НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

16.10.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ. ХХХУ Міжнародний фестиваль «КИЇВ МУЗИК ФЕСТ-2024». Кожного року шанувальники музичного мистецтва з нетерпінням чекають чергового фестивалю «Київ Музик Фест», який традиційно проходить у кінці вересня – на початку жовтня. Це наймасштабніший в українському мистецькому просторі фестиваль, який, особливо у роки війни, став своєрідним, красномовним виміром стабільності та незламності національної музичної культури. Наскільки це важливо – всі могли переконатися у дні його »»»



02.09.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (серпень 2024 року). Серпень – особливий місяць для кожного українця. Адже в цьому місяці ми святкуємо наше головне свято – День Незалежності України. Незважаючи на масовані атаки та масштабні ворожі обстріли, на тривожні безсонні ночі та труднощі з енергетичним забезпеченням, ми робимо свою професіональну справу і доводимо, що українські митці  »»»



04.07.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (червень 2024). Під шаленим, злочинним натиском ворога Україна стоїть насмерть. Кожний українець на своєму місці робить максимум можливого для перемоги. Постійно долучається до цієї боротьби українська композиторська спільнота, кожний митець працює на перемогу, відстоюючи волелюбність та національну ідентичність нашої багатоскладової музичної  »»»



06.06.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (травень 2024). Українські композитори і музиканти продовжують утримувати передові мистецькі позиції на фронті боротьби за вільний розвиток і торжество національної культури. Музика, що народжується в Україні, все переможніше крокує світом, викликаючи захват у зарубіжних слухачів. Звісно, перше  »»»



02.05.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (квітень 2024). З приходом весни культурне життя завжди активізується, але в нинішньому квітні, здається, так, як ніколи. Особливо це стосується виконання музики українських сучасних композиторів різних поколінь та творчих вподобань. В нашому огляді спробуємо висвітлити хоча б деякі музичні події, що відбулися на різних концертних майданчиках України і незважаючи на складні умови воєнного часу »»»



Всі новини »

НОВИНИ

14.05.2012



                                                                                

Справжнім святом музики, що здивував присутніх потужним зарядом творчої енергії, професійною майстерністю, контрастними образами і глибинним зв’язком з національною українською музичною культурою став авторський концерт Тамари Оскоменко-Парулава «Сонечко в вікно», що відбувся 27 квітня в залі Полтавського краєзнавчого музею і був присвячений 25-річчю творчої діяльності композитора.

Композитор Тамара ПАРУЛАВАЗавдяки фінансовій підтримці управління культури Полтавської обласної державної адміністрації у концерті взяли участь професійні колективи, запрошені солісти, а також педагоги і студенти Полтавського музичного училища ім. М.В.Лисенка, де успішно працює ювілярка –  викладач музичної літератури і фольклору, педагог факультативу «композиція», що виховала більше двадцяти лауреатів Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів молодих композиторів (вісім із них обрали шлях професійного композитора).

Амплітуда музичних рішень, представлених на концерті, вражає: трагічне і комічне (у майстерному виконанні хору пісенно-танцювального ансамблю «Полтава» обласної філармонії прозвучали дві обробки українських народних пісень «Сирітка» і «Нащо мені женитися»), лірика і психологічна драма (прозвучали романси і три уривка із вершинного твору композитора – опери «Маруся Чурай» за романом Ліни Костенко), сценки – замальовки з натури («Бомж» на слова Сергія Коломійця), своєрідний духовний «музичний портрет» поета Давида Гурамішвілі «Молитва Давида» (що жив у Миргороді у ХУІІІ столітті, писав вірші грузинською мовою, при цьому наспівуючи  українські народні пісні), іронічно-гротескове прочитання першого твору автора – циклу для фортепіано «З життя клоунів» (театральна пантоміма на музику була показана студентами театрального відділення музичного училища). Музика для дітей та юнацтва була представлена циклом для фортепіано «Шляхетний дует», де в чотирьох контрастних мініатюрах поєднані баховські поліфонічні традиції з українською м’якістю, наспівністю і танцювальністю (композицію майстерно виконала студентка І курсу музучилища – Таїсія Козаченко).

Солістка Лідія КРЕТОВАУспішно прозвучали прем’єри: музичною заставкою всьому концерту стала вокальна композиція «Сонечко в вікно» на слова Олександра Білаша (у виконанні артистки обласного муз.-драм. театру ім. М.В.Гоголя і філармонії – Лідії Кретової і Полтавського симфонічного оркестру – худ. керівник і диригент – народний артист України – Віталій Скакун).

Вперше прозвучав у Полтаві хоровий твір на слова Лесі Українки «Безсонна ніч» у виконанні Камерного хору «Гілея» (диригувала автор), що можна назвати шедевром прочитання поетичного слова.

Привернула увагу своєю органічністю в розкритті теми – людина і природа – композиція «Душі безсонної причал» на слова полтавської поетеси Інни Снарської для жіночого хору і фортепіано (прем’єра її прозвучала у виконанні хорового ансамблю вокалістів училища – керівник О. Даценко).

Композитор Сергій ГОРЮНОВИЧГарячими оплесками глядачі нагородили виконавців – солістів-акторів театру ім. М.В.Гоголя – Маргариту Том і Геннадія Продайка, викладача музичного училища Руслана Христиченка. Особливий успіх дістався – композитору, піаністу-імпровізатору Сергію Горюновичу (за музичний дарунок  - портрет композитора-ювілярки) і тенору – солісту оперних театрів України і Грузії – Теймуразу Парулава (сину Тамари Георгіївни).Теймураз ПАРУЛАВА та Маргарита ТОМ

Авторський концерт композитора Тамари Оскоменко-Парулава довів, що у Полтаві є талановита мисткиня, якій під силу вирішення найрізноманітніших творчих завдань. Її музика несе заряд духовності, очищення, вона хвилює і викликає масу почуттів та роздумів (великий резонанс мала також прем’єра її Симфонії №3 «Сповідь», що прозвучала 30 березня ц. р. в рамках фестивалю «І струни Лисенка живії…»).

Слухачі чекають поновлення в театрі її опери «Маруся Чурай», а ім’я полтавського композитора повинно ширше звучати в Україні і в світі.


                     
О. С. Цалай-Якименко,
Доктор мистецтвознавства, професор 

                                                             Г. М. Полянська,  
Музикознавець