НОВИНИ
ЛАУРЕАТОМ ПРЕМІЇ ІМ. Б.М.ЛЯТОШИНСЬКОГО 2013р. СТАВ ЗОЛТАН АЛМАШІ
За чудовою традицією, вручення щорічної премії імені Б.М.Лятошинського відбувається в затишній квартирі, де мешкав композитор, у атмосфері, де зберігається його висока духовна аура, де кожен предмет нагадує про величну постать господаря. Нагадаю, що Премія була започаткована в 1995 р. Міністерством культури України і Національною Спілкою композиторів України до 100-річчя з дня народження видатного митця ХХ століття.
Цьогоріч лауреатом найпрестижнішої композиторської премії став Золтан Алмаші. Його ім"я вже добре відоме і в Україні, і за її межами. Творчість Золтана Алмаші органічно поєднує композиторську та виконавську діяльність. Він є одним з найталановитіших представників композиторської школи Євгена Станковича. Водночас, Золтан грає у складі Національного ансамблю солістів «Київська камерата». 
Це вже не перша почесна нагорода З.Алмаші. Як віолончеліст, він є лауреатом Міжнародного конкурсу ім.С.С.Прокоф"єва, як композитор — володарем Премії ім.Л.М.Ревуцького.
Премію ім. Б.М.Лятошинського новому лауреату вручали 22 січня — у день його 38-річчя: тож Золтан мав подвійне свято. Урочистості розпочалися з музики З.Алмаші в авторському виконанні: в оточенні колег, друзів, рідних Бориса Миколайовича натхненно звучало соло віолончелі.
Після яскравої музичної прелюдії почалася церемонія вручення. Цю почесну місію виконали 
Начальник відділу музичного та циркового мистецтва Міністерства культури України Михайло Швед, Голова журі і почесний Голова Національної спілки композиторів України Мирослав Скорик, Голова НСКУ Ігор Щербаков, Голова правління Київської організації НСКУ Анна Гаврилець.
Завдяки їм та колегам, офіційна частина набула тепле й щире звучання. Золтан отримав також чимало подарунків, серед яких — видання епістолярної спадщини Бориса Лятошинського: його вручила упорядник листів, доктор мистецтвознавства Маріанна Копиця.
У відповідь на привітання лауреат 2012-го року наголосив, що сприймає Премію, як надзвичайну честь і високе професійне визнання своєї композиторської діяльності, як великий стимул для подальшої творчої праці.
А в неформальній частині вечора, яка завдяки рідним Бориса Миколайовича, нагадувала радше зібрання близьких і друзів, прозвучали добрі слова й побажання, і насамкінець — у «телефонному» режимі — привітання також батькам Золтана.