НОВИНИ
Майже 40 років чекав на виконання цей твір – опера Валентина Бібіка “Біг” (за Михайлом Булгаковим). На жаль, композитор не дожив до цієї події (як свого часу не побачив видання більшості своїх творів М.Булгаков). Однак “рукописи не горять” і не зникають у безодні, доки існують у мистецтві небайдужі люди – справжні подвижники і високі професіонали у своїй справі, а до того ж патріоти вітчизняної культури.
Саме такі творчі особистості вийшли на сцену Колонного залу ім.М.В.Лисенка Національної філармонії України 29 жовтня 2010 року, щоб втілити у життя перше концертне виконання нікому невідомої, ніде не поставленої (хоча кілька разів були такі намагання) і дуже очікуваної в музичних колах України опери. 
Спеціальна редакція і постановка здійснені великим ентузіастом і прихильником творчості Валентина Бібіка, видатним диригентом Романом Кофманом (консультант – учень В.Бібіка, невтомний популяризатор його музики Олександр Щетинський). Ними була пророблена величезна робота по підготовці нотного тексту, по ретельній проробці кожної деталі, по винайденню режисерського динамічного і зрозумілого слухачу вирішення театральних образів за умов вимушеної статичності концертного втілення (кожна дійова особа отримала свій знаковий предметний символ).
У постановці був задіяний величезний творчий колектив - Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України, Камерний хор “Кредо” , студентський хор “Аніма”, хор хлопчиків і юнаків Капели ім. Л.М.Ревуцького і чудові молоді співаки, більшість яких є солістами філармонії. Це Алла Родіна (Серафима), Анатолій Юрченко (Голубков), Сергій Бортник (Корзухін), Ольга Табуліна (Люська) та багато інших (в опері багато діючих осіб). Найяскравішими серед вокалістів, на наш погляд, були басові партії – маститий Тарас Штонда (Чарнота) та молодий співак Михайло Ракосій (Хлудов). Надзвичайно емоційно, з серцем виконав свою драматичну роль Андрій Бурлуцький (Крапілін) – єдиний з героїв, позбавлений вокальної партії. 
Зайве говорити, що основна виразна вага лягає в даному варіанті постановки не на сценічну, а на музичну складову опери. В.Бібік виявив себе прекрасним музичним драматургом, майстром тонкої інтонаційної роботи, блискучим оперним симфоністом і знавцем хорової колористики (багато оркестрових та хорових сторінок опери просто вражають своєю емоційною силою та образною глибиною).
Ми сподіваємося, що відійшли у минуле часи, коли оперу “Біг” забороняли ставити через ідеологічні виверти владної номенклатури. Хочеться звернутися до Національної опери у Київі (місті, що пам”ятає молодого Булгакова, який навіки увійшов в його історію), до інших оперних театрів України, до ініціативних молодих режисерів і диригентів, які розуміються на сучасному мистецтві і горять бажанням його розвивати: зверніть увагу на справжній музичний скарб, що може засяяти усіма дорогоцінними гранями в умілих руках, - опера “Біг” Валентина Бібіка чекає тепер на своє театральне втілення.
Тамара Невінчана
Фото - журнал "Музика"