НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

16.04.2024

ОБ"ЄДНАННЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ (ОКУ) "ОБЕРІГ" ЗАПРОШУЄ композиторів до співпраці з охорони авторських прав. »»»



03.04.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (березень 2024). Разом з усією нашою країною в складних умовах воєнного часу українські композитори невтомно продовжують свій шлях до перемоги. Шлях цей складний, сповнений важких втрат, про які ми завжди пам’ятаємо, але й не здаємося, завойовуючи все нові рубежі на мистецькому фронті. В березневі дні вся музична громадськість України згадувала  »»»



11.03.2024

ПРИВІТАННЯ КАРМЕЛЛІ ЦЕПКОЛЕНКО. Сердечно вітаємо нашу дорогу колегу, видатну українську композиторку, заслуженого діяча мистецтв України, професорку Кармеллу Цепколенко з визначною подією –  »»»



07.03.2024

Незважаючи на всі складнощі воєнного часу, до Правління НСКУ постійно продовжують надходити заяви від композиторів та музикознавців з проханням прийняти до лав Національної Спілки композиторів України. Нас радує ентузіазм молодих фахівців, які  »»»



03.03.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (лютий 2024). Українська сучасна музика різних жанрів у важкий військовий час продовжує виконувати свою патріотичну місію, залучаючи до скарбів національного мистецтва все ширші верстви слухачів як в Україні, так і за її межами. Вона звучить у багатьох концертних програмах на рівні з світовою класикою, що лише підкреслює її художню досконалість.  »»»



Всі новини »

САДОВА ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА

музикознавець

Народилась 9 грудня 1956 року в м. Трускавці Львівської області. Закінчивши на "відмінно" Трускавецьку ДМШ по класу фортепіано, 1972 року вступила у Дрогобицьке державне музичне училище на фортепіанний відділ у клас В.С. Козлової, яке "з відзнакою" закінчила 1976 року.
Наступного 1976-1977 навчального року працювала за розподілом - у Старосамбірській ДМШ та її філіях у Добромилі і Стрілках. 1977 року вступила у Астраханську державну консерваторію на фортепіанний факультет, навчалась в класі доцента С.О. Єгорової, випускниці Ленінградської консерваторії, учениці професора Н. Перельмана. Після успішного закінчення Астраханської консерваторії, 1982 року була запрошена на посаду викладача відділу спеціального фортепіано та концертмейстера у Дрогобицьке державне музичне училище.
З перших років праці у ДМУ створила студентський гурток вивчення історії фортепіанного мистецтва (аналогічного предмету тоді в навчальних планах в училище не було); організовувала вечори сучасної фортепіанної музики тощо. Як концертмейстер, з перших років роботи брала участь у всесоюзних та республіканських конкурсах, виступала у звітних концертах студентів та викладачів.
Разом з учнями свого класу постійно брала участь у тематичних та звітних концертах фортепіанного та духового відділів, авторських вечорах композиторів М. Колесси, М.Скорика, Г.Ляшенка, Л.Дичко, М.Степаненка, Б.Фільц, М.Ластовецького, Л.Тур'яба, Ю.Сидоряка, Н.Самохвалової та ін.
Постійний активний учасник фестивалю української музики "Струни душі нашої", де виконувала як сольно, так і в складі камерного тріо та дуету твори українських композиторів: В.Барвінського, Н.Нижанківського, В.Косенка, Г.Ляшенка, Л.Дичко, Б. Фільц, Н Самохвалової, М. Ластовецького, Л.Тур'яба, Ю.Сидоряка, Р. Сов'яка та ін.
Активно займається науковою діяльністю. Член Асоціації піаністів-педагогів України з 1992 року (рік утворення Асоціації), постійно бере участь у міжнародних конференціях ЕРТА, де виступила з методичними доповідями: "Історія фортепіанної педагогіки Дрогобицького регіону" (Харків, 1992); "Педагогічне кредо Романа Савицького" (Київ, 1993); "Камерно-ансамблева творчість Г.Ляшенка" (Львів, 1994); "Розвиток асоціативно-образного мислення і тембрального слуху учнів-піаністів на матеріалі "Трьох п'єс для фортепіано" Л.Тур'яба" (Одеса,1997); "Вплив методичних поглядів Вілема Курца на розвиток української фортепіанної школи ХХ століття" (Кіровоград, 1999).
Неодноразово виступала з доповідями на науково-практичних конференціях науково-культурологічного товариства "Бойківщина" ("Зображення музикантів на галицькій іконі 17-18ст." - м. Самбір; "Коломийка у фортепіанній музиці українських композиторів" - м. Дрогобич). Брала участь у ІІ-х Гончарівських читаннях (1995 р.) у Києві з доповіддю "Зображення музикантів на українській середньовічній іконі 14-16 ст." та Драганівських читаннях (1998 р.) у Дрогобичі з дослідженням цієї ж теми в інших часових відрізках.
1998 року, разом з викладачами теоретичного відділу ДМУ брала участь у науково-теоретичній конференції, присвяченій 110 річниці з дня народження В. Барвінського з доповіддю "Жанр коломийки у фортепіанній музиці Василя Барвінського". У квітні 2000-го року успішно виступила на всеукраїнській науковій конференції "Молоді музикознавці України" в Києві з доповіддю "Чеський піаніст-педагог Вілем Курц про виховання виконавської техніки піаніста (за матеріалами його методичної праці "Технічні основи фортепіанної гри").
У жовтні 2000 року брала участь у міжнародній науковій конференції Musica Galiciana, що відбулася у Коломиї, де доповідала на тему "Про джерела фортепіанної педагогіки Романа Савицького". У вересні 2001 року брала участь у науково-практичній конференції у ЛДМА ім. М. Лисенка, доповідала на тему: "Роль школи Вілема Курца у формуванні виконавської та педагогічної діяльності Едварда Штоєрмана".
У лютому 2003 року на Всеукраїнській науковій конференції в Тернополі, присвяченій 115-річчю від дня народження В. Барвінського, виступила з доповіддю: "В. Барвінський - визначальна фігура у львівській фортепіанній педагогіці 20-х-30-х років ХХ ст." Того ж таки року у Львові на науково-практичній конференції НТШ виступила з доповіддю: "Учні В. Курца - викладачі ВМІЛ". З доповіддю "В. Барвінський - визначальна фігура у львівській фортепіанній педагогіці 20-х-30-х років ХХ ст." виступила на науково-практичній конференції, присвяченій 115-річчю від дня народження та 40-річчю від дня смерті В. Барвінського у Дрогобичі в червні 2003 р. В березні 2004 року виступила на науково-практичній конференції в Дрогобичі, присвяченій 100-річчю від дня народження М. Колесси та 125-річчю від дня народження С. Людкевича з доповіддю: "С. Людкевич і перемишльська фортепіанна школа (до 1939 р.)".
Має публікації своїх наукових досліджень в Україні та за рубежем у наукових збірках, є дописувачем до місцевої преси про мистецьке життя м. Дрогобича.
З грудня 1999 року стала здобувачем на ступінь кандидата мистецтвознавства на кафедрі спеціального фортепіано Львівської державної музичної академії ім. М.В.Лисенка. Тема дисертації: "Методичні засади школи В. Курца як джерело розвитку львівської піаністики". Науковим керівником Л.Садової є кандидат мистецтвознавства, професор ЛДМА ім. М. Лисенка Н.Кашкадамова.
У своїй педагогічній роботі намагається прищепити своїм вихованцям інтерес до виконавської та наукової діяльності. Низка випускників її класу закінчили або навчаються в Національній музичній академії ім. П. Чайковського, Львівській державній музичній академії ім. М. Лисенка, у Дрогобицькому педагогічному університеті ім. І.Франка на музпедфакультеті.
Жваво цікавиться  музично-суспільним життям нашого краю.Одна із ініціаторів та засновників Науково-культурологічного товариства ім. В.Барвінського, заступник голови Товариства. Головним своїм покликанням бачить всебічне вивчення і пропаганду вітчизняного музичного мистецтва.


Наукові праці та статті

1. Історія фортепіанної педагогіки Дрогобицького регіону. "Бойки", січень-липень 1992 р., ч. 1-7 (5-11) - Дрогобич: Видання науково-культорологічного товариства "Бойки", с. 8-9.

2. Стильові особливості ансамблевих творів Г. Ляшенка. // Українська фортепіанна музика та виконавство: стильові особливості, зв'язки з музичною культурою Західної Європи. Матеріали ІІІ науково-практичної конференції Асоціації піаністів-педагогів України. - Львів, 1994.

3. Педагогічне "кредо" Романа Савицького. // Українська фортепіанна музика та виконавство: стильові особливості, зв'язки з музичною культурою Західної Європи. Матеріали ІІІ науково-практичної конференції Асоціації піаністів-педагогів України. - Львів, 1994.

4. Зображення музичних інструментів на українській галицькій середньовічній іконі XV-XVI ст. // Українська творчість у поняттях міжнародної термінології. Колективне дослідження за матеріалами Других Гончарівських читань. - Київ: "Родовід", 1996.

5. Духовні солоспіви Н. Нижанківського. // Сакральне мистецтво Бойківщини. Треті наукові читання пам'яті Михайла Драгана. - Дрогобич: "Відродження", 1998.

6. Вплив методичних поглядів Вілема Курца на розвиток української фортепіанної школи ХХ ст. // Ференц Ліст та піаністична культура ХХ-го століття. Збірка статей та матеріалів ЕРТА. - Кіровоград, 1999.

7. Жанр коломийки у фортепіанній творчості В. Барвінського. // Василь Барвінський. Статті та матеріали. Збірник. - Дрогобич: "Відродження", 2000.

8. Чеський піаніст-педагог Вілем Курц (1872-1945) про виховання виконавської техніки піаніста ( за матеріалами його методичної праці "Технічні основи фортепіанної гри"). // Зб. Київське музикознавство. // Київ, 2001.

9. Про джерела фортепіанної педагогіки Романа Савицького. // Musika Galiciana. Том. 6. - Львів, 2001.

10. Методичні погляди В. Курца в контексті сучасної йому фортепіанної педагогіки. // Наукові записки. - Тернопіль, 2001.

11. Коломийка у фортепіанній творчості українських композиторів. // Бойківщина. Науковий збірник. Том 1. - Дрогобич: "Добре серце", 2002.

12. Роль школи Вілема Курца у формуванні виконавської та педагогічної діяльності Едварда Штоєрмана. // Молоде музикознавство. Збірка наукових статей ЛДМА ім. Лисенка. - Львів, 2002.

13. В. Барвінський - визначальна фігура у львівській фортепіанній педагогіці 20-х - 30-х років ХХ ст. // Зб. До 115-річчя В. Барвінського. - Тернопіль: Астон, 2003.

14. Роль пальцьових вправ у вихованні піаніста. Наукові записки. - Тернопіль, 2003.

15. Спільна стаття з Н. Кашкадамовою: Львівська фортепіанна школа: традиції та розвиток. // Musica Humana. Збірник статей кафедри музичної україністики. Наукові збірки ЛДМА ім.. М. Лисенка. Випуск 8. - Львів, 2003.

 

Контакти:

Садова Людмила Іванівна
82200 Львівська обл..,
м.Трускавець,
вул. Дрогобицька, 29, кв. 12
тел. 5-43-33