НОВИНИ

ХХХУ Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест-2024»

Кожного року шанувальники музичного мистецтва з нетерпінням чекають чергового фестивалю «Київ Музик Фест», який традиційно проходить у кінці вересня – на початку жовтня. Це наймасштабніший в українському мистецькому просторі фестиваль, який, особливо у роки війни, став своєрідним, красномовним виміром стабільності та незламності національної музичної культури.
Наскільки це важливо – всі могли переконатися у дні його проведення (28 вересня – 6 жовтня), коли незважаючи на безсонні ночі під час численних тривог в Києві, публіка вщент заповнювала концертні зали, щоб проникнутися і насолодитися музикою. Адже музика здатна лікувати душу, створювати в ній гармонію і пробуджувати високі патріотичні почуття, зараз особливо потрібні і важливі  для кожного українця. Саме таке спрямування відразу було заявлено у масштабному симфонічно-хоровому концерті-відкритті з Шевченковим гаслом-назвою «БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ».  Відбулися прем’єри творів видатної української композиторки Лесі Дичко («Хто ти, людино?» для мішаного хору і ударних на біблійні тексти), цьогорічної Шевченківської лауреатки Кармели Цепколенко (Симфонія №6), харківського композитора Анатолія Гайденка, який писав свою драматичну поему-симфонію «Борітеся – поборете» під завивання сирен та звуки вибухів у своєму героїчному місті. Звучала також сучасна національна класика  – «Вій» Віталія Губаренка за повістю Миколи Гоголя, а також симфонічні фрески Лесі Дичко «Джерело», створені за картинами видатних сучасних українських художників. Гуманістичний пафос цього концерту, блискуче виконання Національного симфонічного оркестру під орудою Володимира Сіренка та Національної хорової капели «Думка» під керуванням Євгена Савчука  справили величезне враження на слухачів, про що свідчили тривалі овації. Концерт-відкриття став дієвим імпульсом для концертів всього фестиваля. В тому числі обумовив смислову, дуже виразну,  симфонічну арку, яка утворилася в заключному концерті нинішнього «Київ Музик Фесту-2024». Йдеться про Симфонічний концерт 5 жовтня 2024, який також відбувся у Національній філармонії України і представив публіці твори Івана Карабиця («Музичний дарунок Києву»), Віктора Степурка (Симфонічна драма №8 Народна»), Євгена Станковича (Симфонічна поема «Дніпро»), львівської композиторки Богдани Фроляк («Gloria in excelsis Deo» для скрипки, голосу та симфонічного оркестру). Більшість з цих композицій навіяна драматичними подіями нашого сьогодення і тими болючими струнами, що їх заторкнула війна. Особливо це відчулося у творі Б.Фроляк, вельми емоційно і віртуозно виконаному солістами Назарієм Пилатюком та щемливо Наталкою Половинкою. Разом з тим могутність і незламність нації символічно втілилася у «Дніпрі» Є.Станковича, а патріотичне піднесення та любов до рідного міста  –  у присвяченому Києву творі Івана Карабиця та у «Патріотичних піснях» («Пісня про Київ» та «Збережи мрію») Олега Безбородька, натхненно виконаних солістами Тамарою Ходаковою та Владиславом Фоміних. Знов не можемо не відзначити високу майстерність Національного симфонічного оркестру України, за пультом на цей раз був Віктор Плоскіна. Висловлюємо велику вдячність за підготовку двох складних,  фундаментальних симфонічних програм фестиваля Національному симфонічному оркестру України, художньому керівникові та головному диригенту Володимиру Сіренку та диригенту Віктору Плоскіні. А також щиро вдячні Національній філармонії України за всіляке сприяння у проведенні двох базових симфонічних концертів «Київ Музик Феста-2024».

Надзвичайно потужним в цьому році був хоровий блок фестивалю. Цьому музичному жанру  «Київ Музик Фест» завжди приділяє велику увагу. Роботу по підготовці хорових програм незмінно очолює  Леся Василівна Дичко. На цей раз програми були як ніколи об’ємними з охопленням великої кількості авторів з різних регіонів України. 28 вересня 2024  в режимі нон-стоп у розгорнутому денному концерті в залі Національної академії мистецтв України фактично прозвучали дві хорових програми. Одну з них під назвою «Ода Україні»  підготував Ансамбль солістів «Благовість» (керівник – Тетяна Кумановська), який представив 11 творів композиторів з різних міст – Полтави (Тамара Оскоменко-Парулава), Львова (Мирон Дацко, Мирослав Волинський, Сергій Зеленський), Києва (Світлана Острова, Святослав Крутиков, Дмитро Щириця, Віктор Степурко, Анастасія Комлікова), Донбаса (Віктор Рева), Кременчука (Сергій Горюнович) тощо. Це і духовні твори, і патріотичні пісні, і обробки народних пісень, і цикли хорових мініатюр –  дійсно ода коханій, різноликій Україні, яка завжди у наших серцях. Другу програму цього дня «Співає молодь» представили різні дитячі і молодіжні колективи, зокрема з Київського дитячого музичного ліцею імені Миколи Лисенка та Національної музичної академії України (керівники Юлія Пучко-Колесник, Рубен Толмачов, Алла Шейко, тощо). Ця програма майже повністю була присвячена українській духовній музиці. Виділимо сучасні духовні композиції Лесі Дичко, Віктора Степурка, Ірини Алексійчук, Олексія Скрипника. Не можемо також не відзначити прекрасну професійну підготовку юних хористів, керованих досвідченими хормейстерами.                                        

29 вересня 2024   у тому ж унікальному за акустикою залі НАМУ блиснув ще один колектив – Академічна хорова капела Українського радіо під орудою Юлії Ткач. Цей виступ можна сміливо назвати одним з найдовершеніших на фестивалі за рівнем виконавської майстерності. Програма включала прем’єру «Літургійних піснеспівів» молодого київського композитора Всеволода Сіренка, який завдяки  щирості вислову,  особливій інтонації та вправному   володінню канонічною формою  не загубився  поряд з такими сучасними класиками української духовної музики як  Ганна Гаврилець («Господи, вислухай молитві мою») та Леся Дичко (Псалом «Відчиніть брами»).              

5 жовтня 2024 хоровий масив «Київ Музик Фесту-2024» поповнився ще одним фундаментальним концертом – на тому ж концертному майданчику виступив Академічний камерний хор «Хрещатик» , художній керівник і диригент – Павло Струць. Концерт складався з двох розділів – музики духовної  та музики світської. У першому виділилися композитори Закарпаття – Василь Гайдук «(Христос воскрес)та Володимир Волонтир («Отче наш») і, звісно, Леся Дичко ( три частини з Літургії Іоанна Златоустого). У другому публіка з цікавістю сприйняла різні грані хорових пошуків Віталія Маника з Івано-Франківська, Володимира Павенського зі Львова, Романа Никифоріва  та Юрія Решетаря з Дрогобича, Володимира Стеценка  з Донбасу та ін. Завершували цей концерт частини з кантати Олександра Яковчука «Сім струн»  на вірші Лесі Українки та Фінал кантати Лесі Дичко «Земле моя» на вірші Івана Франка. Всього у виконанні хору «Хрещатик» прозвучало 13 композицій, що, безперечно, є  великою роботою колективу та її керівника. Можливо, хтось зверне увагу, що в цьому році ім’я Лесі Дичко зустрічається у програмах фестивалю частіше, ніж завжди.   Пояснення просте – в цьому році як раз у жовтні місяці Лесі Василівні виповнюється 85 років, і таким чином ми вшановуємо її з нагоди  поважної дати.

В цьому ж денному концерті  5 жовтня  відбувся виступ Академічного хору студентів  Київського національного університету культури і мистецтв «ANIMA» ( художня керівниця – Наталія Кречко), який, поряд з творами Максима Поплінського, Михайла Кречка, Віталія Кирейка, представив театралізовані фрагменти з жартівливої фольк-опери «Як в далеку давнину» композиторки з Дніпра Валентини Мартинюк. Публіку заразила  молоднеча завзятість учасників дійства, їх гумор і дотепність, а також їх вправний вокал.   Студентську молодь проводжали бурхливими оплесками.


Хорова складова «Київ Музик Фесту-24» досягла своєї кульмінації в заключному концерті 6 жовтня 2024 в Лютеранській церкві Святої Катерини – в цій Постлюдії фестивалю, як завжди блискуче, виступив один з найкращих колективів України Камерний хор «Київ», багато років очолюваний  незрівняним Миколою Гобдичем. Розпочинала і завершала програму молитовна музика Ганни Гаврилець – «Хорал», «Господи, вислухай молитву мою», Псалом 142  на початку і «Молитва» в кінці. Творчість цієї композиторки, що відійшла в інші світи у перші дні війни, – це своєрідний оберіг,  духовний талісман хору «Київ», з яким мисткиня завжди перебувала у найтіснішому творчому зв’язку. Тому жодна програма колективу в усі роки війни не була без її неповторної музики. Взагалі глибина проникнення цих хористів у творчий задум композиторів по-справжньому вражає, невипадково останні прагнуть бути виконаними саме хором «Київ» і нерідко спеціально для нього створюють свої композиції. Такими у цій програмі був новий цикл  Олександра Щетинського «Як сонячний граніт» на вірші Володимира Свідзінського,  «Військовий триптих  Віктора Степурка,  «Відповідь проста» на вірші Олекси Трохименка та народні тексти, Триптих Валентина Сильвестрова на вірші Тараса Шевченка. Всі зазначені твори, написані у роки війни (2023-2024), так чи інакше несуть на собі її печать, але при цьому стилістично абсолютно різні, і цю неповторну індивідуальність кожного автора зумів максимально глибоко відчути і втілити Микола Гобдич. Так само як і у  Двох молитвах з Урочистої Літургії Лесі Дичко, прочитавши  цей відомий духовний твір по-своєму, надавши йому особливу об’ємність.

Надзвичайно багатою і різноманітною була камерна палітра «Київ Музик Феста-2024». Безумовним лідером як за художньою якістю, так і за підвищеним інтересом публіки став концерт «Кері-Лінн Вілсон і «Київська камерата», що відбувся  4 жовтня 2024 у Національній філармонії України. Не в останню чергу це зумовлено особистістю широковідомої у світі канадсько-американської диригентки Кері-Лінн Вілсон, яка нещодавно обійняла посаду головної диригентки «Київської камерати» і вперше виступила у цій новій якості. Українці з глибокою повагою ставляться до засновниці  Ukrainian Freedom Orchestra, адже разом з цим оркестром, а також з багатьма іншими зарубіжними колективами диригентка як палка поборниця свободи і незалежності України брала участь у численних мистецьких подіях, спрямованих на підтримку нашої країни, її національного самовизначення. Невипадково її активна діяльність на цій ниві була відзначена нашою державою – перед концертом Міністр культури і стратегічних комунікацій України Микола Точицький сказав вступне слово про фестиваль  та вручив Кері-Лінн Вілсон Орден Княгині Ольги. В урочистій церемонії взяла участь та виступила з промовою посол Канади в Україні Наталка Цмоць. Також почесного звання «Заслужений артист України» були удостоєні музиканти «Київської камерати» - композитор і віолончеліст Золтан Алмаші та альтистка Катерина Супрун, яким також на сцені перед концертом Міністр вручив заслужені нагороди.
Вірна своїм переконанням, Кері-Лінн Вілсон побудувала розмаїту за жанрами і стилями програму виключно з українських творів – нетлінної класики (Квартет №4 Бориса Лятошинського у версії для струнного оркестру), і музики послідовника традицій великого майстра  (В.Зубицький  Камерна Симфонія №3 «Пам’яті Бориса Лятошинського). Заглиблений драматизм, конфліктна  драматургія цих творів контрастно поєдналися з витонченим фольклоризмом та елегантною дотепністю музики Олександра Козаренка (« Sinfonia estravaganza»).

З великим захватом слухачі сприйняли світову прем’єру карколомно віртуозного твору Золтана Алмаші (Концерт для скрипки з оркестром),  ефектно і темпераментно виконаного Богданою Півненко.

Надзвичайно тепла реакція публіки супроводжувала  ще дві прем’єри – лірико-романтичний Концерт для альта з оркестром Олександра Родіна (солістка – Катерина Супрун) та ностальгічно-зворушливий твір Дмитра Гордона («Україні – з надією), який став вираженням  любові до рідної землі молодого українсько композитора, що нині живе і працює у США.
Концерт «Київської камерати» мав величезний успіх у публіки, причому як у прискіпливих професіоналів, так і у найширших верств слухачів, котрих чітка громадянська позиція, майстерність композиторів, музикантів і диригентки, а також особлива повага до одного з найавторитетніших  українських колективів привела до переповненого залу Національної філармонії. Вітаємо всіх причетних до цієї події!

Не менше заслуговують на привітання учасники ще однієї визначної події в камерному блоці Фестиваля – це концерт «Random селфі», проєкт Ансамблю нової музики «Рикошет». Повернення цього ансамблю до концертної діяльності з нетерпінням чекали всі шанувальники сучасного мистецтва. В цьому було легко переконатися 2 жовтня 2024 в Концертному залі НСКУ, який не зміг вмістити всіх бажаючих,  – люди стояли у дверях та у проході між рядами. І «Рикошет» не розчарував своїх прихильників. Вже сама ідея проєкту, яка належить художньому керівникові колективу Сергію Пілютикову, видається вельми оригінальною, адже він звернувся до 8-ми своїх колег-композиторів (і сам став 9-тим) з проханням створити свій музичний автопортрет. Завдання непросте, зважаючи на те, що будь-яка музика, яку створює композитор, є втіленням його особистості, власне, його автопортретом. Отже треба було знайти найхарактерніше і передати це максимально сконцентровано і лаконічно. У цьому своєрідному експерименті взяли участь (в порядку виконання) Андрій Мерхель («Редукція» Конструктивна музична декларація для визначеного камерного ансамблю та інших голосів), Олег Безбородько («Берег»), Рената Сокачик ( «Reпліка»), Кармела Цепколенко («Self portrait»), Іван Небесний (« 5 хвилин після виходу з бомбосховища» для камерного ансамблю), Вікторія Польова («Магічний квадрат» для флейти, кларнета, скрипки, альта, віолончелі та фортепіано), Максим Поплінський («Au revoir з привітом соль мажор»), Сергій Зажитько («Пісня №229 для шести інструментів із циклу «Три довбані поеми для віолончелі соло») та Сергій Пілютиков («Не лишаючи слідів» для камерного ансамблю). Ми навели цей перелік, запрошуючи тих, хто не потрапив на концерт, послухати запис  і зробити свої висновки. В цьому концерті працювали не лише музиканти, але й слухачі, а коли знаєш кожного з композиторів особисто, коли оцінюєш ступінь їх творчої відвертості, це переростає у розв’язання цікавого інтелектуально-емоційного завдання. Але ділитися тут своїми думками немає сенсу, оскільки це процес суто індивідуальний і не для оголошення. А загальне, що слід  відзначити, – проєкт досяг своєї мети, він збуджує думку, він напружує емоції, він відмінно інтерпретований виконавцями, і, звісно, бездоганно професіональний  і цікаво різностильовий з боку композиторського втілення. А ще він доводить, що українська композиторська школа – одна з найсильніших у світовому культурному просторі.  Можемо з задоволенням  привітати всіх учасників, особливо виконавців – це Дмитро Медоліз (флейта), Олексій Бойко (кларнет), Дмитро Любченко (аль-саксофон), Михайло Білич (скрипка), Олександр Павлов (альт), Тетяна Лаврова (віолончель), Віталій Лиман (фортепіано) та Євген Ульянов (великий барабан). Диригентка  - Вікторія Рацюк. Чекаємо на нові проєкти Ансамблю «Рикошет»!

Камерна музика постала також у своїх різноманітних іпостасях ще у кількох  заходах «Київ Музик Фесту-2024» . Більшість з них проходили у Залі імені академіка Олега Тимошенка Національної музичної академії України про повних аншлагах і великому ентузіазмі публіки. Зокрема 30 вересня 2024 концерт «Розмаїття камерного світу»  об’єднав багатоманітні варіанти ансамблевої музики – звучали  твори для голосу і фортепіано, кларнету і фортепіано, для скрипки, кларнету і фортепіано, для гобоя, кларнета, фаготу  і органа, а також для двох фортепіано і фортепіано соло. Особливу увагу привернув ранній цикл Івана Карабиця «З пісень Хіросіми»,  виразно виконаний  Яною Марко і всіляко достойний повернення у активне концертне життя. В концерті успішно прозвучало багато прем’єр (твори Альфреда Швайцера (Швейцарія), Дмитра Демченка, Андрія Фоміна, Олени Архіпової). Особливо виділимо прем’єру Сюїти №2 для двох фортепіано закарпатського композитора Віктора Теличка –  оригінальний цікавий  задум і блискуче виконання фортепіанного дуету Інни Солдатенко та Євгена Геплюка.
Символічно підсумував програму класичний твір Євгена Станковича –  Тріо для кларнета, скрипки і фортепіано «Благання спокою», що так відповідає  відчуттям кожного з нас у тривожні і трагічні дні війни.

1 жовтня 2024  у Міжнародний день музики «Київ Музик Фест» представив публіці своїх дебютантів – Камерний ансамбль «Київ» з новою програмою «Крапля за краплею». Інтригуюча назва надавала простір для уяви кожного, тому не будемо нав’язувати свою інтепретацію. Лише відзначимо, що це була своєрідна подорож важливими  етапами шляху української музики – від фольклоризму Василя Барвінського через класичні  моцартівські аллюзії Валентина Сильвестрова до стилістичних пошуків сучасного середнього покоління (Олександр Щетинський, Золтан Алмаші) та молодої генерації в особі Максима Шалигіна. Виконання було бездоганним, з чим і вітаємо учасників ансамблю – Кирила Бондаря, Михайла Білича  (скрипки), Валентину Буграк (альт), Миколу Любенка (віолончель) та Андрія Васіна (фортепіано).

А 6 жовтня 2024 постійний учасник фестивалів «Київ Музик Фест» Національний камерний ансамбль «Київські солісти» представив програму «Каскад інструментальних концертів», в якій поряд з творами корифеїв української музики  прозвучали композиції дебютантів на КМФ. До  перших, безумовно,  відносимо чудового майстра у ранзі класика сучасної української музики Левка Колодуба (виконувався Концерт №3 для кларнета і струнного оркестру) та поважну ветеранку Спілки композиторів Жанну Колодуб,  яка незабаром буде відзначати 95-річчя від дня народження (прозвучало Концертино для віолончелі з оркестром). Публіка з захватом і  оваціями реагувала на цю музику і вітала присутню в залі Жанну Юхимівну. Виконавці Ірина Сидоренко (віолончель) і особливо Геннадій Ковтун (кларнет) вразили віртуозністю виконання. Так само тепло слухачі зустріли один з найпопулярніших творів Ігоря Щербакова – Концерт №1 для фортепіано і струнних, найдовершенішим виконавцем якого є відомий український піаніст Йожеф Єрмінь (Львів). Публіка мала можливість ще раз в цьому переконатися, високо оцінивши його виразну інтерпретацію. А дебютанткою фестивалю була Іванна Ворошилюк, композиторка і скрипалька, яка сама ж  вправно виконала свою композицію для скрипки і камерного оркестру.  Вперше «Київські солісти» виконали також  твір полтавського композитора Володимира Карлаша – Концерт для гобоя і струнного оркестру, котрий був сприйнятий професіоналами неоднозначно, однак  гобоїст Сергій Діденко, тим не менше, зробив все можливе, щоб адекватно його донести до аудиторії, і майстерність виконавця отримала високу  оцінку публіки. Ентузіазм і вдячність слухачів за бездоганну підготовку концертної програми добре відчув диригент Ігор Пучков, якого разом з колективом запрошуємо до участі у наступних фестивалях.

Своєрідною яскравою  музичною барвою «КМФ-2024» став концерт Камерного оркестру «Лик домер», нині очолюваний  талановитою диригенткою та віртуозною домристкою Світланою Білоусовою (відбувся 30 вересня 2024 також у Залі імені академіка Олега Тимошенка). На самому початку війни колектив втратив свого засновника і багаторічного керівника композитора Валерія Івка. Але в в пам’ять про нього цей унікальний оркестр продовжує жити і плідно розвиватися на базі Національної музичної академії України. Було б справедливим і абсолютно закономірним присвоїти оркестру «Лик домер»  ім’я його незабутнього фундатора Валерія Івка. Ми постійно згадували його, слухаючи розгорнуту, розмаїту програму з творів українських композиторів різних поколінь, чиї твори були спеціально написані або перекладені авторами саме для цього незвичайного колективу. Звучали композиції таких відомих авторів як Олексій Скрипник («Скерцо» та «Pizzicato»), Золтан Алмаші («Concerto grosso» та «Місто Марії»), Борислав Стронько (Джазова фантазія на тему української народної пісні «Мала мати одну дочку»), Петро Петров-Омельчук (Концертний ескіз для фортепіано з оркестром, фрагменти пієторії «Син небесний і земний» та циклу «П’ять транскрипцій на теми з опери «Опришки». Творча молодь була представлена в концерті композиторами, які одночасно є музикантами-солістами «Лик домер» –  це Олена Немеш (Віщий сон» для бандури і оркестру), Антон Чеботарьов («Струнний квінтет» для оркестру домристів) та Денис Снігірьов («Без назви»). Реакція багаточисленних шанувальників колективу була дуже щирою та емоційною.     

 
В останні роки одним з партнерів «Київ Музик Фесту» є Архівно-музейний комплекс «Літературно-мистецькі Плюти», і вже став традиційним виїзд композиторів і виконавців в це мальовниче місце під Києвом, пов’язане з видатними письменниками і митцями,   для участі у творчому заході «Зустрічі в Плютах». Там завжди панує дуже сердечна творча атмосфера і налаштованість на зацікавлене спілкування з музичним мистецтвом і його представниками. На цей раз публіці були презентовані твори класиків Миколи Лисенка, Віктора Косенка, Михайла Вериківського, Віталія Кирейка. Було цікаво послухати музику і спогади про Віталія Філіпенка (з нагоди 85-річчя від дня народження),  почути вокальні твори Івана Карабиця на вірші Тараса Шевченка та Бориса Олійника, зануритися у чудову поезію Ліни Костенко у натхненних «Трьох солоспівах»  Геннадія Саська, надзвичайно виразно інтерпретованих співачкою Анною Зарецькою та піаністкою Тетяною Корольовою. Також звучали твори Романа Гриньківа, Петра Петрова-Омельчука, Анатолія Гончарова тощо. Подяка всім музикантам –  в основному, представникам Національної музичної академії, а також засновниці і постійному куратору цього починання Маріанні Копиці.  

 
Підсумовуючи наш огляд «Київ Музик Феста-2024», не можемо не навести вельми красномовні цифри: у фестивалі прозвучали понад 100 творів 73 композиторів з різних регіонів України, а також  з Польщі, Швейцарії, Нідерландів, США. Чемпіоном по кількості виконаних композицій (10) стала Леся Дичко, що пов’язано, як ми вже зазначали,  з вшануванням ювілярки з нагоди 85-річчя від дня народження.

Як бачимо, композитори України працюють надзвичайно активно і роблять величезний внесок у розвиток сучасної музичної культури, стверджуючи  її національну самобутність і високу, загальнолюдську духовну цінність.  «Київ Музик Фест» протягом 35 років свого існування є об’єктивним віддзеркаленням та втіленням у життя цих процесів і з честю виконує свою історичну місію.

                                                                                            Т.Н.