НОВИНИ

ПІСНІ МИРУ ПРОТИ ВІЙНИ

У концертній залі Київської  організації Національної Спілки композиторів України завжди звучить різна музика, провадяться різноманітні  фестивалі, конкурси, проекти, але такого концерту , що відбувся нещодавно, не було ще ніколи –

  



ПІСЕННИЙ ВЕЧІР (українськи пісні та твори для сопрано у виконанні молодої української співачки Ганни Карновської) був присвячений особливим гостям - пораненим воїнам АТО, волонтерам та біжінцям з окупованих областей України. 

Організатори вечора – українська Асоціація “Жінки в музиці” та Київська організація НСКУ. 

Співачка Ганна Карновська  вирішила подарувати свою творчість захисникам Батьківщини , приїхавші  до України з Відня, де зараз навчається  у  Kirchenmusik  Konservatorium. Ганна ще дуже молода, але її яскравий талант спромігся запалити у серцях слухачів вогонь чудовим виконанням  українських пісень “Ой,чи то кінь стоїть”, “Лугом іду, коня веду”, “Ой не світи , місяченьку”, “Журавлі” та інші. Партію  фортепіано виконував Родіон Ковинев. 

Сподіваємося, що цією акцією Київська Спілка  НСКУ започаткувала добру справу, організовуючи подібні концерти для бійців АТО , що допомагають прискорити їх моральне одужання, допомагають їм відчути себе немов у родинному колі, не дозволяючи залишатися осторонь та дають нам, композиторам, можливість таким чином виконувати свій громадянський обов`язок. 

Вечір відбувся під знаком нашого національного героя, борця за свободу – поета Василя Стуса, до славетної родини якого належить Ганна Карновська.  У залі були присутні рідні та близькі поета- дружина Валентина Василівна, рідна сестра Марія Семенівна , бійці АТО, волонтери Олена Невзорова, Євгенія Адвена, Людмила Роглева, біжінці з Донецька та численні слухачи. 

Неймовірно цінно та знаково було все - і незрима присутність Василя Стуса, і рідні українські пісні, і композиторка Богдана Фільц, яка розповіла історію своєї родини, що постраждала  від сталінського режиму.

Аплодісменти та безкінечне “біс!”  лунало на протязі всього концерту.


Відрадно було бачити розчулені обличчя бійців, які слухали українські пісні та інколи підспівували у такт, чути та бачити , як вони самі читають вірши про кохання, розуміти, як для них важливі увага і розуміння їх жертви в ім`я України, наших дітей, їх майбутнього , нашої музики, сонячного неба над головою. 

І камертоном на майбутнє лунали вірші Василя Стуса , що як ніколи актуальні  та перегукуються  з нашим військовим  сьогоденням, у яких поет-провидець каже про  “синів своєї України-матері” і про майбутнє нашої чудової, сильної, героїчної  країни -