НОВИНИ

УКРАЇНА – ЛИТВА ОН-ЛАЙН

Творчі контакти між Національною Спілкою композиторів України та Спілкою композиторів Литви, що почали розвиватися на новій, незалежно-державній, основі з 2006 року, нині швидко набирають оберти і неухильно виходять на рівень системної стабільності. Справді, ще зовсім недавно, у травні 2012 року, литовські композитори і виконавці були учасниками ХХІІ міжнародного фестивалю „Музичні прем”єри сезону”, і в нашій пам”яті ще звучать твори Ремігіуса Шилейки („Реквієм”), Зіти Бружайте (”Mosaic II”), Відмантаса Бартуліса (”Golden Angels”), які стали яскравими подіями київських фестивальних концертів, а вже в серпні на запрошення  Литовської композиторської спілки на прибалтійські простори попрямувала українська делегація з цілим комплексом творчих завдань.

Тут і участь у  міжнародній програмі DAR, спеціально розрахованій на молодих композиторів; і репрезентація різножанрових творів у Концерті української  та литовської музики в рамках фестивалю „Свято моря”, присвяченого 760-річчю міста Клайпеда; і знайомство з інфраструктурою та досвідом роботи Литовської композиторської організації; і відвідання Будинку творчості композиторів у Друскінінкаї з метою налагодження взаємокорисного творчого обміну; і, безперечно, загальне ознайомлення з історичними та сучасними культурними реаліями країни  в умовах  відкритого для багатосторонніх взаємозв”язків  Євросоюзу.

За програмою DAR (Druskininkai Artists’ Residence), що передбачає професіональне удосконалення та стимулювання творчості молодих митців і здійснюється на базі Друскінінкайського будинку творчості, а також за спеціальною обмінною домовленістю між нашими спілками  Литва прийняла двох українських резидентів – студентів композиторського факультету Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського Віталія Кияницю (клас проф. Г.І.Ляшенка) та Сергія Вілку (клас проф. Є.Ф.Станковича).
Творче завдання – „Inspiration by John Cage” з нагоди 100-річчя композитора. Для роботи молодих, розрахованій на майже два тижні, були забезпечені найсприятливіші умови. Ми побачили, що вони  в захваті від мальовничого Друскінінкаю і Будинку композиторів, від Зіти Бружайте, що дбайливо ними опікувалася, від особливої атмосфери, яка неодмінно спонукала до творчості. Шлях ”дорослої” частини нашої групи пролягав далі – до Клайпеди. Але, забігаючи вперед, зазначимо,  що молоді автори успішно впоралися з поставленим завданням, і їх твори (”Meditation on the joHn CAGE’s  name” для фортепіано С.Вілки та ”Allegro” для флейти і фортепіано В.Кияниці) були вперше виконані в Будинку-музеї М.К.Чюрльоніса в Друскінінкаї – знаковому місці для кожного литовця.

Фестиваль „Свято моря” (1 – 5 серпня) – традиційний для балтійської Клайпеди. Однак цього разу він був особливий, тому що відзначався 760-річний ювілей древнього міста. Кожний з нас отримав офіційне запрошення від мера Клайпеди Вітаутаса Грубляускаса на цю визначну подію. На історичному місці старовинної фортеці відбулося відкриття фестивалю, де виконувалася спеціально створена з нагоди ювілею ораторія відомого литовського композитора Г.Купрявічюса під назвою „Місто і люди”. Це було фундаментальне театралізоване дійство, в якому перед великою кількістю публіки, що зібралася простонеба, постала історія - з її войовничими епізодами, подіями мирного міського життя, середньовічними картинами, народними сценами. У постановці були задіяні кілька хорів, танцювальних колективів, оркестр, джазовий ансамбль, театральні та циркові актори, діти і навіть вершники.  В подальшому ми побачили, яку розробку отримала ця своєрідна експозиція. Невелике морське місто (200 тис. мешканців) у дні фестивалю зросло щонайменше утричі. Вулиці щільно запрудив нарядно-веселий натовп. Кожного дня у місті діяло понад 50 концертних, театральних, циркових та інших мистецьких майданчиків. Музика – в діапазоні від „Stabat Mater” Карло Дженкінса для двох хорів, трьох солістів та симфонічного оркестру на Театральній площі – до одночасного виступу кількох фольклорних, естрадних, джазових та рок-груп у різних куточках міста.

Приємно відзначити, що наш музично-поетичний вечір з романтичною назвою „Море і кохання” не загубився у карнавальному вирії, а навпаки виділився своєю академічною вишуканістю, багатством образних відтінків і теплою аурою, що огортала і виконавців, і слухачів. Концерт відбувався у затишному дворику Галереї Пранаса Домшайтіса – першого литовського художника-експресіоніста. Однак не жорсткі експресивні тона, а зовсім інша палітра відзначала цей вечір. Душа та організатор концерту композитор Ремігіус Шилейка задумав його як ліричне освідчення у коханні – морю, місту, людям, поезії та музиці, що єднає серця.
Свій фортепіанний виступ на початку вечора Геннадій Сасько відкрив символічним привітанням Клайпеді від древнього Києва, зігравши широковідому п”єсу „Софія Київська” з свого циклу „Відгомін століть”. А популярні джазові п”єси українського композитора добре скомпонувалися з майстерною джазовою імпровізацією Саулюса Шиаучюліса. 

Далі українську музику виконували вже литовські музиканти – звучали твори М.Скорика („Три весільні пісні”, „Бурлеска”, „Мелодія”), І.Щербакова (Вальс”), М.Шведа („Відзвуки”), які природно перепліталися з українською поезією Лесі Українки, Софії Майданської, Миколи Вінграновського, Івана Драча у мелодійних литовських перекладах, виразно озвучених актрисою Віргінією Коханскіте. В її ж інтерпретації звучали поетичні строфи Ю.Марцинкявічюса, Ч.Мілоша, А. Пуйштіте. Тут же відбулася прем”єра хорового твору Р.Шилейки з романтичною назвою „Туга за морем”, виконана хором „Клайпеда” під орудою автора. Кульмінацією вечора став знаменитий „Київський вальс” Платона Майбороди, з великим почуттям донесений до слухачів хором „Клайпеда” і з готовністю підхоплений усіма присутніми.

Голова Національної Спілки композиторів України Ігор Щербаков, підкресливши велике значення українсько-литовських музичних контактів, щиро подякував  виконавцям – піаністці Тетяні Ромашкіній, співакам Міндаугасу Гілісу та Валентині Вадоклієне і ще багатьом музикантам, задіяним у концерті – всім тим, хто вклав у його підготовку і проведення свою душу. Багато теплих слів було сказано Ремігіусу Шилейці, а також прекрасній публіці, серед якої були поряд з литовцями і наші земляки – представники Асоціації прибалтійських українців на чолі з її головою Леонідом Трегубом.

В програмі перебування були також святковий прийом у мерії, куди був запрошений Голова НСКУ з дружиною, зустріч нашої делегації з українською громадаю в Центрі народних культур у Клайпеді, культурно-ділові зустрічі у Паланзі, де проходять щорічно  фестиваль сакральної музики та фестиваль камерної музики, відвідання історико-культурних та релігійних осередків у Кретинзі, на Неринзі та багато ін.

Завершилася  поїздка у Вільнюсі, де нас гостинно приймала Голова Спілки композиторів Литви Зіта Бружайте – енергійна, ініціативна, сповнена ексклюзивних ідей, справжній лідер за своєю вдачею. Ми познайомилися з різними формами роботи литовської Спілки, зокрема з діяльністю Центру музичної інформації під орудою директора Лінаса Паулаускіса. Нас цікавили також методи арт-менеджменту, напрямки співпраці з державними структурами, які продуктивну діяльність творчих спілок відносять до культурних приоритетів і серйозно протегують музичні проекти. 

Більш докладно про цю важливу і корисну творчу та ділову поїздку, про цікаві зустрічі та неповторні враження читайте у ж. „Музика”, №5, 2012.

Для всіх, хто зацікавиться литовською програмою DAR, подаємо її координати: http://www.lks.lt/index.php?page=dar

Тамара Невінчана