НОВИНИ

ПАМ"ЯТІ МАЙСТРА

Українська композиторська спільнота, незважаючи на масовані атаки ворога і намагання нас зламати, продовжує самовіддано працювати на культурному фронті. Одне з приорітетних наших завдань – докласти всіх зусиль для збереження та широкої популяризації української музичної спадщини, для національної ідентифікації творчих досягнень культурної історії України.

2025 рік – рік багатьох пам’ятних подій, пов’язаних з видатними творчими особистостями, що зробили визначний внесок у розвиток сучасної української музики. Їх вагома творчість та суспільна діяльність вивели українське національне мистецтво на світові обрії.

Серед таких особистостей – видатний композитор, народний артист України,  багаторічний музичний директор першого в Україні (заснований у 1990 році) міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест» Іван Карабиць (1945-2002). 17 січня 2025 року йому виповнилося б 80 років. За своє недовге, але максимально насичене творче життя він встиг зробити дуже багато.  Мабуть, ще не один мистецький захід в цьому  році буде присвячений його творчим надбанням і починанням.

А перший концерт пам’яті композитора відбувся 31 січня 2025 у Концертному залі імені Олега Тимошенка Національної музичної академії України.
Напередодні в стінах академії біля славетного композиторського 33-го класу ректор НМАУ Олег Тимошенко та ректор КМАМ ім.Р.Глієра Олександр Злотник відкрили пам’ятну дошку Івана Карабиця. На цій події були присутні дружина композитора Марина Копиця та його донька Іванна Карабиць.



На концерт послухати музику композитора прийшло дуже багато людей, всіх бажаючих не зміг вмістити зал і багато хто залишився за його межами.
Програма вечора складалася з камерних творів І.Карабиця. Вона була задумана таким чином, щоб задовольнити смаки не лише професіоналів, але й широкої публіки – поряд з вишуканими ансамблевими та оркестровими композиціями звучали улюблені пісенні перлини майстра.  Зі змістовним вступним словом про композитора виступив доктор мистецтвознавства Ігор Савчук.

Концерт розпочався твором «Music from Waterside» для скрипки, флейти, кларнету, фортепіано та ударних. Цей інструментальний цикл був задуманий під час ділової поїздки Івана Карабиця до США, де його вразили своєрідна природа, особливості американських пейзажів, велична ріка Гудзон, яку він неодноразово згадував у своїх розповідях.  В музиці насамперед звертає на себе увагу пантеїстичне сприйняття світу, витонченість звукової палітри, зворушлива образність, в якій постають, наприклад, Раптовий вітер, Крик птаха, або прониклива розповідь «Про що співала річка». Все це ідеально донесли до слухачів першокласні музиканти Кирило Бондар (скрипка), Дмитро Кузьмін (флейта), Олександр Ганапольський (кларнет), Дмитро Таванець (фортепіано), Георгій Черненко (ударні).

Камерно-оркестрова творчість І.Карабиця була представлена трьома композиціями – Vio-серенадою, Концертом-триптихом та Прелюдіями для струнного оркестру у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Переважно це камерна музика останнього періоду його творчості. Сам композитор говорив, що «його музиці притаманне прагнення до синтезу різних джерел». Він багато експериментував, але врешті решт в одному з листів до американського композитора і диригента Вірка Балея зізнався, що «усе більше хочеться писати щиріше, зрозуміло багатьом, водночас лишаючись собою». Саме це відчувається у названих вище творах, особливо у Концерті-триптиху, де музикознавці справедливо відзначають посилення трагічного начала і актуалізацію теми покаяння (згадаємо тут також один з найкращих симфонічних творів композитора – Концерт для оркестру №3 «Голосіння»).

Безумовною кульмінацією концерту стала вокальна музика Івана Карабиця, з великим ентузіазмом зустрінута публікою. Йдеться про його пісні «За рікою тільки вишні» (вірші Б.Олійника), «Житня стеблина» (вірші В.Батюка), які виконала Мар’яна Головко. А особливе захоплення слухачів викликав чудовий, надзвичайної виразності вокальний цикл «Мати» на вірші Б.Олійника для сопрано та оркестру. Співачка Тамара Ходакова вразила глибиною почуттів, унікальним проникненням у створений композитором образ, який настільки зворушив слухачів, що у багатьох можна було побачити сльози в очах. Три пісні циклу («Мати наша сивая горлиця», «Як упав же він», «Пісня про матір») - взірець  тандему поета і композитора, максимального злиття творців у досягненні найвищого мистецького результату.
Вечір завершився твором-подякою, написаним давно, але нині виключно актуальним для всіх нас – піснею «Спасибі, солдати!». Низький уклін їм, нашим героїчним захисникам, завдяки яким ми всі можемо жити і працювати.

Концерт блискуче провела «Київська камерата» на чолі з диригентом Олегом Маринченко. Колектив  показав  свою універсальну майстерність у володінні різноманітними жанрами і стилями та заслужено був нагороджений бурхливими оваціями публіки.

                                                                     Т.Н.