції Розумовських, М.Горовця, автора опери “Агнес Сорель”, партитура якої зберігається в бібліотеці замку “Ланьцют” в Польщі.
За участю Тамари Франківни вперше у вітчизняному музикознавстві здійснено видання музичного путівника “Камерна музика О.Мессіана”, а також аналогічного видання “Духовні концерти А.Веделя”.

В останні роки Т.Ф. Гнатів розробляє компаративний напрямок в історичному музикознавстві, який постає логічним продовженням її попередніх наукових штудій. В сфері уваги дослідниці в цій галузі такі теми, як “Р.Штраус і К.Дебюссі: єдність і боротьба протилежностей”, “Опера Б.Бартока “Замок герцога Синя борода” на перехресті культур”, “Традиціїї Г.Берліоза у французькій музиці рубежу ХІХ-ХХ століття”.

Високий музикознавчий авторитет Тамари Франківни живиться також її активною участю у найрізноманітніших фестивалях, вітчизняних і міжнародних конференціях, постійними публікаціями в національних та зарубіжних періодичних, наукових, енциклопедичних виданнях. На сьогоднішній день в класі Тамари Франківни захистили дипломні роботи 42 випускники, з них – чотири магістри.
Цілий ряд дипломних робіт об’єднується наскрізною темою “Оперна творчість Е.Крженека”. Її представляють наступні роботи: “Опера Е.Крженека “Джонні награє” Л.Івченко; “Комічні опери Е.Крженека” Г.Архіпчук; “Триптих одноактних опер Е.Крженека” О.Казарінової; “Орфей і Еврідіка” Е.Крженека” К.Васильєвої.
Розмаїття наукової зацікавленості Т.Ф. Гнатів, її незмінна пошуково-творча енергія відображені в назвах таких дипломних робіт, як “Записник пропалого” Л.Яначека” Т.Власенко, “Stabat mater” К.Шимановського” А.Калениченка, “Драматична ораторія А.Онеггера “Жанна д.Арк на вогнищі”: механізм жанрового синтезу” О.Корчової, “Музичний театр Ю. Бенеша: “Нові шати короля” і “Закам’янілий” О.Григоренко; “Жанрові різновиди комічних опер Н.-М. Далейрака” Н.Полякової, “Неофіти” М.Кузана” Р.Станкович-Спольської. Найбільш серйозні і глибокі дипломні та магістерські роботи, виконані в класі Т.Ф. Гнатів, стають основою майбутніх кандидатських досліджень.

Серед вихованців Тамари Франківни вже 10 захистили кандидатські дисертації з найрізноманітніших проблем музикознавства. Значна їх частина присвячена огляду сучасних слов’янських національних музичних шкіл: “Шляхи розвитку фортепіанної музики Словаччині у взаємодії композиторської творчості, педагогіки та виконавства” В.Павленко; “Фортепіанна ансамблева музика і художнє життя Польщі 40-60-х років ХХ століття” Л.Пінкош (Польща); “Югославська опера ХХ століття: до проблеми розвитку історичного жанру” Т.Невінчаної; “Жанрово-драматургічні пошуки та специфіка трактування літературних першоджерел в оперній творчості В.Губаренка” М.Петриченко.
Серед інших тем кандидатських досліджень, здійснених під науковим керівництвом Т.Ф.Гнатів, -- проблеми музичного виконавства (“Виконавське розшифрування фактуротворення на прикладі фортепіанної творчості К.Дебюссі, М.Равеля і О.Мессіана” Т.Рощіної), а також культурології: “Музичне життя Волині 20-30-х років ХХ століття” П.Шиманського; “Нотна колекція О.К.Розумовського як об’єкт музичного джерелознавства” Л.Івченко; “Австрійський театр у Львові 1789-1872 років: історія, музичний репертуар, оперне виконавство, культурний контекст” Т.Мазепи.
На перетині суміжних гуманітарних наук постають такі яскраво-сучасні дослідження, як “Ігрові структури в музиці: естетика, типологія, художня практика” В.Клименко і “Ліричне в концерті-симфонії 80-90-х років ХХ століття” І.Татарінцевої. На завершальній стадії нині перебувають кандидатські дослідження “Музичний театр Дж.Пуччіні в мистецькому контексті першої чверті ХХ століття” О.Корчової та ”Квіт папороті” Є.Станковича: до проблеми жанру” Р.Станкович-Спольської.

Т.Ф. Гнатів створила не тільки вагому наукову школу, але й унікальний педагогічний стиль – глибоко професійний і водночас неповторно артистичний.

 

ПУБЛІКАЦІЇ

МОНОГРАФІЇ

  • 1. Володимир Фемеліді. – К.: Музична Україна, 1974. – 3 др. арк.
  • 2. Музична культура Франції рубежу ХІХ-ХХ століть / Навчальний посібник для музичних вузів. – К.: Музична Україна, 1993. – 10.92 др. арк.

 

НАУКОВІ СТАТТІ

  • 1. Мирослав Скорик // Українське музикознавство. Вип. 3 / Щорічна зб. наук. праць. – К., 1968. – 0,5 др. арк.
  • 2. Проблема опери в українській журнальній періодиці 20-х рр. // Українське музикознавство. Вип. 5 / Щорічна зб. наук. праць. – К., 1969. – 1 др. арк.
  • 3. Співець буремних років / До творчого портрета Володимира Фемеліді // Музика, 1970. - № 4. – 0,5 др. арк.
  • 4. Революційні пісні в творчості В.Фемеліді // Народна творчість та етнографія, 1971. - № 2. – 0,5 др. арк.
  • 5. Беклемишев Г.Н. // Музыкальная энциклопедия. Т. 1. М.: Советская энциклопедия, 1973. – 1 ст.
  • 6. Зрілість / До 60-річчя Київської консерваторії // Україна: Наука і культура. – К.: Вид. АН УССР, т-ва «Знання», 1973. – 0,5 др. арк.
  • 7. Моріс Равель / Післямова // Ролан-Манюель. Моріс Равель. – К.: Музична Україна, 1975. – 0,75 др. арк.
  • 8. Революційна пісня в творчості А.Онеггера // Матеріали Республіканської науково-методичної наради аспірантів вузів культури і мистецтва. – Одеса, 1978. – 2 ст.
  • 9. Геннадій Ляшенко / Буклет. – К.: Музична Україна, 1984. – 3 ст.
  • 10. Провідна тема – сучасність / Інтерв’ю з Г.Ляшенком // Музика, 1987. - № 6. – 0,25 др. арк.
  • 11. Становлення українського радянського музичного театру і творчість В.Фемеліді // Актуальні проблеми радянської музичної культури. Наук. зб. – К., 1987. – 0,5 др. арк.
  • 12. Верфель Ф. Верді / Коментарі та словник музичних термінів. – К.: Дніпро, 1988. – 0,25 др. арк.
  • 13. Становление украинского музыкального театра и личность В.Фемелиди // Материалы научной конференции к 100-летию И.Соллертинского. – Новосибирск, 1989. – 0,25 др. арк.
  • 14. “Наймичка” М.Веріківського на оперній сцені і в кіно // Український театр, 1989. – 0,25 др. арк.
  • 15. Український солоспів в його історичному розвитку // Наукова збірка Краківської академії музики. – Краків, 1995. – 1 др. арк.
  • 16. Матіас Стабінгер. Шість секстетів // Українсько-німецька наукова збірка. – К., 1996. – 0,7 др. арк.
  • 17. Дні музики у Кракові // Музика, 1997. - № 5. – 0,25 др. арк.
  • 18. Фестиваль у Кракові // Арт-Лайн, 1997. - № 9. – 0,25 др. арк.
  • 19. Ріхард Штраус і Клод Дебюссі (Єдність і боротьба протилежностей) // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. – К., 1997. – 1 др. арк.
  • 20. Спогади про Д.Шостаковича // Д.Шостакович і Україна (до 90-річчя Д.Шостаковича) / Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. – К., 1997. – 0,25 др. арк.
  • 21. Ф.Пуленк. Stabat mater (Своєрідність прочитання композитором середньовічної секвенції) // Музика і біблія / Науковий вісник НМАУ ім.П.І.Чайковського. Вип. 4. – К., 1999. – 0,7 др. арк.
  • 22. Солоспіви Д.Січинського в контексті західноєвропейської камерно-вокальної музики рубежу ХІХ-ХХ ст. // Musica Galiciana. - Жешув, 1999 (Польща). – 0,7 др. арк.
  • 23. Горовець М. “Агнес Сорель” ( З колекції замку в Ланьцюті) // Musica Galiciana. – Жешув, 2000 (Польща). – 0,7 др. арк.
  • 24. Т.Падурра – українсько-польський бард ХІХ ст. // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. – К., 2001. – 0,5 др. арк.
  • 25. Т.Падурра – українсько-польський бард ХІХ ст. // Збірка матеріалів міжнародної конференції. – Краків, 2001. – 0,75 др. арк.
  • 26. Володимир Фемеліді // Німецька музична енциклопедія. – Мюнхен, 2002.
  • 27. Гастрольна Одіссея Львівського державного академічного театру опери та балету ім. С.Крушельницької // Musica Galiciana. T. YII – Rzezzow, 2003.

СТАТТІ, ЩО ГОТУЮТЬСЯ ДО ДРУКУ

  • 1. Традиції Г.Берліоза у французькій музиці рубежу ХІХ-ХХ ст. // К., 2003.
  • 2. Опера Б.Бартока “Замок Герцога Синя Борода” на перехресті культур // К., 2003.

МАТЕРІАЛИ ДО НОТНИХ ТА АУДІО- ВИДАНЬ

  • 1. Л.Яначек. “Симфонієтта” / Передмова. – К.: Музична Україна, 1978. – 1 др. арк.
  • 2. М.Равель. “Вальс” і “Болеро” / Передмова. – К.: Музична Україна, 1980. – 1 др. арк.
  • 3. Роберт Шуман і його фортепіанна творчість / Передмова. – К.: Музична Україна, 1981. – 1 др. арк.
  • 4. Фортепіанна творчість Миколи Колесси / Передмова. – К.: Музична Україна, 1984. – 1 др. арк.
  • 5. Виолончельные сонаты А.Вивальди / Аннотация к пластинке. – Фирма «Мелодия», 1985. – 0,25 др. арк.
  • 6. Артем Ведель. Духовні концерти / Путівник. – Республіканський Будинок органної та камерної музики. – К., 1987. – 0,25 др. арк.
  • 7. «Ювілейна симфонія» В.Фемеліді. Партитура / Передмова. – К.: Музична Україна, 1988. – 1 др. арк.
  • 8. Фортепіанна творчість Л.Ревуцького / Передмова. – К.: Музична Україна, 1988. – 1 др. арк.
  • 9. О.Мессіан. Камерна музика / Путівник. – Ремпубліканський Будинок органної та камерної музики. – К., 1988. – 0,25 др. арк.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ВИДАННЯ

  • 1. Програма із зарубіжної музичної літератури для музичних училищ України. – Учбово-методичний кабінет Міністерства культури України. – К., 1981. – 0,25 др. арк.

 

Контакти:


ГНАТІВ Тамара Франківна

Тел. +38(044)238-93-52