В останню декаду березня місяця у Полтаві відбувся вже традиційний фестиваль класичної і сучасної української академічної музики «Дні Миколи Лисенка у Полтаві-2014». Цього року він був особливим: присвячений 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка і пройшов під девізом – «По духу – брат Тараса».

Дві постаті – поета і композитора тісно переплелися у часі. Мистецька постать Кобзаря у всій своїй багатогранності є монолітна, цільна, з нерозривною єдністю творчого мислення, це – пророк, мислитель, поет, художник, музикант, фольклорист-етнограф,  історик.

В рівень з поетом Шевченком – у музиці стоїть композитор, перший український класик, педагог, засновник національної композиторської школи, піаніст, хормейстер, фольклорист, науковий дослідник і громадський діяч – Микола Лисенко – наш земляк, а «по духу – брат Тараса». Він така ж цілісна і монолітна творча особистість, вся діяльність якого була невід’ємною часткою життя українського народу. За поезією Кобзаря Лисенко створив 87 творів. І якщо Тарас Шевченко став духовним поводирем народу у поезії, то Микола Лисенко – став духовним наставником у музичній професійній ниві. А його «Молитва за Україну», яка сприймається, як духовний гімн України - теж пророча, бо ми і сьогодні продовжуємо молитися за долю нашої рідної країни.

Саме цим твором розпочався фестиваль. Перший концерт «Великому Кобзареві» відбувся в день народження нашого композитора-класика, 22 березня у залі Полтавської Галереї мистецтв, який блискуче провела музикознавець Ольга Чепіль.

Музична творчість Миколи Лисенка дала поштовх для продовження розпочатого ним шляху наступними поколіннями українських композиторів.

Майже кожний композитор звертався, а сучасні – продовжують звертатися до поезії Кобзаря і своїми музичними нотатками додають до всесвітньої «шевченкіани», бо Тарас Шевченко – наймузичніший поет із всіх поетів світу. На його вірші вже створено понад дві тисячі музичних творів професійними композиторами, а народом – більше ста пісень. Особливий наголос на фестивалі було зроблено у розкритті мало дослідженої теми: «Тарас Шевченко – музикант».

Кожний твір, що готувався для фестивалю, був написаний на вірші Кобзаря, або присвячених йому поезій. Неодноразово звучав у Полтаві хор А.Кос-Анатольського «Учитеся, брати мої», були підготовлені для виконання вокальними ансамблями пісні полтавця, заслуженого діяча мистецтв Олексія Чухрая – «Утоптала стежечку», «У перетику ходила», «Не женися на багатій», а хором вокалістів Полтавського музичного училища ім. М.В.Лисенка (керівник О.Даценко) – «новинки» для нашого міста – забарвлена у драматичні тони хорова сценка для жіночого хору «Барвінок цвів» Жанни Колодуб, а також світла, лірична композиція Богдани Фільц «Зацвіла в долині».
На останню ж поезію Шевченка в концерті прозвучала пісня для голосу і фортепіано Анатолія Філіпенка «Зацвіла в долині», яку виконав студент ІУ курсу музичного училища Богдан Джурка. Сподобалася слухачам в його виконанні у супроводі бандури і народна пісня «Бандуристе, орле сизий».

Успішно прозвучали в концерті також прем’єри полтавських композиторів: романс «Сонце заходить» на слова поета і епічний твір за поезією Бориса Олійника «Шлях Тараса» - композитора Тамари Оскоменко-Парулава, що прозвучали у виконанні дипломанта Міжнародного і лауреата Всеукраїнських конкурсів Руслана Христиченка;

музична поема за поезією Тараса Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» композитора і піаніста-імпровізатора, лауреата міжнародних джазових фестивалів – Сергія Горюновича. Твір написано для меццо-сопрано, саксофонів, ф-но, електроніки з відеорядом. Поезія Кобзаря поєднана тут з сучасними подіями в Україні. Виконували автор - Сергій Горюнович, саксофони – Юрій Лимар, монтаж відеоряду – Олена Горюнович;

вперше, у варіанті для вокального дуету, прозвучала проникнута виразними інтонаціями пісня на власний текст композитора Юлії Корженко - «Україно моя, солов’їна», текст якої навіяний поезією Тараса Шевченка. Її виконали Руслан і Оксана Христиченко, концертмейстер Тамара Злотник.

Завершився концерт виконанням у відеозапису зведеними хорами Полтави української народної пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» в оркестровій редакції народного артиста України, диригента і композитора  Віталія Скакуна, що надало її звучанню ще більшої монументальності і могутності.

Наступна творча імпреза – Театралізований Концерт-зустріч «Тарасу Шевченку – присвята» (23 березня у залі обласної бібліотеки), за участю Молодіжного музичного театру «ПарМіКо». Це був своєрідний творчий звіт молодих композиторів, студентів Полтавського музичного училища, де вони були і акторами, і виконавцями. «День Ангела у храмі днів Яготина» (діалоги у монологах Тараса Шевченка і Варвари Репніної) – так назвав свою поему сучасний поет Сергій Коломієць. Тамара Оскоменко-Парулава створила сценарій, в якому висвітлено значення для поета його перебування в маєтку Репніних. Молодого Тараса Шевченка зіграв Владислав Солодовников (прозвучала низка його авторських інструментальних і вокальних композицій), Варвару Репніну – Вікторія Федоришина. Сестри Псьол – Світлана Браілко і Марія Маркар’ян, ведуча – Богдана Мальована.

Звучала присвячена поету музика молодих композиторів, обробки народних пісень на вірші поета, а також поезія Тараса Шевченка (уривки із поеми «Тризна» і з вірша «Розрита могила»), монологи з поеми Сергія Коломійця «День Ангела».

24 березня  - особлива подія – презентація книги наукових досліджень доктора мистецтвознавства Олександри Сергіївни Цалай-Якименко «Заповіт» Тараса Шевченка в музиці».  З усієї музичної «шевченкіани» найбільшу кількість композицій має «Заповіт» - понад п’ятдесят творів на цю поезію. Роботу дослідниця розпочала ще у спілкуванні з незабутнім Станіславом Людкевичем, який її щиро підтримував і допомагав порадами. В останні роки праця над книгою продовжилася, з’явилися нові розділи, додано багато варіантів народного співу на мелодію полтавця Гордія Гладкого, докладно проаналізовані найбільш монументальні твори українських композиторів-класиків.
У презентації взяв участь музикознавець, дослідник Ярослав Михайлюк, який також, крім основної теми зустрічі, висвітлив проблему розвитку навичок музичної інтонації – однієї із складових вчення Олексія Оголевця (теж, до речі – полтавця). Його праці досліджувала Олександра Сергіївна.

Різні варіанти «Заповіту» продемонстрували колективи: народний фольклорний ансамбль «Жива вода» ім. Павла Бакланова факультету філології та журналістики ПНПУ ім. В.Г.Короленка (художній керівник - Лариса Бакланова), що виконав народний варіант у автентичному багатоголосному звучанні мелодії Гордія Гладкого, народну пісню «Учитеся, брати мої» і ліричну пісню «Чия то долина».

Чоловічий ансамбль «Прометей» (художній керівник Микола Соловій) виконав «Заповіт» Г.Гладкого в обробці засновника колективу  Дмитра Балацького (ансамблю вже 52 роки, він весь цей час існує на громадських засадах), а також українські народні пісні на поезію Кобзаря («Бандуристе, орле сизий», «Така її доля», «Думи мої, думи»).

Круглий стіл музикознавців і науковців «Тарас Шевченко і українська музика»  відбувся у музеї В.Верховинця і хору «Калина» ПНПУ ім. В.Г.Короленка 26 березня. Змістовний виступ на ньому – музикознавця, доцента кафедри культурології – Галини Полянської на тему «Поезія Тараса Шевченка в творчості Миколи Лисенка».
Лобач Олена Олександрівна – доцент кафедри музики висвітлила тему «Художні колекції «Т.Г.Шевченко і музика», а асистент кафедри музики Юлія Гринь – «Т.Шевченко в науково-творчий спадщині Володимира Щепотьєва».
Тамара Оскоменко-Парулава виступила з повідомленням «Поезія Т.Шевченка в творчості сучасних українських композиторів». Взяв слово і голова асоціації «Громадянське суспільство» Володимир Степанюк, що проаналізував стан вшанування пам’яті Кобзаря на Полтавщині і зауважив, що у Глобинському районі, батьківщині М.Лисенка, де бував і Т.Шевченко – немає не тільки пам’ятника, але і пам’ятного знака, зате ми маємо 9 лауреатів Шевченківської премії з цього району Полтавщини.

На заході був продемонстрований уривок із мультфільму «Тополя» з глибоко національною інтонаційною основою музикою Олега Киви і уривок із ораторії «Тридцять третя сльоза України» Тамари Оскоменко-Парулава (епізод на слова Т.Шевченка).

Завершив фестиваль 27 березня Концерт українського народного хору «Калина» - «Духовні заповіти Тараса Шевченка», яким вже 35 років незмінно керує заслужений діяч України – Григорій Семенович Левченко. Колективом була підготовлена програма із творів Кобзаря в інтерпретації різних композиторів – М.Лисенка, А.Верховинця, А.Верьовки, Є.Козака, В.Захарченка, обробки Я.Орлова і Г.Левченка.

Програма була різноманітною, кожен твір викликав бурхливі аплодисменти. А розпочався концерт (як і на відкритті фестивалю) – «Молитвою за Україну» Миколи Лисенка, а закінчився – народною піснею «Реве та стогне Дніпр широкий», уособленням духовності і могутнього духу українського народу. Ці твори стали своєрідною аркою фестивалю, який в цьому році об’єднав дві знакові постаті в українській культурі, поезію і музику, її історію, надії і сподівання.

                   
Тамара Оскоменко-Парулава
композитор, голова ПООНСКУ