НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

16.10.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ. ХХХУ Міжнародний фестиваль «КИЇВ МУЗИК ФЕСТ-2024». Кожного року шанувальники музичного мистецтва з нетерпінням чекають чергового фестивалю «Київ Музик Фест», який традиційно проходить у кінці вересня – на початку жовтня. Це наймасштабніший в українському мистецькому просторі фестиваль, який, особливо у роки війни, став своєрідним, красномовним виміром стабільності та незламності національної музичної культури. Наскільки це важливо – всі могли переконатися у дні його »»»



02.09.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (серпень 2024 року). Серпень – особливий місяць для кожного українця. Адже в цьому місяці ми святкуємо наше головне свято – День Незалежності України. Незважаючи на масовані атаки та масштабні ворожі обстріли, на тривожні безсонні ночі та труднощі з енергетичним забезпеченням, ми робимо свою професіональну справу і доводимо, що українські митці  »»»



04.07.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (червень 2024). Під шаленим, злочинним натиском ворога Україна стоїть насмерть. Кожний українець на своєму місці робить максимум можливого для перемоги. Постійно долучається до цієї боротьби українська композиторська спільнота, кожний митець працює на перемогу, відстоюючи волелюбність та національну ідентичність нашої багатоскладової музичної  »»»



06.06.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (травень 2024). Українські композитори і музиканти продовжують утримувати передові мистецькі позиції на фронті боротьби за вільний розвиток і торжество національної культури. Музика, що народжується в Україні, все переможніше крокує світом, викликаючи захват у зарубіжних слухачів. Звісно, перше  »»»



16.04.2024

ОБ"ЄДНАННЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ (ОКУ) "ОБЕРІГ" ЗАПРОШУЄ композиторів до співпраці з охорони авторських прав. »»»



Всі новини »

НОВИНИ

02.05.2024



УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ

(квітень 2024)


            З приходом весни культурне життя завжди активізується, але в нинішньому квітні, здається, так, як ніколи. Особливо це стосується виконання музики українських сучасних композиторів різних поколінь та творчих вподобань. В нашому огляді спробуємо висвітлити хоча б деякі музичні події, що відбулися на різних концертних майданчиках України і незважаючи на складні умови воєнного часу зібрали багато зацікавленої публіки.

7 квітня 2024   Львівський органний зал запросив шанувальників сучасної музики на незвичну премєру. Незвичну тому, що цей твір, написаний ще у 1980 році, раніше ніколи не виконувався через ідеологічні  утиски того часу. Тепер нарешті час його виконання прийшов.
Йдеться про Симфонію №2 «Славень Дніпру-Славутичу» Віктора Камінського на вірші Богдана Стельмаха, де відкрито маніфестується соборність України і боротьба всіх українців за вільну державу. Дніпро виступає як вічно актуальний символ національної незламності, єдності і незалежності, на захист яких нині вкотре встав народ України. Як зазначає Л.Кияновська, «виявилося, що саме тепер, у розпал найжорсткішого в історії України протистояння з віковічним ворогом росією, поетично- музична концепція симфонії, як мовиться, потрапила в яблучко і дивує своєю відповідністю до духу нашого часу». Грандіозна п’ятичастинна симфонія (частини виконуються
attaca) вразила слухачів своєю художньою та виконавською досконалістю. Виконавці – Симфонічний оркестр Луганської філармонії, що від початку війни живе і працює у Львові, хор «Гомін» (хормейстер Вадим Яценко), солісти Іван-Данило Лихач та Галина Гончарова. Всіх їх об’єднав  у своїй блискучій інтерпретації твору невтомний відкривач все нових сторінок української музики диригент Іван Остапович.

Все, що нині відбувається у музичному житті нашої країни,  закономірно, так чи інакше, пов’язано з драматичними подіями війни, яку ми всі разом зараз переживаємо. Не зміг не відгукнутися на цю трагедія і молодий композитор Всеволод Сіренко, який активно працює у симфонічному жанрі. Його чотири частинна Симфонія №3 (присвята захисникам України) прозвучала 10 квітня 2024  у Національній  філармонії України у виконанні Національного симфонічного оркестру України ( диригент – Віктор Плоскіна). Це розгорнуте полотно, створене у 2022-2023 рр., – безпосередня реакція митця на  повномасштабне вторгнення, на вбивства і руйнування країни рашистськими нелюдями. Разом з тим у мороку війни не зникає і дедалі стає все сильнішою тема, пов’язана з нетлінним, людяним, ліричним образом України. Ця пісенна, національного фольклорного типу  мелодія і завершує симфонію як віра у силу і нескореність нашої України.

11-12 квітня 2024 культурна спільнота Києва згадувала нашу незабутню колегу, видатну українську композиторку Ганну Гаврилець (1958-2022). 11 квітня їй виповнилося б 66, а вже два роки її немає з нами. Ця творча особистість  – одна з найяскравіших в українській сучасній музиці і в цьому вкотре могли переконатися шанувальники сучасного мистецтва на виключно цікавому музичному заході, що відбувся 12 квітня у Софійському соборі. Йдеться про Презентацію-концерт електронного видання «Хорові твори Ганни Гаврилець», здійсненого за дієвої підтримки Дом Майстер клас. До створення цього фундаментального видання долучилося багато людей і насамперед родина мисткині та визначний хормейстер Микола Гобдич, у плідному творчому тандемі з яким Ганна Олексіївна працювала багато років. М.Гобдич був першим виконавцем більшості її хорових творів,  і робив це ідеально. Зазначене видання охоплює повністю всю хорову творчість композиторки, включаючи твори віднайдені у її архіві. Реконструкцію останніх зробив М.Гобдич.  Так само він зробив  хорові версії деяких її композицій інших жанрів, наприклад, Хоралу для камерного оркестру або музично-сценічного дійства «Золотий камінь посіємо», в якому так яскраво відобразились  риси  прадавніх національних обрядів та ритуалів. У згаданому виданні вміщено не лише нотний матеріал, а також докладний життєпис Ганни Гаврилець, підготовлений  дослідницею творчості композиторки Ганною Луніною. Після презентаційної частини як справжнє одкровення прозвучала унікальна музична програма «Псалми і молитви» , про премєру якої в минулому році ми вже писали у наших оглядах. Цікаво, що родина Ганни Олексіївни, її чоловік Дмитро та син Юрій, заснували Премію імені Ганни Гаврилець для молодих композиторів України. Премію було вручено тут же у соборі молодому талановитому автору Данилі Гетьману, який нещодавно став членом Національної Спілки композиторів України.

13 квітня 2024  у Харкові  – місті, що постійно зазнає нападів рашистських терористів – незважаючи на екстремальну воєнну ситуацію, все ж відкрився Kharkiv Music Fest. На відкриття прибули 27 музикантів Національного ансамблю солістів «Київська камерата» та іспанський диригент  Рок Фаргас. Вони виступали в укритті, але це жодним чином не знизило ентузіазму ні виконавців, ні публіки. «Ми усвідомлюємо, що маємо бути тут, з нашими людьми, віддати їм шану, підтримати їх, – сказала художня керівниця «Камерати» Богдана Півненко. Рок Фаргас також заявив, що вважає для себе честю виступити на відкритті фестивалю і таким чином виразити свою солідарність з українцями. У програмі «Київської камерати» в цей день, поряд з класикою Ф.Мендельсона та Б.Бартока,  була широко представлена музика українських композиторів:  Концерт для флейти і струнних Віталія Губаренка (1934 - 2000) –  видатного представника харківської композиторської школи, чиє 90-річчя  відзначається в цьому році; «Місто Марії» Золтана Алмаші – твір, присвячений Маріуполю, який широко виконується зараз в різних країнах світу; «Concerto Rutheno» для фортепіано та оркестру Олександра Козаренка (1963-2023) – блискучий зразок музичного фольклоризму; врешті Концерт для скрипки з оркестром Володимира Зубицького – темпераментний, виключно емоційний дифірамб  рідній Україні. «Київська камерата» – ансамбль солістів, що об’єднує музикантів високого класу На цей раз публіку вразили своєю виключною майстерністю солісти Дмитро Кузьмін (флейта), Дмитро Таванець (фортепіано), Богдана Півненко (скрипка). Диригент Рок Фаргас, який виступив з київським колективом,  натхненно провів ефектну музичну програму. «Слухати.Чути. Відчувати» – основний меседж харківського фестивалю. Серед різних його сенсів основний в наш час– творча сила згуртованості, те, що бентежить, надихає і підтримує.

Як відомо, Національний ансамбль солістів «Київська камерата» в цьому році відзначає 30-річчя свого створення. Ця дата рахується від 1994 року, коли колектив офіційно став державним, національним. Однак в музичному світі добре відомо, що діяльність «Камерати» розпочалася ще в 70-ті роки і засновником колективу були Валерій Матюхін та Спілка композиторів України. То ж памятаємо про це, коли святкуємо офіційне 30-річчя одного з найвідоміших камерних колективів України. З нагоди  цієї дати, а також в пам’ять про фундатора ансамблю Валерія Матюхіна у Національній філармонії України 16 квітня 2024  відбувся великий вечір української сучасної музики, який так і називався «Сторінками української музики». Програма концерту була побудована таким чином, щоб, з одного боку, віддати шану українським композиторам, яких вже немає з нами, але які увійшли своєю творчістю у славну історію «Камерати», а з іншого – представити нинішні здобутки української камерної музики. У першому відділі ми почули твори зі своєрідним  парадом різних солістів: знов таки  Концерт  для флейти і струнних Віталія Губаренка, далі музика тиші – Три серенади для фортепіано і струнних Валентина Сильвестрова; потім написаний на початку 80-х одночастинний  Камерний концерт №2 для скрипки, фортепіано і струнних Володимира Загорцева; а також один з найвиразніших українських вокально-симфонічних творів Камерну симфонію на вірші Тараса Шевченка Олега Киви. Серед солістів в першому відділі виокремлюємо знову Дмитра Кузьміна (флейта), Дмитра Таванця (фортепіано) і, звісно, Антоніну Матвієнко у три частинному творі Олега Киви («Зоре моя вечірняя», «Серце відпочине», «Світає, край неба палає»). Її натхненне виконання, тембр і манера співу  примусили згадати її маму – геніальну Ніну Матвієнко, для якої, власне і була написана ця симфонія і чиї виконання творів  дуже шанованого нею  композитора О.Киви (особливо Камерної кантати №3 на вірші Павла Тичини) так і залишилися неперевершеними. У другому відділі  концерту прозвучали витончені, філігранно зроблені «Паралелі» Михайла Шведа, захопливо-винахідливий «Ліхтар» Олега Безбородька,  світло-енергетична п’єса «До сонця» для фортепіано і струнних Юлії Гомельської.  Змістовою кульмінацією всього концерту стали два останні номери –  2 феєричні обробки  з «Українських народних пісень» Левка Колодуба та знаменитий триптих «На Верховині» Євгена Станковича (з блискучим солюванням Богдани Півненко).  Ці композиції наче увібрали в себе всю сутність українського характеру, неповторну ментальність нації.  Як бачимо, можна сказати, що «Київська камерата», всюди встигаючи, лідирує у виконанні сучасної української музики. Саме зараз, коли готується цей огляд, розпочинаються гастролі цього колективу у США і там, звісно, також будуть звучати композиції українських митців (докладно див. у наступному огляді за травень).

А 21 січня 2024 в серії  авторських концертів українських композиторів «Сучасне і позачасове»  в Національній філармонії України відбувся концерт «Світ Святослава Луньова» за участі Камерного оркестру під орудою Наталії Пономарчук. Музика цього композитора, а особливо симфонічна, не так часто виконується. Ми не оговорилися, назвавши твори для камерного оркестру симфонічними. Адже симфонізм як тип мислення, як спроба виразити загальнозначимі речі та ув’язати все у цілісну вмотивовану систему, безперечно, відчутно близький композитору незалежно від обраного жанру і використаного інструментарія. Його музика досить складна, але гранично щира, вона відразу бере в полон  і заворожує тих, хто напружено і з надією в неї вслухається. І в цьому плані концерт був дуже показовий, бо пройшов на підйомі, одному диханні. Він розпочався «Вечірньою музикою» (2015) з її образною фантасмагорією, нічними мареннями, важкими снами, таємничими перетвореннями і поступовою хвилею просвітлення  в останній частині. Дієвим контрастом прозвучала «Ранкова музика», в якій скерцозно-танцювальний початок на остинатному фоні  переростає   у киплячу переможну енергетику прийдешнього дня. Кульмінацією концерту став знаменитий «Трістіум» (2004) – один з найдовершеніших творів композитора для струнного оркестру, який підготував появу його не менш відомого «Tutti» для великого симфонічного оркестру. Вже сама назва «Трістіум», як завжди у С.Луньова, пробуджує певні типи асоціацій та засвідчує улюблену композитором вербальну гру сутностей. Тут і відсилання до Tristiа – листів  Овідія з їх елегійною скорботою, й ім’я вагнерівського Трістана, і однойменна збірка поезій Осипа Мандельштама, і врешті просто латинське tristia – сумний, печальний. Слухач на власний розсуд орієнтується у цьому розмаїтті сенсів і шукає алгоритм сприйняття. В основі І ч.лежить знакова для кожного українця мелодична інтонація – початковий мотив «Реве та стогне» , що поліфонічно розвивається у нескінченному каноні і врешті переростає у могутню ріку, що символізує у нашому нинішньому сприйнятті невмирущість, нетлінність нації. ІІ ч. належить до найвиразніших сторінок української музики, її сміливо можна поставити у ряд найдовершеніших  повільних частин класичних симфонічних циклів. Це уособлення гармонії, краси, духовної досконалості, про яку тільки може мріяти людина. ІІІ ч.  також повільна, але  трагічна, тривожна, внутрішньо конфліктна. В плані образності – це наче вічна трагічність буття і вічна боротьба людини як з собою, так і з зовнішніми обставинами. Цей концерт надзвичайно темпераментно провела  диригента Наталія Пономарчук, досягнувши максимальної виразності у донесенні творчого задума композитора. Про це свідчила  бурхлива реакція слухачів, що не хотіли відпускати зі сцени музикантів і композитора. Напередодні, 19 квітня, Святославу Луньову виповнилося 60 років. Він знаходиться в самому розквіті творчих сил. Радіємо його успіху, щиро вітаємо з ювілеєм і бажаємо нових надбань на шляху до найвищої досконалості!

Національна Спілка композиторів  України, пишаючись досягненнями своїх провідних митців, ніколи не забуває і про творчу молодь, яка робить лише перші кроки у обраній професії. 23 квітня 2024  у Концертному залі імені Олега Тимошенка НМАУ пройшов концерт  «Композиторська молодь України», в якому взяли участь студенти класу проф. Ігоря Щербакова, а також їх педагог. Самі учасники захотіли підкреслити певну спрямованість своєї імпрези і дали їй підназву «Мить творців». Дійсно, поки це миті професійних пошуків, проте вже поступово пробиваються риси власного творчого обличчя. Молодь опановує різні жанри і форми,  шукає свою манеру втілення  фольклорних інтонацій, визначає свої інструментальні пріоритети. Так, Богдан Вакуленко показав цілих три твори: темпераментний  «Гуцульський танок»  для фортепіано в 4 руки (виконавці Марія Крюкова та Ілля Базенко), «Триптих пам’яті» для віолончелі і фортепіано ( Айдан Алієва та Варвара Турта) та Струнний квартет, правда, поки лише у двох контрастних  частинах (вик. Соломія Головацька, Діана Ковальчук, Євгеній Кузьменко і Анна Боднарук). З боку оволодіння законами жанру видалася вдалою Сюїта для флейти і фортепіано у чотирьох частинах Марії Невірко. Відзначимо образну різноманітність – синкоповані фольклорні ритми І ч.,  пластичний вальс ІІч., елегійну лірику ІІІ-ої  і швидкий, з драматичними інтонаціями, фінал. Цікаві фортепіанні твори продемонстрували у власному виконанні Герман Федько та Артем Бриль. Особливу увагу привернув цикл з 4-х прелюдій з незвичною назвою «Натяки на фольклор» Германа Федька. Видно, що автор не лише добре відчуває природу фольклору, але й володіє джазовою стилістикою, в результаті фольклор і джаз поєдналися вельми органічно у майстерному виконанні автора. Підсумовував молодіжну імпрезу твір наставника представленої молоді професора Ігоря Щербакова – добре відомий у піаністичному колі фортепіанний Диптих з промовистою назвою «Liebestod». Різко контрастну та емоційно напружену образність композиції  виразно втілив випускник класу І.Щербакова, композитор і піаніст Євген Геплюк.

Наступного дня, 24 квітня 2024,  у філармонічному концерті Національного симфонічного оркестру України знову звучала музика Ігоря Щербакова, яку знов таки виконував Євген Геплюк. На цей раз це був Концерт №3 для фортепіано та симфонічного оркестру, написаний у 2013 р. в розпал подій Майдану. Загальний тривожний настрій твору  максимально зрезонував з нинішньою воєнною ситуацією. Відгомін мелодії шевченківської «Думи мої» та введення у музичну тканину  дитячої колискової «Котику сіренький» в загальному контексті концерту сприймаються як щемливий і зворушливий образ дитинства і України. Оркестр під майстерною орудою диригента Сергія Голубничого та соліст Євген Геплюк зробили все, щоб донести емоційну силу творчого задуму композитора. Публіка влаштувала овацію автору  і виконавцям. Приємно і цілком вмотивовано, що українська музика на равних звучить поряд зі світовою класикою. В зазначеному концерті це були Вагнер (увертюра до «Тангейзера») та Бетховен (Четверта симфонія), а у симфонічному концерті 26 квітня 2024  за участі Оркестру Національної філармонії України (диригент – Микола Дядюра) поряд з Вебером, Дебюссі, Шубертом та Р.Штраусом слухачі прониклися знаковим твором  Валентина Бібіка «Плач і Молитва». Він був написаний в память жертв Голодомору в Україні і є вічно актуальним нагадуванням про трагічні сторінки нашої історії і про роль росії у масовому знищенні українців. 

На завершення раді повідомити, що за ініціативи Національної Всеукраїнської музичної спілки та за сприяння  Національної Спілки композиторів України і НАС «Київська камерата» в Україні з’явився Перший Всеукраїнський відкритий конкурс камерних ансамблів духових інструментів імені Левка Колодуба. Л.М.Колодуб – композитор зі світовим іменем, видатний симфоніст, блискучій майстер оркестру, автор багатьох композицій для духових інструментів. Абсолютно закономірно, що новий  конкурс буде носити його славетне імя.  28 квітня 2024  у приміщенні НСКУ та «Камерати» відбувся другий тур щойно заснованого конкурсу. Були представлені різноманітні форми духових камерних ансамблів: дуети (флейта-кларнет та саксофони), розмаїття  квартетів (валторн, флейтистів, тубістів, фаготистів, квартет дерев’яних та мідних духових), а також квінтетів (мідних духових та дерев’яних духових). Безперечно, обширна конкурсна програма врахувала твори багатьох українських композиторів. Звісно,  численні з виконуваних композицій належали перу Левка Колодуба, звучали також твори Жанни Колодуб, Михайла Вербицького, Ігоря Шамо, Володимира Рунчака, Володимира Зубицького, Сергія Пілютикова  тощо. В добру путь, Конкурс імені Левка Колодуба! Успіхів і творчих перемог молодим  українським  виконавцям!

Як бачимо, хоч йде кривава руйнівна війна, мистецтво України живе і розвивається. Українські митці, композитори і виконавці, тримаються і не здають свої позиції на культурному фронті – заради незалежності і процвітання нашої України, заради перемоги Світла і торжества Духа над силами  зла. Слава Україні!

                                                                                                   Т.Н.