НОВИНИ

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ
(листопад 2023)

Творча діяльність митців України, незважаючи на складні умови війни, не зупиняється  ні на день, адже мова йде про утвердження національних духовних цінностей, про збереження української культурної спадщини, про події нашої історії, про які не можна забувати. Це особливо важливо зараз, коли ворог хоче стерти з лиця землі все українське, а найбільше нашу вікову унікальну культуру.

Різні регіони України роблять свій неповторний внесок у загальну національну культурну скарбницю. І в цьому плані вельми помітною  подією став ХХ ювілейний фестиваль класичної та сучасної  музики «Музичне сузір’я Закарпаття», що пройшов у Ужгороді та інших містах регіону з 8 по 29 листопада 2023.  Фестиваль заснований Закарпатським осередком Національної Спілки композиторів України за підтримки управління культури Закарпатської облдержадміністрації, Закарпатської філармонії, Ужгородського музичного фахового коледжу ім. Д. Задора  та інших культурних інституцій краю.
Нинішній фестиваль був присвячений 100-річчю композитора Іштвана Мартона – видатній постаті професійної музичної культури Закарпаття і в цілому української музичної культури. Яскравий самобутній композитор залишив біля 400 музичних творів практично в усіх жанрах, його музика звучить в різних країнах світу і є своєрідною візитівкою Закарпаття. Природно, що під час фестивалю переважно звучала музика І. Мартона. Відбулося 6 концертів, які здебільшого проходили у Закарпатській філармонії з великим успіхом. Творчість композитора вперше була представлена у такому обсязі і настільки різноманітно. Зокрема прозвучали: Концерт для скрипки і симфонічного оркестру ( соліст – Ігор Муравйов, диригентка – Вікторія Свалявчик-Цанько), це виконання можна вважати другим народженням твору; Симфонієтта для камерного оркестру; Пасакалія для органу і струнного оркестру (Наталія Лендєл, орган, диригент – Владислав Юрош); «Карпатська рапсодія» на слова Ю.Шкробинця; Меса для мішаного хору, струнного оркестру і органу; а також фортепіанні і скрипкові мініатюри, різноманітні вокально-хореографічні композиції, аранжування творів композитора для духових інструментів і фортепіанного ансамблю (аранжувальник В.Теличко), тощо. Музику І.Мартона виконували першокласні колективи – Академічний симфонічний оркестр та Академічний камерний оркестр Закарпатської філармонії, Академічний камерний хор «Cantus», Закарпатський народний хор, Хор хлопчиків та юнаків з Мукачева (художній керівник – композитор і хормейстер Володимир Волонтир).
Ми вітаємо Закарпатську організацію НСКУ та її голову Віктора Теличка (до речі, одного з учнів Іштвана Мартона) з яскравим  ХХ ювілейним фестивалем «Музичне сузір’я Закарпаття» та бажаємо і надалі робити  усе можливе для його збереження і процвітання.

А в цей час в Києві 16 листопада 2023 у Концертному залі НСКУ відбулася ще одна важлива творча акція, спрямована на відродження і збереження національної музичної спадщини. Йдеться про вшанування пам’яті одного з найталановитіших українських композиторів, непересічного поета і перекладача, редактора, видавця, музичного діяча Ярослава Верещагіна (1948-1999). Доля відпустила йому лише 50 років, за які він встиг взяти активну участь у розбудові сучасного українського мистецтва. Він завжди  був  національносвідомою людиною, що добре знала українську історію, національний фольклор, захоплювалася справжньою українською поезію і ненавиділа радянщину. А ще він був блискучим професіоналом, достойним учнем Мирослава Скорика, і незважаючи на  короткий творчий  шлях, зміг сягнути вершин композиторської майстерності. Час – невблаганна річ, інколи він жорстокий навіть до самих достойних.
І тому до 75-річчя Я.Верещагіна Національна Спілка композиторів України, прагнучи зберегти пам’ять про нього та його чудову музику, ініціювала концерт «Ярослав Верещагін – майстер камерного жанру». Бо саме в цій музичній сфері з’явилися на світ його найбільш довершені творіння. До підготовки цієї програми та наступної її реалізації  долучилися разом зі Спілкою наш постійний партнер  – Національний ансамбль солістів України «Київська камерата» (художній керівник – Богдана Півненко, диригент – Олег Маринченко), а також музикознавиця Софія Трусенко, що нині працює над дисертацією, присвяченою творчості Ярослава Верещагіна, і виявила бажання вести  цей концерт. Наш задум – показати різні грані і широту охоплення композитором його улюбленого жанру: від різноманітних видів інструментальних  ансамблів до оркестрових композицій. Відповідно тут були представлені  Сюїта для флейти, альта і фортепіано (Дмитро Кузьмін, Валентина Буграк, Володимир Ворончук), Соната для скрипки соло (Олексій Алексєєв), «Sonata improvvisata» для віолончелі та фортепіано (Золтан Алмаші та Володимир Ворончук), а далі вже оркестрові композиції  - «Буколічна сцена» для струнних, «Фреска» для контрабаса соло і струнного оркестру (соліст – Назарій Стець) і на завершення знаковий для композитора твір, присвячений улюбленій донечці Богдані, – Три пісні на українські народні тексти для сопрано і струнного оркестру (солістка – Інна Галатенко).  Шляхетна витонченість образів, лаконізм форми і філігранна продуманість кожної деталі знайшли відгук  у аудиторії –  музика Я.Верещагіна у блискучому виконанні  «Київської камерати» була з великим ентузіазмом сприйнята публікою.

Невдовзі, 20 листопада 2023, наша успішна імпреза отримала продовження  у Vere Music Hub – відомому просторі для молодих музикантів та слухачів –   у концерті «Неможлива музика». Це чудово, що творчість Ярослава Верещагіна поширюється серед молоді і завойовує все нових прихильників. На цей раз молодий піаніст Северин Гундяк виконав фортепіанну музику композитора,  написану  переважно в 70-і роки.  Звучали твори, в основному,неокласичного плану – Маленька класична сюїта, Сонатина, дві Новелети, а також Сонати №1 та №2 і, на завершення, дуже популярна свого часу  Musica rustica.  З цією ж програмою  Северин Гундяк виступив у Львові в Органному залі 24 листопада 2023.                                                                                                       Залишається порадіти, що музика Ярослава Верещагіна повертається до українського слухача і щиро побажати, щоб цей процес активно продовжився незалежно від пам’ятних дат.

В цьому ж руслі збереження і популяризації національної культурної спадщини 23 та 24 листопада 2023 пройшли у Львівській філармонії концерти, присвячені  видатному композитору і педагогу, багаторічному голові Львівської організації Спілки композиторів України Анатолію Кос-Анатольському. Вже 40 років його немає з нами, а музика його жива, адже справжнє мистецтво не старіє. В цьому могли переконатися шанувальники його творчості, а також молодь, яка, можливо, вперше почула в цей вечір його музику. 23 листопада виступив Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова» з програмою «Гомін гір» (диригент – Тарас Вергун), в якому прозвучали рапсодії композитора, що їх надихнула природа рідних Карпат. Особливо виділимо натхненний Концерт для арфи і камерного оркестру –  перший в українській музиці концерт для цього інструменту (солістка – Іванна Митроган).
А 24 листопада у симфонічному концерті «Співець Карпатського краю» постало барвисте суцвіття жанрів, в кожному з яких композитор виявив себе блискучим майстром.  Це народно-героїчна музична драма «Хустка Довбуша», «Поема» для скрипки з оркестром (соліст – Адріан Боднар) та Концерт для фортепіано з оркестром (соліст – Артур Остапчук), а також Арія з опери «Заграва», пісня «Соловейко  на калині» та один з найпопулярніших творів композитора «Ой піду я межи гори» ( вокал – Ірина Ключковська). Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії  вкотре продемонстрував глибину інтерпретації та виконавський блиск ( диригент – Сергій Хоровець).

В сфері постійної уваги Національної Спілки композиторів України творчість мистецької молоді, а надто в цей важкий  для нашої країни час, коли  на самому  початку  наполегливого пошуку свого шляху їй потрібна особлива увага і підтримка.  Молоді композитори прагнуть виразити свою патріотичну позицію, мріють про відсіч рашистській агресії, і тому концерт, що відбувся 24 листопада 2023 в Концертному залі НСКУ, отримав назву «Україна переможе». Адже частина представлених творів напряму, програмно пов’язана з нинішніми воєнними реаліями. Наприклад, сюїта  Данили Гутника «Біженець» для гітари соло у виконанні автора ( клас проф. Лесі Дичко). Або твори  Діани Ткаченко «Переборення» для двох фортепіано та «And what next» для кларнета і фортепіано (композиторка навчається у Івана Тараненка). Проте, які б жанри і класичні форми не обрали молоді автори, внутрішньо в більшості їх  композицій присутні враження, почуття, відголоски, проекції, асоціації, пов’язані з війною і тим людяним гуманістичним началом, що чинить їй опір. Всього прозвучала камерно-інструментальна музика тринадцяти композиторів: Марії Невірко, Богдана Вакуленка, Германа Федька, Артема Бриля (клас проф. І.Щербакова), Данили Гутника, Мілани Пахомової, Софії Щербакової, Максима Поплінського, Іллі Сидоренка (клас проф. Л.Дичко), Данили Городецького (клас проф. О.Скрипника), Домініки Рисюк (клас доцента Д.Щириці), Марії Халіф ( клас доц. І.Алексійчук), Діани Ткаченко ( клас І.Тараненка). В цілому утворилося велике розмаїте концертне  полотно, в якому поєдналися темброві фарби флейти, гітари,скрипок, альта, віолончелей, кларнета, саксофона, фагота і,безумовно, фортепіано. Публіка стежила за перебігом музичних подій і з задоволенням насолоджувалася  контрастами "Павани" (Марія Невірко), «Гуцульського танку» (Б.Вакуленко), «Сициліани» та «Танцю дракону» (М.Халіф), поринала в «Українську фантасмагорію» (Д.Рисюк), «Резонанси» (М.Поплінський) та поліфонічні «Variantes» (Д.Городецький), тощо. Творчі фантазії авторів отримали реалізацію завдяки самовідданості молодих виконавці – Михайла Куліковського та Григорія Баклана (флейта), Дмитра Маліна (фагот), Михайла Тригуба (кларнет), Івана Ласковця (саксофон-альт), Христини Гордієнко, Акима Зварича (скрипка, альт),  Даниїла Руденка, Фомаїди Юзюк ( віолончель), а також піаністів –  Марії Крюкової та Іллі Базенка, Валентини Баклан та Соломії Пеца-Ославської, Анастасії Негусторової та Олександра Олійника. Партію фортепіано у багатьох композиціях виконували самі автори. Вправною ведучою концерту показала себе Марія Невірко.
З заключним словом виступив Голова НСКУ І.В.Щербаков, який підкреслив величезне значення таких концертів для професійного виховання української творчої молоді та привітав молодих авторів з успішними прем’єрами. Також він подякував публіці за теплий прийом і виразив надію, що концерти молодих композиторів у стінах Національної Спілки композиторів України будуть і надалі відбуватися на регулярній основі.

25 листопада 2023 – трагічна дата для кожного українця.  Виповнилося  90 років  Голодомору 1932-33 років, і ми низько вклоняємося, вшановуючи пам’ять семи мільйонів невинних жертв цього страшного, нечуваного геноциду української нації, штучно влаштованого сталінським режимом. Пам’ятні культурні акції пройшли по всій Україні. Зокрема,  у Національній філармонії України в Колонному залі імені Миколи Лисенка відбувся пам’ятний концерт Камерного хору «Київ», до програми якого увійшли духовні твори  сучасних українських  композиторів, присвячені цій трагедії українського народу  та нинішній підступній війні, що цілеспрямовано  продовжує  знищення України. Прозвучали «Давидові псалми», Три духовні піснеспіви Валентина Сильвестрова, Хорал (Молитва без слів) Ганни Гаврилець, Три літургійні піснеспіви Євгена Станковича, хоровий цикл Івана Небесного «Згадуючи» на основі українських молитов, Військовий триптих Віктора Степурка «Відповідь проста»(на вірші О.Трохименка та народні тексти) зі зворушливою  присвятою тим, хто втратив все, але не надію.Завершував програму «Живий в помощі Вишняго» (пс.90) Вікторії Полевої як віра і надія на життя вічне у нетлінній пам’яті прийдешніх поколінь.

В цей же день, 25 листопада  у Львівській філармонії в Концертному залі імені С.Людкевича в рамках ХІІ Міжнародного фестивалю «Відкриваємо Падеревського» відбувся Концерт, присвячений пам’яті жертв Голодомору і російської агресії в Україні, який був сприйнятий як солідарна акція Польсько-української фундації імені Падеревського та інших культурних інституцій в пам’ять полеглих за українську незалежність захисників та жертв геноциду українського народу. Програма концерту включала переважно твори українських сучасних композиторів –  Ганни Гаврилець («Хорал» для струнних), Любави Сидоренко («Метабола»для камерного ансамблю), Юрія Ланюка («Соната чекання» для віолончелі, фортепіано і 4-х мелодичних голосів),  Золтана Алмаші («Місто Марії» для струнного оркестру) та Богдани Фроляк (Диптих для струнних – «Прощай Світе, «Світло тихе»). Прозвучав також траурний твір польського класика Вітольда Лютославського  –  «Grave» для віолончелі і струнних.  Глибокий зміст та відповідне емоційне наповнення цієї проникливої концертної програми зуміли максимально виразно передати виконавці – Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова (диригент – Тарас Вергун), Львівський камерний хор  « Gloria» під орудою Володимира Сивохіпа, солісти Золтан Алмаші (віолончель), Маріанна Гумецька (фортепіано), тощо.

Продовженням  болючої теми знищення української нації, жорстоких гонінь на її найвидатніших представників стала визначна культурна подія у Львові 29 листопада 2023 – у Національному театрі ім. Марії Заньковецької відбулося музично-театральне дійство «Україна. Хресна дорога». Ця симфонія-кантата знаного сучасного композитора Віктора Камінського на вірші видатного українського поета і прозаїка, дисидента та політв’язня  Ігоря Калинця – філософсько-змістовне, емоційно глибоке втілення незламності, нескореності, невмирущості України  навіть у часи найтяжчих випробувань з святою вірою у перемогу Світла над мороком. Незгасна  надія живе у кожному з нас, адже Хресна дорога українців і сьогодні продовжується.  Музичний твір отримав також виразне сценічне втілення, бо супроводжувався акторськими театральними етюдами, що ілюстрували його трагічні події. Виконавці – Заслужена академічна капела України «Трембіта» під орудою Миколи Кулика. Солісти – Ілона Опікула (сопрано) та Володимир Шинкаренко (бас). Режисер – Богдан Ревкевич.
У другій частині програми звучали також нові пісенні композиції  Віктора Камінського – Ігоря Калинця в аранжуваннях Миколи Кулика. Публіка, яка вщент заповнила зал та всі три яруси Театру Заньковецької, гаряче сприйняла представлене дійство і нагородила його учасників щирою овацією.

Продовжується  протистояння українців агресивному натиску рашистських нелюдів. Українські композитори міцно тримають позиції на культурному фронті, відстоюючи право на життя, творчість, національну ідентичність, свободу самовираження і торжество духу. Україна переможе!  

                                                                                               Т.Н.