НОВИНИ

В рамках мистецької акції "Дні Миколи Лисенка у Полтаві" 
18 травня 2009 року з великим успіхом у місті пройшов Симфонічний концерт з творів українських сучасних композиторів.


Сталося так, що концертні шляхи Національної Спілки композиторів України, до цього часу, як це не дивно, обминали Полтаву - славне місто Івана Котляревського, Миколи Гоголя, Миколи Лисенка, Володимира Короленка, а також наших колег-сучасників, уродженців полтавської землі Олександра Білаша, Анатолія Коломійця, Бориса Олійника, Олега Киви та ще багатьох, чий талант увібрав милу серцю красу цього неповторного краю. 

Десять років тому тут утворився невеличкий обласний осередок нашої Спілки, котрий поступово ширився (нині в ньому 4 композитори і 4 музикознавці), підводився на ноги, набирав творчої ваги і врешті-решт, знайшовши розуміння і підтримку обласної адміністрації та управління культури, спромігся на серйозну музичну акцію - великий симфонічний концерт силами Оркестру обласного українського музично-драматичного театру імені М.В.Гоголя. Принагідно було заплановано виїзне засідання керівництва НСКУ, зустріч з членами осередку та місцевою пресою, обговорення нагальних мистецьких та організаційних проблем. 
 
Все задумане було втілено не просто якісно і точно, а з великим емоційним підйомом і справжнім натхненням. Першим і головним героєм мистецької акції стала Музика, яка підкорила собі вся і всіх - композиторів, виконавців, слухачів. Вона постала в усьому можливому жанровому і стильовому розмаїтті, і тому концерт захопив слухачіів і пройшов на одному диханні.

Від урочисто-піднесеної "Оди сонцю" Олексія Чухрая увага зала перемістилася на неокласичний "Різдвяний концерт" для флейти і камерного оркестру Володимира Карлаша, а щира симфонічна оповідь (Симфонія №2) Юлії Корженко змінилася загострено гротесковими образами інструментального театру Тамари Оскоменко-Парулави, що запросила нас на симфонію-дійство "Гоголіада-ХХІ" (обидва останні з названих творів виконувалися вперше). Вся полтавська частина програми була надзвичайно тепло зустрінута слухачами, відчувалася солідарна підтримка земляків. Однак всі з нетерпінням чекали на основну інтригу вечора, яка зосереджувалася у другому відділі концерту.  

Унікальність цієї імпрези була в тому, що два композитори з світовим іменем, два Героя України, два живих класика Мирослав Скорик та Євген Станкович довірили Полтавському симфонічному оркестру перше повне виконання своїх нових творів, тобто відбулися світові прем"єри - Симфонієти (Партити №7) М.Скорика та "Opera Rustica" Є.Станковича. Безперечно, це велика подія в культурному житті Полтавського краю. Тим більше, що "Opera Rustica" ("Сільські сцени") для сопрано, баритона та камерного оркестру створена композитором на вірші Бориса Олійника, якого надихнула саме полтавська земля. Поезія і музика злилися у єдине довершене ціле, щирий порух душі. Кожна з семи частин твору звучала як пронизлива пісенна сповідь (то лірична, то сумна, то емоційно схвильована) завдяки мелодизму рідкісної краси і виразності, неперевершеним майстром якого є Євген Станкович. Взагалі це музика про Любов - до коханої жінки, до матері, до чудової природи, до України - єдиної в усьому світі. Про вічні цінності, святі для кожної людини. І ще про віру безмежну у добро, у магічну захисну силу рідної землі. Символічно звучать останні слова твору "Затули мене крилом. Борони мене хрестом. Відведи мене в тепло. Рятівне подай крило".

Твір був максимально виразно донесений до слухача виконавцями, можна сказати, глибоко пережитий диригентом Віталєм Скакуном, солістами Вікторією Ягодкою, Сергієм Озерянко і кожним музикантом оркестру. Ліричний космос музики Є.Станковича глибоко зворушив публіку, і прем"єру було зустрінуто оваціями. Як жаль, що через державні іспити в НМАУ автор не зміг приїхати з Києва і відчути теплу енергетику захопленого залу і розділити заслужений успіх з виконавцями, зокрема з Віталієм Скакуном, який, показуючи партитуру залу, вигукнув "Браво Станковичу!"  

Натомість довго очікуваний у Полтаві Мирослав Скорик зміг скоригувати свій напружений графік, і тому, на велику радість присутніх, поспілкувався з закоханими в його щедрий талант слухачами і отримав від цієї поїздки велике творче задоволення. Його Симфонієта, в котрій він знову, але зовсім несподівано, по-новому опановує улюблений жанр партити, - прозвучала у виконанні Полтавського симфонічного оркестру яскраво, соковито, темпераментно. У чотирьох частинах твору (Прелюдія, Танець, Елегія, Фінал) сконцентрувалося стільки молодої сили, свіжості і творчої винахідливості, що раптом сплило питання: а чи дійсно автор в минулому році відсвяткував свій 70-річний ювілей? Мабуть, такої ж думки був весь зал, який в єдиному пориві встав і не хотів відпускати маестро зі сцени.

Треба сказати, що виконавський рівень концерту виявився для нас, столичних гостей, певною несподіванкою, але реакція була швидка і адекватна: Полтавський симфонічний оркестр отримав запрошення на наш наступний міжнародний фестиваль "Київ Музик Фест-2010".
Начальник управління культури В.Д.Годзенко, який зробив дуже багато, щоб сучасна академічна музика нині прозвучала у Полтаві, пообіцяв, що зробить все можливе для того, щоб симфонічний колектив виїхав до Києва і включився у міжнародний мистецький процес. Є всі підстави привітати також голову Полтавського осередку Тамару Парулаву з цією серйозною мистецькою акцією очолюваної нею обласної організації.

Глибоко впевнена, що культурний рівень країни визначається не суєтним Вавілоном столиці, а насамперед тим, що відбувається у невеликих містах і містечках - повсякденною, крок за кроком, наполегливою роботою по духовному удосконаленню особистості. Ще один такий крок було щойно здійснено у Полтаві. 

Тамара Невінчана