НОВИНИ

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ
(листопад 2022)

Триває запекла боротьба на всіх фронтах з жорстоким ворогом – російськими окупантами, що нахабно вдерлися на нашу землю. Українські композитори тримають міцні позиції на культурному фронті, одержуючи важливі перемоги, примножуючи надбання, захищаючи здобутки нації в духовній сфері.  
На цьому переможному шляху, на жаль, є і важкі втрати. У листопаді відійшли в інші світи двоє наших колег, що зробили вагомий внесок у розвиток української музичної культури.
7 листопада 2022  помер Олександр Васильович  КОСТІН – видатний композитор, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, професор, який залишив величезну творчу спадщину, що охоплює всі музичні жанри, а найбільше сценічні – опери, балети. У Харкові, під масованими ракетними налетами, 21 листопада 2022 закінчилося життя відомої композиторки Лариси Іванівни ДОННИК – палкої патріотки України в житті та у творчості, чия музика просякнута народнопісенними інтонаціями. Вічна пам’ять митцям, відданим рідній землі та  національній культурі. Не забудемо їх ніколи.

Листопад на композиторському музичному фронті відзначений великою кількістю важливих подій, визначних перемог, справжніх культурних проривів світового значення. Наш щоденник, як завжди, ведемо за хронологією.
Закарпатська організація НСКУ, одна з найактивніших у нашій Спілці, разом з Закарпатською філармонією провели в Ужгороді 6 жовтня 2022 великий авторський вечір заслуженого діяча мистецтв України, лауреата мистецьких премій  Віктора Теличка ( з нагоди 65-річчя). У концерті взяв участь Закарпатський народний хор ( художня керівниця і головна диригентка Наталія Петій-Потапчук). Обробки народних пісень та авторські твори композитора, за свідченням виконавців, становлять золотий творчий фонд колективу. Серед таких  - «Вівчарики, я не забув про вас», розгорнута балада «Убили лелеїка», «Кумлушський чардаш» та ін. Всі вони звучали у цей вечір, а його яскравою кульмінацією  став Фольк-концерт, побудований на старовинних закарпатських народних піснях – фольклорних перлинах, які виявилися  справжнім відкриттям для слухачів. Результат - національне піднесення, емоційний підйом,  якими аудиторія заслужено вшанувала композитора.

А в цей же день, 6 листопада 2022, у Гамбурзі в Laeiszhalle відбувся знаковий Концерт, присвячений  місту-побратиму  Києву. У програмі Hamburger Kamerata поряд з німецькою класикою (Мендельсон, Брамс) , блискуче виконала «Гімн-2001» Валентина Сильвестрова та Струнний квартет №4 «Сюїта на українські народні теми» Бориса Лятошинського.
Солістом  для виконання твору Мендельсона (подвійний концерт для скрипки і фортепіано) був спеціально запрошений український піаніст, лауреат багатьох міжнародних конкурсів, в тому числі цьогорічного 60-го Міжнародного конкурсу імені В.Клайберна -  Дмитро Чоні. Партію скрипки виконала  Йоанна Каменарска (Болгарія), що доєдналася до цього інтернаціонального проєкту. На біс був виконаний твір Віктора Косенка «Мрії» - зразок найпроникливішої лірики композитора. Концерт закінчився бурхливими оваціями  зворушеної публіки.

12 листопада 2022 в м. Катовіце (Польща) пройшов філармонічний симфонічний концерт, в якому важливе місце також посіла українська музика та українська виконавська традиція. Поряд з виконанням твору польського класика сучасної музики Генріка Гурецького (Chorus I op.20) відбулася прем’єра  «Думи»  Богдана Кривопуста, що була написана під враженням нинішньої війни, і викликала відповідну реакцію аудиторії.
І знову Дмитро Чоні продемонстрував здобутки української виконавської школи у класичній частині програми (Бетховен. Концерт №3).

Подією світового культурного масштабу слід вважати  прем’єру  опери Євгена Станковича «Страшна помста» за Миколою Гоголем, що з величезним успіхом була здійснена у Львівській опері (прем’єрні вистави 13, 25 та 26 листопада  2022). Цей дивовижний мистецький витвір поєднав геніальну музику композитора,  винахідливу сучасну постановку відомого оперного режисера  з Мюнхена Андреаса Вайріха, виразну сценографію Анни Шеттль, і, безперечно, подвижницьку працю всіх виконавців під орудою незмінного виконавця більшості симфонічних творів Є.Станковича  –  Володимира Сіренка.
Одвічна філософська проблема боротьби добра зі злом, втілена у гоголівському літературному першоджерелі та у космічно глибокій музиці Станковича, унікально кореспондується з нинішньою ситуацією у світі, коли воїни добра і справедливості незламно протистоять  потворному чудовиську, нелюдям, що загрожують існуванню людей на землі. Кінець цієї битви – оптимістичний, з вірою у нездоланність Добра і Світла.
Радіємо, що у рік свого 80-річного ювілею Євген Федорович Станкович і всі ми разом з ним  дочекалися цієї тріумфальної прем’єри, до якої композитор йшов 15 років, несучі кожному людському серцю свої пророчі ідеї та впевненість у торжестві  Перемоги.

Достойне відзначення пам’ятних дат – свідчення історичної та культурної зрілості суспільства. Як відомо, у цьому році виповнилося 180 років від дня народження класика української музики Миколи Лисенка та 80 років видатному піаністу, композитору, вченому, багаторічному голові Національної Спілки композиторів України Михайлові Степаненку.
В Національній музичній академії України вирішили об’єднати ці дві події  та    присвятити пам’яті цих діячів української музичної культури фестиваль «Українське фортепіанне мистецтво: "Витоки.Традиції. Сучасність"  (проходив з 16 по 23 листопада). Організатор – кафедра спеціального фортепіано №1 НМАУ, очолювана Олегом Безбородько.
Відбулося три концерти та науково-практична конференція, в рамках якої було заслухано 30 доповідей, що охопили все розмаїття фортепіанного мистецтва в Україні, висвітлено історію, сучасність, композиторський, виконавський та педагогічний його виміри. Зокрема, зазначеним ювілеям були присвячені фундаментальні доповіді Лесі Олійник  («Постать Михайла Степаненка в контексті історії української фортепіанної культури»), Ірини Сікорської  («Михайло Степаненко – першовідкривач української фортепіанної спадщини») та Олени Таранченко  («Микола Лисенко у вимірах нашого часу»). Серед інших музикознавців-членів НСКУ у конференції взяли участь Валентина Кузик, Ірина Копоть, Віталій Вишинський, Лариса Івченко, Олександра Німилович тощо.
Надзвичайно широко у творчій частині фестивалю була представлена  музика українських композиторів різних епох – від ХУІІІ до ХХІ століття.
В концертах, що відбувалися у Залі імені академіка О.Тимошенка, прозвучали різножанрові фортепіанні твори Березовського, Бортянського, Лисенка, Борткевича, Косенка, Лятошинського, Ревуцького, Барвінського, Задерацького, Скорика, Сильвестрова, Степаненка, Дичко, Іщенка, Ю.Шамо, Ж.Колодуб, Знатокова, Безбородька тощо. Виконавці – студенти та педагоги кафедри   спеціального фортепіано №1 НМАУ.

Одночасно, 17 листопада, у Будинку звукозапису Українського радіо відбувся захід,  присвячений молодим виконавцям – Національний проєкт «Я – Віртуоз» (Messege from Ukraine), на якому продемонстрували своє мистецтво студенти-виконавці різних музичних фахів.
Поряд зі світовою класикою інтерпретацію сучасної української музики було показано на прикладі  «Елегії-спомину» для віолончелі з оркестром Ігоря Щербакова  (соліст – Гліб Сасько).
У концерті взяв участь Симфонічний оркестр Українського радіо, художній керівник і головний диригент – Володимир Шейко.

Продовжуючи лінію ювілеїв українських композиторів, відзначаємо ініціативу Камерного хору «Київ», який започаткував свій новий проєкт «Музика, написана серцем» (Концерти до ювілеїв знакових українських композиторів). Перший концерт цієї серії в Україні пройшов 20 листопада 2022  у Софійському соборі, він був присвячений  музиці Валентина Сильвестрова, якому в кінці вересня виповнилося 85 років. Попередню апробацію ця програма пройшла в Оксфорді і, як свідчать очевидці,  стала справжнім мистецьким потрясінням для британців. В Києві колектив продемонстрував ще вищий рівень виконання. Прозвучали твори: Сльози (прем’єра), Прелюдія, Прощальний вальс,  Пастораль, Колискова, Елегія, Постлюдія, In Memoriam, потім Реквіем у 9-ти частинах (остання на вірші Дж.Леннона) і на завершення цикл «Музика поезії» у 5-ти частинах на вірші ПавлаТичини, Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, Володимира Сосюри. Ця своєрідна антологія хорового Сильвестрова дійсно вражає своїм багатозначним змістом і вершинами глибокої людяності.

В листопаді у Варшаві в рамках ІУ Міжнародного міжнародного фестивалю музики Центрально-Східної Європи під назвою EUFONIE пройшли два важливих концерти, присвячені українській музиці, які мали великий культурний резонанс. Обидва пройшли у Великому залі Варшавської філармонії.  
До програми концерту 24 листопада 2022 увійшли твори українських композиторів трьох поколінь – Бориса Лятошинського, Валентина Сильвестрова та Олега Безбородька. Прозвучали Восьма симфонія В.Сильвестрова, «Слов’янський концерт» для фортепіано з оркестром Б.Лятошинського та новий твір Олега Безбородька «Capre diem. Якби Бетховен жив в Одесі». Всі твори варшавська публіка почула вперше і високо їх оцінила, відзначивши стилістичне розмаїття змістову глибину українського музичного мистецтва. Концерт блискуче провів диригент, художній керівник Національної філармонії у Варшаві Анджей Борейко. Публіка щиро привітала бурхливими оплесками виконавців та присутніх в залі композиторів – Валентина Сильвестрова та Олега Безбородька.

Думаємо, не випадково для завершення  цього Варшавського фестивалю  26 листопада 2022 був обраний  надзвичайно масштабний, український проєкт Івана Тараненка – «Фьюжнфонія. Музика української землі». Адже в ньому постала різнолика, барвиста Україна в її національній  ідентичності, в розсипах її фольклору, у відтворенні дивовижної стародавньої музичної традиції,  усвідомленої через найновіші засоби сучасного музикування.  Це унікальне поєднання фольклорної аутентики, що охоплює різні регіони України, з джазовою, класичною та електронною музикою. Для втілення цього задуму у Варшаву прибув  потужний  десант, відомий в Україні під назвою «Музклуб  Івана Тараненка» -  вокальна фольк-група з п’яти вокалісток, група виконавців на оригінальних народних інструментах, група джазових музикантів та об’єднуючий всіх фронт-соліст – композитор і піаніст Іван Тараненко. Важливою складовою концепції твору, що складається з чотирьох розгорнутих частин,  стали електронні музичні інтермедії, авторами яких є польські композитори Станіслав Круповіч, Марцин Рупочинський та Марцін Бортновський.  
Враховуючи  академічний склад Симфонічного оркестру Варшавської філармонії,  на сцені зібрався виключно потужний і натхненний виконавський колектив на чолі з диригентом Робертом Курдибаху, який блискуче прокерував цим  незвичайним, унікальним дійством. Концерт йшов більше двох годин (в цілому композиція включала 14 номерів), однак, за свідченням очевидців, публіка не тільки не втомилася, а навпаки – не хотіла відпускати музикантів зі сцени, настільки була заворожена їх мистецтвом.

27 вересня 2022 до палітри творчих акцій листопада долучилася композиторська молодь, яка присвятила свій концерт 80-річчю улюбленого педагога – Євгена Федоровича Станковича. В імпрезі,  що проходила у Концертному залі НСКУ, взяли участь  випускники метра – Олександр Чорний, Всеволод Сіренко, Сальмі Партіцька, Сергій Вілка та Золтан Алмаші.  Відомо, що основним педагогічним принципом Євгена  Федоровича є створення умов для максимального творчого самовираження, виключення найменшого тиску, вміння підтримати свободу пошуку. В результаті перед слухачем постали п’ять яскравих індивідуальностей, що вже встигли виплекати власне творче обличчя. І хоч переважно звучала фортепіанна музика, було цікаво спостерігати абсолютно різні втілення та інтерпретації цього жанру, скажімо, в «Каскадах» О.Чорного або «Рефлексіях» С.Вілки, або фортепіанних прочитаннях німецької поезії у п’єсах Вс.Сіренка.  Найбільш досвідчений серед учасників Золтан Алмаші завершував концерт іншими сольними композиціями –  Сюїтою  для віолончелі та Мелодією для скрипки. Більшість авторів показали і неябияку виконавську майстерність (О.Чорний, С.Партіцька, і, безперечно, майстерний З.Алмаші). Довершений піанізм продемонстрував Андрій Фомін, виконавши твори Вс.Сіренка та С.Вілки.

29 листопада 2022 року виповнилося 10 років від дня створення  Запорізького обласного осередку НСКУ, очолюваного від заснування і до нині заслуженою діячкою мистецтв України Наталією Боєвою.  У зв’язку з надзвичайно важкою воєнною ситуацією у Запоріжжі нашим колегам не вдалося відзначити свій перший ювілей  урочистим концертом.  Однак, тим не менш, за допомогою місцевих журналістів 15 листопада була організована спеціальна прес-конференція за участю Голови Наталії Боєвої, композиторів  Дмитра Савенка, Валерія Колядюка, Вадима Симонова, які розповіли про діяльність організації протягом цих років – про написані твори, започатковані різножанрові концертні програми («Композитори Запоріжжя запрошують», «Мистецька імпреза», «Прем’єри сезону» та ін.) .
За цей час Запорізький симфонічний оркестр під орудою В’ячеслава Реді підготував і виконав 9 масштабних програм та незадовго до початку війни останню важливу акцію – Авторський концерт Н.Боєвої «Зірки музичної України» за участі найвідоміших українських солістів – Дмитра Ткаченка, Юрія Кота та ін. На прес-конференції була презентована відео-програма з творів запорізьких авторів та наживо продемонстровані  вокальні твори Н.Боєвої та В.Колядюка у виконанні Інни Гапон.
Правління Національної Спілки  композиторів України щиро вітає наших запорізьких колег з нагоди 10-річного ювілею та бажає їм творчого натхнення, нових мистецьких відкриттів,  а також  мужності, витримки та незгасної віри  в Перемогу!
                                                                                                    

                                                                                                  Т.Н.

.