НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

05.12.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (листопад 2024). Українська композиторська громада попри лихоліття війни робить все можливе для утвердження національної музичної культури, її духовної величі і незламної сили. Серед різних культурних подій листопада виділимо найбільш значущі всеукраїнського і міжнародного значення. У листопаді 2024 ми вітали Закарпатську організацію Національної Спілки композиторів України з 30-річчям від дня заснування. З 1994 року  »»»



16.10.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ. ХХХУ Міжнародний фестиваль «КИЇВ МУЗИК ФЕСТ-2024». Кожного року шанувальники музичного мистецтва з нетерпінням чекають чергового фестивалю «Київ Музик Фест», який традиційно проходить у кінці вересня – на початку жовтня. Це наймасштабніший в українському мистецькому просторі фестиваль, який, особливо у роки війни, став своєрідним, красномовним виміром стабільності та незламності національної музичної культури. Наскільки це важливо – всі могли переконатися у дні його »»»



02.09.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (серпень 2024 року). Серпень – особливий місяць для кожного українця. Адже в цьому місяці ми святкуємо наше головне свято – День Незалежності України. Незважаючи на масовані атаки та масштабні ворожі обстріли, на тривожні безсонні ночі та труднощі з енергетичним забезпеченням, ми робимо свою професіональну справу і доводимо, що українські митці  »»»



04.07.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (червень 2024). Під шаленим, злочинним натиском ворога Україна стоїть насмерть. Кожний українець на своєму місці робить максимум можливого для перемоги. Постійно долучається до цієї боротьби українська композиторська спільнота, кожний митець працює на перемогу, відстоюючи волелюбність та національну ідентичність нашої багатоскладової музичної  »»»



06.06.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (травень 2024). Українські композитори і музиканти продовжують утримувати передові мистецькі позиції на фронті боротьби за вільний розвиток і торжество національної культури. Музика, що народжується в Україні, все переможніше крокує світом, викликаючи захват у зарубіжних слухачів. Звісно, перше  »»»



Всі новини »

НОВИНИ

10.04.2014

«Великому Кобзареві»

 

В останню декаду березня місяця у Полтаві відбувся вже традиційний фестиваль класичної і сучасної української академічної музики «Дні Миколи Лисенка у Полтаві-2014». Цього року він був особливим: присвячений 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка і пройшов під девізом – «По духу – брат Тараса».

Дві постаті – поета і композитора тісно переплелися у часі. Мистецька постать Кобзаря у всій своїй багатогранності є монолітна, цільна, з нерозривною єдністю творчого мислення, це – пророк, мислитель, поет, художник, музикант, фольклорист-етнограф,  історик.

В рівень з поетом Шевченком – у музиці стоїть композитор, перший український класик, педагог, засновник національної композиторської школи, піаніст, хормейстер, фольклорист, науковий дослідник і громадський діяч – Микола Лисенко – наш земляк, а «по духу – брат Тараса». Він така ж цілісна і монолітна творча особистість, вся діяльність якого була невід’ємною часткою життя українського народу. За поезією Кобзаря Лисенко створив 87 творів. І якщо Тарас Шевченко став духовним поводирем народу у поезії, то Микола Лисенко – став духовним наставником у музичній професійній ниві. А його «Молитва за Україну», яка сприймається, як духовний гімн України - теж пророча, бо ми і сьогодні продовжуємо молитися за долю нашої рідної країни.

Саме цим твором розпочався фестиваль. Перший концерт «Великому Кобзареві» відбувся в день народження нашого композитора-класика, 22 березня у залі Полтавської Галереї мистецтв, який блискуче провела музикознавець Ольга Чепіль.

Музична творчість Миколи Лисенка дала поштовх для продовження розпочатого ним шляху наступними поколіннями українських композиторів.

Майже кожний композитор звертався, а сучасні – продовжують звертатися до поезії Кобзаря і своїми музичними нотатками додають до всесвітньої «шевченкіани», бо Тарас Шевченко – наймузичніший поет із всіх поетів світу. На його вірші вже створено понад дві тисячі музичних творів професійними композиторами, а народом – більше ста пісень. Особливий наголос на фестивалі було зроблено у розкритті мало дослідженої теми: «Тарас Шевченко – музикант».

Кожний твір, що готувався для фестивалю, був написаний на вірші Кобзаря, або присвячених йому поезій. Неодноразово звучав у Полтаві хор А.Кос-Анатольського «Учитеся, брати мої», були підготовлені для виконання вокальними ансамблями пісні полтавця, заслуженого діяча мистецтв Олексія Чухрая – «Утоптала стежечку», «У перетику ходила», «Не женися на багатій», а хором вокалістів Полтавського музичного училища ім. М.В.Лисенка (керівник О.Даценко) – «новинки» для нашого міста – забарвлена у драматичні тони хорова сценка для жіночого хору «Барвінок цвів» Жанни Колодуб, а також світла, лірична композиція Богдани Фільц «Зацвіла в долині».
На останню ж поезію Шевченка в концерті прозвучала пісня для голосу і фортепіано Анатолія Філіпенка «Зацвіла в долині», яку виконав студент ІУ курсу музичного училища Богдан Джурка. Сподобалася слухачам в його виконанні у супроводі бандури і народна пісня «Бандуристе, орле сизий».

Успішно прозвучали в концерті також прем’єри полтавських композиторів: романс «Сонце заходить» на слова поета і епічний твір за поезією Бориса Олійника «Шлях Тараса» - композитора Тамари Оскоменко-Парулава, що прозвучали у виконанні дипломанта Міжнародного і лауреата Всеукраїнських конкурсів Руслана Христиченка;

музична поема за поезією Тараса Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» композитора і піаніста-імпровізатора, лауреата міжнародних джазових фестивалів – Сергія Горюновича. Твір написано для меццо-сопрано, саксофонів, ф-но, електроніки з відеорядом. Поезія Кобзаря поєднана тут з сучасними подіями в Україні. Виконували автор - Сергій Горюнович, саксофони – Юрій Лимар, монтаж відеоряду – Олена Горюнович;

вперше, у варіанті для вокального дуету, прозвучала проникнута виразними інтонаціями пісня на власний текст композитора Юлії Корженко - «Україно моя, солов’їна», текст якої навіяний поезією Тараса Шевченка. Її виконали Руслан і Оксана Христиченко, концертмейстер Тамара Злотник.

Завершився концерт виконанням у відеозапису зведеними хорами Полтави української народної пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» в оркестровій редакції народного артиста України, диригента і композитора  Віталія Скакуна, що надало її звучанню ще більшої монументальності і могутності.

Наступна творча імпреза – Театралізований Концерт-зустріч «Тарасу Шевченку – присвята» (23 березня у залі обласної бібліотеки), за участю Молодіжного музичного театру «ПарМіКо». Це був своєрідний творчий звіт молодих композиторів, студентів Полтавського музичного училища, де вони були і акторами, і виконавцями. «День Ангела у храмі днів Яготина» (діалоги у монологах Тараса Шевченка і Варвари Репніної) – так назвав свою поему сучасний поет Сергій Коломієць. Тамара Оскоменко-Парулава створила сценарій, в якому висвітлено значення для поета його перебування в маєтку Репніних. Молодого Тараса Шевченка зіграв Владислав Солодовников (прозвучала низка його авторських інструментальних і вокальних композицій), Варвару Репніну – Вікторія Федоришина. Сестри Псьол – Світлана Браілко і Марія Маркар’ян, ведуча – Богдана Мальована.

Звучала присвячена поету музика молодих композиторів, обробки народних пісень на вірші поета, а також поезія Тараса Шевченка (уривки із поеми «Тризна» і з вірша «Розрита могила»), монологи з поеми Сергія Коломійця «День Ангела».

24 березня  - особлива подія – презентація книги наукових досліджень доктора мистецтвознавства Олександри Сергіївни Цалай-Якименко «Заповіт» Тараса Шевченка в музиці».  З усієї музичної «шевченкіани» найбільшу кількість композицій має «Заповіт» - понад п’ятдесят творів на цю поезію. Роботу дослідниця розпочала ще у спілкуванні з незабутнім Станіславом Людкевичем, який її щиро підтримував і допомагав порадами. В останні роки праця над книгою продовжилася, з’явилися нові розділи, додано багато варіантів народного співу на мелодію полтавця Гордія Гладкого, докладно проаналізовані найбільш монументальні твори українських композиторів-класиків.
У презентації взяв участь музикознавець, дослідник Ярослав Михайлюк, який також, крім основної теми зустрічі, висвітлив проблему розвитку навичок музичної інтонації – однієї із складових вчення Олексія Оголевця (теж, до речі – полтавця). Його праці досліджувала Олександра Сергіївна.

Різні варіанти «Заповіту» продемонстрували колективи: народний фольклорний ансамбль «Жива вода» ім. Павла Бакланова факультету філології та журналістики ПНПУ ім. В.Г.Короленка (художній керівник - Лариса Бакланова), що виконав народний варіант у автентичному багатоголосному звучанні мелодії Гордія Гладкого, народну пісню «Учитеся, брати мої» і ліричну пісню «Чия то долина».

Чоловічий ансамбль «Прометей» (художній керівник Микола Соловій) виконав «Заповіт» Г.Гладкого в обробці засновника колективу  Дмитра Балацького (ансамблю вже 52 роки, він весь цей час існує на громадських засадах), а також українські народні пісні на поезію Кобзаря («Бандуристе, орле сизий», «Така її доля», «Думи мої, думи»).

Круглий стіл музикознавців і науковців «Тарас Шевченко і українська музика»  відбувся у музеї В.Верховинця і хору «Калина» ПНПУ ім. В.Г.Короленка 26 березня. Змістовний виступ на ньому – музикознавця, доцента кафедри культурології – Галини Полянської на тему «Поезія Тараса Шевченка в творчості Миколи Лисенка».
Лобач Олена Олександрівна – доцент кафедри музики висвітлила тему «Художні колекції «Т.Г.Шевченко і музика», а асистент кафедри музики Юлія Гринь – «Т.Шевченко в науково-творчий спадщині Володимира Щепотьєва».
Тамара Оскоменко-Парулава виступила з повідомленням «Поезія Т.Шевченка в творчості сучасних українських композиторів». Взяв слово і голова асоціації «Громадянське суспільство» Володимир Степанюк, що проаналізував стан вшанування пам’яті Кобзаря на Полтавщині і зауважив, що у Глобинському районі, батьківщині М.Лисенка, де бував і Т.Шевченко – немає не тільки пам’ятника, але і пам’ятного знака, зате ми маємо 9 лауреатів Шевченківської премії з цього району Полтавщини.

На заході був продемонстрований уривок із мультфільму «Тополя» з глибоко національною інтонаційною основою музикою Олега Киви і уривок із ораторії «Тридцять третя сльоза України» Тамари Оскоменко-Парулава (епізод на слова Т.Шевченка).

Завершив фестиваль 27 березня Концерт українського народного хору «Калина» - «Духовні заповіти Тараса Шевченка», яким вже 35 років незмінно керує заслужений діяч України – Григорій Семенович Левченко. Колективом була підготовлена програма із творів Кобзаря в інтерпретації різних композиторів – М.Лисенка, А.Верховинця, А.Верьовки, Є.Козака, В.Захарченка, обробки Я.Орлова і Г.Левченка.

Програма була різноманітною, кожен твір викликав бурхливі аплодисменти. А розпочався концерт (як і на відкритті фестивалю) – «Молитвою за Україну» Миколи Лисенка, а закінчився – народною піснею «Реве та стогне Дніпр широкий», уособленням духовності і могутнього духу українського народу. Ці твори стали своєрідною аркою фестивалю, який в цьому році об’єднав дві знакові постаті в українській культурі, поезію і музику, її історію, надії і сподівання.

                   
Тамара Оскоменко-Парулава
композитор, голова ПООНСКУ