ЧЕМБЕРЖІ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

(1944 - 2018)


Композитор



Преса, відгуки | Творчий доробок | Твори МР3 (фрагменти) | Видання | Дискографія

CURRICULUM VITAE:

      1944 – народився у м. Ізмаїл Одеської обл.

      1967 – закінчив Одеське державне музичне училище (по класу баяна, викладач – 

Жолтіков В. Ф.). Розпочав педагогічну діяльність у ДМШ м. Ізмаїла та Ізмаїльському державному педагогічному інституті.

      1988 – закінчив Донецьку державну консерваторію ім. С. С. Прокоф’єва (по класу композиції, викладач – Рудянський О. М).

      1975–1982 – працював викладачем Інституту підвищення кваліфікації працівників культури Міністерства культури УРСР, заступником директора Київської ДМШ № 28, директором ДМШ № 32.

      1982–1989 – Займав посаду директора Київської ДМШ № 5 ім. Л.М. Ревуцького.

      1989–1994 – працював першим заступником начальника Головного управління культури 

м. Києва, головою Комітету мистецтв м. Києва. 

      1994 – заснував Київську дитячу академію мистецтв, ректором якої працює по сьогоднішній день. 

      2012 – обраний академіком-секретарем відділення музичного мистецтва НАМ України.

ЗВАННЯ, НАГОРОДИ ТА ПОЧЕСНІ ЧЛЕНСТВА:

1. Орден «Знак Пошани» (1982);

2. Лауреат премії «Київська пектораль» (1995, 2000);

3. Народний артист України (1997);

4. Член-кореспондент АМУ (1997–2001);

5. Член-кореспондент Академії педагогічних наук України (1997);

6. Знак «Відмінник освіти України» (1999);

7. Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2001);

8. Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2004);

9. Золота медаль АМУ (2004);

10. Лауреат міжнародної премії ім. Лео Вітошинського (2006);

11. Член Національної комісії у справах ЮНЕСКО (2009);

12. Лауреат мистецької премії ім. А.Веделя (2011);

13. Член Національної спілки композиторів України; 

14. Член Національної спілки театральних діячів України;

15. Професор кафедри композиції Національної музичної академії України 

ім. П. І. Чайковського.


Раптово пішов з життя у березні 2018 р.



Ми часто сприймаємо знакові для культури імена лише в одній іпостасі: Ейнштейна – як автора теорії відносності, Артура Конан Дойля – як творця безсмертного образу Шерлока Холмса. Корній Чуковський взагалі нарікав, що, в уявленні більшості читачів, він «окрім «Мойдодирів» та «Мух-Цокотух», зовсім нічого не писав». Те, що кожен з цих історично значущих людей працював над величезною кількістю проектів (які не менш вагомі тих, що принесли їм популярність), відомо лише фахівцям, а для більшості – вони так і залишаються «акторами однієї ролі».

Хочеться уникнути подібного однобокого погляду на досягнення і заслуги Михайла Івановича ЧЕМБЕРЖІ – українського композитора, педагога, вченого, який, окрім цього, веде невтомну культурно-просвітницьку діяльність.

Безумовно, є спокуса змістовніше висвітлити його новації в сфері музичної освіти (адже сам Михайло Іванович з особливим блиском в очах відгукується на цей напрямок своїх творчих пошуків). Заснувавши понад двадцять років тому Київську дитячу Академію мистецтв, він і понині є її ректором і ідейним натхненником.

Тим не менш, М.Чембержі постійно наголошує, що для нього педагогічна галузь та діяльність мистецька то є крила одного птаха. І він справді робить вагомий внесок в обидві сфери мистецького життя.  Про це свідчить та кількість нагород і звань, якими удостоєний Михайло Іванович.

На питання: «В якому жанрі цікавіше працювати?», М.Чембержі відповідає, що всі жанри по-своєму цікаві. Така позиція цілком узгоджується з тим розмаїттям жанрів, які представлені в його творчому доробку. Наразі він є автором 2 симфоній, 2 опер, 3 балетів та ряду симфонічних і камерно-оркестрових творів. Окрім цього, спектр його жанрових зацікавлень охоплює хорові та інструментальні концерти (для баяна; для клавесина), а також численні пісні і фортепіанні твори. 

Особливо композитор тяжіє  до театральної музики, яка, за його словами, має «простір для створення музичної драматургії». Окрім написання музики до вистав, М.Чембержі, займаючи на початку 90-х рр. державні посади, залучився до заснування театральної премії «Київська пектораль». І досі щорічно у Міжнародний день театру найбільш талановиті діячі театрального мистецтва отримують визнання і винагороду за свої досягнення. До речі, композитор сам був двічі нагороджений цією премією (як автор музики до вистав «Дама-примара» та «Емма»). 

Цікаво, що композиторський шлях М.Чембержі розпочався з опанування «великоформатних» творів (закінчуючи консерваторію, він вже був автором Концерту для баяна з оркестром, двох симфоній та опери «Синій птах»), а зараз композитор більшою мірою реалізовує свій творчий потенціал в сфері музики для дітей. Його пісня на слова Г.Чубач тривалий час супроводжувала телевізійну програму «На добраніч, діти!», а Міжнародний центр «Артек» раніше зустрічав дітей під звуки його пісні «Перлина України» (зараз вона звучить в МДЦ «Артек-Карпати»).

Сам М.Чембержі, однак, зазначає, що вся його дитяча музика має глибоку концепцію і може бути цікавою для більш дорослої аудиторії. Невипадково він  постійно наголошує, що «дитина – це маленька людина».

З особливою любов’ю Михайло Іванович ставиться до своїх фортепіанних та вокально-хорових дитячих циклів («Музичні картинки», «Мрії веселкові», «Ранкові промені», «Світ довкола» і т. п.). Вони написані спеціально для залучення дітей до творчого процесу та, навіть, до співавторства. З одного боку, цикли нагадують традиційну нотну збірку, а з іншого – робочий зошит, де можна писати власні слова до музики або малювати малюнки, що виникли в уяві від прослуховування тієї чи іншої п’єси. 

Взагалі, педагогічний репертуар  є важливою складовою творчого доробку композитора, особливо в останні десятиліття. Це пов’язано з палким бажанням Михайла Івановича оновлювати навчальний процес. Творчою лабораторією у цій сфері є, безперечно, Київська дитяча Академія мистецтв, в якій реалізується концепція безперервної професійної мистецької освіти. Маленькі студенти (а саме такими вважаються учні Академії) починають навчання з 4-5 років і постійно перебувають всередині творчих подій. Тому, закінчуючи Академію, вони вже мають  професійне спрямування і потужну конкурентоспроможність. 

Свої ідеї з приводу вдосконалення навчального процесу М.Чембержі не тільки реалізовує на практиці, а й теоретично осмислює: бере участь в наукових конференціях, присвячених музично-педагогічним проблемам (одна з його статей, приміром, висвітлює: «Інноваційні освітні технології як засіб інтенсифікації навчального процесу у мистецьких навчальних закладах»). 

Та на будь-яку справу Михайло Іванович дивиться як на творче завдання – робота в Академії надихнула його на створення двох книг. Їх назви говорять самі про себе: «Наближення до високих істин» та «Ранкові роздуми про вічне». За змістом вони перегукуються з ідеями його наукових статей, але розраховані на більш широку аудиторію читачів, бо викладені  живою літературною мовою. Невипадково кажуть, що талановита людина талановита в усьому. 

На перший погляд, з такою величезною кількістю завдань, з якою М.Чембержі постійно стикається (а точніше, сам перед собою ставить), може впоратись лише прагматична та досить дисциплінована людина. Він і справді є безмежно цілеспрямованим і працелюбним діячем. Про це говорить хоча б той факт, що він заснував навчальний заклад нового формату, учні якого вже більше двох десятиліть упевнено заявляють про себе на українських і міжнародних конкурсах. 

Однак, є в натурі Михайла Івановича і романтична складова, яка так відчутна в його музиці. Навіть назви творів М. Чембержі відбивають цю романтичну інтонацію: «Дама-примара», «Зів’яле листя», «Монолог самоти», «Передчуття весни», «Ранкові промені». Цей список можна продовжувати, як, власне, і розмову про Михайла Івановича. Та найкращим свідоцтвом його творчої і життєвої позиції стануть слова самого композитора:

      «Мистецтво і педагогіка – фундамент, на якому можна вибудувати справжню духовність і справжнє відчуття радощів від того, що ти існуєш на цьому світі, пізнаєш його, реалізовуєш та удосконалюєш його свої можливості». 

 Лілія Ніколаєнко

Преса, відгуки | Творчий доробок | Твори МР3 (фрагменти) | Видання | Дискографія