НОВИНИ
УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ
(квітень 2023)
Продовжуємо наші щомісячні огляди музичних подій, які незважаючи на складні обставини відбуваються у тривожний час війни і стають свідченням незламності українських композиторів і виконавців на культурному фронті. Квітень видався надзвичайно багатим на справжні мистецькі артефакти, на натхненні прояви глибинної генетичної сили національного духу, втіленого в музиці. Саме до таких слід віднести концерти 5 і 7 квітня 2023, в яких прозвучала музика видатної української композиторки Ганни Гаврилець. Її життя перервалося в перші дні рашистського вторгнення від потрясіння і болі за Україну, але своєю невмирущою творчістю вона продовжує боротьбу з варварами і залишається серед нас.
5 квітня в Національній філармонії України в концерті Національного симфонічного оркестру під орудою Володимира Сіренка прозвучала симфонія «Паралелі» – одне з неповторних одкровень композиторки, де так явно і пророчо проявилися алюзії в нинішній драматично-трагічний час.
А 7 квітня у Софійському соборі відбувся концерт Камерного хору «Київ», який сміливо можна віднести до розряду унікальних явищ національної культури – це «Псалми та Молитви». Світлій пам’яті Ганни Гаврилець.»
У святих стінах Софії Київської звучала музика незрівняної краси, духовної чистоти, непохитної віри у добро і торжество вищої справедливості. Вісім духовних творів композиторки, звернені до Бога, – це справжній катарсис, очищення і піднесення душі, які отак можна втілити лише у чудодійному мистецтві музики. Дивовижно, що серед виконуваних творів було три прем’єри – наче послання від автора нам, живим: Хорал (Молитва без слів), «Miserere» та «Господи, вислухай молитву мою» (пс.142). Між хоровими номерами звучали монологи флейти (ніби голос з небес), і завдяки цьому винаходу Миколи Гобдича весь концерт перетворився у драматургічно об’єднану сакральну містерію надзвичайної емоційної глибини і сили. Взагалі виконання хору і солістів під орудою Миколи Гобдича, який в цей вечір сягнув особливих висот натхнення, було неперевершеним. Таке враження, що сама Оранта з висоти благословила це дійство (один з творів на вірші С.Майданської так і називався «Оранта»). Невдовзі, 11 квітня, до дня народження Ганни Гаврилець, якій мало виповнитися лише 65 років, у Національній музичній академії України біля композиторського 33-го класу було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь видатної мисткині та професора кафедри композиції.
7 квітня 2023, на локації Music Hub пройшла ще одна цікава музична акція, організована Vere Music Fund – це концерт піаніста Максима Шадько під назвою «Як звучить Харків» До програми увійшли твори композиторів, чиє творче життя неможливо уявити без цього міста. Прозвучала фортепіанна музика Валентина Бібіка (Шість інтермецо та Соната №5), Володимира Птушкіна «Інтродукція і Токата» (композитор був у Харкові у найважчі дні війни і не зміг пережити бомбардувань рідного міста), а також Олександра Щетинського, який підчас війни написав фортепіанний цикл «Музика Харкова» (прозвучали п’єси «Рух», «Відлуння», «Елегія», Пісня»). Після концерту відбулася зустріч слухачів з Олександром Щетинським.
8 квітня 2023 в рамках фестиваля «Гольфстрім», керівником і організатором якого є композитор і віолончеліст Золтан Алмаші, у Концертній залі НСКУ відбувся концерт «Епохи…», присвячений сучасній музиці для альта і фортепіано. Задум передбачав представлення музики різних поколінь українських композиторів – класиків ХХ ст. Бориса Лятошинського та Миколи Колесси, учнів Б.Лятошинського – Валентина Сильвестрова, Володимира Загорцева та Івана Карабиця, а також успішно працюючого нині Золтана Алмаші. Програму підготували та натхненно виконали Валентина Буграк (альт) та Володимир Ворончук (фортепіано).
В цей же день, 8 квітня 2023, у Київській організації НСКУ проходив «Весняний концерт» назустріч фестивалю «Київські музичні прем’єри-2023». Публіка з задоволенням слухала українську камерну класику – твори Кирила Стеценка, Григорія Алчевського, Віктора Косенка, Федора Надененка. Особливий інтерес викликала вишукано-лірична музика сучасних українських композиторів – Романа Горобця та Вікторії Польової. Високий виконавський рівень, витонченість художньої трактовки продемонстрували Варвара Турта (фортепіано), Юлія Риссак-Ткаченко (сопрано), Анна Серьогіна (флейта).
Дуже важлива акція відбулася 11 квітня 2023 у Львові. У Гарнізонному храмі Св. Апостолів Петра і Павла була представлена масштабна Духовно-мистецька програма «Страсті Господні» на підтримку захисників України. Виконувалися духовні композиції Олександра Козаренка – «Страсті Господа Бога нашого Ісуса Христа» - 10 антифонів наспіву Острозького для читця, солістів, хору, органу та оркестру. Страсті, смерть та воскресіння Христа, що складають духовний зміст цієї сакральної музики, набувають особливого значення зараз, коли український народ переживає незрівняну ні з чим трагедію, але разом з тим свято вірить у Воскресіння нашої України. На жаль, Олександр Козаренко, який так хотів почути свій твір саме у дні війни, не дочекався цього виконання (він помер від підступної важкої хвороби 21 березня 2023). Але музика його жива навіки, тому це виконання було присвячено також і світлій пам’яті видатного творця та чудової людини. Слова подяки адресуємо автору проєкту Михайлові Перуну, виконавцям – Хору і оркестру Заслуженої академічної капели України «Трембіта», Академічному симфонічному оркестру Луганської філармонії, диригенту Сергію Якобчуку, солістам Олесі Бубелі, , Лілії Нікітчук, Роману Трофимуку, Володимиру Шинкаренку, читцю Петру Радейку.
Аналогічне змістове навантаження, що перегукується з загальною ідеєю вищезгаданої львівської творчої акції, відзначаємо у масштабному концерті Національного симфонічного оркестру та Національної хорової капели «Думка», що пройшов під орудою Володимира Сіренка в Національній філармонії України 14 квітня 2023. Тут поряд з месою Антоніна Дворжака була представлена Симфонічна містерія «Воскресіння» Юрія Іщенка, що, попри драматизм і страждання, сприймалася як надія на неминучість духовної перемоги та Відродження України.
До вагомих музичних подій, що в квітні відбувалися у регіонах України, слід віднести творчий вечір «Світочку наш милий», проведений Закарпатською організацією НСКУ 21 квітня 2023 до 85-ліття відомого композитора, заслуженого діяча мистецтв України Василя Гайдука. Митець повний творчих сил і активно працює. В ошатний зал Закарпатського обласного художнього музея ім. Й.Бокшая в Ужгороді прийшли привітати поважного старійшину представники міської та обласної влади, численні шанувальники митця, творча молодь Закарпаття. Василя Гайдука нагородили нагрудним знаком «За розвиток регіону». Автор та організатори вечора подбали про те, щоб програма концерту була патріотичною за змістом та максимально різноманітною за жанрами – звучала хорова, вокальна, інструментальна музика у довершеному виконанні. В концерті виступили Заслужений академічний Закарпатський народний хор і оркестр (художній керівник і головний диригент Наталія Петій-Потапчук, керівник оркестру Михайло Бровді). Солісти – Петро Матій, Віктор Теличко, Яна Садварій, Ференц Томич, Андрій Свид, Мирослав Копинець, Шандор Шрайнер. Вдячні всім за відзначення та увагу до ветерана нашої Спілки Василя Гайдука.
Як бачимо, музика сучасних українських композиторів – це нині тренд багатьох концертних програм в Україні та за її межами. Але, мабуть, один з найбільш виконуваних композиторів, творчість якого незмінно викликає захоплення слухачів, - це патріарх української музики та лідер національної композиторської школи Євген Станкович. Так, 20 квітня 2023 у Національній філармонії України у виконанні Liatoshynsky Capella Orchestra під орудою Богдана Пліша прозвучали три камерних симфонії композитора. Концерт отримав інтригуючу назву «Потаємні поклики» ( таку назву має Камерна симфонія №5 для кларнета і камерного оркестру). Крім цього твору прозвучали Камерна симфонія №2 для чотирьох валторн і струнних та Камерна симфонія №7 «Шляхи і кроки» для скрипки, цимбал, челести, фортепіано і камерного оркестру. У музиці Є.Станковича нерідко поєднуються і тісно переплітаються риси симфонії та інструментального концерту, де солюючі інструменти виступають як персоніфіковані герої симфонічної оповіді. Це не лише заглиблює психологічний зміст твору, але й дає можливість солістам продемонструвати свою майстерність і виконавський блиск. В цьому концерті таку чудову нагоду, зокрема, мали Олег Мороз (кларнет), Назарій Пилатюк (скрипка), Дмитро Таран, Ян Барабаш, Дмитро Мітченко, Юлій Пилипчак (валторни).
Невдовзі, 24 квітня 2023, Національна музична академія України вшанувала Євгена Федоровича Станковича великим концертом у Залі імені Василя Сліпака з нагоди 80-річчя метра. Звучали симфонічні та хорові композиції різних років: Урочиста увертюра, Симфонічна сюїта «Роксолана», Українська поема для скрипки з оркестром (соліст – Дмитро Ткаченко), Симфонієтта, «Весняна рапсодія» (соліст – Назар Ярмолюк, кларнет), Сюїта з балету «Майська ніч» та «Страсті за Тарасом» на вірші Тараса Шевченка (І, ІІ, У частини). Студентський симфонічний оркестр та великий студентський хор НМАУ на чолі зі своїми керівниками - диригентом Ділявером Османом та зав. кафедрою, професором Євгеном Савчуком провели грандіозну роботу по підготовці цього масштабного дійства. Приємно усвідомлювати, що студентська творча молодь академії навчається своїй непростій професії на зразках сучасної української музики найвищого світового рівня.
Музика Євгена Станковича виконувалася також 28 квітня 2023 – на цей раз у Львові на фестивалі камерної музики «DZERKALO» у Дзеркальній залі Львівської опери. На концерті-відкритті «Quid pro Quo» (у перекладі –рівноцінний обмін) ніби зустрілися два титани сучасної української музики Євген Станкович та Валентин Сильвестров – такі різні і неповторні. Обмін вийшов дійсно рівноцінний. Звучали твори Є.Станковича: Камерна симфонія №9 «Quoid pro Quo» для фортепіано і струнного оркестру та Камерна симфонія №15 для альта і камерного оркестра. А їх лірико-філософський, емоційний порив гармонійно доповнила зосереджена заглиблена медитація композицій В.Сильвестрова – це «Тиха музика» для струнного оркестру, Три серенади для фортепіано і струнного оркестру та «The Messendger-1996 для струнних і фортепіано на лівій педалі. Виконавці – Національний ансамбль солістів «Київська камерата», за пультом – Володимир Сіренко. Солісти – Валентина Буграк (альт), Дмитро Таванець (фортепіано).
Серед мистецьких акцій, що проходили за межами України, став найбільш вагомим і по-своєму унікальним Фестиваль українського мистецтва Bouguet Kyiv Stage у Тбілісі 28-30 квітня 2023. Серед багатьох заходів, що представляли різні види національного мистецтва України, музика посіла своє почесне місце – у концертах, що пройшли з величезним успіхом, прозвучали у блискучому виконанні твори багатьох представників сучасної української композиторської школи. Концерт 28 квітня під гаслом «Ukraine + Sakartvelo. Side by side» відбувся у Sokhumi State Drama. Камерний оркестр Тбіліського театру опери та балету об’єднався з українськими музикантами під орудою відомого диригента Міхеіла Менабде, який спеціально для здійснення цього проєкту прибув з Відня. Запрошені українські виконавці – Юлія Рубанова, Віктор Іванов (скрипки), Ольга Васильковська, Катерина Супрун (альти), Гліб Сасько (віолончель), Іван Лиховид (контрабас). Соліст - Андрій Павлов (скрипка). Міхеіл Менабде побудував програму так, щоб вона об’єднала поважних корифеїв світової музики (Валентин Сильвестров та Гія Канчелі), середнє (Святослав Луньов) і молоде (Максим Шалигін) покоління української музики. Прозвучали «Трістіум» С.Луньова, «Сатарса» Максима Шалигіна, «Тиха музика» В.Сильвестрова та "Chiaroscuro» для скрипки з оркестром Г. Канчелі. Концерт вийшов надзвичайно стильним, вишуканим, сповненим енергетичної сили добра і краси. Основна ідея цього довершеного музичного маніфесту – українці і грузини разом у творчості, у подоланні викликів війни, у прагненні до перемоги світла над темрявою – проникла в серце кожного, хто в цей день був і на сцені, і в залі. Овації публіки стали підтвердженням цьому. Не менш гарячою була реакція слухачів на концерт хору «Київ» (30 квітня) з промовистою назвою «Пробиваючись до світла». Музика народжена війною». Ця програма дійсно здебільшого включала твори високого духовного змісту, написані українськими композиторами під час війни. Кожен з них так чи інакше відчув на собі важкий тягар війни – Валентин Сильвестров, Вікторія Польова, Іван Небесний, Віктор Степурко, а хтось не зміг пережити цього жаху і став її жертвою – як Ганна Гаврилець. Грузинські слухачі були вражені і музикою, і її неперевершеним, магічним виконанням (хор під орудою Миколи Гобдича). В цілому ці дві музичні акції стали свідченням єднання українців і картвелів – людей на стороні світла у боротьбі з імперським злом. Всі кошти від заходів фестиваля будуть спрямовані на допомогу родинам грузинських добровольців, що загинули на війні, захищаючи Україну від російського агресора.
Боротьба триває. Віримо в перемогу! Слава Україні!
Т.Н.