НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

16.10.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ. ХХХУ Міжнародний фестиваль «КИЇВ МУЗИК ФЕСТ-2024». Кожного року шанувальники музичного мистецтва з нетерпінням чекають чергового фестивалю «Київ Музик Фест», який традиційно проходить у кінці вересня – на початку жовтня. Це наймасштабніший в українському мистецькому просторі фестиваль, який, особливо у роки війни, став своєрідним, красномовним виміром стабільності та незламності національної музичної культури. Наскільки це важливо – всі могли переконатися у дні його »»»



02.09.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (серпень 2024 року). Серпень – особливий місяць для кожного українця. Адже в цьому місяці ми святкуємо наше головне свято – День Незалежності України. Незважаючи на масовані атаки та масштабні ворожі обстріли, на тривожні безсонні ночі та труднощі з енергетичним забезпеченням, ми робимо свою професіональну справу і доводимо, що українські митці  »»»



04.07.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (червень 2024). Під шаленим, злочинним натиском ворога Україна стоїть насмерть. Кожний українець на своєму місці робить максимум можливого для перемоги. Постійно долучається до цієї боротьби українська композиторська спільнота, кожний митець працює на перемогу, відстоюючи волелюбність та національну ідентичність нашої багатоскладової музичної  »»»



06.06.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (травень 2024). Українські композитори і музиканти продовжують утримувати передові мистецькі позиції на фронті боротьби за вільний розвиток і торжество національної культури. Музика, що народжується в Україні, все переможніше крокує світом, викликаючи захват у зарубіжних слухачів. Звісно, перше  »»»



02.05.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (квітень 2024). З приходом весни культурне життя завжди активізується, але в нинішньому квітні, здається, так, як ніколи. Особливо це стосується виконання музики українських сучасних композиторів різних поколінь та творчих вподобань. В нашому огляді спробуємо висвітлити хоча б деякі музичні події, що відбулися на різних концертних майданчиках України і незважаючи на складні умови воєнного часу »»»



Всі новини »

КРЕМЕНЧУК-2013 "ТЬОМКІНСЬКІ ДНІ"



               Фестиваль «Тьомкінські дні-2013 у Кременчуці»


Фестиваль «Тьомкінські дні-2013 у Кременчуці» - перше масштабне музично-театральне дійство, що відбулося 18-19 травня і було присвячене всесвітньовідомому композитору із Кременчука – Дмитру Тьомкіну, володарю чотирьох Оскарів та 22-х номінацій на цю найпрестижнішу нагороду у кіномузиці, а також кількох інших міжнародних нагород.       

Фестиваль відбувся за фінансової підтримки управління культури Полтавської обласної державної адміністрації (начальник – Г. І. Фасій), а його організатори – Кременчуцьке міське управління культури і туризму, Полтавський обласний осередок Національної Спілки композиторів України, за сприяння керівництва нашої Спілки – зробили все можливе, щоб цей захід пройшов на високому професійному і художньому рівні, був цікавим і різноманітним. Були гостями фестивалю і родичі Дмитра Тьомкіна із Великобрітанії – вдова Олівія Тьомкіна-Дуглас і кузина – Ейлін Шоу. 

Кременчук – особливе місто на Полтавщині. Воно пронизане якоюсь дивно активною енергетикою, що відчувається у кожного жителя цього дніпровського краю, а також  його селищ і містечок. Недарма тут народилося найбільше митців-композиторів, серед них – наші класики: Микола Лисенко, Георгій і Платон Майбороди, Олександр Білаш, тепер ще і відкритий нещодавно для українського слухача – Дмитро Тьомкін (1894-1979). До них треба додати вихідців з інших куточків Полтавщини – Ісаак Дунаєвський (з Лохвиці), Олег Кива (родове гніздо його батьків – Полтава, де він і виріс).

Полтавський край з давніми унікальними багатоголосними пісенними і розвиненими музичними традиціями, про що відмічалося ще у ХУІІ столітті (відомий документ Богдана Хмельницького від 27 вересня 1652 року - «Універсал до всіх музик Задніпров’я», де він об’єднує всіх музикантів під проводом Грицька Ілляшенка-Макущенка – полтавського цимбаліста і наказує підкорятися йому, як самому гетьману). Наймузичніший Полтавський козацький полк ще у ті часи швидко підхоплював і розповсюджував пісні Марусі Чурай (нещодавні дослідження композитора і вченого-історика Михайла Степаненка додають впевненості, що ця дівчина була не тільки легендою, але і історичною особою). Вміння розкрити у словах і наспівах найрізноманітніші, найглибші власні переживання і почуття робить цю полтавку, що прожила всього 27 років (1625-1653), засновницею пісні-романсу на Україні. А пісні, що народ приписує їй, відрізняються особливою цілісністю стилю, як пісенного, так і поетичного.

Всіх вищеназваних композиторів з Полтавщини об’єднує така ж виразна мелодична інтонація, якій притаманний ще і особливий сум.  Про це відмічається у багатьох дослідженнях, як вітчизняних, так і зарубіжних. Ця ж риса пронизує і творчість Дмитра Тьомкіна, бо саме такі інтонації він підслухав ще в дитинстві, а знання української пісні спасло йому життя під час «червоного терору» у Петрограді (солдат, що охороняв арештантів, а туди випадково потрапив музикант, затягнув рідну йому пісню. Дмитро став підспівувати на українській мові і розчулений охоронець, як виявилося - земляк, погодився передати записку Олександру Глазунову, у якого навчався арештант, той і виручив свого улюбленого учня).

Вражає кипуча енергія Дмитра Тьомкіна. Він автор музики до 124 фільмів (з них більше 100 – до кіностудій Голівуду), низки балетних вистав, що писалися для трупи його дружини – Альбертіни Раш, інструментальних творів, блискуче виступав як піаніст. Він легко імпровізував, ще студентом у Петербурзі підробляв тапером. Там же 1920 року брав участь у постановці грандіозних інсценувань (фактично перших історичних реконструкцій) – першотравневої «Містерії звільненого часу» і «Взяття Зимового палацу», де були задіяні близько тисячі артистів, в тому числі 500 музикантів.

Організатори сьогоднішнього фестивалю «Тьомкінські дні у Кременчуці» теж включили у програму театралізовану реконструкцію, але з козацьких часів – битви за визволення Відня 1683 року, що відбулася під час польсько-козацького походу за звільнення Європи від нападів турків. В ній були задіяні 150 учасників різних громадських і концертних організацій міста, що виконували ролі козаків, турків, танцівниць і наложниць. Козаки писали знаменитого «Листа турецькому султану» в таборі, що розташувався на намитій косі Придніпровського парку, приймали послів, а в шатрі турецького султана - «володаря світу» - розважали танцями. Під час бою використали 12 гармат, 15 карабінів, 60 шабель, багато піротехніки, димові шашки. 

Все це добре вписалося і у фестиваль, і у «Дні Європи», що проходили в Україні саме 18 травня. В цей день працювало також і євромістечко, в якому взяло участь багато місцевих творчих колективів, поети, художники, музиканти. У фойє Міського Палацу культури відкрився «Творчий вернісаж» - виставка мистецьких робіт художників і Hand made. Привернули увагу до себе і «живі скульптури» місцевого молодіжного театру.

Але основні події фестивалю відбулися наступного дня – 19 травня. Круглий стіл «Полтавщина і Україна у світовому музичному просторі театру і кіно» - відкрив програму дня. З привітаннями виступили обласне і місцеве керівництво, а експертами були композитор Тамара Оскоменко-Парулава (з оглядом музичних традицій Полтавщини, що розкрилися у творчості композиторів краю ХІХ та ХХ століть), музикознавець Ольга Чепіль (єдина достойна Дмитру Тьомкіну світова музична паралель у кіномузиці 30-х–50-х років – постать Ісаака Дунаєвського), композитор Володимир Гронський (як музичний редактор кіностудії ім. О.Довженка і автор музики до багатьох фільмів, він додав відомостей і значення України у світовому кінопросторі на сучасному етапі). 

До того ж, запрошений із Києва цей гість фестивалю - учень Георгія Майбороди, що повідомив про столітній ювілей майстра, подарував книгу про нього. Дуже емоційно і захоплено Володимир Петрович розповів про свою участь у фольклорній експедиції на Полтавщину у 70-ті роки ХХ століття, де відкрили тоді Україні і світу унікальне багатоголосся села Крячківка Пирятинського району, що дійшло до нас з  давніх часів.

На Круглому столі виступила і гість фестивалю з Великобританії – кузина Дмитра Тьомкіна – Ейлін Шоу. Вона підкреслила, що визнаний у світі композитор ніколи не забував свою Батьківщину і протягом всього життя згадував про свій рідний край, про рідне місто.

Особлива увага всіх присутніх і преси була до вдови композитора, другої його дружини – Олівії Тьомкіної-Дуглас. Вона все своє життя присвятила збереженню музичної спадщини свого чоловіка. Через Голлівудське музичне видавництво, що працює у Лос-Анжелесі, підтримує зберігання архівів його музики по всьому світу. Від імені всіх присутніх їй було вручено полтавським композитором і диригентом – народним артистом України – Віталієм Скакуном букет квітів, а Ейлін Шоу висловлена подяка за виступ на Круглому столі з добрим словом про Дмитра Тьомкіна.

Друга подія дня – концертно-театралізоване дійство. Першу його сторінку –  «Кременчук – місто першої консерваторії в Російській імперії» розпочав Народний ансамбль танцю «Славутич» (хореограф – заслужений працівник культури України Василь Удовенко). В сценарії використали відомості з однойменної книги композитора, піаніста і хорового диригента з Кременчука – Сергія Горюновича. Події відбуваються в кінці ХУІІІ століття, коли Григорій Потьомкін вирішив саме на Україні відкрити першу консерваторію і переконав в цьому царицю – Катерину ІІ. Планувалося, що навчальний заклад буде у Катеринославі (нинішньому Дніпропетровську), але це місто тоді тільки будувалося. Тому вирішили, що консерваторія тимчасово буде розташована у Кременчуці. Все було підготовлено на «височайшому рівні», запрошений композитор-італієць Джузеппе Сарті, на честь приїзду цариці відбувся придворний бал (його влаштували вихованки Театру класичного танцю Світлани Шумкової).

Родзинкою театралізованого дійства (автор сценарію, режисер і ведучій – Сергій Ситник, а виконавці – актори «Кременчуцького Троїцького театру») стала сцена, коли Сарті просить українську дівчину заспівати, і вона співає в народній манері пісню «Чорна рілля ізорана» (Олена Діденко), а італійський маестро схвильовано вигукує: «О, мадонна, беліссімо, бравіссімо!».

Академічну школу bell canto в концерті яскраво представив дипломант Міжнародного конкурсу тенорів, лауреат Всеукраїнських конкурсів – Руслан Христиченко (Полтава), концертмейстер – Тамара Злотник.

Друга сторінка дійства була присвячена Дмитру Тьомкіну, його дитинству. Була показана сцена, де майбутній композитор вирішує для себе і переконує батьків в тому, що буде музикантом.  Фрагмент «Патетичної сонати» Бетховена в «його виконанні» (роль Діми Тьомкіна виконав один із учнів місцевої ДМШ) додало впевненості, що все буде саме так.

В концерті взяли участь три переможця цьогорічного конкурсу піаністів-імпровізаторів імені Дмитра Тьомкіна (що проводиться з 2011 року), який відбувся у квітні місяці і став своєрідним прологом фестивалю. Молоді музиканти були присутні і під час проведення Круглого столу, де були нагороджені почесними сертифікатами, які їм вручила Олівія Тьомкіна-Дуглас (Іван Мохій – ІІІ місце – незрячий піаніст із м.Сидельникове, Іван Харламов – ІІ місце з м. Луганськ та Євген Хмара – І місце з м. Київ), а ті відомості, що вони узнали про Полтавщину, додали їм натхнення у власних імпровізаціях на концерті. 

Фінальною сторінкою фестивалю став Концерт симфонічного оркестру Полтавського академічного обласного українського муз.-драм. театру ім. М.В.Гоголя під орудою народного артиста України Віталія Скакуна. Вся його програма складалася з творів Дмитра Тьомкіна. Ноти для виконання були надіслані із США, що підготував Патрік Рас – один із ведучих аранжувальників і диригентів з Лос-Анжелеса,  за участю Кристофа Палмера і Пітера Кінга. В концерті прозвучали увертюра до фільму «Сірано де Бержерак», концертний пролог фільму «Гармати острова Наварроне» (номінація на премію «Оскар», премія «Золотий глобус»), сюїта із музики до кінофільму  «Старий і море» (премія «Оскар»), марш із кінофільму «Світ цирку» (премія «Золотий глобус» за кращу пісню), глибоко виразні, з особливою сумною інтонацією мелодії із фільмів «Дружнє умовляння» («Я тебе кохаю» - номінація на премію «Оскар») та «Падіння Римської імперії» («Покохати» - номінація на премію «Оскар», премія «Золотий глобус» ).

Україна відкриває для себе глибоко національну музику Дмитра Тьомкіна, в якій чути і ритми козацького бойового гопака, і сигнальні інтонації трембіт, а його мелодії сповнені барвами нашої музичної культури. Особливо вдавалося йому передати атмосферу американських прерій, поезію рівнин американського Дикого Заходу, що розкривалася у фільмах-вестернах. Але прерії нагадували йому українські безкраї степи. А в деяких сторінках його музики відчутний вплив М. Мусоргського. 

Композитор писав музику інтуїтивно, на підсвідомому рівні і це давало дивовижний художній результат, що робило фільми з його музикою, з теплою і виразною інтонацією, особливо привабливими.  

Сподіваємося, що фестиваль «Тьомкінські дні у Кременчуці» буде розвиватися, повноправно вийде на міжнародний рівень, стане привабливим для багатьох композиторів, виконавців і слухачів. У нього і зараз вже є власне творче обличчя. 

Наступний 2014 рік -  ювілейний для Дмитра Тьомкіна, тому є надія, що він виллється у справжнє музичне свято, яке буде тривати кілька днів і де буде звучати музика театру і кіно сучасних композиторів України і зарубіжжя, а також класиків. Достойне місце буде надано конкурсу піаністів-імпровізаторів, таперів і джазу. Додадуть йому привабливості і історичні театралізовані реконструкції та дійства. 


І, дай Боже, щоб таке свято відбувалося кожного року!

Тамара Оскоменко-Парулава,

композитор, 
Голова Полтавського обласного осередку
Національної Спілки композиторів України